Ухвала

від 24.02.2025 по справі 560/15475/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/15475/24

УХВАЛА

24 лютого 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" , Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлену довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350, через порушення процедури оформлення результатів медичного огляду, а, відповідно, і процедури прийняття такої постанови, а також фальсифікацію її змісту.

2. Визнати протиправною бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, яка виразилась в ухиленні від перегляду та скасування протиправної постанови Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлену довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350.

3. Зобов`язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Міністерства внутрішніх справ України переглянути протиправну постанову Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформлену довідкою ВЛК від 24.06.2024 №3350, й ухвалити законне рішення про визначення ступеня придатності до військової служби, оформлене актом індивідуальної дії, з урахуванням установленого в позивача 24.06.2024 спеціалістом Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», лікарем-офтальмологом ОСОБА_2 і занесеного в подальшому лікарями Комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради до електронної системи охорони здоров`я України діагнозу - «Оперований кератоконус III ступеня обох очей» (що на підставі пункту «а» статті 26 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, передбаченого Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 є хворобою, що визначає непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), який підтверджується низкою проведених досліджень і виготовлених за їх результатами медичних документів на ім`я позивача.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21 лютого 2025 року судом отримано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити дію індивідуального акта - постанови Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 24.06.2024, оформленої довідкою ВЛК від 24.06.2024 № 3350, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 560/15475/24.

В обґрунтування заяви вказує, що можлива мобілізація унеможливить реалізацію права на судовий захист, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки правове регулювання процедури здійснення медичного огляду під час військово-лікарської експертизи та його оскарження для військовозобов`язаних та військовослужбовців має суттєві, принципові відмінності.

Заявник стверджує, що невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості відновлення порушеного права у зв`язку із вчиненням відповідачем дій по мобілізації.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2023 року у справі № 640/21737/21 та від 22 березня 2023 року у справі № 380/8301/22 зазначив про те, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Наведені заявником обґрунтування є недостатніми та такими, що не підтверджують очевидність ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

У спірному випадку відсутні достатні підстави для твердження про протиправність рішення відповідача поза обґрунтованим сумнівом.

Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Вказані заявником доводи про наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідача не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки потребують детальної оцінки з перевіркою їх доказами за процедурою, передбаченою нормами процесуального закону в межах адміністративного процесу.

Наявність таких ознак у спірному випадку може бути виявлена судом тільки на підставі повного з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі №640/15534/22.

Аргументація заяви про забезпечення позову в тій частині, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, ґрунтується на припущеннях заявника.

Однак підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що наявними матеріалами не підтверджено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник звернувся до суду з позовом. Жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 73, 76 КАС України на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, заявником суду не надано.

Враховуючи вищезазначене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Д.А. Божук