Постанова

від 21.02.2025 по справі 211/2845/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1331/25 Справа № 211/2845/24 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Зубакової В.П., Корчистої О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №211/2845/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунальногозакладу «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року, ухваленого у складі судді Ніколенко Д.М., -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року ТОВ «Житлосервіс-КР» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, вказавши, що у період з 01.04.2021 по 31.03.2023 позивачем здійснювалося утримання будинку і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не здійснювала платежі за утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, у зв`язку із чим позивач скористався своїм правом та звернувся до суду для стягнення з відповідача нарахованих платежів у судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.05.2024 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази у справі.

11.06.2024 представником ТОВ «Житлосервіс-КР» Савчуком С.О. до суду подано клопотання про поновлення строку на подання клопотання про залучення співвідповідачів та про залучення в якості співвідповідачів у справі Комунального закладу «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», оскільки відповідач ОСОБА_1 , на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2024р., перебуває у вказаному інтернаті та знаходиться під повною його опікою; та ОСОБА_2 , який у період з 28.10.2020 по 28.10.2022 був опікуном відповідача.

Ухвалою суду від 16.07.2024 поновлено ТОВ «Житлосервіс-КР» строк на подання клопотання про залучення співвідповідачів; залучено в якості співвідповідачів: КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР», ОСОБА_2 .

У наслідок чого ТОВ «Житлосервіс-КР» було уточнено позовні вимоги. Позивач просив стягнути заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 11 490,62 грн. за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 на користь ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» наступним чином: за період з 01.04.2021 по 28.10.2022 зі ОСОБА_2 в сумі 5 883,29 грн., за період з 29.10.2022 по 29.02.2024 зі ОСОБА_1 в сумі 5 276,93 грн., за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 із Комунального закладу «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» в сумі 330,40 грн. Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» інфляційні витрати в розмірі 128,92 грн. та 3% у сумі 33,46 грн. А також стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 3 028 гривень 00 копійок.

Рішенням Довгинцівського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 02жовтня 2024рокупозов ТОВ «Житлосервіс-КР» задовольнити частково - стягнуто з КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 у сумі 330, 40 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» судовий збір у сумі 85,85 грн. ????

В апеляційній скарзі ТОВ «Житлосервіс-КР» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови в стягненні позовних вимог з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції у частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 29.10.2022 по 29.02.2024 у сумі 5276,93 грн. відмовив, так як ОСОБА_1 рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №211/7375/19 визнана недієздатною і навіть після закінчення терміну дії рішення не перестала бути недієздатною та залишилась перебувати у КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» на повному державному утриманні.

Зазначає, що особа є дієздатною до моменту встановлення її недієздатності в судовому порядку. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Строк дії рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатною продовжено не було. Протягом періоду з 29.10.2022 по 29.02.2024 рішень про визнання ОСОБА_1 недієздатною судом не ухвалювалось.

ОСОБА_1 на підставірішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №211/7375/19 була визнана недієздатною, над нею встановлено опіку та призначено її батька, ОСОБА_2 , опікуном.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено терміном 2 роки.

Враховуючи це, в період часу з 28.10.2020 по 28.10.2022, ОСОБА_2 був опікуном відповідача ОСОБА_1 .

В період часу з 29.10 2022 по 29.02.2024 ніхто не звертався з заявою про визнання ОСОБА_1 недієздатною.

З огляду на дані обставини, висновки суду першої інстанції про те, що після закінчення терміну дії рішення ОСОБА_1 не перестала бути недієздатною є недоведеним, які суд першої інстанції визнав встановленими, що в свою чергу є наслідком невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Разом з тим, у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2021 по 28.10.2022 у сумі 5 883,29 грн., інфляційних втрат у сумі 128,92 грн. та 3% річних у сумі 33,46 грн. слід також відмовити, оскільки, ОСОБА_1 поступила на повне державне утримання у вказаний комунальний заклад з 01.04.2021, хоча ОСОБА_2 і був опікуном у спірний період, але позивачем достовірно не доведено, що останній, як опікун, отримував кошти на утримання доньки, представником позивача, у свою чергу, не заявлялось клопотання про витребування доказів з цього приводу, а суд при ухваленні рішення не може виходити з домислів та припущень.

Дані висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №211/7375/19 в період часу з 28.10.2020 по 28.10.2022 ОСОБА_2 був опікуном ОСОБА_1 .

Враховуючи викладені обставини, визнання ОСОБА_1 недієздатною та призначення опікуна, ОСОБА_2 , в період часу з 28.10.2020 по 28.10.2022, встановлено рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №211/7375/19, яке носить преюдиційний характер при розгляді даної справи.

Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в інтересах вчиняє опікун.

Крім того, опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного, тощо.

Обов`язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно.

Опікун зобов`язаний піклуватися про збереження і використання майна в інтересах підопічного.

Опікун має право управляти майном підопічного на його користь та витрачати суми, які належать підопічному з різних поточних надходжень в інтересах підопічного.

На адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» не визнає частково позовні вимоги, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що в зв`язку з необхідністю постійного стороннього догляду та лікування ОСОБА_1 за дозволом Ради опіки та піклування Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті Кривого Рогу ради від 05.01.2021 №1 була направлена до психоневрологічного інтернату, де перебуває на повному державному утриманні з 01.04.2021 року по теперішній час. Відповідно, ОСОБА_1 29.03.2021 року була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за новою фактичною адресою проживання: АДРЕСА_2 .

КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» було направлено лист від 18.06.2024 №732 до ТОВ «Житлосервіс-КР», в якому викладено всі наявні обставини та на підставі п.6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово комунальні послуги» запропоновано не нараховувати комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за належну їй площу житлової нерухомості та здійснити відповідні перерахунки, оскільки, ОСОБА_1 перебуває на повному державному утриманні в інтернатному закладі та фактично не користується комунальними послугами, які надаються ТОВ «Житлосервіс-КР».

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Як установлено судом та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 28.06.1994. Відповідно відповідач є споживачем послуг, що надаються ТОВ «Житлосервіс-КР» за вказаною адресою, у тому числі у період з 01.04.2021 по 31.03.2024.

Також судом у ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №211/7375/19 (https://reyestr.court.gov.ua/ Review/92603994) визнана недієздатною, над нею встановлено опіку та її батька ОСОБА_2 призначено опікуном. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити терміном 2 роки.

За інформацією Комунального закладу «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» від 24.05.2024 за №642, ОСОБА_1 поступила на повне державне утримання у вказаний комунальний заклад з 01.04.2021 згідно путівки Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.03.2021 №3994 та наказу по інтернату від 31.03.2021, зареєстрована та проживає в інтернаті по теперішній час. Крім того, КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_2 знаходиться у лавах ЗСУ.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №177/1690/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116623802) ОСОБА_1 визнана недієздатною, над нею встановлено опіку з моменту набрання законної сили даним рішенням та до моменту призначення опікуна ОСОБА_1 опіку над нею зобов`язаний здійснювати КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР».

Як вбачається з матеріалів справи, будинок по АДРЕСА_4 , належить до території обслуговування ТОВ «Житлосервіс-КР».

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В апеляційній скарзі позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.04.2021 по 28.10.2022 в сумі 5 883,29 грн., за період з 29.10.2022 по 29.02.2024 зі ОСОБА_1 в сумі 5 276,93 грн., зі ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» інфляційні витрати в розмірі 128,92 грн. та 3% у сумі 33,46 грн., а тому апеляційним судом в іншій частині рішення не переглядається.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та вважав законним стягнути заборгованість лише з відповідача КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» суму боргу по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 у сумі 330,40 грн., зазначивши, що суд не може виходити за межі позовних вимог.

У частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 29.10.2022 по 29.02.2024 у сумі 5 276,93 грн. суд відмовив, оскільки ОСОБА_1 рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2020 (справа №211/7375/19) визнана недієздатною, і після закінчення терміну дії рішення не перестала бути недієздатною та залишилась перебувати у КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» на повному державному утриманні.

У частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2021 по 28.10.2022 у сумі 5 883,29 грн., інфляційних втрат у сумі 128,92 грн. та 3% річних у сумі 33,46 грн. судом також відмолено, оскільки ОСОБА_1 поступила на повне державне утримання у вказаний комунальний заклад з 01.04.2021, хоча ОСОБА_2 і був опікуном у спірний період, але позивачем достовірно не доведено, що останній, як опікун, отримував кошти на утримання доньки, представником позивача, у свою чергу, не заявлялися клопотання про витребування доказів з цього приводу, а суд при ухваленні рішення не може виходити з припущень.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися в повній мірі, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст.40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів, щодо психічного стану особи, може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

За змістом ст.ст.41, 60 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу). Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

ОСОБА_1 рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №211/7375/19 визнана недієздатною, над нею встановлено опіку її батька ОСОБА_2 призначено опікуном. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено терміном 2 роки.

ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 28.06.1994. Відповідно є споживачем послуг, що надаються ТОВ «Житлосервіс-КР» за вказаною адресою, у тому числі у період з 01.04.2021 по 31.03.2024.

За інформацією Комунального закладу «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» від 24.05.2024 за №642, ОСОБА_1 поступила на повне державне утримання у вказаний комунальний заклад з 01.04.2021 згідно путівки Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.03.2021 №3994 та наказу по інтернату від 31.03.2021, зареєстрована та проживає в інтернаті по теперішній час. Крім того, КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_2 знаходиться у лавах ЗСУ.

Із розрахунку заборгованості, доданого до позову вбачається, що у період з 01.04.2021 по 31.03.2024 оплату за отримані житлово-комунальні послуги здійснювалася не у повному обсязі, що й призвело до утворення заборгованості у сумі 11 490,62 грн.

КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» було направлено лист від 18.06.2024 №732 до ТОВ «Житлосервіс-КР», в якому викладено всі наявні обставини та на підставі п.6 ч.1 ст.7 Закону України «Про житловокомунальні послуги» запропоновано не нараховувати комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за належну їй площу житлової нерухомості та здійснити відповідні перерахунки, оскільки, ОСОБА_1 перебуває на повному державному утриманні в інтернатному закладі та фактично не користується комунальними послугами, які надаються ТОВ «Житлосервіс-КР».

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 липня 2020 року по справі №234/15728/17 висловив правову позицію, згідно якої з 10 грудня 2017 року можливе відключення квартири від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води і влаштування системи індивідуального теплопостачання у разі, якщо у багатоквартирному будинку на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII не менш, як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від таких мереж.

Доказів, які підтверджують, що в будинку АДРЕСА_4 не менш, як половина квартир відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води і влаштування системи індивідуального теплопостачання, відповідачем до суду не надано.

Колегією суддів приймаються доводи апеляційної скарги про те, що хоча ОСОБА_1 й поступила на повне державне утримання у КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» з 01.04.2021, зареєстрована та проживає в інтернаті по теперішній час, все одно, як власник, повинна нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг.

Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №757/29813/17-ц висловився з цього приводу у постанові від 02 квітня 2020 року де зазначив, що «не проживання відповідачки у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг».

Таким чином, між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з опалення, оскільки позивач фактично надавав відповідачу послуги з опалення, а відповідач не відмовлялася від них.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року споживачі житлово-комунальних послуг зобов`язані щомісяця вносити плату за використані комунальні послуги згідно з тарифом, що затверджується органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно частини 1 статті 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, розмір плати розраховується виходячи із розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами.

Згідно ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В силу ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, виплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор від боржника має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Згідно із ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до п.99.3 ст.99 Податкового кодексу України опікун недієздатної особи виконує грошові зобов`язання, що виникли на день визнання її недієздатною та/або погашає податковий борг за рахунок майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, такої фізичної особи.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.15 СК України майновий обов`язок недієздатної особи за її рахунок виконує опікун.

Із розрахунку заборгованості, доданого до позову, вбачається, що у період з 01.04.2021 по 31.03.2024 оплату за отримані житлово-комунальні послуги здійснювалася не у повному обсязі, що й призвело до утворення заборгованості у сумі 11 490,62 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 , як опікун ОСОБА_1 в період часу з 01.04.2021 по 28.10.2022, в силу ст.67 ЦК України, п.99.3 ст.99 Податкового кодексу України, абз.2 ч.2 ст.15 СК України, зобов`язаний своєчасно вносити оплату за житлово-комунальні послуги.

Статтею 625 ЦК України передбачена цивільна-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рахунок розміру інфляційний нарахувань здійснюється наступним чином: (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця заборгованість за попередній місяць) х індекс інфляції / 100 (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць). Якщо індекс інфляції за місяць менше 100%, показник інфляційних витрат за даний місяць не нараховується.

3% річних нараховуються наступним чином: (сальдо на початок місяця заборгованість за попередній місяць) х 3 х (кількість прострочених днів) 365 днів /100.

Відповідачу надавались послуги з опалення, який не в повному об`ємі вносив плату за користування зазначеними послугами, тобто прострочив виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги.

Таким чином, у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання та несвоєчасною оплатою послуг з опалення, відповідачу ОСОБА_2 нараховані індекс інфляції у сумі 128,92 грн. та 3 % річних у сумі 33,46 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки, на момент визнання ОСОБА_1 недієздатною, а саме: в період часу з 01.04.2021 по 28.10.2022, опікун недієздатної особи виконує грошові зобов`язання, що виникли на день визнання її недієздатною та/або погашає податковий борг за рахунок майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, такої фізичної особи.

Отримання чи не отримання опікуном коштів не впливає на обов`язки за іншими цивільно-правовими зобов`язаннями, оскільки ці кошти носять інший правовий характер.

Що ж стосується стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 29.10.2022 по 29.02.2024 у сумі 5 276,93 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 рішенням суду від 28.10.2020 визнана недієздатною, над нею встановлено опіку та її батька - ОСОБА_2 призначено опікуном. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити терміном 2 роки.

В подальшому, рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №177/1690/23 ОСОБА_1 визнана недієздатною, над нею встановлено опіку з моменту набрання законної сили даним рішенням та до моменту призначення опікуна ОСОБА_1 , опіку над нею зобов`язаний здійснювати КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР».

Як слідує з вищезазначеного, в період часу з 28.10.2022 по 30.01.2024 ОСОБА_1 недієздатною визнана не була, інших даних, щ спростовують даний факт, матеріали справи не містять, а висновок суду першої інстанції про те, що навіть після закінчення терміну дії рішення ОСОБА_1 не перестала бути недієздатною та залишилась перебувати у КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» на повному державному утриманні, потребують відповідного підтвердження, зокрема висновку експерта, про що клопотань ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно пунктів 3 та 4 частина 1 статі 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено норми процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення витрати по сплаті судового збору у розмірі 1009,34 грн. з кожного.

Відповідно до підпункту «в» пункті 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги ТОВ «Житлосервіс-КР» з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1514, 00 гривень з кожного.

Керуючись статтями 367,374,376,381-384 ЦПК України,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунальногозакладу «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Житлосервіс-КР»заборгованість заспожиті житлово-комунальніпослуги заперіод з01.04.2021по 28.10.2022 в сумі 5 883,29 грн. та інфляційні витрати в розмірі 128,92 грн. та 3% у сумі 33,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 29.10.2022 по 29.02.2024 в сумі 5 276,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Комунального закладу «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» суму сплаченого судового збору за розгляд в суді першої інстанції у розмірі по 1009,34 грн. з кожного та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі по 1514, 00 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: