УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 2-5993/11
провадження № 61-912ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. 0. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року у складі судді Петренка В. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Лозко Ю. П. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі - ТОВ «Укрдебт Плюс») звернулося з заявою про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-5993/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви зазначило, що Київський районний суд м. Одеси рішенням від 21 березня 2012 року позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнив. На підставі зазначеного рішення, 13 жовтня 2014 року судом видано виконавчий лист.
12 жовтня 2017 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Георгієвим В. І. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа № 2-5993/11 щодо боржника ОСОБА_1
10 лютого 2021 року Київський районний суд м. Одеси замінив стягувача з ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "Укрдебт Плюс".
22 березня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вищевказаного рішення завершено, а оригінал виконавчого листа повернуто стягувачу - ПАТ "Дельта Банк".
15 грудня 2023 року ТОВ "Укрдебт Плюс" направлено запит про наявність оригіналу виконавчого листа у ПАТ "Дельта Банк", проте від ПАТ "Дельта Банк" надійшла відповідь про відсутність оригіналу виконавчого листа у банку. Зазначені обставини свідчать, що виконавчий лист втрачено при пересилці.
ТОВ «Укрдебт Плюс» просило суд видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі №2-5993/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа, подану по цивільній справі № 2-5993/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа № 2-5993/11 виданого 13 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Одеси у справі № 2-5993/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором № 10606181000 від 15 лютого 2006 року у розмірі 16112,48 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 128 440,64 грн, договором про надання споживчого кредиту № 11228367000 від 3 жовтня 2007 року в розмірі 46073,79 швейцарських франків, що за курсом НБУ еквівалентно 465 897,94 грн.
Видано дублікат виконавчого листа № 2-5993/11 виданого 13 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Одеси у справі № 2-5993/11 про стягнення в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» судового збору в розмірі 1820,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що в період з 12 жовтня 2017 року по 22 березня 2021 року виконавчий лист перебував на виконанні у Другому Київському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та відповідно до інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень був повернутий на адресу ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до постанови державного виконавця від 22 березня 2021 року, виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вказаного вище рішення суду було завершено, оригінал виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 повернуто стягувачу ПАТ «Дельта Банк». 15 грудня 2023 року ТОВ «Укрдебт Плюс» направило запит до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо передачі оригіналу виконавчого листа № 2-5993/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ «Дельта Банк» з ринку № 187-60-47/24 від 17 січня 2024 року, у відповідь на вказаний вище запит повідомлено, що за результатами вчинення заходів з приймання-передачі матеріалів та документів АТ «Дельта Банк» виконавчий лист № 2-5993/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з боку АТ «Дельта Банк» не передавався, тобто оригінали виконавчого листа було втрачено, тому заява ТОВ «Укрдебт Плюс» є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року змінено, доповнено абзац другий резолютивної частини після слів та цифр "еквівалентно 465 897 грн 94 коп." словами "стосовно боржника ОСОБА_1 ".
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року в частині видачі дубліката виконавчого листа № 2-5993/11, виданого 13 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Одеси у справі № 2-5993/11 про стягнення в рівних частках з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судового збору у розмірі 1820 грн скасовано. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Судове рішення мотивоване тим, що:
в період з 12 жовтня 2017 року по 22 березня 2021 року виконавчий лист № 2-5993/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 перебував на виконанні у Другому Київському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та повернутий на адресу ПАТ «Дельта Банк»;
в матеріалах справи відсутні докази направлення як ПАТ «Дельта Банк», так і ТОВ «Укрдебт Плюс» постанови старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кудряшова П. Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 березня 2021 року у ВП № НОМЕР_2 і оригіналу виконавчого листа, виданого на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 березня 2012 року у цивільній справі № 2-5993/11 та докази того, що оригінал виконавчого документа був вручений стягувачу в спосіб і порядок, визначений Законом України «Про виконавче провадження». Зазначені обставини свідчать про втрату оригіналу виконавчого листа № 2-5993/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, оскільки виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває;
із заявою про видачу дубліката виконавчого листа ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулося в лютому 2024 року. строк пред`явлення виконавчого листа № 2-5993/11, який почався 22 березня 2021 року та мав сплинути 22 березня 2024 року перервався 26 березня 2022 року у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", тому як на час подання заяви, так і розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа трирічний строк, пред`явлення виконавчого листа № 2-5993/11до виконання, визначений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», не закінчився;
посилання скаржника в апеляційній скарзі на ухвалу Теплодарського міського суду Одеської області у справі № 516/28/18, ухвалу Київського районного суду м. Одеси у справі № 2-6099/11, ухвалу Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/1195/14-ц, щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа, є безпідставними, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тобто, висновки щодо застосування норм права, які викладені у судових рішеннях інших судів, ніж в постановах Верховного Суду, не є обов`язковими під час розгляду справи апеляційним судом у подібних правовідносинах;
суд першої інстанції, установивши, що виконавчий лист № 2-5993/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором втрачено, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, зробив правильний висновок про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа;
разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-5993/11 про стягнення на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості лише з ОСОБА_1 , про, що додатково зазначено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником ТОВ «Укрдебт Плюс». Вимог про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 не заявлялося;
ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважала, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про видачу дубліката виконавчого листа № 2-5993/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та видачі дубліката виконавчого листа № 2-5993/11 про стягнення в рівних частках з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судового збору у розмірі 1820 грн.
У січні 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року, в якій просив скасувати судові рішення, постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ро видачу дублікату виконавчого листа.
Касаційна скарга мотивована тим, що представник заявника участі у справі не приймав, надав до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Заява містила вимоги, щодо видачі лише одного з виконавчих листів (щодо ОСОБА_1 ), тоді як у справі їх було видано чотири. Ще один - стосовно боргу ОСОБА_3 (солідарного поручителя та боржника) та два інших стосовно стягнення з вказаних боржників судового збору. При цьому заява не містила доказів втрати жодного з виконавчих листів. Така недбала та суперечлива поведінка кредитора свідчить про те, що кредитор не сумлінно виконує свої зобов`язання, формально підходить до розв`язання спірної ситуації, не виконує своїх процесуальних зобов`язань, як щодо звернення до суду з приводу усіх виконавчих листів та й зі збору доказів по справі. Незважаючи на це, суд першої інстанції автоматично прийняв рішення на користь заявника. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, але апеляційний суд суто упереджено підійшов до розгляду справи, самостійно здійснив збір доказів по справі та попри заперечення представника боржників, направив запит до виконавчої служби. Кредитор жодним чином не мотивував неможливість подання таких суттєвих доказів у суді першої інстанції. Апеляційний суд на порушення наведених вище норм процесуального права, здійснив збір доказів по справі, які не були подані до суду першої інстанції. Об`єктивно не доведено, що виконавчий лист відсутній в органах виконавчої служби.Судова практика, що міститься у постановах Верховного суду чітко дає розуміти, що заявник повинен довести обставини втрати виконавчого листа. В противному випадку, заява про видачу дубліката втраченого виконавчого листа не підлягає задоволенню. Саме такий висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 572/3591/19.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів
Суди встановили, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2012 року замінено позивача по справі. А саме замість ПАТ «УкрСиббанк» залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Дельта Банк».
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 березня 2012 року у цивільній справі № 2-5993/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором № 10606181000 від 15 лютого 2006 року у розмірі 16 112,48 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 128 440,64 грн, договором про надання споживчого кредиту № 11228367000 від 3 жовтня 2007 року в розмірі 46 073,79 швейцарських франків, що за курсом НБУ еквівалентно 465 897,94 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» судовий збір в розмірі 1820 грн.
13 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи у справі № 2-5993/11.
12 жовтня 2017 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Георгієвим В. І. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа № 2-5993/11 від 13 жовтня 2014 року щодо боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2021 року заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Дельта банк», у виконавчих листах № 2-5993/11 на правонаступника - ТОВ «Укрдебт Плюс».
В період з 12 жовтня 2017 року по 22 березня 2021 року виконавчий лист №2-5993/11 перебував на виконанні у Другому Київському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та відповідно до інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень був повернутий на адресу ПАТ «Дельта Банк».
Відповідно до постанови державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кудряшова П. Ю. від 22 березня 2021 року, виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вказаного вище рішення суду було завершено, оригінал виконавчого листа №2-5993/11 повернуто стягувачу ПАТ «Дельта Банк».
15 грудня 2023 року ТОВ «Укрдебт Плюс» направило запит до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо передачі оригіналу виконавчого листа № 2-5993/11.
Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ «Дельта Банк» з ринку №187-60-47/24 від 17 січня 2024 року, у відповідь на вказаний вище запит повідомлено, що за результатами вчинення заходів з приймання-передачі матеріалів та документів АТ «Дельта Банк» виконавчий лист №2-5993/11 на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з боку АТ «Дельта Банк» не передавався.
Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року по справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 на користь КС «Наші люди» невиконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до КС «Наші люди» не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа. При цьому судом апеляційної інстанції враховано те, що відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять. За таких обставин, колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа. Крім того, такий аргумент скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції».
У пунктах 53 - 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що: «аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Суди встановили, що: даними Автоматизованої системи виконавчого провадження підтверджується, що державним виконавцем 22 березня 2021 року винесено постанову, якою виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вказаного вище рішення суду завершено, оригінал виконавчого листа повернуто стягувачу, повторно виконавчий лист до виконання не пред`являвся; в матеріалах справи відсутні докази отримання ПАТ «Дельта Банк» повернутого виконавчого листа в 2021 році, виконавчий лист на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з боку АТ «Дельта Банк» не передавався, оригінал виконавчого листа втрачено.
За таких обставин, встановивши, що виконавчий лист втрачений, суди зробили обґрунтований висновок про задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 .
Посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд здійснив збір доказів, які не були подані до суду першої інстанції не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки інформація, зазначена в листі виконавчої служби, наданому суду апеляційної інстанції, щодо повернення виконавчого листа стягувачу була предметом дослідження в суді першої інстанції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року)
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125358704 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні