Ухвала від 24.02.2025 по справі 308/1360/25

Справа № 308/1360/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Уж» про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії, яка надійшла у провадження судді після повторного автоматизованого розподілу справи №308/1360/25 у зв`яку із задоволенням заяви позивачів про відвід судді Голяни О.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Уж» про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що отримані відповідачем дозвільні документи щодо забудови земельної ділянки площею 0,08 га з присвоєним кадастровим номером 2110100000:001:0073 в районі АДРЕСА_1 не відповідають намірам будівництва.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до наступного висновку.

Щодо позовних вимог:

- про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту зареєстрований 08.11.2024р. Управлінням архітектури та містобудування №264/03-06/24, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВР01:5363-1808-8282-2477 на нове будівництво індивідуального житлового будинку в районі АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0.08 га кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0073 замовник будівництва: Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Уж, код 45595903;

- скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ № ЗК051250120318 видане 21 січня 2025 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, нове будівництво індивідуального житлового будинку в районі вул.Кошицької в м. Ужгороді, замовник будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Уж, код 45595903.

Позивачі оскаржують вказані документи з мотивів недотримання Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради і виконавчого комітету Ужгородської міської ради процедури їх надання, посилаються на порушення положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин

Відповідно до ст.125КонституціїУкраїни судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ч.1 ст.18ЗаконуУкраїни«Про судоустрійістатуссуддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи,що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Позовне провадження - це вид провадження у цивільному процесі, у якому розглядається спір про право цивільне, тобто спір, який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Наявність спору про право цивільне визначає і іншу характерну рису цього провадження - участь у ньому двох сторін - позивача та відповідача.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2КАСУкраїни завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається із змісту позову позивачі стверджують про наявність грубих порушень при подачі відповідачем 3 документів на отримання будівельного паспорта та відповідачем 1 при розгляді та реєстрації будівельного паспорта в ЄДЕССБ ВР01:5363-1808-8282-2477; відповідачем 2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ №3K051250120318, видане 21січня 2025 року.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі Закон №3038). Закон №3038 є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №3038, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №3038, проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону №303 8, порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п. 1.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України 05.07.2011 р. № 103 (далі Порядок №103), цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок. Відповідно до п. 2.9. Порядку №103, до складу будівельного паспорта входять: - пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1,2.2 цього розділу; - схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; - пам`ятка замовнику індивідуального будівництва.

Відповідно до п. 2.16. Порядку № 103, після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону №3038, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до частин 1-3 статті 35 Закону №3038 після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурнобудівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч.1 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Як стверджують позивачі, при наданні документів щодо забудови земельної ділянки відповідач 3 включив у план забудови земельної ділянки частину земельної ділянки, яка межує з позивачем 1 ОСОБА_1 з кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0071 та примикає зі сторони позивача 1 у південній частині ділянки з кадастровим номером а у відповідача у північній частині. Так до схеми забудови земельної ділянки 2110100000:30:001:0073 включено площу 0049 м.кв.

Після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Підставами для відмови у наданні будівельного паспорта або внесення змін до нього:

- неподання повного пакета документів;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Оцінюючи вид цього правового спору, слід враховувати вказані критерії адміністративної юрисдикції:

- присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень - у спорі суб`єктом владних повноважень є Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, що є виконавчим органом міської ради.

- спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу - у цій справі існують відносини з приводу затвердження містобудівних умов та, які є саме адміністративно-правовими відносинами;

- суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах, здійснює адміністративні повноваження - було ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії);

- спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема, - Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2001 № 3038-VI, Законом України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року № 2780-XII;

- спірні публічно-правові відносини виникли у сфері публічного адміністрування Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради здійснює адміністративні повноваження з приводу видачі містобудівних умов та обмежень.

З огляду на викладене, ураховуючи суб`єктний склад сторін (Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради і виконавчий комітет Ужгородської міської ради здійснюють публічно-владні управлінські функції), предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, вважає, що захист прав та інтересів позивачів від наявних на їх думку порушень з боку суб`єктів владних повноважень, якщо ці порушення полягають у недотриманні процедури чи порядку прийняття оспорюваних документів, є завданням адміністративного судочинства.

Наведене виключає приватно-правовий характер спірних правовідносин. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постанові від 15 лютого 2021 року справа № 320/5710/20 (провадження № К/9901/24567/20), від 02 листопада 2021 року у справі № 420/2719/20 (провадження № К/9901/27778/21), від 02 червня 2022 року у справі № 380/1075/20 (провадження №К/9901/22414/21), від 15.01.2025 справа № 308/9341/21 провадження № 61-6824св24.

Частиною 1 ст.6 Конвенції прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку що позовні вимоги:

- про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту зареєстрований 08.11.2024р. Управлінням архітектури та містобудування №264/03-06/24, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ВР01:5363-1808-8282-2477 на нове будівництво індивідуального житлового будинку в районі вул.Кошицької в м. Ужгороді на земельній ділянці площею 0.08 га кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0073 замовник будівництва: Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Уж, код 45595903;

- скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ № ЗК051250120318 видане 21 січня 2025 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, нове будівництво індивідуального житлового будинку в районі вул.Кошицької в м. Ужгороді, замовник будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Уж, код 45595903, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, позивачами було заявлено позовну вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Уж, код 45595903 відновити межі земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0.08 га кадастровий номер якої 2110100000:30:001:0071 у попередній стан (здійсними засипку котловану в межах ділянки 2110100000:30:001:0071, провести її трамбування та планування на площі 7.8 м.кв.).

Вказана позовна вимога обґрунтована порушенням відповідачем 3 будівельних норм і правил, порушуючи цілісність та межі земельної ділянки к.н. 2110100000:30:001:0071, а також без отримання спеціального дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, при зверненні до суду із даним позовом у позовній заяві позивачі об`єднали як позовні вимоги, які слід розглядати в порядку адміністративного судочинства (про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту; скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт), так і позовну вимогу, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно статті 20ЦПКУкраїни не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Частиною четвертою статті 188ЦПКУкраїни передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185ЦПКУкраїни заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до частини шостої статті 188ЦПКУкраїни суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Зміст наведених норм свідчить, що порушення правил об`єднання позовних вимог, у разі якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

При цьому роз`єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз`єднав позовні вимоги. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року в справі №9901/458/19.

Припис частини четвертої статті 188ЦПКУкраїни унеможливлює розгляд в одному провадженні вимог, які за предметом належать до юрисдикції різних судів.

Схожі за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2021року справа № 199/6042/19 (провадження № 61-11658свп20), 18 травня 2022 року справа № 932/13956/20 (провадження № 61-19927св21).

Зважаючи на наведене, оскільки позивачами порушено правила об`єднання позовних вимог, роз`єднання яких є неможливим з огляду на те, що їх слід розглядати в порядку різного судочинства, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

При цьому, слід роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Так, повернення позовної заяви не позбавляє позивачів права звернутися до суду з окремими позовними заявами з відповідними підставами та предметом позову.

Керуючись наведеним, на підставі п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Уж» про визнання недійсним та скасування будівельного паспорту, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачам.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник