Рішення
від 24.02.2025 по справі 640/21366/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року Київ справа №640/21366/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор ринку» про визнання протиправними та нечинним з моменту прийняття постанов,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор ринку», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.2022 № 333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» в частині абзаців 3-6 (включно) підпункту 2 пункту 1, яким постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» доповнено новим пунктом 4:

(« 4. Учасникам РДН і ВДР у своїх заявках на торги на РДН в торговій зоні ОЕС України зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої Оператором ринку, що дорівнює:

для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - значенню індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів;

для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - значенню індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів.

У разі зазначення учасником РДН і ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється»).

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 березня 2022 року №334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 2 пункту 1:

(2) після пункту 5 доповнити новим пунктом 6 такого змісту:

6. Учасникам ринку «на добу наперед» (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР) у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні «ОЕС України» зазначати ціну на електричну енергію не менше від значення 110% від ціни РДН, визначеної оператором ринку для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання.

Якщо така ціна перевищує ціну, визначену оператором ринку відповідно до пункту 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08 квітня 2020 року №766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Постанова) для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні «ОЕС України» зазначати ціну на електричну енергію на рівні ціни, визначеної оператором ринку відповідно до пункту 5 Постанови для відповідного розрахункового періоду.

У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР у торговій зоні «ОЕС України» ціни, що менше такої ціни для відповідного розрахункового періоду, така заявка відхиляється».).

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 березня 2022 року №340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту з пункту і та підпункту 4 пункту 1:

(« 3») у пункті 4 слова та абревіатуру «Учасникам РДН і ВДР» замінити словами, знаками та абревіатурою «Учасникам ринку «на добу наперед» (далі - РДН)) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)»

4) у пункті 6 слова, знаки та абревіатуру «Учасникам ринку «на добу наперед» (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)» замінити словами та абревіатурою «Учасникам РДН і ВДР»)».

- взнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2022 року № 413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» в частині абзаців 15-18 (включно) підпункту з пункту 1, якими внесено зміни до пункту 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 лютого 2022 року №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану»:

(6) учасникам РДН/ВДР у торговій зоні «ОЕС України»:

у своїх заявках на торги на РДН та ВДР зазначати ціни на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт-год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт-год. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на РДН зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої ОР, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) -1378,97грн/МВт-год (значення індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року) та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 2646,25 грн/МВт-год (значення індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року). У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що нижче Ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціни на електричну енергію не менше від значення 110% від ціни РДН, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання. Якщо така ціна перевищує ціну, визначену відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціну на електричну енергію нарівні ціни, визначеної відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР ціни, що нижче ціни, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання, така заявка відхиляється ОР;»)

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 травня 2022 року № 561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 2:

(2) в абзаці четвертому підпункту 6 цифри «по» замінити цифрами « 102».»).

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних розглянути питання про встановлення граничних цін (тимчасових мінімальних та/ або максимальних цінових меж) на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до методики формування, розрахунку та встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Карма Трейдинг» є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії про право провадження господарської діяльності з 05.08.2020, виданою згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетик комунальних послуг 05.08.2020 №1500. А також є імпортером електричної енергії.

Оскаржуваними постановами НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 було встановлено граничні межі цін (мінімальні та максимальні), які можуть зазначатись в заявках на торги на таких організованих сегментах ринку електричної енергії як ринок «на добу наперед» та внутріпіньодобовий ринок (далі - РДН та ВДР відповідно).

Вважає, що положення постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 в частині положень, якими встановлюються граничні цінові обмеження, які можуть бути зазначені учасниками ринку в заявках на торги на РДН та ВДР є протиправними та такими, що не відповідають актам чинного законодавства України, а, відтак, вказані положення підлягають визнанню нечинними.

Так, при прийнятті постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561, вважає, що відповідач, положеннями, які передбачають обов`язок, учасників ринку вказувати у своїх заявках на торги на РДН та ВДР граничні ціни, фактично встановив державні регульовані ціни, а саме: обов`язкові для застосування суб`єктами господарювання граничні ціни (в розумінні частини і статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»), які є нижчими від ціни електричної енергії, яку Товариство може закуповувати на європейських енергетичних ринках для забезпечення стабільності роботи енергетичної системи України.

Ціна і МВт.год електричної енергії на РДН країн Європейського Союзу, з яких можливий потенційний імпорт електричної енергії для забезпечення стабільної роботи енергосистеми України, подекуди вища на більш ніж 190 відсотків у порівнянні з граничною ціною за і МВт.год, яка торгується на РДН України. Відтак, у випадку здійснення імпорту електричної енергії, позивач повинен заявляти на продаж на торгах на РДН України не менше 10 відсотків від свого сумарного обсягу імпорту. При цьому, очевидним є факт того, що потенційний продаж імпортованої електричної енергії на торгах на РДН для позивача є збитковим, оскільки ціна за і МВт.год електричної енергії, яку може імпортувати позивач за наслідком торгів на РДН в країнах Європейського Союзу є значно вищою за граничну ціну за і МВт.год. на РДН України.

Вважає, що відповідач порушив порядок встановлення державних регульованих цін, регламентований статтею 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», оскільки прийнявши постанови НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 безстроково закріпив нижчі від економічно обґрунтованого розміру граничні ціни на електричну енергію, які можуть зазначатися учасниками РДН та ВДР у своїх заявках на торги, і при цьому не визначив джерела для відшкодування різниці між такими розмірами цін за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Позивач вказує, що постанови НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 є регуляторними актами, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідач є регуляторним органом в розуміння статті 1 Закону про регуляторнуполітику, оскільки як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом уповноважений на прийняття рішень з ознаками регуляторних актів, які регулюють діяльність суб`єктів господарювання у сфері енергетики та комунальних послуг. По-друге, положення постанов НКРЕКП№ 333, № 334, № 340, № 413 та № 561, якими встановлюється обов`язок учасників ринку зазначати граничні ціни в заявках на торги для участі на РДН та ВДР діють безстроково та поширюються на невизначене коло осіб.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону про НКРЕКП кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному вебсайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб.

Позивач вказує, що НКРЕКП порушено порядок прийняття проектів рішень з ознаками регуляторних актів, оскільки постанови НКРЕКП № 333, № 334, № 340, №413 та №561 були прийняті без опублікування повідомлення про оприлюднення проектів постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 були прийняті, з метою забезпечення права всіх зацікавлених осіб на подання заперечень та пропозицій до такого регуляторного акта, оприлюднення безпосередньо самих проектів постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561, оприлюднення матеріалів, обґрунтовують необхідність прийняття проектів постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 та оприлюднення аналізу впливу проектів постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561.

Тому, позивач вважає, що відповідач, прийнявши постанови НКРЕКП №333, № 334, №340, №413 та №561 без дотримання порядку прийняття регуляторних актів, грубо порушив норми матеріального права, що є безумовною підставою для визнання вказаних постанов нечинними з моменту прийняття, в частині встановленого обов`язку учасників торгів на РДН та ВДР в заявках на зазначити граничні ціни.

Крім того, вважає, що відповідач вийшов за межі власних повноважень при прийнятті постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561, оскільки оскаржувані постанови, якими встановлювались граничні ціни на РДН та ВДР, були прийняті в наступні часові періоди, а саме: постанова НКРЕКП прийнята 27.02.2022, постанова НКРЕКП №334 прийнята 01.03.2022, постанова НКРЕКП №340 прийнята 03.03.2022, постанова НКРЕКП №413 прийнята 26.04.2022, постанова НКРЕКП №561 прийнята 31.05.2022. При цьому, що методика формування цін на РДН та ВДР прийнята Відповідачем лише 27.09.2022 шляхом прийняття постанови НКРЕКП №1221 «Про затвердження Методики визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку». Тобто, до прийняття відповідачем методики формування цін на вказаних сегментах ринку електричної енергії.

Позивач, зауважує, що відповідачем порушено ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» при прийнятті постанов №333, №334, №340, №413 та №561, оскільки НКРЕКП була зобов`язана направити проекти вказаних постанов на розгляд та узгодження до Антимонопольного комітету України.

Таким чином, позивач вважає, що під час публічних обговорень оскаржуваних постанов відповідачем допущено порушення ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», абзаци 11-12 частини 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Звернув увагу, суду, що позивач є учасником ринку, який, з метою забезпечення стабільної роботи енергетичної системи України може здійснювати імпорт електричної енергії з країн Європейського Союзу, за наслідком чого зобов`язаний заявляти на торгах на РДН України не менше 10 (десяти) відсотків обсягу власного імпорту по граничних цінах, встановлених постановами НКРЕКП №333, № 334, № 340, № 413 та № 561, а, відтак, вказані нормативно-правові акти мають безпосередній вплив на права та інтереси Позивача. При цьому постанови НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 прийняті з грубим порушенням чинного законодавства та порушують права позивача, оскільки граничні ціни встановлені відповідачем є значно нижчими від ціни імпорту електричної енергії, а, Відповідач, всупереч вимогам статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» не визначив джерело покриття різниця між ціною імпорту електричної енергії та ціною, по якій імпортер буде і і зобов`язаний заявити не менше ю відсотків власного імпорту на РДН, у випадку імпортування електричної енергії.

Покликається на те, що вказана ситуація може призвести до негативних фінансових результатів Товариства (збитків), спричинених незаконними діями НКРЕКП, та фактично унеможливлює здійснення Товариством, на даний момент, імпорту електричної енергії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де не визнав її повністю, вважає, викладені в ній підстави, такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального права та переконаний, що з огляду на вимоги статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для прийняття рішення про її задоволення у суду відсутні. Водночас, повідомив, що НКРЕКП не погоджується з усіма обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Так, постанова № 332 (зі змінами внесеними постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561), на думку відповідача не порушує законних прав та інтересів позивача, а тому позовна заява ТОВ «Карма Трейдинг», в силу статті 2 КАС України, не підлягає задоволенню. Вказує, що обґрунтованих пояснень, яким чином постанова № 332 (в редакції постанов №№ 333, 334, 340, 413, 561) порушує законні права та інтереси позивача матеріали справи не містять.

Відповідач наголосив, що з матеріалів справи, неможливо встановити, чиї саме права, свободи і інтереси порушує оскаржувана постанова №332 (із змінами внесеними постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561). Крім того, обставини справи, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування та не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Позивачем же, на думку відповідача, у позовній заяві не наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем недодано жодного доказу, який би свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Щодо повноважень НКРЕКП на прийняття постанови від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» (зі змінами внесеними постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561), то відповідач вважає, що НКРЕКП наділена законодавчо визначеними повноваженнями приймати рішення для забезпечення ефективного функціонування ринку електричної енергії, з метою досягнення балансу інтересів всіх учасників ринку та забезпечення енергетичної безпеки.

Щодо підстав прийняття постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» (зі змінами внесеними Постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561), то відповідач вказує, що 25.02.2022 проведено нараду за участю представників Міненерго, НКРЕКП та НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, на якій Міненерго повідомлено про прийняття Верховною Радою України Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Оскільки, на ринку електричної енергії діє особливий період, повноваження щодо прийняття рішень, що регулюють функціонування електроенергетики саме в умовах особливого періоду належать Міненерго.

Тому, на зазначеній нараді розглянуто та обговорено пропозиції щодо умов роботи під час особливого періоду та вирішено рекомендувати НКРЕКП в межах свої компетенції опрацювати питання про прийняття рішення, зокрема щодо встановлення мінімального цінового обмеження на РДН для годин мінімального та максимального навантаження на рівні індексу off-peak та peak за останні 30 календарних днів відповідно. З огляду на викладене вище, з метою стабілізації роботи ринку електричної енергії в умовах особливого періоду було прийнято постанову НКРЕКП від 27.02.2022 №333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (постанова додається), якою внесено зміни до постанови №332, відповідно до яких учасники РДН і ВДР у своїх заявках на торги на РДН в торговій зоні ОЕС України зазначають ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої Оператором ринку, що дорівнює: для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) значенню індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів; для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) значенню індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів. Водночас, 28.02.2022 при Міненерго за участі НКРЕКП, АТ «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго» проведено нараду щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, на якій розглянуто, обговорено та вирішено рекомендувати НКРЕКП в межах свої компетенції опрацювати питання про прийняття рішення, зокрема щодо застосування мінімального цінового обмеження на ВДР на рівні не нижчому ніж ціна РДН.

З огляду на викладене вище, з метою стабілізації роботи ринку електричної енергії в умовах особливого періоду, відповідачем було прийнято постанову НКРЕКП від 01.03.2022 № 334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» (постанова та обґрунтування додаються), якою визначено, що учасники РДН та ВДР у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні «ОЕС України» зазначають ціну на електричну енергію не менше від значення 110 % від ціни РДН, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання. При цьому, постановою №340 унесено зміни до постанови № 332, що стосуються лише редакційних правок.

25.02.2022 при Міненерго за участі НКРЕКП, АТ «Оператор ринку» та НЕК «Укренерго» проведено нараду щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, за результатами якої вирішено, зокрема, рекомендувати НКРЕКП опрацювати питання прийняття рішення щодо забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду. З огляду на викладене вище, а також ураховуючи пропозиції учасників ринку електричної енергії, НКРЕКП прийнято Постанову 332, якою, зокрема, передбачено цінові обмеження на різних сегментах ринку електричної енергії. Отже, з метою однозначності трактування положень умов роботи учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду доцільно було передбачити ці умови в одному нормативно-правовому акті НКРЕКП.

Разом з цим 07.04.2022 НКРЕКП за участі електропостачальників проведено нараду щодо обговорення проблемних питань діяльності електропостачальників на ринку електричної енергії під час особливого періоду. На нараді, у тому числі, розглядалися питання щодо ціни небалансів електричної енергії та застосування НЕК «Укренерго» статусу «Дефолтний». За результатами наради, зокрема, вирішено НКРЕКП опрацювати питання перегляду максимального цінового обмеження на балансуючому ринку. Водночас за результатами оперативного моніторингу роботи ринку електричної енергії виявлено дії деяких виробників електричної енергії у частині подання заявок на продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» обсягів електричної енергії, які попередньо були куплені в електропостачальників за двосторонніми договорами та які не могли бути забезпечені фізичними можливостями генеруючого обладнання виробників електричної енергії. З огляду на викладене, ураховуючи пропозиції НЕК «Укренерго» (лист від 08.04.2022 №01/14034 (додається), виникла необхідність у частині продовження дії цінових обмежень на допоміжні послуги та у частині перегляду максимального цінового обмеження на балансуючому ринку електричної енергії. Ураховуючи зазначене, з метою стабілізації роботи ринку електричної енергії в умовах особливого періоду прийнято постанову НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» (постанова та обґрунтування додаються), якою визначено визнати такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами) та внести відповідні зміни до постанови №332. Разом з тим, положеннями статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що НКРЕКП здійснює моніторинг функціонування ринку електричної енергії та його сегментів.

Відповідач зауважує, що з метою стабілізації роботи ринку електричної енергії в умовах особливого періоду прийнято постанову НКРЕКП від 31.05.2022 №561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332», якою визначено, що учасники РДН/ВДР у торговій зоні «ОЕС України» у своїх заявках на торги на ВДР зазначають ціни на електричну енергію не менше від значення 102% від ціни РДН, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання.

Відповідач вважає, що оскаржувані постанови №№322, 333, 334, 340, 413, 561 було прийнято на підставі та в межах повноважень передбачених Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики так комунальних послуг», «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», а тому позовні вимоги ТОВ «Карма Трейдинг» є безпідставними.

Стосовно покликань позивача на порушення відповідачем ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», то пояснив, що відповідно до офіційних роз`яснень Міністерства юстиції України (лист від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19) у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 5 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, Законом про НКРЕКП не передбачено випадку погодження Антимонопольним комітетом України проектів рішень Регулятора. Разом з цим, враховуючи те, що оостановою № 332 (зі змінами внесеними постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561) передбачені норми, які поширюються на учасників ринку електричної енергії, та які, відповідно, не надають переваг одним учасникам ринку над іншими, а отже не впливають на конкуренцію на ринку електричної енергії, зазначена постанова НКРЕКП не надсилалась до АМКУ для відповідного погодження.

Відповідач відкинув доводи позивача щодо порушення прийнятою постановою № 332 (зі змінами внесеними постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561) принципів регуляторної політики та посилання позивача на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та вважає їх є безпідставним, оскільки відповідно до статті 3 цього Закону, дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям, зокрема, актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас, Постанова №332 (зі змінами внесеними постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561) не містить норм регуляторного характеру, а тому відсутні підстави стверджувати, що при її прийнятті могли бути порушені принципи регуляторної політики.

Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, в свою чергу, оскаржувана постанова № 332 (із внесеними змінами постановами №№ 333, 334, 340, 413, 561) не порушує законних прав та інтересів позивача, прийнятий НКРЕКП з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача, де вважає аргументи викладені в останньому необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального права. Заперечив проти тверджень відповідача, що оскаржувані постанови не порушують законні права та інтереси позивача.

Позивач вказує, що є учасником ринку, який, з мстою забезпечення стабільної роботи енергетичної системи України може здійснювати імпорт електричної енергії з країн Європейського Союзу, за наслідком чого зобов`язаний заявляти на торг ах на ринку «на добу наперед України не менше 10 (десяти) відсотків обсягу власного імпорту по граничних ціпах, встановлених постановами НКРЕКП № 333, № 334, № 340, №413 та № 561, а, відтак, вказані нормативно-правові акти мають безпосередній вплив на права та інтереси позивача. При цьому постанови НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 прийняті з грубим порушенням чинного законодавства та порушують права позивача, оскільки граничні ціни встановлені відповідачем є значно нижчими від піни імпорту електричної енергії, а відповідач, всупереч вимогам статті 15 Закону України «Про ціпи та ціноутворення» не визначив джерело покриття різниці між ціною імпорту електричної енергії та ціною, по якій імпортер буде зобов`язаний заявити не менше 10 відсотків власного імпорту на РДН, у випадку імпортування електричної енергії. Вказана ситуація може призвести до негативних фінансових результатів товариства (збитків), спричинених незаконними діями НКРЕКП, та фактично унеможливлює здійснення товариством, па даний момент, імпорту електричної енергії.

Тобто, поданий адміністративний позов направлений на захист порушених суб`єктом владних повноважень - а саме відповідачем, прав та інтересів товариства.

Позивач, зауважив, що оскаржує саме постанови НКРЕКП № 333 від 27.02.2022, №334 від 01.03.2022, №340 від 03.03.2022, №413 від 26.04.2022, №561 від 31.05.2022, а не постанову №332 від 25.02.2022 в редакції зазначених постанов, а тому твердження відповідача про не зазначення в позовній заяві порушення прав та інтересів позивача саме постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 не заслуговують на увагу.

Позивач, звернув увагу суду, що відповідач вказує про обґрунтування правомірності прийняття постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, однак відповідачем не наведено жодного аргументу, який б підтверджував законність прийняття постанов НКРЕКП №333 від 27.02.2022, №334 від 01.03.2022, №340 від 03.03.2022, №413 від 26.04.2022, №561 від 31.05.2022, що оскаржуються в рамках даної справи.

Стосовно покликань відповідача на листи НКРЕКП та ПрЛТ «ПЕК «УКРЕНЕРГО», в обґрунтування підстав прийняття постанови НКРЕКП №332 під 25.02.2022 та нараду та 25.02.2022 за участю представників Міненерго, НКРЕКП та ПрЛТ «НЕК «Укренерго» щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку енергетичної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, то позивач зазначив, що надані відповідачем листи, два з яких від самого відповідача не можуть бути підставою для прийняття, нормативно правових актів, законів, актів індивідуальної дії, чи будь чого, що стосується ринку електроенергії.

Позивач зазначає, що наради про які зазначає відповідач нічим не підтверджені та за їх результатом проведення відсутній будь-який документ. Тим більш, надані листи та проведені паради не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних постанов, оскільки жоден порядок та Закон України не падає прана для прийняття аналогічних оскаржуваним постанов на підставі нарад та листів.

Вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та унеможливлює в подальшому прийняти НКРЕКП рішення з порушенням та відхиленням від положень Законів України зокрема і під методики формування, розрахунку та встановлення граничних цін на ринку на ринку «на добу наперед» та на внутрішньодобовому ринку.

Позивач наголосив, що предметам оскарження в рамках даної справи є не постанова НКРЕКП №332, а постанови НКРЕКП №333, №334, №340, №413, №561, які і с регуляторними актами. Відкинув твердження відповідача, що постанова №332 не містить норм регуляторного характеру, оскільки відповідач є регуляторним органом в розумінні статті 1 Закону про регуляторну політику, оскільки як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом уповноважений на прийняття рішень з ознаками регуляторних актів, які регулюють діяльність суб`єктів господарювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Крім того, положення постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 за №561, якими встановлюється обов`язок учасників ринку зазначати граничні ціпи в заявках на торги для участі на РДН та ВДР діють безстроково та поширюються на невизначене коло осіб. Зі змісту положень постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561, якими встановлюється обов`язок учасників ринку зазначати граничні ціни в заявках па торги для участі на РДН та ВДР випливає, що вказаний обов`язок застосовується абсолютно до всіх без виключення учасників торгів РДН та ВДР, а відтак дія вказаних вище положень поширюється на неперсоніфіковане коло суб`єктів господарювання.

Позивач заперечив стосовно тверджень відповідача про відсутність необхідності погоджувати свої рішення з Антимонопольним України.

Крім того, вважає, що у відзиві, відповідачем не спростовано аргументів, наведених в адміністративному позові товариства щодо виходу відповідачем за межі власних повноважень та порушення статті 19 Конституції України при прийнятті постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив позивача, де вказує, що позивачем так і не доведено порушення його прав чи інтересів оскаржуваними постановами. Відповідач вказує, що обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. На думку відповідача, матеріали справи не містять доказів порушеного права позивача як підстави для їх захисту адміністративним судом.

В цілому заперечення відповідача зводяться до незгоди з аргументами позивача викладеними у відповіді на відзив, крім того просив позовну заяву ТОВ «Карма Трейдинг» залишити без задоволення.

Відповідачем подано додаткові пояснення по справі, де останній звернув увагу суду на особливості діяльності НКРЕКП та наголосив, що відповідач є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Навів ряд законодавчих актів, якими керується відповідач при здійсненні своєї діяльності. Наголосив на особливостях спеціального статусу відповідача як Регулятора, що обумовлюється його завданнями і повноваженнями та визначаються спеціальним Законом, іншими актами законодавства і полягає, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності відповідача як Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом. Серед іншого, виділив для суду Стратегію енергетичної безпеки, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 907-р «Про схвалення Стратегії енергетичної безпеки» якою керується відповідач. Вказав, що відповідач діє виключно в межах повноважень, наданих законами України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор ринку» не скористалася правом на надання пояснень щодо позовної заяви, суду не було надано відповідні докази, на які вона посилається при їх обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні під час судового розгляду позов не визнав в повному обсязі, підтримав аргументи наведені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

05.05.2025 представником позивача, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, представник відповідача поклався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, надані судом документи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

25.02.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач або НКРЕКП) прийнято постанову №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (далі - постанова НКРЕКП №332).

