Ухвала

від 24.02.2025 по справі 902/605/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 902/605/24

розглядаючи матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 (головуючий - Тимошенко О. М., судді: Крейбух О. Г., Миханюк М. В.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2024 (суддя - Яремчуком Ю. О.) у справі

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця

до Приватного підприємства "Будівельник-А"

про стягнення 72 470, 76 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Вінницької області рішенням від 22.09.2024, яке Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 23.01.2025 залишив без змін, відмовив у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця.

Не погодившись із вказаними рішеннями, 11.02.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, що передбачені законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України унормовано, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно ж до приписів пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Так, предметом позову у цій справі є стягнення 72 470, 76 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час подання позову (302 800, 00 грн станом на 2024 рік), а тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною.

Виходячи з наведеного, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у малозначній справі № 902/605/24 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця повинен був належним чином обґрунтувати наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які давали б касаційному суду можливість здійснити касаційний перегляд прийнятих у ній (оскаржуваних) рішень.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник жодним чином не обґрунтовує необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі (з урахуванням її малозначності), не доводить та не обґрунтовує наявність передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав, хоча процесуальним Законом тягар доказування наявності згаданих підстав покладається саме на нього.

Звідси, оскільки касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що при оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

З урахуванням наведеного, розглянувши матеріали касаційної Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі, адже рішення, які оскаржив скаржник - касаційному оскарженню не підлягають.

Звідси керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 244, 255, 287, 293, 304, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 і рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2024 у справі № 902/605/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.