Ухвала

від 24.02.2025 по справі 308/2083/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 308/2083/18

провадження № 61-1917ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Биркович Олександр Іванович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської Ірини Валентинівни, треті особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування договору передачі прав за іпотечними договорами та скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І. В. про визнання недійсним та скасування договору передачі прав за іпотечними договорами та скасування реєстраційних дій.

30 травня 2022 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення, яким у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_6 , як особа, яка не брала участі в справі, третя особа ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку.

Ухвалою від 05 липня 2022 року Закарпатський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року.

19 липня 2022 року Закарпатський апеляційний суд своєю ухвалою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року.

07 жовтня 2024 року ОСОБА_2 подав заяву про відмову від позову та апеляційної скарги, просив визнати нечинним рішення суду першої інстанції. Наслідки відмови від позову йому зрозумілі.

Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 26 листопада 2024року прийняв відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І. В. про визнання недійсним та скасування договору передачі прав за іпотечними договорами та скасування реєстраційних дій.

Визнав нечинним рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року, провадження в справі закрив.

Повернув ОСОБА_2 з Державного бюджету 50 % судового збору, що становить 352,40 грн, сплаченого ним по квитанції від 28 лютого 2018 року № 2832820040 за подання позову, та 528,60 грн,сплаченого за квитанцією № 0.0.2606950205.1 за подання апеляційної скарги.

У грудні 2024 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , в інтересах яких діє представник - адвокат Биркович О. І., звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 08 січня 2025 року касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року залишив без руху, надав для усунення недоліків строк та роз`яснив наслідки невиконання вказаної ухвали.

При цьому суд касаційної інстанції звернув увагу, що у касаційній скарзі зазначено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звільнені від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки є особами з інвалідністю, але до касаційної скарги додана лише копія довідки про встановлення першої групи інвалідності ОСОБА_7 , докази наявності інвалідності у ОСОБА_1 відсутні. Тому судом запропоновано ОСОБА_1 надати або документи, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 484,48 грн, або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк виправлені не були, Верховний Суд своєю ухвалою від 11 лютого 2025 року повернув заявникам касаційну скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє представник Биркович О. І., на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року. Роз`яснив, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

15 лютого 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Биркович О. І., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, сформованою в системі «Електронний суд».

Щодо оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України в касаційному порядку підлягають перегляду судові рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.

Відповідно до частини другої статті 17 ЦПК України не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Тлумачення частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що на день подання касаційної скарги у справі № 308/2083/18 рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року в апеляційному порядку по суті не переглядалось, тому у відкритті касаційного провадження в частині його оскарження необхідно відмовити.

Щодо оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року

Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню з огляду на наступне.

За змістом статей 185, 393 ЦПК України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Натомість, обставини, які стали підставою для повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 рокуіснувати не перестали, оскільки ОСОБА_1 , не врахувавши викладені у вказаній ухвалі роз`яснення, вдруге подала касаційну скаргу, у якій, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю та згідно із Законом України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги. При цьому до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Верховний Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 повторно звертається з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, яка містить недоліки, на які суд касаційної інстанції вже звертав її увагу в межах цієї справи та роз`яснював їй спосіб усунення цих недоліків.

Таким чином, обставини, що раніше стали підставою для повернення скарги судом, існувати не перестали.

Відповідно до приписів частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України)

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

При таких обставинах Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, оскільки обставини, що раніше стали підставою для повернення аналогічної скарги судом, існувати не перестали.

З огляду на положення статей 185, 393 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статями 44, 185, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської Ірини Валентинівни, треті особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування договору передачі прав за іпотечними договорами та скасування реєстраційних дій за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Биркович Олександр Іванович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Биркович Олександр Іванович, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов