Ухвала

від 24.02.2025 по справі 440/2226/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/2226/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державне підприємство"Документ" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства "Документ" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства Документ щодо відмови його відокремленого підрозділу - філії в Німеччині, у видачі ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорту громадянина України для виїзду за кордон (дата видачі: 22.02.2024, дійсний до: 22.02.2034, орган, що видав: 2129), який оформлений на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

- зобов`язати Державне підприємство Документ видати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у відокремленому підрозділі філії в Німеччині оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон (дата видачі: 22.02.2024, дійсний до: 22.04.2034, орган, що видав: 2129), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення 19.02.2024 року, тобто без пред`явлення будь-яких військово - облікових документів,

- стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Державного підприємства Документ (ЄДРПОУ 32735236) понесені судові витрати в сумі 10 000 грн.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд установив, що цей спір стосується індексації пенсії позивача з 22.02.2024.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19, від 13.04.2023 у справі №320/12137/20).

При цьому, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2024 у справі №990/236/24 наголосила, що підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об`єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд констатує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

У змісті позову зазачена інформація, що позивачу офіційно відомо із мобільного додатку (застосунку) "ДІЯ" про те, що його паспорт громадянина України для виїзду закордон виготовлений 22.02.2024.

Також у позовній заяві адвокатом (представником позивача) зазначена інформація та надана письмова копія електронного доказу (фото з екрану невідомого пристрою (гаджету) із текстовим домленням про готовність паспорту позивача), що 13 квітня 2024 року на телефон позивача прийшло повідомлення про те, що паспорт готовий, але позивач не зміг його отримати.

До позову не надані докази щодо звернення позивачем до відповідача щодо надання паспорту чи отримання відмови із 22.02.2024.

Зазначення у змісті позовної заяви, що позивач намагався тричі отримати паспорт та звертався до відповідача (без надання підвтерджуючих доказів) не змінює момент, з якого особа повинна довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.

Суд звертає увагу, що представник позивача у позовній заяві самостійно зазначає про те, що позивачу відомо про невидачу його паспорту із 22.02.2024-13.04.2024, тобто позивач обізнаний про порушення його права із 22.02.2024.

Водночас позовна заява та додані до неї документи не містять доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом із 19.08.2024.

Щодо обставин та підстав позову.

Пунктом 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії пред`явлені до відповідача, але до позову не надані докази відмови відповідача у видачі паспорту чи доказів, що права порушення саме даним відповідачем; а також не зазначені обставини про наявність у Державного підприємства «Документ» обсягу публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; обсяг повноважень Державного підприємства «Документ» та обсяг прав позивача, які порушені саме вказаним суб`єктом владних повноважень при їх реалізації, - таким чином, враховуючи виклад обставин позивачем у позові та наданні докази, суд позбавлений можливості встановити дійсний зміст спірних правовідносин у даному випадку.

Слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем встановлено вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що позов поданий адвокатом представником позивача.

З урахуванням викладеного, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державне підприємство"Документ" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

заяви про поновлення строку звернення до судуз 19.08.2024 та доказів поважності причин його пропуску;

позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із доказами, що їх підвтерджують.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.І. Бевза