Якою, відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановлено:

1. На період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу «Дефолтний» при тривалості статусу «Переддефолтний» більше семи робочих днів.

2. Оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

27.02.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач або НКРЕКП) прийнято постанову №333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі - постанова НКРЕКП №333), якою відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 26 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановлено:

1. Унести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» такі зміни:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

« 1. На період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, та електропостачальників, які виконують функції постачальників універсальної послуги, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, та електропостачальники, які виконують функції постачальників універсальної послуги, не набувають статусу «Дефолтний».»;

2) після пункту 2 доповнити трьома новим пунктами 3 - 5 такого змісту:

« 3. Погодити визначену НЕК «Укренерго» одну торгову зону «ОЕС України» в межах України.

4. Учасникам РДН і ВДР у своїх заявках на торги на РДН в торговій зоні ОЕС України зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої Оператором ринку, що дорівнює:

У разі зазначення учасником РДН і ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється.

5. Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».».

У зв`язку з цим пункт 3 вважати пунктом 6.

2. Пункт 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08 квітня 2020 року № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» виключити.

01.03.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач або НКРЕКП) прийнято постанову №334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332», якою відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 28 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановлено:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

« 1. На період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу I Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307, до:

виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії;

електропостачальників, які виконують функції постачальників універсальної послуги;

електропостачальників та трейдерів за умови, якщо розмір суми дебіторської заборгованості за електричну енергію перевищує розмір суми кредиторської заборгованості за електричну енергію відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Зазначені учасники ринку електричної енергії не набувають статусу «Дефолтний».»;

2) після пункту 5 доповнити новим пунктом 6 такого змісту:

« 6. Учасникам ринку «на добу наперед» (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР) у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні «ОЕС України» зазначати ціну на електричну енергію не менше від значення 110% від ціни РДН, визначеної оператором ринку для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання.

У зв`язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7.

03.03.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач або НКРЕКП) прийнято постанову №340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332», якою відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 01 березня 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановлено:

1) в абзаці першому пункту 1:

після слів Оператору системи передачі доповнити знаками, словом та абревіатурою «(далі - ОСП)»;

після слів «Адміністратора розрахунків» доповнити знаками, словом та абревіатурою «(далі - АР)»;

після цифри « 307» доповнити знаками та словами «(далі - Правила ринку)»;

2) у пункті 2 слова та знаки «Оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку» замінити абревіатурою, словами та знаками «ОСП (у ролі АР) та Оператору ринку (далі - ОР)»;

3) у пункті 4 слова та абревіатуру «Учасникам РДН і ВДР» замінити словами, знаками та абревіатурою «Учасникам ринку «на добу наперед» (далі - РДН) ) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)»;

5) після пункту 6 доповнити новими пунктами 7 - 9 такого змісту:

« 7. На період дії особливого періоду ОСП (у ролі АР) не виставляти рахунки плати за невідповідність постачальникам послуг з балансування (далі -ППБ) та постачальникам допоміжних послуг (далі - ПДП). Рішення щодо позбавлення ПДП Свідоцтва про відповідність вимогам до допоміжних послуг (далі - ДП) у частині надання ДП згідно з Правилами ринку на період дії особливого періоду за результатами моніторингу не здійснюється.

8. На період дії особливого періоду, у разі повної чи часткової недоступності системи управління ринком та/або програмного забезпечення ОР, що призводить до неможливості всіх учасників ринку завантажити дані щодо двосторонніх договорів, РДН/ВДР, адміністратору розрахунків здійснювати розрахунки щодо платежів за позитивний і негативний небаланс всіх учасників ринку за розрахунковий період, визначений ОСП за таких обставин, за ціною небалансу, яка дорівнює ціні РДН, що розраховується ОР в цей розрахунковий період, помноженій на 1,1.

9. Гарантованому покупцю для визначення обсягів продажу електричної енергії на РДН використовувати прогнозні обсяги відпуску та споживання електричної енергії, надані продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом, без уточнень на власне прогнозування.

Гарантований покупець може, але не зобов`язаний, пропонувати для продажу або для купівлі на ВДР увесь обсяг електричної енергії, що становить різницю між прогнозними обсягами відпуску та споживання електричної енергії, та обсягами, проданими за ДД та на РДН.

Продавець за «зеленим» тарифом не втрачає членство в балансуючій групі гарантованого покупця у разі нездійснення оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю.

Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.».

У зв`язку з цим пункт 7 вважати пунктом 10.

26.04.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач або НКРЕКП) прийнято постанову №413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 та визнання такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 08.04.2020 №766», якою Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановлено:

1. Унести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» такі зміни:

1) у назві постанови знак та слова «, під час особливого періоду» замінити словами «на період дії в Україні воєнного стану»;

2) преамбулу після слів та знака «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»,» доповнити словами, цифрами та знаками «у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022,»;

3) пункти 1-12 замінити новим пунктом 1 такого змісту:

« 1. На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови:

1) електропостачальникам, що виконують функції постачальників універсальних послуг, провести відповідну роз`яснювальну роботу для всіх категорій споживачів на своїх вебсайтах, сторінках ліцензіатів у соціальних мережах, у засобах масової інформації щодо можливості здійснення оплати онлайн та необхідності передачі показників засобів обліку всіма способами, передбаченими операторами систем розподілу та електропостачальниками;

2) споживачам вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг, отриманих на ринку електричної енергії відповідно до договорів. У разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати, яка виникла у зв`язку із дією в Україні воєнного стану, повідомляти про це (з наданням відповідного обґрунтування) постачальника та, з метою попередження негайного відключення, після закінчення 30 днів з дня припинення або скасування дії в Україні воєнного стану, ініціювати укладення графіка погашення заборгованості відповідно до пункту 4.24 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312;

3) погодити визначену НЕК «Укренерго» одну торгову зону «ОЕС України» в межах України;

4) для виробників електричної енергії, які використовують генеруючі одиниці типу D, незалежно від наявності інших ліцензій, крім виробників електричної енергії, що використовують гідроресурси або відновлювані джерела енергії, максимальний обсяг продажу розраховується згідно з абзацом другим цього підпункту.

Максимальний обсяг продажу електричної енергії учасниками ринку, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, за двосторонніми договорами (далі - ДД), на ринку «на добу наперед» (далі - РДН), внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР) та експорту електричної енергії на торговий день d визначається як 125% від загального обсягу відпущеної електричної енергії за d-3 цього учасника ринку відповідно до наявних даних комерційного обліку в системі управління ринком на момент проведення розрахунку.

Оператор системи передачі (далі - ОСП) розраховує та доводить до 08:00 в d-1 до відома виробників електричної енергії, які використовують генеруючі одиниці типу D, крім виробників електричної енергії, що використовують гідроресурси або відновлювальні джерела енергії, максимальні обсяги продажу за їхніми ДД на торговий день d.

У разі якщо в учасника ринку відсутні дані комерційного обліку на d-3, то для розрахунку беруться останні, наявні в системі, дані комерційного обліку щодо відпуску.

У разі якщо надані учасником ринку, який зазначений в абзаці першому цього підпункту, обсяги електричної енергії для реєстрації ДД з урахуванням номінованих обсягів експорту станом на 10:00 d-1 перевищують обсяги електричної енергії, розраховані ОСП, така реєстрація відхиляється після закриття воріт для реєстрації ДД.

ОСП доводить до 11:30 d-1 до відома оператора ринку (далі - ОР) максимальні обсяги продажу електричної енергії на РДН по кожному учаснику ринку, зазначеному в абзаці першому цього підпункту, виходячи з максимального обсягу продажу, розрахованого відповідно до цього підпункту, за вирахуванням обсягу електричної енергії, зареєстрованого за ДД на продаж, та номінованими обсягами експорту цим учасником ринку станом на 10:00 d-1.

Дія цього підпункту не поширюється на виробників електричної енергії, які здійснюють відновлення генеруючого обладнання, що було пошкоджене в результаті бойових дій.

Для всіх виробників, які не підпадають під дію абзацу першого цього підпункту, максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН на торговий день d визначається як мінімальна величина між величиною, яка доведена стороною, відповідальною за баланс, згідно з вимогами розділу ІІ Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку), та величиною, яка визначається як різниця між номінальною встановленою потужністю наявного обладнання, помноженою на кількість годин у торговому дні, та зареєстрованими обсягами цього учасника ринку за ДД на продаж та експорту станом на 10:00 d-1;

5) установити, що реєстраційні дані щодо ДД, що подаються ОСП учасниками ринку, можуть бути змінені або відкликані ними до 10:00 d-1. ОСП після 10:00 d-1 припиняє реєстрацію ДД на торговий день d;

6) учасникам РДН/ВДР у торговій зоні «ОЕС України»:

у своїх заявках на торги на РДН та ВДР зазначати ціни на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт·год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт·год. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на РДН зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої ОР, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 1378,97 грн/МВт·год (значення індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року) та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 2646,25 грн/МВт·год (значення індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року). У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціни на електричну енергію не менше від значення 110% від ціни РДН, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання. Якщо така ціна перевищує ціну, визначену відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціну на електричну енергію на рівні ціни, визначеної відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР ціни, що нижче ціни, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання, така заявка відхиляється ОР;

7) учасники ринку (крім виробників та гарантованого покупця) при здійсненні операцій з купівлі та продажу електричної енергії за ДД, на РДН та імпорту/експорту електричної енергії мають уникати операцій, за результатами яких формується від`ємна сальдована величина більше ніж 1 МВт·год за розрахунковий період.

Від`ємна сальдована величина - це різниця між сумарним обсягом купівлі електричної енергії учасником ринку за ДД, на РДН та імпорту електричної енергії та сумарним обсягом продажу електричної енергії учасником ринку за ДД, на РДН та експорту електричної енергії за кожний розрахунковий період.

Адміністратор розрахунків спільно з оператором ринку не пізніше другого робочого дня після виявлення порушення вимоги, визначеної абзацом першим цього пункту, здійснює аналіз врегулювання учасником ринку від`ємної сальдованої величини.

У випадку врегулювання учасником ринку від`ємної сальдованої величини шляхом купівлі обсягів електричної енергії на ВДР за наявності операцій з продажу на РДН в один розрахунковий період та/або через циклічну схему перепродажу електричної енергії із залученням інших учасників ринку (крім виробників електричної енергії та гарантованого покупця) адміністратор розрахунків повідомляє про це Регулятора та відповідного учасника ринку і відхиляє повідомлення про реєстрацію ДД, термін реєстрації яких не минув, протягом наступних 15 календарних днів з дня виявлення порушення. Одночасно адміністратор розрахунків повідомляє ОР про те, що протягом наступних 15 календарних днів максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН такого учасника ринку складає 0 МВт·год.

У разі якщо від`ємна сальдована величина сформувалась за розрахунковий період, у якому на РДН заявлений обсяг продажу був меншим за заявлений обсяг купівлі, адміністратор розрахунків не вживає заходів, передбачених абзацом четвертим цього пункту. У випадку виявлення такого розрахункового періоду адміністратор розрахунків спільно з ОР проводить аналіз ситуації, яка стала причиною формування від`ємної сальдованої величини, та повідомляє про це Регулятора;

8) виставлення рахунків за небаланси електричної енергії та балансуючу електричну енергію здійснюється щодекадно протягом місяця або відповідно до окремого рішення ОСП.

ОСП формує рішення щодо позапланового виставлення рахунків за небаланси електричної енергії у разі виникнення у сторони, відповідальної за баланс, небалансу електричної енергії, що перевищує 15% від визначених ОСП обсягів небалансів. Учасники ринку здійснюють оплату позапланово виставлених рахунків до 18:00 банківського дня, наступного за днем отримання на електронну адресу учасників ринку або у системі управління ринком платіжного документа від адміністратора розрахунків (далі - АР).

ОСП (у ролі АР) під час формування платежів за балансуючу електричну енергію для відповідного учасника ринку здійснювати сальдування нарахувань та списань за балансуючу електричну енергію за розрахункову декаду.

ОСП (у ролі АР) під час формування платежів за небаланси електричної енергії для відповідного учасника ринку здійснювати сальдування нарахувань та списань за небаланси електричної енергії за розрахункову декаду.

За послуги з балансування та допоміжні послуги, що надавалися у період дії в Україні воєнного стану, ОСП (у ролі АР) не нараховувати та не виставляти рахунки плати за невідповідність постачальникам послуг з балансування (далі - ППБ), постачальникам допоміжних послуг (далі - ПДП) та постачальникам послуг із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою. Рішення щодо позбавлення ПДП Свідоцтва про відповідність вимогам до допоміжних послуг (далі - ДП) у частині надання ДП згідно з Правилами ринку за результатами моніторингу не здійснюється;

9) починаючи з торгового дня 28 квітня 2022 року учасникам ринку у своїх заявках на балансуючу електричну енергію вказувати ціну, що не перевищує 120% від ціни на РДН на цей розрахунковий період.

У разі повної чи часткової недоступності системи управління ринком та/або програмного забезпечення ОР, що призводить до неможливості всіх учасників ринку завантажити дані щодо ДД, РДН/ВДР, АР здійснювати розрахунки щодо платежів за позитивний і негативний небаланс електричної енергії всіх учасників ринку за розрахунковий період, визначений ОСП за таких обставин, за ціною небалансу електричної енергії, яка дорівнює ціні РДН, що розраховується ОР в цей розрахунковий період, помноженій на 1,1;

10) ОСП (у ролі АР) не застосовувати положення, передбачені пунктами 1.7.4 та 1.7.5 глави 1.7 розділу I Правил ринку, до:

виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії;

електропостачальників, які виконують функції постачальників універсальної послуги;

11) до 12:00 12 та 22 числа кожного розрахункового місяця, а також 2 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, електропостачальники (крім постачальника «останньої надії») надають операторам систем підписану кваліфікованим електронним підписом інформацію (за формою, розробленою адміністратором комерційного обліку) щодо сумарних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальником окремо для площадок вимірювання групи «а» та «б» за попередню декаду на РДН, ВДР та за ДД за місцем провадження господарської діяльності з передачі/розподілу електричної енергії відповідного оператора системи.

Добовий погодинний графік для площадок вимірювань групи «б» електропостачальників (крім постачальника «останньої надії») розраховується операторами систем для кожного електропостачальника на підставі залишкового графіка та частки електропостачальника, визначеної із застосуванням щодекадних фактичних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальниками на РДН, ВДР та за ДД для відповідних площадок вимірювань групи «б» за місцем провадження господарської діяльності з передачі/розподілу електричної енергії оператора системи. Для розрахунків упродовж першої декади розрахункового місяця використовуються дані щодо фактичних обсягів купівлі електричної енергії за другу декаду місяця, що передує розрахунковому місяцю, упродовж другої декади розрахункового місяця - дані за третю декаду місяця, що передує розрахунковому місяцю, а впродовж третьої декади розрахункового місяця - дані за першу декаду розрахункового місяця відповідно;

12) ОСП (у ролі АР) забезпечити на недискримінаційних і прозорих засадах щоденне спостереження за ринком електричної енергії, зокрема з метою виявлення ознак маніпулювання.

ОСП (у ролі АР) за результатами спостереження за ринком електричної енергії та у випадку виявлення дій учасників ринку електричної енергії, що містять ознаки порушення або порушують нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснювати аналіз причин, які призвели до таких порушень.

ОСП (у ролі АР) за результатами здійсненого аналізу відповідно до абзацу другого цього підпункту надавати до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

інформацію щодо учасників ринку електричної енергії, дії яких містять або можуть містити ознаки порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та результати проведеного аналізу;

розроблені ОСП (у ролі АР) пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, з метою недопущення в подальшому таких порушень на ринку електричної енергії;

13) гарантованому покупцю для визначення обсягів продажу електричної енергії на РДН використовувати прогнозні обсяги відпуску та споживання електричної енергії, надані продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом.

Гарантований покупець може пропонувати для продажу або для купівлі на ВДР увесь обсяг електричної енергії, що становить різницю між прогнозними обсягами відпуску та споживання електричної енергії, та обсягами, проданими за ДД та на РДН.

Гарантованому покупцю при поданні заявок на купівлю електричної енергії на ВДР враховувати положення абзацу третього підпункту 6 цього пункту.

14) при визначенні прогнозованої ціни закупівлі електричної енергії на ринках електричної енергії постачальником універсальних послуг для постачання малим непобутовим споживачам відповідно до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 05 жовтня 2018 року № 1177 (далі - Порядок № 1177), коефіцієнт, що враховує граничний відносний обсяг небалансів електричної енергії (KWБР), який є складовою формули 3 Порядку № 1177, застосовувати на рівні 0,1 відносних одиниці;

15) при подачі пропозиції на ринку допоміжних послуг з ціною, що перевищує ціну, розраховану відповідно до Методики формування цін на допоміжні послуги, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 квітня 2019 року № 635, така пропозиція відхиляться адміністратором системи управління ринком;

16) зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.».

У зв`язку з цим пункт 13 вважати пунктом 2.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08 квітня 2020 року № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами).

31.05.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач або НКРЕКП) прийнято постанову №561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332», якою відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановлено:

Внести до пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» такі зміни:

1) абзац сьомий підпункту 4 доповнити знаками та словами: «, а також виробників електричної енергії, що здійснюють запуск генеруючого обладнання, відключеного протягом тривалого часу, упродовж трьох діб, починаючи з доби, в яку було здійснено запуск генеруючого обладнання»;

2) в абзаці четвертому підпункту 6 цифри « 110» замінити цифрами « 102».

Не погоджуючись з внесенням таких змін до постанови НКРЕКП №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», вважаючи їх протиправними та такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Предметом розгляду у даній справі є питання правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних постанов НКРЕКП №333 від 27.02.2022, №334 від 01.03.2022, №340 від 03.03.2022, №413 від 26.04.2022, №51 від 31.05.2022, які стосуються внесення змін до постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022.

Так, судом встановлено, що згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 05.08.2020 №1500 «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «Карма Трейдинг», ТОВ «Промкоменерго» та ТОВ «Торг енерджі компані» постановлено, зокрема видати ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, серед іншого Товариству з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» (код ЄДРПОУ 43700106), тобто позивач є учасником ринку електричної енергії.

Також, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» (код ЄДРПОУ 43700106) приєдналося до договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ПАТ «НЕК «Укренерго» та його було долучено до реєстру учасників ринку з 31.08.2020.

Відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії», виробники продають та купують електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Виробники електричної енергії мають право на здійснення експорту та імпорту електричної енергії.

Разом з тим, згідно з п.1.3.5 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307, кандидат в учасники ринку повинен мати діючі договори, зокрема, про надання послуг з передачі електричної енергії, що укладається згідно із Кодексом системи передачі.

Згідно з приписами п.п. 5.2., 5.4., 5.5 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі. Оператор системи передачі (ОСП) укладає договір про надання послуг з передачі електричної енергії з Користувачем до набуття ним статусу учасника ринку електричної енергії відповідно до Правил ринку.

З метою здійснення господарської діяльності на ринку електричної енергії, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» (код ЄДРПОУ 43700106) приєдналося до договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ПАТ «НЕК «Укренерго» та його було долучено до реєстру учасників ринку з 31.08.2020, а отже, в контексті наведеного вище, зміни до Правил ринку безпосередньо впливають на права, інтереси та обов`язки позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таким чином з викладеного слідує, що позивач є учасником правовідносин у яких буде застосовано оскаржувані нормативно-правові акти.

Відповідно, у даному випадку у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом у разі, якщо він вважає протиправними внесені зміни до Правил ринку, а тому безпідставними, на думку суду, є протилежні доводи відповідача.

В той же час, вирішуючи питання дотримання відповідачем визначеного законом порядку прийняття оскаржуваних постанов, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено іншого), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ч. 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:

1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;

2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;

3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;

4) кодексом комерційного обліку;

5) правилами роздрібного ринку;

6) іншими нормативно-правовими актами.

Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Проекти правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексів системи передачі та систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що можуть вплинути на конкуренцію, підлягають погодженню з Антимонопольним комітетом України.

Антимонопольний комітет України надає Регулятору інформацію про результати розгляду проектів зазначених нормативно-правових актів протягом 10 днів, а в разі повторного погодження - протягом п`яти днів з дня їх надходження до Антимонопольного комітету України.

Крім того, ч. 4 статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет» передбачено, що органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно- господарського управління та контролю зобов`язані погоджувати з АМК України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб`єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що перелік нормативно-правових актів, які підлягають погодженню з Антимонопольним комітетом України (далі також - АМКУ) у сфері забезпечення функціонування ринку електричної енергії, не є вичерпним, оскільки крім прямо визначених у ч. 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» переліку актів, такому погодженню підлягають також інші нормативно-правових акти, що можуть вплинути на конкуренцію у вказаній сфері.

Таким чином, у разі напрацювання відповідачем нормативно-правового акту у сфері забезпечення функціонування ринку електричної енергії, який впливає на конкуренцію у вказаній сфері, проект такого нормативно-правового акту має бути погоджений з АМКУ незалежно від того, чи є такий акт змінами до правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексів системи передачі та систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, чи він є окремим нормативно-правовим актом.

Тобто, прийняття нормативно-правових актів без отримання такого погодження є протиправним.

При цьому, суд звертає увагу на те, що АМКУ, як орган, який здійснює державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності при погодженні проекту нормативно-правового акту, здійснює погодження саме відповідної норми права, яка встановлюється проектом нормативно-правового акту та у випадку якщо така норма може мати негативний вплив на конкуренцію, АМКУ відмовляє у її погодженні.

Відповідно, безпідставними є доводи відповідача про те, що Законом про НКРЕКП не передбачено випадку погодження Антимонопольним комітетом України проектів рішень Регулятора, адже наведене суперечить вимогам частини 2 статті 2 Закону «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII та частини 4 статті 20 Закону «Про антимонопольний комітет України» №3659-XII.

Зокрема, пп. 3 п. 1.7.1 глави 1.7 Правил ринку, АМКУ, чинний на момент ухвалення рішення.

Враховуючи те, що основний дохід НЕК «Укренерго» (як ОСП) отримує від діяльності з передачі електричної енергії, надання цій компанії як Адміністратору розрахунків права усувати суб`єктів господарювання з будь-якого ринку електричної енергії або їх сегментів, може призводити до виникнення у НЕК «Укренерго» конфлікту інтересів при виконанні ним функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку та створювати зацікавленість у зловживанні цим правом з метою отримання необґрунтованого доходу.

При цьому, за наявності заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у постачальників, в тому числі й постачальників універсальних послуг, надання їм статусу Дефолтного може призвести не тільки до припинення надання послуг з передачі електричної енергії споживачам, у яких є заборгованість перед зазначеним постачальником, а й переведення споживачів електричної енергії, які сумлінно сплачували за електричну енергію з урахуванням вартості послуги з її передачі, на Постачальника останньої надії. Це відповідно призведе до зростання вартості електричної енергії для цих споживачів та обмеження їх інтересів, що може призвести як до порушення п. 15 ч. 3 статті 33 Закону так і до порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях НЕК «Укренерго».

Згідно з п. 15 ч. 3 статті 33 Закону, оператор системи передачі зобов`язаний забезпечувати уникнення конфлікту інтересів при виконанні функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку згідно з програмою заходів з недопущення конфлікту інтересів, розробленою ним та погодженою Регулятором;

Одночасно, АМКУ зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України «Про природні монополії» суб`єкти природних монополій зобов`язані, серед іншого, не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках та споживачами.

Враховуючи вищевикладене, АМКУ не погоджено проекти постанов НКРЕКП від 27.02.2022 №333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», від 01.03.2022 №334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.0.2022 №332», від 03.03.2022 №340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332», від 26.04.2022 №413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766», від 31.05.2022 №561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332».

Таким чином вбачається, що оскаржувані позивачем в межах розгляду даної справи приписи постанов НКРЕКП від 27.02.2022 №333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», від 01.03.2022 №334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.0.2022 №332», від 03.03.2022 №340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332», від 26.04.2022 №413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766», від 31.05.2022 №561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332» не погоджено АМКУ у передбаченому законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнає факт непогодження АМКУ оскаржуваних змін до Правил ринку, тобто факт порушення НКРЕКП приписів ч. 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» та ч. 4 статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», однак зазначає, що відсутність погодження АМКУ не свідчить про протиправність таких змін до Правил ринку.

Отже, відповідачем при прийнятті оскаржуваних постанов №333, 334, 340, 413, 561 до Постанови №332 за відсутності погодження з боку АМКУ порушено положення ч. 2 статті 2 ЗУ «Про ринок електричної енергії» та ч. 4 статті 20 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України», що є підставою для визнання оскаржуваних постанов про внесення змін до Постанови №332 від 25.02.2022 протиправними та, відповідно, нечинними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог статті 19 Конституції України, реалізація дискреційних повноважень відповідача можлива виключно в межах закону, який, в даному випадку забороняє НКРЕКП приймати Зміни до Правил ринку без погодження АМКУ.

Відповідно розділу 9 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, виконання дискреційних повноважень не є безумовним правом, та підлягає контролю законності їх прийняття з боку суду та інших органів державної влади.

Отже, наявність у відповідача дискреційних повноважень щодо вирішення питань, урегульованих оскаржуваним нормативно-правовим актом, не наділяє його правом прийняття такого акту всупереч положенням чинного законодавства, що спростовує відповідні посилання НКРЕКП.

Відповідно до ч. 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до постанови Верхового Суду №825/2328/16 від 22 травня 2020 року, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховним Судом наголошено, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справа № 813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, в контексті правової позиції, сформованої Верховним Судом, суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується наявність порушення НКРЕКП процедури прийняття оскаржуваного нормативно-правового акту, допущення якого призвело до врегулювання правовідносин у сфері забезпечення функціонування ринку електричної енергії у такий спосіб, за якого зростає вірогідність негативного вплинути на конкуренцію у вказаній сфері з огляду на те, що запроваджені зміни можуть призводити до виникнення у НЕК «Укренерго», як у оператора системи передачі, конфлікту інтересів при виконанні ним функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку та створювати зацікавленість у зловживанні цим правом з метою отримання необґрунтованого доходу.

При цьому, такий висновок щодо негативного впливу на конкуренцію у сфері забезпечення функціонування ринку електричної енергії надано визначеним законом уповноваженим на погодження відповідного проекту нормативно-правового акту органом - АМКУ, який, разом з тим, протиправно не враховано відповідачем.

З приводу покликань відповідача, що оскаржувані постанови не містять норм регуляторного характеру, а тому відсутні підстави вважати, що при їх прийнятті могли бути порушені принципи регуляторної політики, то суд зазначає наступне.

Так, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Тому, звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, позивач має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересу.

Конституційний Суд України у рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Варто зауважити, що дія нормативно-правового акта є постійною, має тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.

Наведене, узгоджується з позицією Верховного Суду, віикладену у постанові від 22.09.2020 у справі №638/772/17.

Разом з тим, акти неодноразового застосування не вичерпують свою обов 'язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати. Вказана правова позиція була висловлена в постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 640/12695/19.

Варто зазначити, відповідно до положень оскаржувани постанов НКРЕКП №333, №334, №340, № 413 та №561, якими встановлюється обов`язок учасників ринку зазначати граничні ціни в заявках на торги для участі на РДН та ВДР, свідчить про те, що вказаний обов`язок встановлюється для учасників торгів безстроково, тобто без конкретної дати, коли б вказане зобов`язання переставало застосуватись до учасників торгів.

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Указом Президента України №715/2014 від 10 вересня 2014 року затверджено Положення про НКРЕКП (далі - Положення № 715/2014).

Згідно з пунктом 3 Положення №715/2014, основними завданнями НКРЕКП є, зокрема, забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Пункт 4 цього Положення передбачає, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання.

Пунктом 13 Положення №715/2014 визначено, що рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об`єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту наведеної правової норм вбачається, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на передачу електричної енергії та її постачання, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом.

Аналіз змісту спірних постанов НКРЕКП свідчить, що ці постанови встановлюють тарифи на послуги з передачі електричної енергії та його структуру, їх норми поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що дані постанови є нормативно-правовими актами.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою.

Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи (виду) кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб`єктів, не вичерпують свою обов`язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.

Натомість індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18 та від 18 грудня 2018 року у справі № 9901/657/18.

Визначаючись щодо кола осіб, на яких може поширюватися дія нормативно-правового акту необхідно враховувати наступне.

Дія нормативно-правового акта за колом осіб - це здатність акта створювати юридичні наслідки для певних суб`єктів права.

Дію нормативно-правових актів за колом осіб можна класифікувати залежно від її обсягу:

- загальна дія - акт поширюється на всіх осіб на території держави (громадяни, іноземні громадяни, біженці тощо).

- спеціальна дія - деякі акти поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб`єктів права на території держави, що діють у певній визначеній сфері відносин; інші охоплюють лише конкретну категорію осіб (ліцензіатів, держслужбовців, депутатів, військовослужбовців тощо).

- виняткова дія - акти поширюються на осіб, які тимчасово перебувають на території держави (іноземні громадяни, особи без громадянства тощо).

Ураховуючи, що позивач у справі є учасником ринку електриичнї енергії, а також є імпортером електричної енергії, то за колом осіб на яких поширюються спірні постанови НКРЕКП, останні відповідають ознакам регуляторного акта.

Одночасно суд бере до уваги те, що відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовим актом є акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Наведене узгоджуєтьсяя з позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 14.12.2020 у справі №640/12695/19.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відтак, відмінною ознакою акта індивідуальної дії від акта законодавства, який поширює свою дію на невизначене коло осіб є те, що акт індивідуальної дії передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, а акт законодавства, який поширює свою дію на невизначене коло осіб адресований кількісно невизначеному колу неперсоніфікованйх суб' єктів. Типовим прикладом акта індивідуальної дії є рішення про накладення на конкретно визначену фізичну або юридичну особу санкцій.

В той же час, зі змісту положень оскаржуваних постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561, якими встановлюється обов`язок учасників ринку зазначати граничні ціни в заявках на торги для участі на РДН та ВДР, випливає, що вказаний обов`язок застосовується абсолютно до всіх без виключення учасників торгів РДН та ВДР, а, відтак дія вказаних вище положень поширюється на неперсоніфіковане коло суб`єктів господарювання.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону про регуляторну політику, Закону про НКРЕКП, правозастосовної практики Верховного Суду, оскаржувані постанови НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 відповідають сукупності ознак, встановлених для регуляторного акта, оскільки:

1) прийняті, уповноваженим на те регуляторним органом - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) поширюються на неперсоніфіковане, конкретно невизначене коло осіб, а саме на всіх учасників торгів на РДН та ВДР;

3) встановлюють норми права, які безпосередньо регулюють господарські відносини, а саме: окремі положення постанов НКРЕКП №333, №334, №340, № 413 та і № 561 визначають граничні ціни (встановлюють цінове вираження), які можуть бути зазначені учасниками торгів в заявках на РДН та ВДР.

Щодо порушень відповідачем процедури та порядку прийняття оскаржуваних постанов, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб.

Повідомлення про оприлюднення проекту рішення повинно містити:

1) стислий виклад змісту проекту рішення;

2) поштову та електронну адресу, на які можуть надсилатися зауваження та пропозиції;

3) інформацію про спосіб оприлюднення проекту рішення та відповідного аналізу впливу (назва друкованого медіа та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект рішення та аналіз його впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений Регулятором);

4) інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб;

5) інформацію про спосіб надання органами державної влади, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями та іншими заінтересованими особами зауважень та пропозицій.

Оприлюднення проекту рішення Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту.

Згідно з пунктом 11.4 розділу Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП № 2133 від об.12.2016 (далі - Регламент), розробником при підготовці аналізу впливу проекту регуляторного акта:

1) визначається проблема, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання;

2) визначаються цілі державного регулювання;

3) визначаються та оцінюються всі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;

4) здійснюється вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей;

5) описуються механізми, які пропонується застосувати для розв`язання проблеми, і відповідні заходи;

6) обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);

7) визначаються показники результативності акта;

8) визначаються очікувані результати прийняття регуляторного акта.

Таким чином, порядок прийняття рішення НКРЕКП з ознаками регуляторного акта обов`язково передбачає:

1) опублікування повідомлення про оприлюднення проекту рішення з ознаками регуляторного акта, з метою забезпечення права всіх зацікавлених осіб на подання заперечень та пропозицій до такого регуляторного акта;

2) оприлюднення безпосередньо проекту рішення з ознаками регуляторного акта;

3) оприлюднення матеріалів, що обґрунтовують необхідність прийняття проекту рішення з ознаками регуляторного акта;

4) оприлюднення аналізу впливу проекту рішення з ознаками регуляторного акта.

Разом із тим, оскаржувані постанови НКРЕКП №333 від 27.02.2022, №334 від 01.03.2022, №340 від 03.03.2022, №413 від 26.04.2022 та №561 від 31.05.2022 були прийняті без опублікування повідомлення про оприлюднення проектів названих оскаржуваних постанов та були прийняті, з метою забезпечення права всіх зацікавлених осіб на подання заперечень та пропозицій до такого регуляторного акта, оприлюднення безпосередньо самих проектів оскаржуваних постанов НКРЕКП, оприлюднення матеріалів, обгрунтовують необхідність прийняття проектів оскаржуваних, оприлюднення аналізу впливу проектів оскаржувани постанов НКРЕКП.

Тобто, відповідачем не були вчиненні всі необхідні дії, передбачені ч. 2 ст. 15 Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: 3) розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державнихрегульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; 13) встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони відповідно до методики, визначеної Регулятором.

Тобто, граничні ціни на РДН та ВДР повинні встановлюватися відповідачем - НКРЕКП виключно відповідно до визначеної Регулятором методики формування цін на вказаних сегментах ринку.

27.09.2022 була прийнята постанова НКРЕКП №1221 «Про затвердження Методики визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку», надвана методика стосувалась формування цін на РДН та ВДР.

Так, оскаржувані постанови, якими встановлювались граничні ціни на РДН та ВДР, були прийняті раніше, а саме 27.02.2022 була прийнята постанова №333, постанова НКРЕКП № 334 була прийнята 01.03.2022, постанова НКРЕКП №340 була прийнята 03.03.2022, постанова НКРЕКП № 413 була прийнята 26.04.2022, постанова НКРЕКП № 561 була прийнята 31.05.2022.

За усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єкта владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення лише якщо таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Правові висновки аналогічного змісту були відображені у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, від 13.10.2020 у справі №815/2503/16, від 17.02.2021 у справі №804/1190/18.

Так, у випадку спірних правовідносин порушення процедури прийняття оскаржуваних постанов НКРЕКП №333 від 27.02.2022, №334 від 01.03.2022, №340 від 03.03.2022, №413 від 26.04.2022 та №561 від 31.05.2022, які полягали у відсутності погодження АМКУ, порушення порядку їх прийняття, мало своїм наслідком протиправність останніх. Оскільки за своєю суттю оскаржувані постанови НКРЕКП №333 від 27.02.2022, №334 від 01.03.2022, №340 від 03.03.2022, №413 від 26.04.2022 та №561 від 31.05.2022 є регуляторними актами та зважаючи на те, що законодавством встановлено вимогу їх обов`язкового погодження АМКУ та дотримання процедури їх прийняття, відповідно до чинного законодавства, яке було відсутнє, неможливо стверджувати, що допущені НКРЕКП порушення при прийнятті вказаних постанов є формальними і не мають впливу на правильність прийнятих рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Крім цього, у контексті оцінки решти доводів позовної заяви, звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних частин постанов на відповідність наведеним вище критеріям, суд, в межах заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані постанови, у частині, яка становить предмет розгляду даної адміністративної справи, не відповідають всім наведеним вище критеріям.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем по справі сплачено судовий збір за подання вказаного позову до суду 14 886,00 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням №1557 від 30.11.2022. Інших витрат позивачем по справі не понесено та відповідно до стягнення не заявлено.

Виходячи з наслідків вирішення справи судом, задоволення позову повністю, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 14 886,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.2022 № 333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» в частині абзаців 3-6 (включно) підпункту 2пункту 1, яким постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» доповнено новим пунктом 4:

(2) після пункту 5 доповнити новим пунктом 6 такого змісту:

3. Визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 березня 2022 року №340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту з пункту і та підпункту 4 пункту 1:

(«3») у пункті 4 слова та абревіатуру «Учасникам РДН і ВДР» замінити словами, знаками та абревіатурою «Учасникам ринку «на добу наперед» (далі - РДН)) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)»

4. Визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2022 року № 413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» в частині абзаців 15-18 (включно) підпункту з пункту 1, якими внесено зміни до пункту 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25 лютого 2022 року №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану»:

(6) учасникам РДН/ВДР у торговій зоні «ОЕС України»:

5. Визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 травня 2022 року № 561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 2:

(2) в абзаці четвертому підпункту 6 цифри «по» замінити цифрами «102».»).

6. Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних розглянути питання про встановлення граничних цін (тимчасових мінімальних та/ або максимальних цінових меж) на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до методики формування, розрахунку та встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133; адреса: вул. Сім`ї Бродських (Смоленська), буд. 19, м. Київ, 03057) на користь Товариства з обмежеою відповідальністю «Крма Трейд» (код ЄДРПОУ 43700106; адреса: вул. Європейська, буд. 20 а, м. Полтава, Україна, 36000) понесені останнім судові витрати у розмірі 14 886 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.02.2025
Оприлюднено	26.02.2025
Номер документу	125370651
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії

Судовий реєстр по справі —640/21366/22

Ухвала від 06.05.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 31.03.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Рішення від 24.02.2025

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 09.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 09.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 03.04.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Горобцова Я.В.

Ухвала від 07.12.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Гарник К.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 24.02.2025 по справі 640/21366/22КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —640/21366/22

Ухвала від 06.05.2025

Ухвала від 31.03.2025

Рішення від 24.02.2025

Ухвала від 09.10.2024

Ухвала від 09.10.2024

Ухвала від 03.04.2024

Ухвала від 07.12.2022

Рішення
від 24.02.2025 по справі 640/21366/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД