Ухвала

від 17.02.2025 по справі 640/6959/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 лютого 2025 рокуСправа №640/6959/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі матеріали справи №640/6959/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю MUSIC TRADE до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №640/6959/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю MUSIC TRADE до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

14 лютого 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Згідно п. 56.19. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу ПК України є спеціальними щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 28.09.2023 року у справі №640/19482/22.

Суд звертає увагу на те, що існує рішення ДПС України про результати розгляду скарги позивача на спірне ППР. У відповіді на відзив позивач підтвердив, що така скарга існувала, однак позивач не отримував на неї відповіді.

Згідно викладу рішення ДПС України від 10.09.2020 року №27620/6/99-00-06-02-06-06 вона прийнята за результатом розгляду скарги позивача від 24.07.2020 року.

Отже, принаймні станом на 24.07.2020 року позивач знав про існування спірного ППР.

Проте, з позовом позивач звернувся 15.03.2021 року, тобто за межами місячного строку для звернення з цим позовом в результаті адміністративного оскарження.

Суд зауважує, що відхиляє раніше висловлені посилання позивача на неотримання відповіді за результатом розгляду його скарги, адже відповідачем надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0110311339994, згідно якого поштове відправлення №0405347163910 вручено 14.09.2020 року.

В свою чергу позивач, наполягаючи на тому, що не отримував від відповідача відповідь на результати адміністративного оскарження, фактично підмінив спірне питання, адже така відповідь не повинна була надходити від відповідача, оскільки суб`єктом прийняття та направлення рішення є ДПС України. При цьому за наявності доказу щодо вручення поштового відправлення позивач мав би навести розумне пояснення цій обставині або обґрунтовано заперечити достовірність доказу, або, наприклад, довести, що отримав від ДПС України якийсь інший документ, надавши його копію. За наявних обставин суд визнає обґрунтованим твердження відповідача про те, що згідно вказаного поштового повідомлення про вручення позивачем отримано саме результат розгляду його адміністративної скарги. При цьому судом враховано, що належним доказом щодо вмісту поштового відправлення дійсно є опис вкладень, однак в даній справі спірне питання поза розумним сумнівом може бути вирішено і без такого опису вкладень: якщо не існує жодної іншого рішення ДПС України про результати розгляду якоїсь іншої скарги позивача, то поза розумним сумнівом, що йдеться саме про скаргу на спірне ППР, а тому і єдиним можливим вмістом листа ДПС України до позивача може бути лише рішення за результатом розгляду скарги саме на спірне ППР.

Похідні посилання позивача на наслідки нездійснення розгляду скарги позивача на спірне ППР судом відхиляються, оскільки не лише не підтверджено, а навпаки наразі спростовано твердження позивача про відсутність такої відповіді чи її неотримання позивачем.

Позивачем ще в тексті позовної заяви заявлено клопотання про поновлення строку для прийняття скарги до провадження, однак зважаючи на те, що подано позовну заяву, слід вважати, що йдеться про поновлення строку на подання позовної заяви.

Водночас, відсутнє як обґрунтування такого клопотання, так і судове рішення суду за результатом його розгляду, адже в ухвалі суду від 18 березня 2021 року відповідне питання не вирішено.

За таких обставин належить застосувати положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо залишення позовної заяви без руху після відкриття, що забезпечить розумний баланс процесуальних прав учасників та виконання завдання адміністративного судочинства.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. 123, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч.13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таке усунення може бути здійснено на розсуд позивача або шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду за відповідний період, або шляхом уточнення позовних вимог.

Керуючись статтями 121, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю MUSIC TRADE до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко