Рішення

від 21.02.2025 по справі 446/600/21

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/600/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Луківська Л.Б.,

справа № 446/600/21;

провадження №2/446/656/21;

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто просто";

представник позивача Мельник Василь Володимирович;

відповідачі ОСОБА_1 ;

Жук Руслан Йосифович;

представники відповідачів Магировський Тарас Антонович,

Зелена Г.Є.,

розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто просто" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

24.03.2021 ТзОВ "Авто просто" подало до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за Угодою №319825 від 29.07.2010 в розмірі 75471,68 грн. та судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.07.2010 між ТзОВ "Авто просто" та ОСОБА_3 з метою надання системи АвтоТак спрямованої на придбання автомобіля ЗАЗ Sens, базової комплектації укладений договір № 319825 та підписано додатки № 1,2 до нього, які є його невід`ємними частинами. 16.07.2012 ОСОБА_3 отримав вищевказаний автомобіль покращеної комплектації у власність і зареєстрував його на своє ім`я, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В свою чергу, ОСОБА_3 зобов`язався перед позивачем оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг, шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків, що передбачені угодою. Після отримання автомобіля ОСОБА_3 скористався наданим йому зазначеним в угоді правом та звернувся до позивача з заявою від 11.07.2012 розподілити сплачені авансові внески на всі наступні повні внески з метою пропорційного зменшення розміру внесків, які залишились до завершення графіку їх сплати. ОСОБА_3 протягом вересня 2010 по грудень 2018 року, сплатив на користь позивача 73 внески, тобто 71,3388 % від поточної вартості автомобіля. Таким чином, загальний розмір ОСОБА_3 заборгованості за угодою складав 75471,68 грн. Разом з тим, у березні 2020 року, листом від 16.03.2020 відповідач ОСОБА_1 повідомив ТзОВ "Авто просто" про смерть ОСОБА_3 . Відповідно до листа приватного нотаріуса, єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є його син, відповідач ОСОБА_1 . Вказав, що у зв`язку із смертю боржника зобов`язання щодо повернення боргу за угодою не припинились, а включились до складу спадщини, де спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю. Станом на сьогоднішній день, вимога кредитора залишається не виконаною, а заборгованість за угодою не погашеною. ТзОВ "Авто просто" зверталось до відповідача ОСОБА_1 з вимогою кредитора про погашення заборгованості, проте така вимога залишилась без відповіді відповідача. У зв`язку з чим, позивач змушений звернутись до суду, задля захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано від Приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Вібли Ілони Юріївни спадкову справу відкриту щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

27.04.2021 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з безпідставністю вимог позивача. Зокрема вказав, що угода між позивачем та його батьком не була нотаріально посвідченою, а тому відповідно до законодавства вважається нікчемною. Разом з тим вказує, що окрім нього, у ОСОБА_3 був ще один син ОСОБА_2 , який також подав заяву на прийняття спадщини, а тому в нього також є обов`язок щодо задоволення вимог кредитора, пропорційної його частці в спадковому майні. Однак, вважає, що у зв`язку з смертю батька ОСОБА_3 його зобов`язання перед позивачем припинились, а їх виконання іншими особами, у даному випадку спадкоємцями, законом не передбачено. Також зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованими та нічим не доведеним, оскільки до матеріалів справи не додані первинні бухгалтерські документи щодо заборгованості та здійснення платежів. Більше того, укладеною між позивачем та ОСОБА_3 угодою, було застраховано майнові права позивача і такі повністю забезпечені страховими виплатами, що також свідчить про безпідставність позовних вимог. Одночасно зазначає, що заявлені вимоги позивача до нього, як спадкоємця боржника мають бути визначені у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, проте на даний час не встановлено вартість отриманого майна, що свідчить про необґрунтованість таких вимог.

11.05.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити повністю. Щодо наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву аргументів на заперечення позовних вимог, то вважає такі необґрунтованими, недоведеними та спростованими доказами та доводами, викладеними у матеріалах позовної заяви та у відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 04.08.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №446/1268/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 16.08.2024 поновлено провадження у справі.

12.09.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи, у яких вказав, що оскільки до коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 крім нього, входить ОСОБА_2 , то у нього, також є обов`язок щодо задоволення вимог кредиторів пропорційно його частці в спадковому майні, яка становить частки, та такий повинен бути співвідповідачем у справі.

17.09.2024 надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просив суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у позові.

Ухвалою суду від 12.12.2024 залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 , розгляд справи відкладено.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що у ОСОБА_3 є не виконані зобов`язання перед позивачем, однак, у зв`язку з його смертю, позивач звертається з даним позовом до спадкоємців ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Магировський Т.А. у судовому засіданні щодо позову заперечив та вказав, що в даному випадку до застосування підлягають строки повної давності. Зазначив, що матеріали справи не містять інформації щодо успадкованого ОСОБА_1 майна.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 у судовому засіданні позов визнала та вказала, що борг необхідно сплатити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

29 липня 2010 року між ТзОВ "Авто просто" та ОСОБА_3 укладено Угоду № 0319825 про адміністрування фінансових активів для придбання Автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників груп через систему АвтоТак та підписано Додатки № 1,2 до нього, які є його невід`ємними частинами (а.с.9-13).

Предметом угоди є надання учаснику послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля ЗАЗ Sens, базової комплектації за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак.

Відповідно до акту вибору автомобіля від 04.07.2012, ОСОБА_3 у відповідності до статті "Вибір моделі" Додатку №2 до угоди, звернувся до позивача із проханням надати йому автомобіль ЗАЗ Sens, номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір сірий (а.с.14).

Як видно із договору застави від 19.07.2012, ТзОВ "Авто просто" передало ОСОБА_3 вищевказаний автомобіль (а.с.15).

17.07.2012 ОСОБА_3 здійснено реєстрацію транспортного засобу ЗАЗ Sens, номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір сірий, та видано свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с.16).

Відповідно до умов укладеної між сторонами Угоди (ст. 5 Угоди, п.п. 2.1., 2.3, 2.5., 2.6. - 2.8., ст. 2 Додатку № 2) ОСОБА_3 зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (щомісячні чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг), шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків.

Як вказує позивач у поданому позові, що з січня 2019 року припинилися оплати щомісячних внесків, передбачених угодою.

Водночас, позивач зазначав, що на виконання умов укладеної між сторонами Угоди, ОСОБА_3 сплатив 71,3388 %, зі 100 %, в оплату чистих внесків та 73 внесків, зі 120 внесків, в оплату послуг позивача. Розмір боргу ОСОБА_3 перед позивачем за Угодою, станом на листопад 2019 року складає 28,6612 % від ціни автомобіля, актуальної у травні 2019 року, та 47 внески в оплату послуг позивача.

Позивачем було визначено, що загальний розмір заборгованості, станом на листопад 2019 року, складає 75471,68 грн., з яких: чисті внески - 52549,78, що складає 28,6612 % від ціни автомобіля (183348,15 грн. х 28,6612 %); внески в оплату послуг - 22921,90грн. (183348,15 грн. х 0,2217 % + 20% ПДВ) х 47 внески).

Разом з тим, як видно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.11.2019, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с.137).

29.06.2021 до суду, від приватного нотаріуса Вібли І.Ю., надійшла спадкова справа №15/2020, заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.131-215).

Судом відповідно до вищевказаної спадкової справи та з обставин справи встановлено, що спадкоємцями до майна померлого ОСОБА_3 , є його сини, відповідачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Спадкове майно на яке просить видати свідоцтво про право на спадщини, складається із квартири АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, що оскільки спірні правовідносини між ТзОВ "Авто просто" та ОСОБА_3 допускають правонаступництво, то вищевказана заборгованість спадкодавця, зобов`язані відшкодувати його спадкоємці.

Станом на сьогоднішній день, вимога кредитора залишається не виконаною, а заборгованість за угодою не погашеною.

ТзОВ "Авто просто" зверталось до відповідача ОСОБА_1 з вимогою кредитора про погашення заборгованості, проте така вимога залишилась без відповіді відповідача.

Розглядаючи даний спір суд виходив із наступних мотивів та положень закону.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За положеннями ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом з обставин справи та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_3 на виконання умов Угоди отримав у власність автомобіль автомобіль ЗАЗ Sens, номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір сірий і зареєстрував його на своє ім`я, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Відтак, позивач виконав свої зобов`язання за Договором.

Однак, в порушення п. 2.3 ст. 2 Розділу ІІ Договору, за яким ОСОБА_3 зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100 % поточної ціни автомобіля) та вартість наданих йому послуг шляхом сплати щомісячних внесків, останній свої зобов`язання за договором у повному обсязі не виконав.

Таким чином, на час розгляду справи судом ОСОБА_3 у повній мірі не виконано перед позивачем своїх зобов`язань за Договором.

Так, згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, у зв`язку із смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики не припиняються, а включаються до складу спадщини, тому спірні правовідносини мають регулюватися статями 1281, 1282 ЦК України.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Крім того, відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.

Аналогічні роз`яснення надані в Постанові Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 дійсно існували договірні відносини, було укладено угоду, згідно якої позивач надав послуги, спрямовані на придбання автомобіля.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості за угодою вбачається, що станом на дату смерті ОСОБА_3 його заборгованість складає 75471,68 грн., з яких: чисті внески - 52549,78, що складає 28,6612 % від ціни автомобіля (183348,15 грн. х 28,6612 %); внески в оплату послуг - 22921,90грн. (183348,15 грн. х 0,2217 % + 20% ПДВ) х 47 внески).

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати внесків.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості померлого ОСОБА_3 перед позивачем, його погашення відповідачами, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 75471,68 грн.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення заборгованості включаються до складу спадщини, то умови угоди щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. ст. 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Кредитор у передбачений законом строк пред`явив вимоги до спадкоємців, оскільки на даний час свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям, відповідачам у справі не видавалось, а тому відповідачі, як спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови угоди, зобов`язані задовольнити вимоги кредитора.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, та стягнення заборгованості за угодою №319825 від 29.07.2010, але не більше вартості майна, одержаного відповідачами у спадщину, після смерті ОСОБА_3 .

У зв`язку із вищенаведеним, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві щодо застосування строків позовної давності.

Суд, також відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позов щодо правової підстави позову.

Так, за договором лізингу, відповідно до статті 806 ЦК України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі змістом вказаної норми права в лізинг лізингоодержувачу лізингодавець передає у користування майно, яке належить йому на праві власності або спеціально придбане ним для такої передачі. У будь-якому випадку предмет лізингу перед передачею лізингоодержувачу має належати лізингодавцю на праві власності, і передається лізингоодержувачу у користування на певний строк, з можливістю подальшого набуття права власності.

Спірним договором передбачено, що ТОВ «Авто Просто» надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах. Тобто, за умови виконання сторонами всіх договірних зобов`язань, учасник від третьої особи, а не від відповідача, набуває право власності, а не тимчасового користування, на замовлений ним автомобіль.

Предметом договору, укладеного сторонами, є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «Авто Так».

Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (який є спеціальним законом у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг) є фінансовою послугою, а не договором лізингу.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 126/1105/16-ц та від 22 квітня 2020 року у справі № 570/43958/18.

Інші заперечення сторони відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовані в ході розгляду справи.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідачів, як спадкоємців до майна ОСОБА_3 , заборгованості за угодою, в рівних частинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволених вимог позивача в повному обсязі, на відповідачів в рівних частинах покладаються судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн за подання позовної заяви позивачем (на підставі ставок, що діяли на момент вчинення процесуальної дії) і підлягають стягненню в користь позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто просто" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, задовольнити повністю.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто просто" (код ЄДРПОУ 35509011) заборгованість за Угодою №319825 від 29.07.2010 в розмірі 75471,68 грн., але не більше вартості майна, одержаного відповідачами у спадщину, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто просто" (код ЄДРПОУ 35509011) суму судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто просто" (код ЄДРПОУ 35509011) суму судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Повний текст рішення виготовлено 21.02.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Т.І. Котормус