Постанова

від 18.02.2025 по справі 686/19285/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/19285/24

Провадження № 22-ц/820/310/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., ЯрмолюкаО.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: апелянт ОСОБА_1

та його представник адвокат Керницька І.Р.,

представник підопічної адвокат Чернобай Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2024 року (суддя Палінчак О.М.) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Хмельницької міської ради як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: виконавчий комітет Хмельницької міської ради як орган опіки та піклування.

В обґрунтування доводів заяви зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється його тіткою та є інвалідом ІІ групи (інвалід дитинства), діагноз олігофренія в ступені вираженої дебільності на межі імбецильності. ОСОБА_2 непрацездатна, мова та інші психічні функції слаборозвинені, на зміну обстановки дає неадекватну реакцію, позбавлена ініціативи, інертна, наївна, легко розгублюється при зміні обстановки, потребує постійного нагляду і догляду. Вона не перебуває у шлюбі та не має дітей, батьки померли. Матір заявника, ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 , здійснювати догляд за сестрою не може, оскільки сама хворіє та потребує лікування. Заявник ОСОБА_1 фактично здійснює догляд за своєю тіткою, оскільки інших родичів, які б могли та мали б фізичну можливість здійснювати догляд за тіткою немає. Заявник не користується послугами служби зайнятості, регулярно проходить медичні огляди, протипоказань для виконання опіки над дорослим не має, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Із урахуванням викладеного, просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2024 року заяву задоволено частково. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною та встановлено над нею опіку. В задоволенні решти вимог відмовлено. Встановлено строк дії рішення два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги заявника щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки ґрунтуються на вимогах закону, підтверджена висновком судово-психіатричної експертизи, тому підлягають задоволенню, проте дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо призначення опікуном ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю подання органу опуки та піклування щодо доцільності призначення опікуном саме заявника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що наявними у справі доказами підтверджено, що сестра недієздатної ОСОБА_2 ОСОБА_4 не може здійснювати догляд за недієздатною, оскільки сама має ряд захворювань, що потребують лікування. Для представництва інтересів ОСОБА_2 в медичних закладах, пенсійному органі, органах соціального захисту, банківських установах є необхідність юридичного закріплення статусу її опікуна за ОСОБА_1 , а тому, на думку апелянта, висновки суду про відсутність підстав для призначення його опікуном є помилковими. Також зазначає, що призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 не слугує підставою для оформлення відстрочки, оскільки згідно довідки від 14.11.2023 року за №3263 таке право у ОСОБА_1 наявне на інших підставах. Жодних обставин які б перешкоджали призначенню ОСОБА_1 опікуном судом не наведено.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник адвокат Керницька І.Р. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник підопічної ОСОБА_2 , адвокат Чернобай Н.М. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення опіки учасниками по справі не оскаржується, а тому в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє хронічним психічним захворюванням.

Із висновку судово-психіатричної експертизи № 675 від 16.09.2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 внаслідок стійкого хронічного психічного захворювання у вигляді важкої розумової відсталості від народження, не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними.

ОСОБА_2 не перебуває у шлюбі, розлучена, дітей не має, батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 померли. Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 від 11.08.2015 року, повторно виданого свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 від 24.10.2000 року, свідоцтва про смерть ОСОБА_6 . Серія НОМЕР_3 від 07.07.2015 року.

ОСОБА_2 та її рідна сестра ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за однією адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.11.2024 року № 1725 зазначено: враховуючи що згідно протоколу засідання опікунської ради від 23.10.2024 року та висновку опікунської ради виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.10.2024 року № 2024329 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 , а його мати проживає разом із рідною сестрою ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , яка здійснює догляд за хворою, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільним кодексом України, Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року 34/166/131/88, виконавчий комітет міської ради вирішив відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у внесенні подання до Хмельницького міськрайонного суду про доцільність призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання її недієздатною особою.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної тітки ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Відповідно до частини 1 статті 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Отже, в силу зазначених приписів статті 65 ЦК України, до призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , опіку над нею здійснюватиме відповідний орган опіки та піклування.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою заяви та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення 24 лютого 2025 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк