Рішення

від 24.02.2025 по справі 420/537/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/537/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Одеської митниці в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000380/1 від 22.07.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000764 від 22.07.2024 року.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500025314U0 від 22.07.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000380/1 від 22.07.2024 р.

Оскільки в документах, які надані позивачем до митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В».

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

22 січня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/6799/25) з доданими доказами.

Станом на 24 лютого 2025 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

01.04.2019 року між Позивачем та фірмою Yiwu Unigator Trading Co., Ltd було укладено зовнішньоекономічний договір №323.

Відповідно до п.2.1. договору №323 від 01.04.2019 року, укладеного між позивачем (Покупець) та Yiwu Unigator Trading Co., Ltd (Продавець), Продавець зобов`язується у строк та у порядку, встановленому даним Договором, передати Товар Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його Продавцеві.

22.07.2024 року уповноваженою особою позивача Столяр В.В. для митного оформлення вантажу було подано до митного органу митну декларацію №24UA50050002531400, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом за ціною договору.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей, до митного органу було також подано такі документи: пакувальний лист б/н від 14.05.2024, рахунок-фактуру (інвойс) NoFFAU5641191 від 14.05.2024, сертифікат про походження товару №24C620000196/12372 від 30.05.2024, страховий поліс № ТYIE202421021174E17500 від 29.05.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №323 від 01.04.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (додаткова угода) №1 від 01.04.2021 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (додаткова угода) №2 від 01.05.2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікацію №88 від 14.05.2024, копію митної декларації країни відправлення №292120240000461446 від 24.05.2024, супровідний документ T1 №24PL322080NS6U6AH2 від 16.07.2024, автотранспортну накладну № 15846 від 16.07.2024, довідку щодо транспортних витрат та страхування вантажу №15846 від 17.07.2024 , рахунок на оплату транспортно- експедиційних послуг №TG170724001 від 17.07.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 16.07.2024 року.

22.07.2024 року відповідачем було ухвалено рішення № UA 500500/2024/000380/1 «Про коригування митної вартості товарів» та на підставі цього рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000764.

Згідно зазначеного рішення, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості по товару №2 є більшим (МД від 03.06.2024 № UA100110/2024/126752) та становить 12,0993 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 5,2578 дол. США/кг.; по товару №5 є більшим (МД від 14.06.2024 № UA408020/2024/31163) та становить 3,14 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 2,3480 дол. США/кг. по товару 6 є більшим (МД від 12.07.2024 № UA209230/2024/63708) та становить 8,01 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 5,3620 дол. США/кг.; по товару 8 є більшим (МД від 19.05.2024 № UA500080/2024/6122) та становить 3,14 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 1,8200 дол. США/кг.

В подальшому товар випущено у вільний обіг після надання гарантій відповідно розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, такими, що прямо суперечать нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Джерела права та висновки суду

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

Як встановлено судом, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.

Щодо тверджень митного органу, що у наданих позивачем до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 01.04.2019 року між позивачем та фірмою Yiwu Unigator Trading Co., Ltd було укладено зовнішньоекономічний договір №323.

Відповідно до п.2.1. договору №323 від 01.04.2019 року, укладеного між Позивачем (Покупець) та Yiwu Unigator Trading Co., Ltd (Продавець), Продавець зобов`язується у строк та у порядку, встановленому даним Договором, передати Товар Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його продавцеві.

Відповідно до п.2.2. договору №323 від 01.04.2019 року, умови Договору (найменування, асортимент, та кількість Товару, Ціна за одиницю Товару, порядок оплати, умови поставки та інші умови) визначаються даним Договором та Специфікаціями. Специфікації підписуються Сторонами відносно однієї чи декількох поставок конкретної партії (партій) Товару та є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до п.2.3. договору №323 від 01.04.2019 року, при визначенні умов поставки Сторони керуються міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс-2010» (далі-Інкотермс-2010). За умов розходження положень Договору (Специфікацій) та Інкотермс-2010, перевагу мають положення Договору (Специфікацій).

Відповідно до п.2.4. договору №323 від 01.04.2019 року, за умов розходження положень Договору та Специфікації, перевагу мають положення Специфікації.

Відповідно до п.4.2. договору №323 від 01.04.2019 року, загальна вартість партії Товару визначається відповідно до умов постачання згідно з Інкотермс 2010 та включає, у тому числі вартість Товару, упаковки, маркування та транспортування до місця призначення, погодженого Сторонами, та інші необхідні витрати Продавця

Відповідно до п.6.2. Договору №323 від 01.04.2019 року, тара та упакування для товару, що поставляється є стандартною для такого виду товару та забезпечує його зберігання під час транспортування.

Згідно до Специфікації №88 від 14.05.2024, яка € невід`ємною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2019 №323, ціна на товар розуміється згідно умов CIF-GDANSK, (відповідно до «Інкотермс-2010») і включає вартість завантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість тари, вартість пакування та маркування товару, вартість перевезення до порту GDANSK, вартість страхування.

Такі витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягають.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного Договору, ціна товару вже включає в себе вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із ж пакуванням, а тому за правилами ч.10 ст.58 МК України ця складова не підлягає додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та вона не може вплинути на правильність визначення митної вартості.

Умови поставки CIF GDANSK також містяться у рахунку-фактурі (інвойсі) №FFAU5641191 від 14.05.2024 року.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37 МД має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено «ZZOO» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування Товару, інвойсом №FFAU5641191 від 14.05.2024, наданим Yiwu Unigator Trading Co., Ltd - не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат Позивача на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням (вже включено у ціну Товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості Товару та, відповідно, не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

За таких обставин, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, є безпідставною та нічим не обґрунтованою, а коригування митної вартості, заявленої ТОВ «Таврія-В», на цій підставі є неправомірним.

Відносно тверджень митного органу, що у поданому інвойсі № FFAU5641191 від 14.05.2024 відсутнє посилання на специфікацію №88 від 14.05.2024 що не дає можливість ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка, суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано належної оцінки умовам зовнішньоекономічного договору №323 від 01.04.2019 року.

Відповідно до п.2.2. договору №323 від 01.04.2019 року, умови Договору (найменування, асортимент, та кількість Товару, Ціна за одиницю Товару, порядок оплати, умови поставки та інші умови) визначаються даним Договором та Специфікаціями. Специфікації підписуються Сторонами відносно однієї чи декількох поставок конкретної партії (партій) Товару та є невід`ємними частинами Договору.

Згідно до. п.5.2. зовнішньоекономічного договору №323 від 01.04.2019 року, умови поставки конкретної партії Товару узгоджуються Сторонами у відповідній Специфікації.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей, до митного органу було подано, зокрема, такі документи: пакувальний лист б/н від 14.05.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №FFAU5641191 від 14.05.2024, сертифікат про походження товару №24C620000196/12372 від 30.05.2024, страховий поліс № TYIE202421021174817500 від 29.05.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №323 від 01.04.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (додаткова угода) №1 від 01.04.2021 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (додаткова угода) №2 від 01.05.2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікацію №88 від 14.05.2024, копію митної декларації країни відправлення №292120240000461446 від 24.05.2024, супровідний документ T1 №24PL322080NS6U6AH2 від 16.07.2024, автотранспортну накладну № 15846 від 16.07.2024, довідку щодо транспортних витрат та страхування вантажу №15846 від 17.07.2024 , рахунок на оплату транспортно- експедиційних послуг №TG170724001 від 17.07.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 16.07.2024 року.

При цьому, у Специфікації №88 від 14.05.2024, вказані умови поставки- CIF GDANSK, номер і дата контракту №323 від 01.04.2019, опис товарів.

У пакувальному листі б/н від 14.05.2024 вказані номер та дата інвойсу №FFAU5641191 від 14.05.2024, номер і дата контракту №323 від 01.04.2019, вага брутто 10920 кг, опис товарів.

У інвойсі №FFAU5641191 від 14.05.2024 міститься номер і дата самого інвойсу, номер контракту №323, вказані умови поставки- CIF GDANSK.

У банківському платіжному документі, що стосується товару б/н від 16.07.2024 року в графі «Деталі платежу» (Details of payment) вказано: «YIWI UNIGATOR Prepmnt for household goods Contr.323 DD 01/04/2019, Spec.88 DD 14/05/24, Inv.. FFAU5641191 DD 14/05/24», - тобто, містяться номер та дата контракту №323 від 01.04.2019, номер та дата специфікації. №88 від 14.05.2024, номер та дата рахунку-фактури (інвойсу) № FFAU5641191 від 14.05.2024, опис товарів.

У сертифікаті про походження товару №24C620000196/12372 від 30.05.2024 містяться номер та дата рахунку-фактури (інвойсу) №FFAU5641191 від 14.05.2024, вказаний маршрут- «From NINGBO, CHINA to GDANSK, POLAND by sea» (3 Нінгбо, Китай до Гданськ, Польща, морем»).

У страховому полісі № TYIE202421021174E17500 від 29.05.2024, вказано: «From NINGBO, CHINA to GDANSK, POLAND» (З Нінгбо, Китай до Гданськ, Польща»).

У митній декларації країни відправлення №292120240000461446 від 24.05.2024 міститься номер рахунку-фактури (інвойсу) №FFAU5641191, вага брутто 10920 кг, що повністю співпадають з вказаними у пакувальному листі б/н від 14.05.2024.

У автотранспортній накладній №15846 від 16.07.2024 містяться номер та дата рахунку-фактури (інвойсу) №FFAU5641191 від 14.05.2024, вказано: «GDANSK, POLAND -ODESA UKRAINE», міститься вага брутто 10920 кг, що повністю співпадає з вказаною у пакувальному листі б/н від 14.05.2024 та митній декларації країни відправлення №292120240000461446 від 24.05.2024.

Таким чином, наявність інформації про номер і дату зовнішньоекономічного контракту №323 від 01.04.2019 року у Специфікації №88 від 14.05.2024 року, наявність однакової інформації про номер рахунку-фактури (інвойсу) №FFAU5641191 від 14.05.2024, вагу товару 10920 кг - одразу у кількох товаросупровідних документах, а саме у пакувальному листі, митній декларації країни відправлення, автотранспортній накладній, наявність у банківському платіжному документі інформації про номер рахунку-фактури (інвойсу), номер та дату контракту, номер та дату специфікації, наявність умов поставки CIF GDANSK y специфікації та рахунку-фактурі (інвойсі) у сукупності та взаємозв`язку з усім пакетом документів, що подавався Позивачем до митного контролю, давало митному органу повну можливість «ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка».

Відсутність у поданому інвойсі №FFAU5641191 від 14.05.2024 року посилання на специфікацію №88 від 14.05.2024 року ніяким чином не впливало на можливість визначення органом доходів і зборів митної вартості оцінюваного товару, та не може бути покладено в обґрунтування рішення про коригування митної вартості.

Відносно тверджень відповідача, що в CMR від 16.07.2024 № 15846 наявна печатка перевізника «TANIT TRANS» LLC код ЄДРПОУ 44901151, проте довідка № TG170724001 від 17.07.2024 року на оплату транспортно-експедиційних послуг надано ТОВ «ТАНІТ ГРУП» код ЄДРПОУ 41983980, суд зазначає наступне.

Декларантом позивача до митного оформлення на підтвердження витрат на транспортування було надано: автотранспортну накладну № 15846 від 16.07.2024; довідку щодо транспортних витрат та страхування вантажу №15846 від 17.07.2024; рахунок на оплату транспортно- експедиційних послуг №TG170724001 від 17.07.2024.

Як вбачається з вказаного рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №TG170724001 від 17.07.2024 року, що подавався Позивачем до митного контролю на підтвердження вартості транспортно-експедиційних витрат на оцінюваний товар, експедиторською компанією ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41983980) надано позивачеві ТОВ «Таврія-В» транспортно-експедиційних послуги.

Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів здійснюється суб`єктами підприємницької діяльності - експедиторами (юридичними та фізичними особами), які діють за дорученням вантажовідправників та вантажоодержувачів.

Відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного, регулюються відповідним законодавством.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «транспортно-експедиційна діяльність є підприємницькою діяльністю з надання транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів».

Своєю чергою, визначення експедитора дано у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363: «Експедитор з перевезення вантажів працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування».

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Отже, сфера діяльності транспортних агентів включає такі види перевезень, як експорт з України, імпорт в Україну, транзит територією України та територією інших держав, внутрішні перевезення територією України (ст. 8 Закону про ТЕД).

Експедитори надають клієнтам різнопланові послуги, зміст яких зазначено у ст. 8 Закону про ТЕД.

Експедитори виконують свої функції без будь-якого втручання у господарську діяльність транспортних організацій. За своєю економічною суттю ця діяльність є посередницькою, бо експедитор діє за дорученням замовника (вантажовідправника або вантажоодержувача). Тож доходом експедитора є винагорода за надані послуги.

Експедитор залучає до виконання комплексу робіт підрядників перевізників, вантажників, пакувальників, зберігачів тощо.

Тобто, чинне законодавство України під автомобільним перевезенням вантажу розуміє послуги з перевезення, тоді як під послугами з транспортного експедирування слід розуміти цілий комплекс організаційно-розпорядчих заходів, спрямований на супроводження вантажу.

Документами, що були надані позивачем до митного оформлення, підтверджується той факт, що Позивач ТОВ «Таврія-В» отримав від свого контрагента компанії ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41983980) комплексні транспортно-експедиторські послуги з організації автомобільного перевезення вантажів, зокрема, послуги з організації перевезення поза митною територією України та послуги з організації перевезення по митній території України.

Згідно до ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 р., вантажна накладна (CMR) містить такі дані:

а) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім`я та адреса відправника;

с) ім`я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

е) ім`я та адреса одержувача;

1) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g

) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Експедиторська компанія ТОВ «ТАНІТ ГРУП » (код ЄДРПОУ 41983980) надала своєму Клієнту компанії ТОВ «Таврія-В» послуги з організації перевезення вантажу залучивши для цього перевізника «TANIT TRANS» LLC (код ЄДРПОУ 44901151).

Відповідно, в автотранспортній накладній (ЦМР) від 16.07.2024 року № 15846, у графі 16 «Перевізник» наявна печатка перевізника «TANIT TRANS» LLC (код ЄДРПОУ 44901151), згідно до вимог законодавства.

У той час як довідка № TG170724001 від 17.07.2024 року на оплату транспортно-експедиційних послуг надана позивачеві його контрагентом-експедиторською компанією ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41983980), відповідно, у ній наявна печатка ТОВ «ТАНІТ ГРУП».

Те ж саме стосується рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №TG170724001 від 17.07.2024 рахунок виставлений Позивачеві його контрагентом-експедиторською компанією ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41983980), відповідно, у ньому наявна печатка ТОВ «ТАНІТ ГРУП».

Ніяких розбіжностей і протиріч у цьому не вбачається.

Таким чином, усі відомості вказані вірно.

Відтак, зауваження митного органу щодо наявності розбіжностей між печаткою в ЦМР перевізника «TANIT TRANS» LLC (код ЄДРПОУ 44901151) та довідкою № TG170724001 від 17.07.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг, наданою ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41983980), є необґрунтованими та безпідставними, та не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.

Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.

При цьому суд зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).

При цьому, відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару.

Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об`єктивній можливості їх застосування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.

Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Чернівецькою митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення щодо визначення (коригування) митної вартості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» у загальній сумі 6056,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000380/1 від 22.07.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000764 від 22.07.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» суму сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» (вул. Мясоїдівська, 14, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 19202597).

Відповідач: Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя С.О. Cтефанов