Постанова від 21.02.2025 по справі 756/6784/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року м. Київ

Унікальний номер справи № 756/6784/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5332/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ткач М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив, враховуючи заяву про відмову в частині вимог, стягнути з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 60 955,40 грн., в тому числі 44 268 грн. сплачених згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 20.01.2022 року, 13 759,76 грн. втрат від інфляції згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, 2 927,64 грн. - 3 % річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України (т. 1 а.с. 1-9, а.с. 89-95).

На обґрунтування позовних вимог вказував, що ОСОБА_2 (первісний кредитор) на підставі договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024 було відступлено ОСОБА_1 (новий кредитор) право грошової вимоги, що належить первісному кредитору на підставі попереднього договору № 14П/01/2022 від 20.01.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та на підставі договору № 132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи», укладеними між ОСОБА_2 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

Відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024 новий кредитор, яким є позивач, одержав право вимагати від ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» належного виконання зобов`язання по поверненню грошових коштів, послуг на які за вказаними правочинами ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не було надано, а також одержав право вимагати виконання інших платіжних зобов`язань, що виникають у зв`язку з простроченням виконання відповідачем основного грошового зобов`язання.

Право грошової вимоги передано новому кредитору в повному обсязі, а саме в розмірі сплачених ОСОБА_2 на користь ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошових коштів в розмірі 44 968, 00 грн. та в розмірі усіх нарахувань, згідно ст. 625 ЦК України, а саме: 13 859,68 грн. втрат від інфляції первісного кредитора і 3% річних - 2973,93 грн., розрахованих станом на день укладення договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024, що всього складає 61 801,61 грн.

В обґрунтування підстав та обставин виникнення грошових вимог, право яких отримано позивачем, зазначено, що 20.01.2022 ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» попередній договір № 14П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи», відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов`язання у термін з 22 по 32 тиждень вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності в медичному закладі або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тиждень терміну вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, одноплідна вагітність, пакет «Просто пологи».

Згідно з п.1.4 попереднього договору № 14П/01/2022 від 20.01.2022 при підписанні попереднього договору ОСОБА_2 було сплачено на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 44968,00 грн. У відповідності до п. 1.1 попереднього договору та на умовах попереднього договору між ОСОБА_2 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було укладено договір № 132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Просто пологи», предметом якого є надання пацієнту кваліфікованої медичної допомоги, що полягає у веденні пологів на суму 44968,00 грн. та додатки до нього.

Як зазначав позивач, термін дії договору № 132Р/02/2022 від 12.02.2022 сплив щонайменше з ініціативи пацієнта, пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі. Про бажання розірвати зазначені договори та повернути грошові кошти ОСОБА_3 заявляла відповідачу ще 21.02.2022 та 22.02.2022. З початком повномасштабного вторгнення ОСОБА_3 неодноразово зверталась до відповідача про повернення суми грошових коштів у розмірі 44968,00 грн., однак такі кошти залишаються неповерненими, при тому, що жодних послуг відповідачем не було надано.

Оскільки припинив свою дію договір № 132Р/02/2022 від 12.02.2022 відпала підстава, з якої було сплачено грошові кошти. Повідомленням від 14.05.2024 позивач повідомив ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про укладання договору про відступлення прав вимоги від 12.05.2024 та надав платіжні реквізити для перерахування коштів, однак відповідач не виконав оплату ні первісному кредитору ОСОБА_2 , ні новому кредитору ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом (т. 1 а.с. 1-9, 89-95).

09 липня 2024 року на адресу суду від генерального директора ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Зукіна В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не заперечує, що поверненню підлягає сума, яка була сплачена пацієнтом у розмірі 44 268,00 грн., однак заперечує стягнення інфляційних втрат та три проценти річних, оскільки вони не були передбачені договором, укладеним між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та пацієнтом, а також не були погоджені ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» при укладенні між пацієнтом та позивачем договору про відступлення права вимоги. Крім того, представник відповідача зазначав, що відсутні підстави для стягнення заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, оскільки такі нарахування є мірою цивільно-правової відповідальності ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», разом з тим такі доводи спростовуються положеннями статті 625 ЦК України. Враховуючи, що будівля пологового будинку зазнала значних пошкоджень через бойові дії, робота була призупинена, і введення військового стану офіційно визнається форс-мажорною обставиною, а тому відповідно до ст. 617 ЦК України відповідач звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України. Також, беручи до уваги, що правова допомога позивачу надавалася, хоча розмір такої допомоги є неспівмірним, а спір, який є предметом розгляду даної справи, виник в результаті існування вперше в історії незалежної України таких форс-мажорних обставин, як воєнні дії, спричинені військовою агресією, просить зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн. Разом з цим, до відзиву долучено клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців (т. 1 а.с. 98-103,123-125).

08 липня 2024 року до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Кравинської Ю.В. надійшла відповідь на відзив, в якій, серед іншого, остання зазначала, що не погоджується з доводами відзиву в частині обставин форс-мажору як підстави звільнення від виконання платіжних (грошових) зобов`язань, оскільки форс-мажор не звільняє від виконання самого грошового зобов`язання по поверненню коштів, включаючи складову такого зобов`язання у формі втрат від інфляції та 3% річних. Також, просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7400,00 грн. (т. 1 а.с. 69-74).

08 липня 2024 року до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Кравинської Ю.В. надійшли письмові заперечення на заяву ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочення виконання рішення у справі № 756/6784/24, у яких, серед іншого, зазначала, що у разі, якщо суд визнає поважними, наявними та доведеними підстави для розстрочення рішення, просить допустити таке розстрочення не більше, ніж на три місяці з оплатою суми боргу рівними частинами (т. 1 а.с. 80-84).

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів - задоволено. Стягнуто з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 44 268 гривень 00 копійок, 3 % річних у розмірі 2927 гривень 64 копійки, інфляційні втрати в розмірі 13759 гривень 76 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень 00 копійок. У задоволенні клопотання ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочку виконання рішення - відмовлено (т. 1 а.с. 233-237).

Не погодившись з рішенням районного суду, 03 грудня 2024 року генеральний директор ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Зукін В. направив звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення частково та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат та задовольнити клопотання ТОВ «Лелелека» від 02.07.2024 року і розстрочити виконання рішення суду про стягнення коштів у розмірі 44 268 грн. на 12 місяців зі сплатою щомісячних платежів у розмірі 3 689 грн. (т. 2 а.с. 1-4).

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що в матеріалах справа наявна копія договору про відступлення права вимоги від 12.05.2024 року, укладеного між пацієнтом та позивачем, відповідно до якого позивач прийняв на себе право грошової вимоги пацієнта. Про існування даного договору відповідачу стало відомо 17.05.2024 року. Відповідач не заперечує, що поверненню підлягає сума у розмірі 44 268 грн., однак заперечує стягнення інфляційних втрат та три проценти річних, оскільки вони не були передбачені договором ведення, укладеного між ТОВ «Лелека» та пацієнтом, а також ці нарахування не були погоджені із ТОВ «Лелека» при укладенні між пацієнтом та позивачем договору про відступлення права вимоги. Нарахування та сплата інфляційних втрат та 3 % річних не передбачено умовами укладеного договору ведення між пацієнтом та ТОВ «Лелека».

Разом з тим, оскаржуваним рішенням встановлено наявність у відповідача форс-мажорних обставин внаслідок військової агресії РФ, та відповідно, введення військового стану, що і призвело до неможливості виконання зобов`язання, а відтак, міра відповідальності, передбачена ст. 625 ЦК України, не підлягає застосуванню. Крім того, вважав, що ч. 1 ст. 617 ЦК України звільняють ТОВ «Лелека» від відповідальності, передбаченою ст. 625 ЦК України у даному випадку.

Звертав увагу, що ТОВ «Лелека» 17.5.2024 року отримало від позивача повідомлення про уступку прав вимоги, однак 27.05.2024 року позивач вже звернувся до суду з позовом. Проте, районним судом при ухваленні рішення не надано оцінки даним доказам та стягнуто інфляційні втрати та три відсотки річних на користь позивача.

Крім того, відмовляючи в задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції посилався на те, що наявність в країні військового стану та настання тяжких наслідків для відповідача не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, а також те, що ТОВ «Лелека» не надало суду доказів наслідків впливу цієї обставини на матеріальний стан та неспроможність виконати рішення суду. Однак, вказане відповідає дійсності, оскільки подаючи клопотання про розстрочення виконання рішення суду, відповідач посилався на те, що на даний час ТОВ «Лелека» має велику суму щомісячного кредитного платежу, в т.ч. валютного, та інші зобов`язання, пов`язані із функціонуванням ТОВ «Лелека». Діяльність відповідача полягає у наданні медичної допомоги на платній основі, тому з урахуванням воєнного стану, виїзду мільйонів українців за кордон потік клієнтів до відповідача значно впав та, навіть, після часткового відновлення своєї діяльності з 01.09.2022 року ТОВ «Лелека2 не може повноцінно досягнути основної мети від своєї господарської діяльності та отримати очікуваний прибуток. Разом з тим, у зв`язку з відсутністю реальної фінансової можливості негайно повернути позивачу всю суму одномоментно і в найближчий час, враховуючи збитковість ТОВ «Лелека» (збиток за 2023 рік 51 528 000 грн.), ТОВ «Лелека» не зможе ні сплатити заборгованість позивачу, ні здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку та погашення боргових зобов`язань.

Звертав увагу, що на 9 сторінці оскаржуваного рішення зазначено, що судом встановлено і не заперечувалось представником ТОВ «Лелека» повністю відновив свою господарську діяльність, щонайменше з вересня 2022 року, продовжує надалі працювати, надавати медичні послуги та отримувати регулярний прибуток. Однак, таке твердження не відповідає дійсності, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін по справі (т. 2 а.с. 1-4).

30 грудня 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Кравинської Ю.В., в якому остання просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, стягнути на користь позивача 3200 грн. витрат на правничу допомогу за складання відзиву на апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 31-39).

07 січня 2025 року до суду надійшли письмові заперечення представника ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» - Зукіна В. з проханням зменшити суму витрат позивача на правничу допомогу суді апеляційної інстанції до 1 000 грн.(т. 2 а.с. 40-44).

За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року розглядається апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргане підлягає задоволеннюз наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2022 року між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (медичний заклад) та ОСОБА_3 (пацієнт) був укладений Попередній договір №14П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» (далі- Попередній договір), відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов`язання у термін з 22 до 32 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у медичному закладі відповідача або афілійованих закладах) або з 32 до 34 тижня вагітності пацієнта (у разі спостереження вагітності у інших медичних закладах) укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Просто пологи», на умовах якого пацієнт зможе отримати від медичного закладу кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього (т. 1 а.с. 20-22).

Згідно з п. 1.4 Попереднього договору, при підписанні даного Попереднього договору пацієнт здійснює на користь медичного закладу авансовий платіж у розмірі 44968,00грн., що дорівнює ціні/вартості послуг медичного закладу за Основним договором (Договором про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), Пакет «Просто пологи».

Пунктом 1.5. Попереднього Договору передбачено, що авансовий платіж у розмірі, визначеному п.1.4. Попереднього договору виконується пацієнтом шляхом внесення та/або перерахування коштів у національній валюті України на рахунок Медичного закладу, вказаний у Попередньому Договорі, у том числі за допомогою електронних платіжних засобів, та/або з використання готівкового розрахунку в касі Медичного закладу, в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.

Крім того, відповідно до п.1.6. Попереднього договору, грошові кошти, сплачені пацієнтом у якості авансового платежу за даним Попереднім Договором зараховуються в рахунок оплати ціни послуг Медичного закладу за Основним договором.

Згідно із п. 1.8. Попереднього договору, у разі відмови Пацієнта або Медичного закладу від укладання Основного договору, у термін, передбачений п.1.1 цього Попереднього договору, зобов`язання за цим Попереднім Договором припиняються, при цьому грошові кошти, сплачені в якості авансового платежу за даним Попереднім договором, підлягають поверненню Медичним закладом Пацієнтові, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта. При цьому повернення суми авансового платежу здійснюється Медичним закладом, у безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Пацієнта, та /або в інший не заборонений чинним законодавством України спосіб, виключно на його письмову вимогу, та за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги (медичних послуг).

На виконання умов Попереднього договору, згідно квитанції №0.0.2427724407.1 ОСОБА_4 20.01.2022 було сплачено 44968,00 грн. на рахунок медичного закладу, вказаний у Попередньому договорі, що не заперечується ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (т. 1 а.с. 39).

У подальшому,12.02.2022 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_4 було укладено Договір № 132Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та Додатки до нього (т. 1 а.с. 23-30).

Згідно із п. 2.1 Договору № 132Р/02/2022 від 12.02.2022 року відповідач ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» протягом строку дії даного договору, та на його умовах приймає на себе зобов`язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а пацієнт зобов`язується прийняти медичну допомогу та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначений Договором.

ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» зобов`язується надати якісну та кваліфіковано медичну допомогу пацієнту в межах цього договору (п.3.1 Договору).

Пунктом 8.1 цього Договору встановлено, що вартість послуг наданих за цим договором становить 44968,00 грн.

Вартість медичної допомоги, зазначена в п.8.1. Договору, сплачена пацієнтом в якості авансового платежу за Попереднім договором №14П/01/2022 від 20.01.2022 (п.8.4 Договору).

Пунктами 9.3, 9.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема війну та воєнні дії.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 Договору, повинна проінформувати про це іншу сторону, а також належним чином цей факт підтвердити.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.1 Договору, він може бути достроково припинений у разі, якщо неможливість виконати договір медичним закладом виникла з вини пацієнта (пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.

Того ж дня, 12.02.2022 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі агента ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» укладено договір добровільного медичного страхування на випадок хвороби №7619/999/318/210003707, відповідно до якого ОСОБА_3 застрахувала свої майнові інтереси, пов`язані із життям, здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб, на умовах програми 1: укладання Договору на пологи з 22 тижня вагітності, сума страхового платежу - 700,00 грн., строк дії договору до 12.02.2023 (т. 1 а.с. 114-117).

Відповідно до п. 9.1 Договору добровільного медичного страхування, страховий платіж у розмірі 700,00 грн. сплачується одноразово, шляхом перерахування на рахунок або в касу агента Страховика у строк до 13.02.2022 включно.

Відповідно до рахунку-фактури №70456 від 20.01.2022, сума до оплати за Родопоміч через природні родові шляхи при одноплідній вагітності «Просто пологи» (Програма1), з ПДВ із врахуванням знижки становить 5859,00 грн., Родопоміч через природні родові шляхи при одноплідній вагітності «Просто пологи» (Програма1), без ПДВ із врахуванням знижки становить 38409,00 грн., страховий платіж «Безпечні пологи стандартна» Програма 1 - 700,00 грн. (т. 1 а.с. 113).

Відповідно до укладеного договору добровільного медичного страхування здоров`я на випадок хвороби сплачена ОСОБА_3 сума у розмірі 700 грн. оплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», у підтвердження чого відповідачем були надані підтверджуючі документи.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину у іншому медичному закладі, ніж ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

Пацієнт ОСОБА_3 22.02.2022 року електронною поштою звернулася до відповідача, із заявою про повернення суми авансового платежу, сплаченого за Попереднім Договором (т. 1 а.с. 44)

22.02.2022 року з офіційної електронної адреси відповідача на електронну адресу ОСОБА_3 надійшла відповідь на її вищезазначену заяву, відповідно до якої інформацію передано медичним реєстраторам (т. 1 а.с. 45).

12.05.2023 року між ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право грошової вимоги, що належить первісному кредитору на підставі Попереднього договору №14П/01/2022 від 20.01.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та на підставі Договору №132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи», укладеними між ОСОБА_4 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» (боржником) (т. 1 а.с. 14-15).

Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язання по поверненню грошових коштів, послуг на які за вказаними у п.1.1. цього договору правочинами ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» первісному кредитору не було надано, а також одержує право (замість первісного кредитора) вимагати виконання інших платіжних зобов`язань, що виникають у зв`язку з простроченням виконання боржником основного грошового зобов`язання.

Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги від 12.05.2024 визначає Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних станом на 12.05.2024, при цьому початком розрахунку - після спливу 5 робочих днів, згідно з умовами Попереднього договору №14П/01/2022, є 28.02.2022 (т. 1 а.с. 16-17).

Відповідно до п.2.1. Договору, згідно із відступленням права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду в розмірі 100% від суми вимог до боржника, що становить 44 968,000 грн. та в розмірі 13 859,68 грн. втрат від інфляції і 3% річних - 2973,93 грн. згідно ст. 625 ЦК України, що всього складає 61 801,61 грн.

Виконання вимоги, передбаченої п. 2.1 договору, підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3644520483.1 від 14.05.2024 про переказ ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 61801,61 грн. (т. 1 а.с. 18).

Відтак, право вимоги за Попереднім договором №14П/01/2022 від 20.01.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» та Договором №132Р/02/2022 від 12.02.2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Просто пологи» перейшло до позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» просив суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду, а тому рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року в іншій частині не переглядається.

За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 - 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та 3 % річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прострочив виконання зобов`язань, зокрема щодо повернення позивачу грошових коштів, відтак, у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу разом з основною сумою боргу 3% річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Безпідставне збереження відповідачем коштів, сплачених позивачем на виконання вимог договору, які не були повернуті позивачу, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст.625 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та 3 % річнихне підлягали задоволенню, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Так, відповідачем надано лист Торгово-промислової палати України, який адресований «Всім кого це стосується» підтверджує сам факт існування форс-мажорних обставин, які є загальновідомими в Україні (т. 1 а.с. 106).

Однак за обставинами цієї справи, позивачем 21 лютого 2022 року заявлено про розірвання договору і повернення коштів і 22 лютого 2022 року отримано повідомлення відповідача про прийняття заяви щодо повернення грошей, тобто до введення воєнного стану в Україні. Проте об`єктивних доказів, що внаслідок існування відповідних обставин сторона відповідача була позбавлена можливості здійснити повернення позивачці коштів за договором про надання медичної допомоги матеріали справи не містять (т. 1 а.с. 43-45).

Таким чино, відповідачем не надано відповідних документів ТПП України (сертифікату) щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання внаслідок непереборної сили саме зобов`язання за укладеним сторонами договорами у вигляді повернення грошових коштів пацієнту після їх розірвання/відмови від укладення основного договору.

Відповідач, вказуючи на те, що з березня 2022 року робота пологового будинку була вимушено припинена через військову агресію та введення воєнного стану на території України, не обґрунтовує, як саме вказані обставини вплинули на виконання обов`язку саме з повернення коштів за спірним договором, оскільки замовлені та оплачені медичні послуги ОСОБА_2 не отримала.

Твердження відповідача на значні пошкодження будівлі пологового будинку, що потребує значних фінансових витрат та зусиль для відновлення попереднього стану, через що ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» опинилось у скрутному матеріальному становищі, також не можуть бути підставою для відмови у задоволенні зазначених позовних вимог.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки, викладені в постановах апеляційної інстанції по іншим справам за позовами фізичних осіб до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», відхилені апеляційним судом як такі, що не ґрунтуються на вимогах частини четвертої статті 263 ЦПК України, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання ухваленого у даній справі судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Положеннями частини першої, третьої статті 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи те, що право розстрочити виконання рішення суду належить лише суду першої інстанції, який ухвалив таке рішення, задоволення відповідного клопотання відповідача, заявленого в апеляційній скарзі, не входить до повноважень суду апеляційної інстанції.

За таких обставин суд першої інстанції ухвалив в оскаржуваній частині законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Кравинська Ю.В. просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу за складання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3 200,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в матеріалах справи міститься договір № 15/05/2024 про надання правової допомоги від 15.05.2024, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Кравинською Ю.В., Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги № 15/05/2024 від 15.05.2024 (Протокол погодження обсягу, вартості, умов оплати послуг правничої допомоги), ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю, (т. 1 а.с. 53-57).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Так, у письмових пояснення генеральний директор ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» заперечував проти стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу за складання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3 200,00 грн. та просив зменшити розмір витрат до 1000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відзиві на апеляційну стороною позивача фактично відтворено правову позицію, викладену у позовній заяві, відтак, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги заперечення сторони відповідача щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 500,00 грн.

З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» - залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2024 року - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (код ЄДРПОУ 39155132) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова