Ухвала

від 24.02.2025 по справі 5017/1773/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 5017/1773/2012

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»

на ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 (про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження; про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат; про розгляд скарги на дії ліквідатора банкрута)

та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025

у справі № 5017/1773/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Консиракшнз»

до Відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2012 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Консиракшнз» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство боржника Відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд»; введено процедуру розпорядження майном боржника ВАТ «Укрхліббуд»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2012 визнано ТОВ «Хай-Рейз Консиракшнз» кредитором ВАТ «Укрхліббуд» із грошовими вимогами у розмірі 461003,77 грн; розпорядником майна ВАТ «Укрхліббуд» призначено арбітражного керуючого Комарова А.В.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 23.09.2015 затверджено поданий розпорядником майном боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів ВАТ «Укрхліббуд».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2019 провадження у справі про банкрутство ВАТ «Укрхліббуд» закрито; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2012; припинено повноваження розпорядника майна ВАТ «Укрхліббуд» арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2019 про закриття провадження у справі №5017/1773/2012 скасовано, справу передано на розгляд Господарському суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2020 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ВАТ «Укрхліббуд» в сумі 767328 грн із задоволенням у четверту чергу; відхилено грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ВАТ «Укрхліббуд» в сумі 408165,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2020 клопотання ВАТ «Укрхліббуд» в частині закриття провадження у справі задоволено частково; закрито провадження у справі №5017/1773/2012 про визнання банкрутом ВАТ «Укрхліббуд» в частині вимог ТОВ «Хай-Рейз Консиракшнз» у зв`язку з припиненням цієї юридичної особи; в іншій частині - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну кредитора задоволено; замінено ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі №5017/1773/2012 про визнання банкрутом ВАТ «Укрхліббуд».

Постановою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021 визнано банкрутом ВАТ «Укрхліббуд», відкрито відносно ВАТ «Укрхліббуд» ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 31.05.2022, ліквідатором ВАТ «Укрхліббуд» призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

19.03.2024 ДП «Херсонський морський торговельний порт» звернулося зі скаргою (вх.№3-194/24 від 20.03.2024), в якій просило визнати бездіяльність арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» з 31.05.2021 у справі №5017/1773/2012; відсторонити арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» та призначити ліквідатором ВАТ «Укрхліббуд» у справі №5017/1773/2012 іншого арбітражного керуючого.

12.04.2024 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. подав звіт (вх.№3-266/24 від 15.04.2024), в якому просив його затвердити; затвердити ліквідаційний баланс ВАТ «Укрхліббуд»; припинити юридичну особу ВАТ «Укрхліббуд» та зобов`язати державних реєстраторів юридичного департаменту Одеської міської ради провести державну реєстрацію припинення юридичної особи ВАТ «Укрхліббуд» шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; припинити повноваження ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.; закрити провадження у справі №5017/1773/2012 про банкрутство ВАТ «УКРХЛІББУД».

Також, 12.04.2024 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до суду першої інстанції зі звітом (вх. №3-268/24 від 15.04.2024), в якому просив затвердити звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди за виконання ним повноважень в межах справи №5017/1773/2012 про банкрутство ВАТ «Укрхліббуд» за період з 20.05.2021 по 15.04.2024 в розмірі 687600,00 грн та з заявою (вх.№3-267/24 від 15.04.2024) про стягнення на його користь основної грошової винагороди за виконання ним повноважень у справі про банкрутство ВАТ «Укрхліббуд» за період з 02.07.2019 по 15.04.2024 в сумі 980912,20 грн з кожного кредитора окремо пропорційно до їх вимог.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі №5017/1773/2012 відмовлено у задоволенні скарги ДП «Херсонський морський торговельний порт» від 19.03.2024 (вх. №3-194/24 від 20.03.2024), в якій останнє просило визнати бездіяльність арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» з 31.05.2021 у справі №5017/1773/2012; відсторонити арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» у справі №5017/1773/2012; призначити ліквідатором ВАТ «Укрхліббуд» у справі №5017/1773/2012 іншого арбітражного керуючого.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі №5017/1773/2012 затверджено звіт ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд». Затверджено ліквідаційний баланс ВАТ «Укрхліббуд». Вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, постановлено вважати такими, що є погашеними. Припинено юридичну особу ВАТ «Укрхліббуд». Припинено повноваження ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. Закрито провадження у справі №5017/1773/2012. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, постановлено вважати такими, що є погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі №5017/1773/2012 затверджено звіт арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про нарахування і виплату основної грошової винагороди за виконання ним повноважень у справі №5017/1773/2012 про банкрутство ВАТ «Укрхліббуд» за період з 20.05.2021 по 15.04.2024 в розмірі 687600,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморгідробуд» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 42179,22 грн. Стягнуто з Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 26484,63 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 2942,74 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 4904,56 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 42179,22 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 642497,50 грн. Стягнуто з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 1961,82 грн. Стягнуто з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 128499,50 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. основну грошову винагороду у розмірі 89263,01 грн.

До Верховного Суду від ДП «Херсонський морський торговельний порт» надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 (про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження; про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат; про розгляд скарги на дії ліквідатора банкрута) та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі №5017/1773/2012 та прийняти рішення, яким задовольнити скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" від 19.03.2024 (вх. №3-194/24), про визнання бездіяльніості арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» з 31.05.2021 у справі № 5017/1773/2012; відсторонити арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Укрхліббуд» у справі №5017/1773/2012; призначити ліквідатором ВАТ «Укрхліббуд» у справі №5017/1773/2012 іншого арбітражного керуючого та передати справу №5017/1773/2012 для подальшого розгляду до суду першої інстанції в новому складі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5017/1773/2012 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрун-тованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх ін-станцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі підставою, на якій подається касаційна скарга на ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 (про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження; про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат; про розгляд скарги на дії ліквідатора банкрута) та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі №5017/1773/2012 зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

При цьому скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду та постанови, у яких вони викладені, однак не зазначає, які саме висновки про застосування яких саме норм прав у подібних правовідносинах не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях.

Скаржник чітко не вказує норми права, висновок про застосування яких був сформований Верховним Судом, не наводить сам висновок у взаємозв`язку з вказаними нормами та не зазначає, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи № 5017/1773/2012 та незгоди скаржника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та не містять обґрунтувань щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень у справі № 5017/1773/2012.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

Отже, ДП «Херсонський морський торговельний порт» не дотрималось вимог пункта 5 частини 2 статті 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вказаних скаржником постановах.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга ДП «Херсонський морський торговельний порт» підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 (про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження; про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат; про розгляд скарги на дії ліквідатора банкрута) та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі №5017/1773/2012 залишити без руху.

2. Надати Державному підприємству «Херсонський морський торговельний порт» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Державному підприємству «Херсонський морський торговельний порт», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков