Постанова

від 21.02.2025 по справі 420/25539/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25539/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

10.10.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Яковлєва О.В.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

апелянта - ОСОБА_1

представника апелянта - Попової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати Висновок про внесення змін та доповнення до актового запису цивільного стану, винесений Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) 02 травня 2024 року щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 ;

зобов`язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №1903 від 17.11.1958 року, складеного Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, а саме в графі «відомості про дитину» виправити прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », доповнити по батькові « ОСОБА_4 », доповнити місце народження «Україна, Одеська область, місто Одеса», в графі «відомості про батька» доповнити прізвище « ОСОБА_3 », доповнити ім`я « ОСОБА_4 », доповнити по-батькові « ОСОБА_5 », в графі «відомості про матір» виправити прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування позову зазначено, що в актовому записі про народження позивачки за №1903 від 17.11.1958, складеного Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, в графі «відомості про дитину» прізвище зазначено « ОСОБА_2 », ім`я зазначено « ОСОБА_6 », дата народження зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в графі «відомості про матір» прізвище зазначено « ОСОБА_2 », ім`я зазначено « ОСОБА_7 », по батькові вказано « ОСОБА_8 », відсутні дані, а саме не зазначено по батькові та місце народження заявниці, відсутні відомості про батька.

Позивачка звернулась до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, в якій просила внести зміни до актового запису про народження №1903 від 17.11.1958 року, а саме в графі «відомості про дитину» виправити прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », доповнити по батькові « ОСОБА_4 », доповнити місце народження «Україна, Одеська область, місто Одеса», в графі «відомості про батька» доповнити прізвище « ОСОБА_3 », доповнити ім`я « ОСОБА_4 », доповнити по батькові « ОСОБА_5 », в графу «відомості про матір» виправити прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Розглянувши заяву, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02.05.2024 склав Висновок про неможливість внесення змін до актового запису про народження заявниці за №1903 від 17.11.1958. Вказаний висновок мотивований тим, що державна реєстрація народження заявниці, проведена ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснена під час перебування матері заявниці - ОСОБА_9 станом на 17.11.1958 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 . Також, в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні актові записи про зміну прізвища заявниці з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », відсутній актовий запис щодо встановлення батьківства відносно заявниці громадянином ОСОБА_11 . У зв`язку із чим, не уявляється можливим підтвердити правомірність зміни прізвища заявниці з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » та правомірність присвоєння по батькові ОСОБА_4 .

Стверджуючи, що на підтвердження правомірності своїх вимог позивачка надала достовірні відомості про себе та своїх батьків, а отже - допустимі докази, які вказують на наявність достатніх підстав для внесення змін до актового запису цивільного стану щодо прізвища та доповнення відомостей про народження і даних «по батькові», позивачка вимушена звернутись до адміністративного суду із цим позовом.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2.13 Правил №96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, серед іншого, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду.

Водночас, суд зауважив на тому, що в межах спірних правовідносин наявні обставини, що зумовлюють необхідність встановлення юридичних фактів, а саме встановлення батьківства відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином ОСОБА_11 . За відсутності встановлення відповідних юридичних фактів адміністративний суд позбавлений правової можливості зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження позивачки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянтка зазначає, що суд при вирішенні справи керувався відомостями, що містяться в актових записах цивільного стану, однак помилково не врахував відому позивачці інформацію стосовно шлюбних відносин її батьків, у тому числі її матері та біологічного батька. Наполягає на тому, що відсутність матеріалів, які б засвідчували дійсні обставини про народження позивачки, а саме в актовому записі про народження №1903 від 17.11.1958 року, та які б підтверджували правомірність видачі повторного свідоцтва про народження дитини (позивачки) Серії НОМЕР_1 від 01.07.1966, не може мати негативних наслідків саме для позивачки, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу і допущені органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на те, що наявні докази дають можливість ідентифікувати особу позивачки та її батьків, встановити невідповідність даних, зазначених у документах, відомостям спірного актового запису, а саме в частині зазначення прізвища, по батькові, місця народження позивачки, відомостей про батька позивачки та прізвища матері позивачки, апелянтка вважає, що є достатні правові підстави для внесення виправлень до актового запису про народження позивачки за її заявою, а також стверджувати про необґрунтованість відмови відповідача у задоволенні поданої заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням, наведеним у статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз наведених норм адміністративного процесуального законодавства показав, що спором адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцією адміністративних судів є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Апеляційний суд враховує, що предметом спору у цій справі є протиправність Висновку Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відмову у внесенні змін до актового запису про народження позивачки.

Позивачка просить адміністративний суд зобов`язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) внести зміни до актового запису про її народження, а саме в графі «відомості про дитину» виправити прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », доповнити по батькові « ОСОБА_4 », доповнити місце народження «Україна, Одеська область, місто Одеса», в графі «відомості про батька» доповнити прізвище « ОСОБА_3 », доповнити ім`я « ОСОБА_4 », доповнити по-батькові « ОСОБА_5 », в графі «відомості про матір» виправити прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Слід також враховувати, що відповідно до частин 1, 2 статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.6, 2.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України).

Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Якщо в актовому записі про народження відсутні графи «По батькові» та «Місце народження», що стосуються відомостей про дитину, або відсутні відомості у цих графах, їх доповнення проводиться з урахуванням даних паспорта або паспортного документа особи, відносно якої складено запис, та імені батька дитини, зазначеного в ньому.

Відповідно до пунктів 2.12, 2.13 Правил №96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема:

рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану (підпункт 2.13.1);

постанова адміністративного суду (підпункт 2.13.2).

Виходячи зі змісту процесуальної компетенції адміністративного суду, у справах про оскарження дій щодо внесення змін до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства адміністративний суд вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

При цьому, апеляційний суд враховує, що у позові позивачкою не вказується на порушення відділом державної реєстрації актів цивільного стану процедури розгляду заяви про внесення змін до актового запису, як і не зазначається про порушення, які вплинули на прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваного Висновку (рішення).

Спір у цій справі зводить до встановлення юридичного факту - батьківства на момент видачі Свідоцтва про народження позивачки, тобто події, нерозривно пов`язаною з фізичною особою, однак які не були визначені чи зазначені помилково.

При цьому, позов, предметом якого є реєстраційні дії, здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право у сфері шлюбних, сімейних правовідносин, в межах якого можуть бути розв`язані питання, пов`язані з реєстрацією та внесенням змін до актів цивільного стану, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, спірні правовідносини фактично пов`язані з сімейними правами, зі шлюбними відносинами і не є публічно-правовими, а тому позов має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Посилання позивачки у позові на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №425/2737/17, від 23 січня 2019 року у справі №807/45/17, не створюють правових підстав для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, адже вони сформовані у неподібних правовідносинах. При цьому, у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про цивільно-правову юрисдикцію розглядуваних спорів, тому покликання на ці висновки і з цих підстав є неаргументованими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 319 КАС України підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 139, 238, 308, 310, п. 3 ч. 1 ст. 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачці, що даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачці про наявність у неї права на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови.

Роз`яснити позивачці, що така заява подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2025 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв