Рішення

від 12.02.2025 по справі 695/699/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/699/22

номер провадження 2/695/96/25

12 лютого 2025 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ушакової К.М.

за участю: секретарів судового засідання - Коршуна Є.А., Варданян Л.А.,

представника відповідача адвоката Сизька Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги відповідно до доповнених підстав позову тим, що 01.02.2017 вона була прийняла на роботу в Золотоніську центральну районну лікарню на посаду молодшої медичної сестри (санітарки перев`язувального кабінету) травматологічного відділення на період перебування на лікарняному листі основного працівника (наказ № 11 від 31.07.2017). 01.04.2019 була переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки прибиральниці палатної) травматологічного відділення ( наказ №-38 від 29.03.2019). 14.05.2019 Золотоніська центральна районна лікарня була реорганізована шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради згідно з рішенням Золотоніської районної ради від 07.05.2019 № 28-VІІ. 01.11.2019 була переведена на посаду молодшої медичної, сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення (наказ № 130 від 30.10.2019). 04.03.2021 КНП «Золотоніська районна багатопрофільна лікарня» Золотоніської районної ради була перейменована на КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради згідно з рішенням Золотоніської міської ради від 09.02.2021 № 3-64/ VІІІ. 23.12.2021 позивач була попереджена про заплановане вивільнення з роботи 24.02.2022 в зв`язку із скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України з посади молодшої медичної сестри (санітарки-буфетниці) травматологічного відділення наказ від 23.12.2021 №112. 18.02.2022 наказом № 24/о параграф 2 позивач була переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці-палатної) та 0,25 ставки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) травматологічного відділення. 22.02.2022 наказом № 26/0 «Про звільнення» ОСОБА_1 молодша медична сестра (санітарка-буфетниця) травматологічного відділення була звільнена 24.02.2022. у зв`язку із скороченням штату (п.1 ст. 40 КЗпП України). 16.03.2022 позивач була ознайомлена з наказом від 22.02.2022 № 26/о «Про звільнення» та отримала копію цього наказу. Вважає, що вона була звільнена з роботи 24.02.2022 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України без законної підстави та з порушенням порядку встановленого законом. Ні 23.12.2021, ні 24.12.2021 відповідач не запропонував ОСОБА_1 жодної вакантної посади, наявної у лікарні на час попередження про звільнення. В порушення норм трудового законодавства позивачу не були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися у лікарні протягом цього періоду та які існували на день звільнення з 23.12.2021 по 25.02.2022 включно. Отже, під час звільнення позивача відповідач не дотримав гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України, оскільки відповідач не запропонував позивачу усіх вакантних посад, що є грубим порушенням порядку звільнення позивача з займаної посади та є підставою для визнання такого звільнення незаконним. Відтак, відповідачем не була дотримана процедура звільнення та порушені трудові гарантії позивача. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» - у разі, якщо роботодавець планує звільнення, працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. А зміни в організації роботи лікарні в зв`язку з раціоналізацією діючої штатної чисельності (як зазначено з наказі від 23.12.21р.) є надуманими, оскільки при цьому не були дотримані вимоги статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо завчасного (не менш ніж за три місяці) оповіщення виборного органу профспілки про наступне звільнення працівників та щодо погодження з профспілкою техніко-економічного обгрунтування скорочення штату працівників. 18.02.2022 наказом № 24/о параграф 2 позивач була переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці-палатної) та 0,25 ставки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) травматологічного відділення. ОСОБА_1 не заперечувала проти переведення на вказані посади, про що написала відповідну заяву. 25.02.2022 в трудову книжку позивача був внесений запис за № 33: «Переведена на 0.5 ставки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці палатної) та 0.25 ставки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) травматологічного відділення на період перебування у щорічній відпустці основного працівника (наказ № 24/о від 18.02.2022). Отже, запис за № 33 був внесений посадовою особою відповідача в трудову книжку після видання наказу № 24/о і точно відповідав тексту цього наказу. Відтак, 18.02.2022 позивач була переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці-палатної) та санітарки-прибиральниці травматологічного відділення. А ці посади, на які вона була переведена 18.02.2022 наказом № 24/о, не були зазначені в наказі від 23.12.2021 №112 «Про зміни, у штатному розписі КНП «Золотоніської багатопрофільної лікарні» Золотоніської міської ради. Отже ці посади не підлягали скороченню. 22.02.2022 наказом № 26/о відповідач звільнив ОСОБА_1 з 24.02.2022 з посади молодшої медичної сестри (санітарки-буфетниці) травматологічного відділення у зв`язку із скороченням штату (п.1 ст. 40 КЗпП України), але станом на 24.02.2022 вона вже не займала цю посаду, оскільки 18.02.2022 наказом № 24/о параграф 2 була переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці-палатної) та 0,25 ставки молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) травматологічного відділення, а ці посади не підлягали скороченню та фактично і не були скорочені. Таким чином, позивач була звільнена з роботи 24.02.2022 без законної підстави. 24.02.2022 позивач була звільнена з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Відтак, для обчислення середньої заробітної плати та середньомісячного числа робочих днів відповідно до п. 8 Порядку № 100 необхідно брати заробітну плату та число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують» місяцю, в якому відбувається подія, тобто за січень 2022 року та грудень 2021 року. За цей період позивачу була нарахована заробітна плата: за січень 2022 року - 6500,00 грн; за грудень 2021 року - 6500,00 грн., а всього 13.000,00 грн.. Довідкою відповідача від 29.08.2022 № 1223. Відповідач 07.03.2022 перерахував на банківський рахунок позивача 9843,65 грн.- доплату за роботу з ковідними хворими за грудень 2021 року та січень 2022 року. Отже, за грудень 2021 року та січень 2022 року відповідач виплатив ОСОБА_1 заробітну плату - 22.843,65грн. У грудні 2021 року позивач відпрацювала 15 робочих днів, а у січні 2022 року 17 робочих днів. Тобто, середньомісячне число робочих днів - 16 днів, а середньоденна заробітна плата - 713,86 грн. Таким чином, під час звільнення позивача відповідач не дотримав гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України, оскільки відповідач не запропонував їй усіх вакантних посад, що є грубим порушенням порядку звільнення позивача з займаної посади та є підставою для визнання такого звільнення незаконним. Отже, позивач була звільнена з роботи без законної підстави, крім цього відповідачем не була дотримана процедура звільнення , чим були порушені права позивача.

Враховуючи викладене вище, позивач просила; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 22.02.2022 № 26/о «Про звільнення»; поновити її на попередній роботі в КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогнулу, починаючи з 25.02.2022 по день ухвалення рішення суду.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.04.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.05.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.10.2022 позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2023 у прийнятті заяв про доповнення підстав позову від 03.11.2022 та 10.01.2023відмовлено та повернуто позивачу. Закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначити справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.05.2023 ухвалено повернутися до підготовчого судового засідання. Прийняти заяви позивача ОСОБА_1 від 03.11.2022 та 10.01.2023 про доповнення підстав позову.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.09.2023 прийнято заяви позивача ОСОБА_1 від 05.06.2023 та 31.07.2023 про доповнення підстав позову та збільшення розміру позовних вимог. Витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради довідку встановленого законодавством зразка про середньомісячну та середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за два попередні місяці, що передували звільненню, а саме за грудень 2021 року та січень 2022 року.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.01.2024 приєднано до матеріалів цивільної справи в якості доказу копію наказу від 18.02.2022 № 24/0. Витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради інформацію щодо наявності та кількості вакантних (не зайнятих) посад на підприємстві, згідно штатного розпису, починаючи з 23.12.2021 після винесення наказу № 112 від 23.12.2021 «Про зміни у штатному розписі КНП «Золотоніської багатопрофільної лікарні» Золотоніської міської ради» та по день звільнення позивача24.02.2022 включно, які повинні були бути запропоновані ОСОБА_1 одночасно з попередженням про звільнення та які вона могла обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Директором КОМУНАЛЬНОГОНЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА«ЗОЛОТОНІСБКА БАГАТОПРОФІЛЬНАЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇМІСЬКОЇ РАДИЛарисою НАСАЛЬСЬКОЮ31.05.2022поданий досуду відзивна позовнузаяву,в якомупросила відмовитив задоволенніпозовних вимогз такихпідстав.На обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсявиключно нате,що нібитопри звільненніїй узв`язку зіскороченням штату(п.1ст.40КЗпП України),а самепри попередженніпро запланованевивільнення 24.12.2021їй небуло запропонованоінші вакантнихпосад,які вонамогла зайняти,наявних увідповідача,чим порушеновимоги ст.49-2КЗпП України.Проте,таке твердженняпозивача невідповідає дійснимобставинам тане підтвердженожодними доказами.Дійсно,на виконаннянаказу відповідачавід 23.12.2021№112§2«Про зміниу шатномурозписі КНП«Золотоніської багатопрофільноїлікарні» Золотоніськоїміської ради»зокрема,прийнято рішенняпро скороченняпосади молодшоїмедичної сестри(санітарка-буфетниця)травматологічного відділення,яку обіймалапозивач.Відповідно доп.1наказу відповідачавід 23.12.202Іроку №112§5«Про попередженняпрацівників КНП«Золотоніської багатопрофільноїлікарні» Золотоніськоїміської ради»про запланованевивільнення напідставі п.1ст.40КЗпП України»,прийнято рішенняпро попередженняпозивача прозаплановане вивільненняз роботиз 21.02.2022.24.12.2021на зборахпрацівників відповідачапрацівникам,які підлягалививільненню,було підрозпис доведенозміст наказіввідповідача від23.12.2021№112§2та №112§5,у т.ч.і позивачу,якій навиконання вимогч.3ст.49-2КЗпП України,окрім тогоодночасно згіднонаказу від23.12.2021№112§7«Про запропонуваннявакантної посади»було запропонованоєдину вільнувакансію відповіднодо їїспеціальності такваліфікації -молодшої медичноїсестри-санітаркиопераційного блоку.Проте,позивач непогодилась іззапропонованою посадоюта дочаснозалишила збори,не підписуючизапропонованих документів:наказів відповідачавід 23.12.2021№112§5та від23.12.2021№112§7.У зв`язкуз цимприсутніми працівникамибуло складеновідповідний акт,яким комісійнозасвідчено фактдоведення довідома позивачазмісту зазначенихнаказів тафакт відмовивід підписанняпозивачем документіві фактвідмови відзапропонованої роботи.У зв`язкуз вищеописанимиподіями,діючи добросовісно,відповідач листомвих №1778від 24.12.2021надіслав надомашню адресупозивача рекомендованимлистом письмовеперсональне попередженнята копіюнаказу відповідачавід 23.12.2021№112§7про ознайомленняз якимипозивач відмовиласяписьмово підтвердитина зборахі прощо складавсяакт.Даний рекомендованийлист зцифрово -штрихкодовим ідентифікаторомУкрпошти «1970202875249»,згідно трекінгуз офіційногосайту Укрпоштибув прийнятий24.12.2021від відповідача,однак невручений підчас доставкипозивачу іповернутий відправникові28.02.22,вже післязвільнення позивача.Крім того,19.01.2022листом №78відповідач звернувсяз поданнямдо головипрофспілкового організаціїКНП «Золотоніськоїбагатопрофільної лікарні»Золотоніської міськоїради» пронадання згодина звільненняпрацівників узв`язку зіскороченням штатуна підставіп.1ст.40КЗпП Україниз 24.02.2022,зокрема іщодо позивача.У відповідьпрофспілковий комітетне ставрозглядати питаннянадання згодищодо позивача,оскільки останняне булачленом профспілковогокомітету. Приобрахуванні впозові середньогозаробітку завимушений прогулв сумі478,05грн.як середньоденного,позивач невірновизначила розрахунковідані заостанні двакалендарні місяці,що передуютьмісяцю,в якомувідбувається подія,тобто засічень 2022року тагрудень 2021року.За цейперіод позивачубула нарахованазаробітна плата:за січень2022року -6500,00грн.,за грудень2021року -6500,00грн.,що підтверджуєтьсяданими особовогорахунку позивачаі копіямирозрахункових листківза вказаніперіоди,а такожзазначені намисуми відповідаютьданим об`єднаноїзвітності ПДФОта ЄСВдо Пенсійногофонду Україниза IVквартал 2021року таІ квартал2022року.Також приобчислені робочихднів позивачвказує невірнукількість робочихднів зарозрахунковий періодгрудень 2021року-січень2022року,у якихкількість робочихднів позивачасклала угрудні 2021р. 26днів,в січні2022р. 24-дні.Таким чином,середньомісячне числоробочих днівскладає 25днів (26+24):2=25,а середньоденназаробітна платастановить 260,00грн.,оскільки 13000(6500,00+65600,00)грн.:50робочих днів-260,00грн.Позивач,визначаючи предметта підставипозову,обираючи спосібзахисту порушеного(наїї суб`єктивнудумку)цивільного права,просить судпоновити їїна посаді молодшої медичної сестри (санітарки-буфетниці) КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради, що завідомо є неможливим, оскілки така посада більше не існує. Відповідно, неможливо поновити позивача на посаді, якої не існує, а тому навіть в разі задоволення позову рішення суду неможливо буде виконати. Посада молодшої медичної сестри (санітарки) операційного блоку, яку станом на 24.12.2021 пропонувалась позивачу і остання відмовилася її зайняти, 02.05.2022 знову звільнилася і відповідач, намагаючись працевлаштувати позивача, запропонував знову її зайняти і по телефону, і листом від 26.05.2022 №735 (навіть вже після відкриття провадження по справі).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`вилася. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача адвокат Сизько Д.Б. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позов. Додатково пояснив, що наказ № 24/о від 18.02.2022, на який посилається позивач у позові був помилково внесений у трудову книжку позивача.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні надали показання про те, що дійсно вони входили в склад комісії та підписали акт від 24.12.2021 про те, що в КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОСОБА_1 була попереджена, що згідно з наказом по закладу від 23.12.2021 № 12 посада, яку вона обіймає скорочується, а вона підлягає звільненню. Позивач ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої посади молодшої медичної сестри (санітарки) операційного блоку згідно наказу № 112 параграф 7 від 23.12.2021. Від підпису з попередженням та ознайомленням з наказами позивач відмовилася.

Заслухавши представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

01 лютого 2017 року наказом № 11 від 31.07.2017 ОСОБА_1 прийнято на роботу в ЗОЛОТОНІСЬКУ ЦЕНТРАЛЬНУ РАЙОННУ ЛІКАРНЮ на посаду молодшої медичної сестри (санітарки перев`язувального кабінету) травматологічного відділення на період перебування на лікарняному листі основного працівника, що підтверджується копією трудової книжки.

Відповідно до копії трудової книжки наказом № 38 від 29.03.2019 позивача 01.04.2019 переведено на посаду молодшої медичної сестри (санітарки прибиральниці палатної) травматологічного відділення.

Згідно з рішенням ЗОЛОТОНІСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ від 07.05.2019 № 28-1/VII 14.05.2019 ЗОЛОТОНІСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ була реорганізована шляхом перетворення в КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОЛОТОНІСЬКА РАЙОННА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ.

01 листопада 2019 року наказом № 130 від 30.10.2019 ОСОБА_1 переведено на посаду молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення, що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно з рішенням ЗОЛОТОНІСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ від 09.02.2021 № 3-64/VIIІ 04.03.2021 КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОЛОТОНІСЬКА РАЙОННА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ перейменовано на КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

Наказом КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 23.12.2021 № 112 параграф 2 «Про зміни у штатному розписі КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» прийнято рішення про скорочення посади молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення.

Наказом КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 23.12.2021 № 112 параграф 5 «Про попередження працівників КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про заплановане вивільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України» прийнято рішення про попередження молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення з роботи 24.02.2022 в зв`язку з скороченням штату за п. 1 ст.40 КЗпП України.

Згідно персонального попередження ОСОБА_1 від 24.12.2021 № 1778, підписаного директором КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Ларисою НАСАЛЬСЬКООЮ, у зв`язку з раціоналізацією діючої штатної чисельності для екномії видатків на оплату праці з урахуванням роботи ліжкового фонду та виробничою необхідністю на підставі наказу № 12 параграф 2 від 23.12.2021 «Про зміни у штатному розписі КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» попереджено ОСОБА_1 , що посада, яку вона обіймає скорочується і вона підлягає вивільненню 24.02.2022.

Наказом КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 23.12.2021 № 112 параграф 7 «Про запропонування вакантної посади» запропоновано ОСОБА_1 у зв`язку з скороченням 24.02.2022 посади молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення вакантну посаду (1,0 ставки) молодшої медичної сестри (санітарки операційної).

Відповідно до акту від 24.12.2021, складеного комісією в складі начальника відділу кадрів ОСОБА_2 , головного економіста ОСОБА_3 , старшої медичної сестри терапевтичного відділення ОСОБА_4 , 24.12.2021 в КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ була попереджена молодша медична сестра (санітарка буфетниця) травматологічного відділення ОСОБА_1 з врученням персонального попередження, що згідно з наказом по закладу від 23.12.2021 № 112 параграф 5 посада, яку вона обіймає скорочується, а вона підлягає вивільненню. Також ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої посади молодшої медичної сестри (санітарки) операційного блоку згідно наказу № 112 параграф 7 від 23.12.2021. Від підпису з попередженням та ознайомленням з наказами відмовилася.

Директор КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Лариса НАСАЛЬСЬКА 19.01.2022 звернулася до голови профспілкового комітету КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Сердюк Н.Ю. з поданням про надання згоди на звільнення працівників у зв`язкут з скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 24.02.2022, зокрема і шодо молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді голови профспілкового комітету КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Сердюк Н.Ю., профспілковий комітет не розглядає питання скорочення молодшої медичної сестри (санітарки буфетниці) травматологічного відділення ОСОБА_1 , так як вона не є членом профспілкової організації КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ відповідно до ст. 34 КЗпП України.

Наказом № 26/о «Про звільнення» від 22.02.2022 молодшу медичну сестру (санітарку буфетницю) травматологічного відділення ОСОБА_1 звільнено 24.02.2022 у зв`язку із скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України).

Згідно листа директора КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Лариси НАСАЛЬСЬКОЇ від 12.02.2025 № 298, починаючи з 23.12.2021 по 24.02.2022 ОСОБА_1 відповідно до своєї кваліфікації могла обіймати одну вакантну посаду: молодшої сестри (санітарки) операційного блоку.

Згідност. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до положень ст.ст.12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вказуєст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у п. 23 рішення у справі "Проніна проти України" (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року нагадав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У відповідності дост. 40 КЗпПУкраїни трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістомстатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Згідно з ч. 1ст. 42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно дост. 49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Відповідно дост. 64 Господарського кодексу Українипідприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно із ст. 13 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Частиною другоюстатті 65 ГК Українипередбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.01.2018 у справі № 519/160/16-ц, від 06.02.2018 у справі № 696/985/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 297/868/18, від 28.04.2021 у справі № 373/2133/17, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 345/1663/18 зроблено висновок, що за приписами частини першої статті40, частин першої та третьої статті49-2 КЗпП Українироботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьоїстатті 49-2 КЗпП Українироботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Таким чином, до повноважень суду не відноситься оцінка підставності прийняття працедавцем рішень щодо змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, адже ці питання вирішуються виключно керівництвом підприємства, яке здійснює господарську діяльність.

Суд звертає увагу на те, що позивачем заявлено вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при цьому позивачем не вказувалось про безпідставність прийняття наказу про скорочення штату працівників, а судом при розгляді спору між працівником та підприємством, що виникають при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва, скорочення штату чи чисельності працівників оцінюється виключно чи дотриманий працедавцем порядок попередження працівників про такі зміни, чи вжито реальних заходів для влаштування працівника на іншу роботу.

Дослідивши докази та врахувавши зміст позовних вимог, пояснення представника відповідача, показання свідків, суд вважає, що ОСОБА_1 була належним чином сповіщена про майбутнє скорочення.

Посилання позивача щодо наявності в КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ вакантних посад, які не були запропоновані позивачу, суд відхиляє за недоведеністю. Дане спростовується наданим директором КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Ларисою НАСАЛЬСЬКОЮ листом від 12.02.2025 № 298 про те, що починаючи з 23.12.2021 по 24.02.2022 ОСОБА_1 відповідно до своєї кваліфікації могла обіймати одну вакантну посаду молодшої сестри (санітарки) операційного блоку, яка і була запропонована позивачу згідно наказу КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 23.12.2021 № 112 параграф 7 та акту від 24.12.2021.

У постанові Верховного Суду від 09.06.2021 в справі №333/4222/19 зазначено, що за змістомст. 42 КЗпП Україниколо працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. При визначенні працівників із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов`язки. Для висновку про наявність переваги при залишенні на роботі працівника перш за все повинно бути з`ясовано, чи є рівними кваліфікація та продуктивність праці вивільненого працівника порівняно із залишеним на роботі, за яким роботодавцем визнане переважне право. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен провести порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. У випадку, коли роботодавцем при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці звільнено працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, суд може констатувати порушення положеньст. 42 КЗпП Україниі, як наслідок, незаконність звільнення дій роботодавця.

Позивачем у свою чергу не вказувалось та не надавались докази того, що на підприємстві були вакантними інші посади, які б підходили їй за фахом, освітою та досвідом роботи, але які не були запропоновані їй працедавцем. Сторонами у справі не надано доказів стосовно наявності у позивача переважного права на залишення на роботі, як працівникові з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Окрім цього, матеріали справи не містять жодних доказів того, що будь-якого іншого працівника залишили на роботі, віддавши перевагу цій особі у порівнянні з ОСОБА_1 ..

Посилання позивача на наказ № 24/о від 18.02.2022 суд не бере до уваги, оскільки останній не стосується позивача та внесений до трудової книжки позивача помилково, про що зроблено відповідний запис.

Отже, суд вважає, що у КНП «ЗОЛОТОНІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ дійсно мало місце скорочення штату. Про вказане скорочення позивача було завчасно попереджено. Також було запропоновано позивачу в порядкуст.49-2 КЗпП України вакантну посаду молодшої медичної сестри (санітарки) операційного блоку, від якої ОСОБА_1 відмовилася.

Суд звертає увагу на те, що при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Ураховуючи викладене вище, правове регулювання питання звільнення працівника у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1ст. 40 КЗпП України, а також встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд вважає, що звільнення позивача відбулося з належним дотриманням приписів трудового законодавства.

З приводузастосування правовихвисновків ВерховногоСуду,викладених упостановах всправах №341/1215/18,№ 357/4664/21,№ 444/2600/19,№456/57/20,№ 766/12805/19,№ 712/10548/21,№ 646/2661/20,№ 358/404/20,№501/2316/15-ц суд зазначає, що встановлені обставини даної справи не є подібними, тому суд не застосував до спірних правовідносин висновки, викладені у вказаних вище справах.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 235 КЗпП України у разі поновлення на роботі працівника, звільненого без законної підстави, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що судом відмовлено в поновленні позивача на роботі, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності дост. 141 ЦПК Українисудовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, не підлягає відшкодуванню у зв`язку з відмовою у задоволенні вимог.

Керуючись ст.ст. 259,263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОЛОТОНІСБКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (місцезнаходження: вул. Лікарняна 2, м. Золотоноша, Черкаська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02005303) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення буде складено 21.02.2025.

Суддя: К.М. Ушакова