Окрема думка

від 12.02.2025 по справі 925/222/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

12 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 925/222/22

судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Багай Н. О.

до ухвали Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 925/222/22

за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Гончара Миколи Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 (колегія суддів у складі: Скрипка І. М. - головуючий, Мальченко А. О., Хрипун О. О.) у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Гончара Миколи Миколайовича

до Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області

про визнання поновленими договорів оренди землі та додаткових угод укладеними

1. Історія справи

1.1. Фізична особа - підприємець Гончар Микола Миколайович (далі - ФОП Гончар М. М.) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, в якому просив суд:

- визнати поновленими на той самий строк і на тих самих умовах договори оренди земельних ділянок від 18.11.2010, що були укладені між Смілянською районною державною адміністрацією та ФОП Гончаром М. М., зареєстровані у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 11.05.2011 за № 712370004000009, № 712370004000004, № 712370004000008, № 712370004000005, № 712370004000012, № 712370004000007, № 712370004000006, № 712370004000010, № 712370004000011;

- визнати укладеними між Степанківською сільською радою Черкаського району Черкаської області та ФОП Гончаром М. М. додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди земельних ділянок від 18.11.2010 (державна реєстрація від 11.05.2011 за № 712370004000009, № 712370004000004, № 712370004000008, № 712370004000005, № 712370004000012, № 712370004000007, № 712370004000006, № 712370004000010, № 712370004000011) у наведених позивачем редакціях (дев`ять проєктів).

1.2. Позовні вимоги ФОП Гончара М. М. обґрунтовані тим, що позивач після закінчення строку дії договорів оренди земель водного фонду від 18.11.2010 продовжує користуватися земельними ділянками за цільовим призначенням, сплачує орендну плату та земельний податок, звертався до орендаря з повідомленнями (заявами) про поновлення договорів оренди землі у строк, передбачений для такого звернення діючим законодавством та договорами. Орендодавець згідно з положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомлень про заперечення у поновленні спірних договорів оренди землі позивачу не направляв у визначений Законом строк. При цьому обставини продовження користування позивачем земельними ділянками після закінчення терміну дії договорів, як і факт ненаправлення відповідачем у встановлений строк на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні договорів, відповідачем не спростовується. Позивач вважав, що порушено його право на поновлення договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

1.3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22 позов ФОП Гончара М. М. задоволено частково; визнано поновленими на той самий строк і на тих самих умовах договори оренди земельних ділянок від 18.11.2010, укладені між Смілянською районною державною адміністрацією та ФОП Гончаром М. М., зареєстровані в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 11.05.2011 за № 712370004000009, № 712370004000004, № 712370004000008, № 712370004000005, № 712370004000012, № 712370004000007, № 712370004000006, № 712370004000010, № 712370004000011. У решті позовних вимог відмовлено.

1.4. Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОУСТРІЙ-М" (далі - ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М") звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22 в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ФОП Гончара М. М.

1.5. Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник зазначав, що є особою, яка не брала участі у справі, а судом першої інстанції було вирішено питання про його права та інтереси. Зокрема, посилався на те, що клопотанням від 10.01.2022 та заявою від 20.01.2022 просив Степанківську сільську раду Черкаського району Черкаської області оголосити у встановленому законом порядку земельні торги з продажу права оренди на земельні ділянки, проте відповідач відмовив у проведенні земельних торгів, оскільки питання щодо поновлення договорів оренди не було вирішене. ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" зазначало, що у зв`язку із поновленням договорів оренди, укладених із позивачем на підставі оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22 скаржник втратив можливість взяти участь у земельних торгах, оскільки відсутні підстави для їх проведення.

1.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 поновлено ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/222/22 за апеляційною скаргою ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022.

1.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 заяву ФОП Гончара М. М. про закриття апеляційного провадження з розгляду скарги ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 задоволено; закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22. Стягнуто з ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на користь ФОП Гончара М. М. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7200 грн 00 коп.

1.8. Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 925/222/22 касаційну скаргу ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" задоволено частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 925/222/22 скасовано, справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

1.9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 925/222/22 від 20.03.2023 заяву ФОП Гончара М. М. про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22 задоволено; закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22.

1.10. Постановою Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 925/222/22 касаційну скаргу ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі № 925/222/22 скасовано, а справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

1.11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 клопотання ФОП Гончара М. М. про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22 задоволено; закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22.

1.12. Постановою Верховного Суду від 22.01.2024 у справі № 925/222/22 касаційну скаргу ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 925/222/22 скасовано, а справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

1.13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОУСТРІЙ-М" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22 задоволено; рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі № 925/222/22 скасовано; прийнято нове рішення про відмову в позові; стягнуто з ФОП Гончара М. М. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОУСТРІЙ-М" 3 721,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги..

1.14. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 925/222/22, до Верховного Суду звернувся ФОП Гончар М. М із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі №925/222/22, а рішення Господарського суду Черкаської області від 07.04.2022 у справі №925/222/22 - залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ФОП Гончар М. М. зазначав, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ФОП Гончар М. М., звертаючись із касаційною скаргою, посилався на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

На думку скаржника, апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови порушив вимоги статей 254, 264 Господарського процесуального кодексу України та не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19.

1.15. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 у справі № 925/222/22 касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Гончара М. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 925/222/22 закрито.

Ухвала Верховного Суду від 12.02.2024 у справі № 925/222/22 мотивована тим, що у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 суди зробили висновки щодо наявності або відсутності підстав для закриття апеляційного провадження, однак, виходячи із фактичних обставин, які були встановлені судами у відповідних справах, які є відмінними від обставин даної справи, що переглядається у касаційному порядку, тому правовідносини у цих справах не є подібними.

2. Зміст окремої думки

2.1. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

2.2. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

2.3. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

2.4. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. Із цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено в пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

2.5. За такими критеріями суд касаційної інстанції визначає подібність правовідносин з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Таке урахування обставин потрібно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

2.6. ФОП Гончар М. М., звертаючись із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 925/222/22, зазначав, що апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови порушив вимоги статей 254, 264 Господарського процесуального кодексу України та не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19.

2.7. Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

2.8. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

2.9. У постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, на яку посилався скаржник, викладено висновок про те, що "на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним" (пункт 18 постанови).

2.10. Крім того, скаржник у касаційній скарзі наводив висновок, викладений у пункті 22 постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, відповідно до якого "суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду".

2.11. Подібні висновки, як зазначав скаржник, викладені також у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17.

2.12. Посилаючись на наведені правові висновки, скаржник стверджував, що при ухваленні рішення від 07.04.2022 Господарським судом Черкаської області питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М" не вирішувалося; зазначене рішення Господарського суду Черкаської області не передбачає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М", а спір у справі вирішено виключно в межах правовідносин між позивачем та відповідачем. За доводами ФОП Гончара М. М., оскаржуване рішення суду першої інстанції (мотивувальна чи резолютивна його частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М", рішення з цього приводу судом також не приймалося. Із посиланням на висновки, викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 № 688/2908/16-ц, скаржник стверджував, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М".

2.13. На думку скаржника, зважаючи на викладене, на підставі положень частини 1 статті 13 Конституції України, пунктів "а", "в" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, статей 2, 6, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1, 2, пункту 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 30.10.2010 року), керуючись пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд мав би закрити провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БЛАГОУСТРІЙ-М", проте, всупереч вимогам законодавства, цього не зробив.

2.14. Водночас ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 у справі № 925/222/22 касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Гончара М. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 925/222/22 закрито.

2.15. Вважаю, що висновки Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, є універсальними при застосуванні судами статей 254, 264 Господарського процесуального кодексу та передбачають, зокрема, обов`язок суду апеляційної інстанції встановити, чи стосується оскаржуване судове рішення прав та обов`язків скаржника, у разі відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою, яка не брала участі у справі з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

2.16. Водночас фактичні обставини у кожній справі впливають лише на висновки суду щодо наявності чи відсутності правового зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням та правами і обов`язками скаржника, проте не впливають на обов`язковість встановлення таких обставин судом апеляційної інстанції.

2.17. Таким чином, фактичні обставини кожної справи у цьому випадку не мають вирішального значення для встановлення подібності правовідносин при застосуванні статей 254, 264 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду апеляційної інстанції встановити, чи стосується оскаржуване судове рішення прав та обов`язків скаржника, у разі відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою, яка не брала участі у справі з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

2.18. З огляду на викладене вважаю, що суд касаційної інстанції мав здійснити касаційний перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 925/222/22 та перевірити правильність застосування апеляційним господарським судом статей 254, 264 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н. О. Багай