Постанова

від 17.02.2025 по справі 480/7390/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р.Справа № 480/7390/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, повний текст складено 20.12.24 по справі № 480/7390/22

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації

про відшкодування судових витрат на правничу допомогу

ВСТАНОВИВ

14.12.2024 представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Сумського окружного адміністративного суду заяву про відшкодування (компенсацію) судових витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації у розмірі 3000,00 грн за подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, їх недоведеність, необґрунтованість та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та прийняти нове судове рішення, яким змінити розмір відшкодування (компенсації) судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, а саме: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації судові витрати, пов`язані з розглядом справи за професійну правничу допомогу адвоката, в сумі 3000,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що розмір судових витрат на правничу допомогу є реальним, витриманим, розумним, зваженим, документально обґрунтований та доведеним критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) з огляду на конкретні обставини даної справи. Вказує, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Стверджує, що процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Наголошує, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат. Звертає увагу, що матеріали судової справи не містять клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні. Наголошує, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Зауважує щодо законності винесення ухвали суду, замість додаткового рішення. Зазначає, що попередній орієнтовний розрахунок по судовим витратам в межах розгляду судової справи в суді апеляційної інстанції відповідно складається з судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та розглядом справи (поштове супроводження скарги, заяв, клопотань і доказів) у разі наявності, та за професійну правничу допомогу адвоката до 2500,00 грн.

Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечує щодо заявлених представником позивача судових витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 3000,00 грн за подану заяву про встановлення судового контролю. Зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Звертає увагу, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним, а відтак підлягає зменшенню.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації подало до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 розміру щорічної одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня відповідно до частини 5 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, у повному обсязі, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком станом на 2022 рік; зобов`язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2022 рік згідно із частиною 5 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, у повному обсязі, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.28 Закону «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням фактично нарахованої та виплаченої у 2022 році суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023, яке набрало законної сили 21.07.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Представник позивача подав заяву, у якій просив здійснити розподіл судових витрат зі стягненням на користь позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи за професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2700,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань сторони відповідача та поштове супроводження доказів на суму 27,99 грн.

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Позивач не погодився із вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі № 480/7390/22 змінено в частині мотивування розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та замінено в абзаці другому резолютивної частини рішення суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 , у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень) на суму 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот гривень). В іншій частині додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі № 480/7390/22 залишено без змін.

Позивач подав клопотання, у якому просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 20.06.2023 по справі №480/7390/22, шляхом зобов`язання відповідача подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання даного рішення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації подати у 90-денний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 по справі №480/7390/22. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

14.12.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про відшкодування (компенсацію) судових витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3000,00 грн за подану заяву про встановлення судового контролю.

Задовольняючи частково заяву представника позивача, суд першої інстанції, беручи до уваги, що в даному випадку, правнича допомога стосувалася судового контролю за виконанням рішення суду, і вирішуване питання не є складним і затратним за часом, зазначення в акті виконаних робіт питань, які стосуються укладення договірних відносин між сторонами, а саме підготовка, формування, оформлення та узгодження договору про правничу допомогу та умов договору з правового супроводу клієнта, враховуючи критерії співмірності, часткове задоволення вимог викладених заявником у заяві про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування (компенсацію) судових витрат на правничу допомогу, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даній справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 3000 грн за подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023.

На підтвердження розміру витрат до суду надані копії: договору про правничу допомогу від 03.11.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Цуркан В.І.; розрахункової квитанції №3-11/2024 на суму 3000,00 грн; акту приймання - передачі (звіт) виконаних робіт від 14.12.2024 за договором про правничу допомогу.

Пунктом 1 договору про правничу допомогу від 03.11.2024 встановлено, що предметом договору є надання адвокатом послуг за плату, коли замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, за дорученням і за рахунок клієнта (замовника) необхідних юридичних дій правового характеру.

Пунктом 9 договору про правничу допомогу від 03.11.2024 визначено, що об`єм правничої допомоги та юридичних послуг за даним договором складає: надання правничої допомоги, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань консультативно-юридичного характеру, підготовка та подання заяв, клопотань, скарг, за змістом та відповідно за інстанційною належністю, правове супроводження (представництво) при розгляді та вирішенні заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до п.п. 16, 17 договору про правничу допомогу від 03.11.2024 сторони за даним договором дійшли згоди про внесення оплати за правове по суті і у межах даного договору в розмірі 3000,00 грн одноразового внеску будь-яким платіжним способом (на розрахунковий чи картковий рахунок (особистий рахунок) Адвоката, поштою, тощо) або внесенню готівкою безпосередньо Адвокату (на розсуд та за вибором Клієнта). До суми у межах оплати за правничу допомогу Клієнт сплачує Адвокату гонорар за правничу допомогу за погодинним тарифом (60 хвилин астрологічного часу) у розмірі 1040,00 грн, що дорівнює (але не менш - з урахуванням року застосування) 13% від місячного розміру мінімальної заробітної плати на час виконання замовлення (за основу приймається визначений законодавством розмір мінімальної заробітної плати на відповідний рік (з 01.04.2024: 8000,00 грн (ст. 8 Закону "Про Державний бюджет України на 2024 рік") х 13% = 1040,00 грн).

Зі змісту акту приймання - передачі (звіт) виконаних робіт від 14.12.2024 за договором про правничу допомогу встановлено наступні види наданих послуг: консультація з питань щодо підготовки, формуванні, оформленні та розгляді заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі; ознайомлення з матеріалами (документальними та електронними доказами, в тому числі АСВП) для підготовки заяви до суду; підготовка, формування, оформлення та узгодження договору про правничу допомогу та умов договору з правового супроводу клієнта (підготовка процесуального документу правового характеру); визначення разом з клієнтом зі стратегією захисту інтересів клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог клієнта та найкращого захисту прав і інтересів клієнта; підготовка, формування та оформлення заяви до суду; підготовка, формування та оформлення додатків до заяви; реєстрація скарги з додатками у підсистемі ЕС ЄСІТС; ознайомлення зі справою у ЕС ЄСІТС (відсутність руху заяви); ознайомлення та відпрацювання ухвали суду від 02.12.2024, доведення змісту ухвали суду до заявника; ознайомлення зі справою у ЕС ССІТС (відсутність пояснень); ознайомлення та відпрацювання ухвали суду від 13.12.2024 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення; узгодження, підготовка, формування, оформлення та складання акту приймання - передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу з детальним описом роботи та послуг (допомоги), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В акті зазначено, що за умови витрачення кількогодин за правничу допомогу попередньо на суму 3224,00 грн (3,10 х 1040,00 грн), враховуючи домовленість і фактичну оплату у розмірі 3000,00 грн, за основу приймається фактично витрачена сума за правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Згідно з розрахунковою квитанцією серія ЦВІ №3-11/2024, ОСОБА_1 оплачено адвокату Цуркан В.І. 3000,00 грн за надання правничої допомоги при розгляді та вирішенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката за подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №540/707/20.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18, у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020 року у справі №640/15803/19.

Представник відповідача подав до суду першої інстанції письмові пояснення, у яких заперечував щодо заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі. Зазначив також, що будь-які зобов`язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не вважаються бюджетними зобов`язаннями.

За цим, доводи апеляційної скарги позивача про відсутність в матеріалах справи клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, колегія суддів вважає помилковими.

Судом першої інстанції враховано подані відповідачем заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено також, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, беручи до уваги, що в даному випадку, правнича допомога стосувалася судового контролю за виконанням рішення суду, вирішуване питання не є складним і затратним за часом, зазначення в акті виконаних робіт питань, які стосуються укладення договірних відносин між сторонами, а саме підготовка, формування, оформлення та узгодження договору про правничу допомогу та умов договору з правового супроводу клієнта, враховуючи критерії співмірності, часткове задоволення вимог, викладених заявником у заяві про встановлення судового контролю, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації.

Вирішуючи питання обґрунтованості задоволеного судом першої інстанції розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів враховує, що такі послуги, як консультація з питань щодо підготовки, формування, оформлення та розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі; ознайомлення з матеріалами (документальними та електронними доказами, в тому числі АСВП) для підготовки заяви до суду; підготовка, формування, оформлення та узгодження договору про правничу допомогу та умов договору з правового супроводу клієнта (підготовка процесуального документу правового характеру); визначення разом з клієнтом зі стратегією захисту інтересів клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог клієнта та найкращого захисту прав і інтересів клієнта, за своїм змістом є складовою єдиного процесу щодо підготовки та складання заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

При цьому, такі послуги, як узгодження, підготовка, формування, оформлення та складання акту приймання - передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу з детальним описом роботи та послуг (допомоги), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є складовими витрат на професійну правничу допомогу, оскільки безпосередньо не стосуються питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Переглядаючи висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, враховуючи часткове задоволення вимог, викладених заявником у заяві про встановлення судового контролю, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, що підтверджується належними доказами, а тому такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що ним надано всі належні та допустимі докази понесених під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судових витрат на професійну правничу допомогу у зазначених розмірах, колегія суддів з урахуванням наведених вище висновків вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи з урахуванням співмірності підтверджуються витрати позивача на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 1000,00 грн, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, розглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат.

Стосовно доводів позивача щодо законності винесення рішення суду у формі ухвали, замість додаткового рішення, колегія суддів зазначає, що за змістом ч.1 ст.252 КАС України додаткове рішення приймається у разі, якщо суд, що ухвалив судове рішення, не вирішив питання про судові витрати.

У розумінні п.12 ч.1 ст.4 КАС України судовим рішенням є: рішення, постанова та ухвала суду будь-якої інстанції.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Із аналізу зазначених норм встановлено, що питання розподілу судових витрат вирішується судом, який закінчив розгляд справи по суті та ухвалив судове рішення.

Суд зазначає, що адміністративний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно при ухваленні судового рішення по суті спору, а й може бути вирішено при здійсненні судового контролю.

Така правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.10.2020 у справі №520/928/19.

У спірному випадку судом першої інстанції прийнято ухвалу про часткове задоволення заяви про встановлення судового контролю та зобов`язано Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації подати у 90-денний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення суду.

Отже, суд першої інстанції правомірно виніс ухвалу від 20.12.2024 за результатами розгляду заяви представника позивача про відшкодування (компенсацію) судових витрат на правничу допомогу адвоката у зв`язку з поданням заяви про встановлення судового контролю.

З урахуванням наведеного, інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції без змін, відсутні правові підстави, в розумінні ст.139 КАС України, для розподілу судових витрат, в тому числі пов`язаних з розглядом справи за професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 по справі № 480/7390/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 24.02.2025 року