Ухвала від 19.02.2025 по справі 125/949/20

Справа № 125/949/20

Провадження №11-кп/801/164/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

із секретарем ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

заявника ОСОБА_7

захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника Громадської організації "Учасників бойових дій Барського району" ОСОБА_7 на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 11 листопада 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про повернення майна,

встановив:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 про повернення майн.

Своє рішення суд мотивував тим, що ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 23.11.2022 ОСОБА_7 було відмовлено у задоволені заяви про повернення йому вказаного вище майна, що було речовими доказами у кримінальному провадженні, у зв`язку з відсутністю підстав для цього. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24.01.2023 вказану ухвалу Барського районного суду Вінницької області було залишено без змін, та апеляційний суд зауважив, що вимоги ОСОБА_7 про повернення йому майна суперечать матеріалам кримінального провадження, оскільки ОСОБА_7 не є власником ноутбука і принтера, а протиправно ними заволодів в результаті крадіжки, тому таке майно не підлягає поверненню саме ОСОБА_7 , а може бути повернуте лише ГО «Учасників бойових дій Барського району.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу Барського районного суду від 11.11.2024 року скасувати, винести ухвалу, в якій зобов`язати Відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області повернути майно громадської організації власнику, згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України відповідно до ухвали суду 125/949/20 від 01.02.2023 року.

Вимоги мотивує тим, що 01.02.2023 року Барський районний суд Вінницької області розглянув у судовому засіданні заяву Громадської організації «Учасників бойових дій Барського району» про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12020020080000023 від 17.01.2020 року виніс ухвалу задовільнити заяву.

22.02.2023 року він звернувся з письмовою заявою вхідний номер М-52 до Начальника відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 виконати ухвалу суду.

20.02.2023 року у відповідь на лист № 5342/1/214-2023 від 08.09.2023 року було надано повний пакет документів хто представляє інтереси вказаної громадської організації та уповноважений вчиняти від її імені юридичні дії.

21.02.2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції зареєстрована виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому вказані особи, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори.

19.02.2024 року, всупереч документів вповноважуючих представника, повідомляє, що, майно юридичної особи вказане в ухвалі Іменем України 125/949/20 невідомим чином передано третій особі, ОСОБА_10 яка з 21.02.2023 року не є представником.

В ухвалі № 125/949/20 Барський районний суд опирається лише на лист - повідомлення Відділення поліції № 1 Жмеринського РВІ ГУНП у Вінницькій області № 2085/214-2024 від 27.03.2024 року, що станом на 12.04.2024 року ухвала Барського районного суду Вінницької області № 125/949/20 від 01.02.2023 року, у частині повернення речових доказів Громадській організації «Учасників бойових дій Барського району» була виконана.

Апелянт наголошує, що відповідно до вказаного листа-повідомлення 19.02.2024 року, всупереч документів уповноважуючих представника, повідомляється, що майно юридичної особи, вказане в ухвалі, невідомим чином передано третій особі, яка з 21.02.2023 року не є представником Громадській організації «Учасників бойових дій Барського району».

Заслухавши доповідь головуючого судді, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 , думку адвоката ОСОБА_8 та заявника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу; перевіривши матеріали кримінального провадження та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ґрунтуватись на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності, з дотриманням вимог щодо кримінального та кримінального процесуального закону.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів установлено, що ухвала Барського районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року відповідає вимогам ст. 370 КПК України відповідає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 09.03.2022 ОСОБА_7 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 21.04.2022 скасовано арешт, який був накладений на тимчасово вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді Барського районного судді Вінницької області від 24.01.2020 у кримінальному провадженні № 12020020080000023 від 17.01.2020.

23.11.2022 ухвалою Барського районного суду Вінницької області відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про повернення майна, оскільки заявником ОСОБА_7 не надано суду документів, що визначені ч. 2 ст. 58 КПК України на підтвердження повноважень представника потерпілого юридичної особи.

Ухвалою апеляційного суду від 24.01.2023 року ухвала Барського районного суду Вінницької області від 23.11.2022 року залишена без змін. Крім того, ухвалою апеляційного суду зазначено, що вимоги ОСОБА_7 про повернення йому майна суперечать матеріалам кримінального провадження, оскільки ОСОБА_7 не є власником ноутбука і принтера, а протиправно ними заволодів в результаті крадіжки, тому таке майно не підлягає поверненню саме ОСОБА_7 , а може бути повернуте лише ГО «Учасників бойових дій Барського району.

Ухвалою Барського районного судді Вінницької області від 01.02.2023 постановлено потерпілому - Громадській організації «Учасників бойових дій Барського району» повернути речові докази у кримінальному провадженні №12020020080000023 від 17.01.2020, а саме: 1) ноутбук марки «Acer», моделі «Aspire ES 1731», чорного кольору, який було поміщено до поліетиленового пакету Національна поліція України ГСУ № INZ4005418; 2) багатофункціональний принтер марки «Canon», моделі «МК-231», чорного кольору, який було поміщено до поліетиленового пакету синього кольору із роз`яснювальною запискою; 3) правовстановлюючі документи ГО «Учасники бойових дій Барського району», які було поміщено до спеціального пакету Національна поліція України ГСУ № INZ4005419; 4) паспорти громадянина України на ім`я: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та посвідчення водія на ім`я: ОСОБА_14 , які перебували на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Зазначені обставини покладені судом першої інстанції в обґрунтування мотивів прийнятого рішення про відмову в задоволенні клопотання про повернення речових доказів.

Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України встановлено, що суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Вирішення питання про речові докази у кримінальному провадженні нерозривно пов`язано з примусовим обмеженням або позбавленням права власності особи, а тому гарантією забезпечення цього конституційного права особи та попередження незаконного та необґрунтованого його обмеження чи припинення є обов`язкове дотримання належної правової регламентації підстав та порядку вирішення зазначеного питання.

З урахуванням специфіки речових доказів, законодавець приділяє їм підвищену увагу, закріплюючи поняття речових доказів, перелік їх видів за зв`язком із подією кримінального правопорушення, способи збирання речових доказів стороною обвинувачення, строки і порядок їх зберігання, способи і порядок вирішення питання про них тощо.

Способи вирішення долі речових доказів обумовлені їх видами, що виділяються за критерієм зв`язку речових доказів із подією кримінального правопорушення (за винятком речових доказів зазначених у п.1 ч.6 ст.100 КПК України, способи вирішення долі яких залежать від особливих властивостей самих речових доказів та їх вартості). Забезпечення недоторканності права власності у ході вирішення питання про долю речових доказів і спеціальну конфіскацію зумовлює обґрунтованість законодавчого підходу щодо визнання пріоритету повернення речових доказів власнику (законному володільцю) перед іншими способами вирішення їх долі. Щодо низки речових доказів законодавець закріплює повноваження застосувати один з передбачених способів вирішення їх долі, вибір конкретного з яких покладається на розсуд суду та здійснюється ним залежно від обставин кримінального провадження.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_7 , колегія суддів суд враховує таке.

Частиною 3 статті 100 КПК України зокрема визначено, що документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч.9 ст. 100 КПК).

Як вбачається з матеріалів судового провадження, у Барському районному суді перебував на розгляді обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185 КК України, згідно якого ОСОБА_7 , маючи вільний доступ до приміщення ГО «Учасників бойових дій Барського району», таємно вчинив крадіжку ноутбука та принтера, чим спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 12884 грн ГО «Учасників бойових дій Барського району».

Разом з тим, як зазначалось, ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 09.03.2022 ОСОБА_7 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 21.04.2022 скасовано арешт, накладений на тимчасово вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді Барського районного судді Вінницької області від 24.01.2020 у кримінальному провадженні № 12020020080000023 від 17.01.2020.

В подальшому ухвалою Барського районного суду Вінницької області відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про повернення майна, а ухвалою апеляційного суду від 24.01.2023 року ця ухвала залишена без змін, з посиланням на те. що ОСОБА_7 не являється власником ноутбука і принтера, таке майно не підлягає поверненню саме ОСОБА_7 , а може бути повернуте лише ГО «Учасників бойових дій Барського району.

Ухвалою Барського районного судді Вінницької області від 01.02.2023 постановлено потерпілому - Громадській організації «Учасників бойових дій Барського району» повернути речові докази у кримінальному провадженні №12020020080000023 від 17.01.2020.

Отже, судом першої інстанції чітко зазначено, що ухвалами Барського районного суду не тільки відмовлено у задоволення клопотання ОСОБА_7 , а і зазначено про повернення вказаного майна лише потерпілому - Громадській організації «Учасників бойових дій Барського району , представником якої згідно процесуального статусу був ОСОБА_15 .

Таким чином доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про незаконність й необґрунтованість оскаржуваної узвали суду від 11.11.2024 з огляду на положення ст. 100 КПК України, згідно яких доказ у кримінальному провадженні повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків передбачених ст. 160-166, 170-174 КПК України, та вказаний вище документ необхідний для підтвердження права власності є неспроможними та не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні при вирішення питання щодо правомірності прийнятого судом рішення про відмову у задоволенні клопотання про повернення майна.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу те, що як неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, заява № 49684/99, § 30).

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали судом дотримано передбачені кримінальним процесуальним законодавством вимоги, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.100, 170-173,405,407,419,422КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника Громадської організації "Учасників бойових дій Барського району" ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про повернення майна, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4