Постанова

від 12.02.2025 по справі 260/3895/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3895/21 пров. № А/857/25606/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Шевчук С.М.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (суддя Луцович М.М., час ухвалення 10:38 год., місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного рішення 06.09.2024),

в адміністративній справі №260/3895/21 за позовом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області,

про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

У серпні 2021 року позивач Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (далі позивач, Департамент) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (далі відповідач, Держаудитслужба), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, оформлену листом Про усунення виявлених порушень від 27.07.2021р. №130704-13/2149-2021; 2) стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, вважаючи таку безпідставною. Просив у задоволені позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.07.2021 №130704-13/2149-2021 про забезпечення відшкодування відповідно до норм статті 130-136 КЗпП України від 10.12.71 № 322-VШ (зі змінами) матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок неправильного нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, на загальну суму 2653427,25 грн., у тому числі єдиного соціального внеску 465661,05 грн. з подальшим перерахуванням коштів за попередні бюджетні періоди в дохід місцевого бюджету. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.07.2021 №130704-13/2149-2021 про забезпечення відшкодування відповідно до норм статті 130-136 КЗпП України суми зайво нарахованої та виплаченої надбавки за особливий характер роботи директору департаменту ОСОБА_1 на загальну суму 41549,71 грн (зайво нарахованої надбавки 34057,14; суми єдиного соціального внеску 7492,57) з подальшим перерахуванням в дохід місцевого бюджету. Визнано протиправним та скасовано пункт 5 вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.07.2021 №130704-13/2149-2021 про забезпечення відшкодування коштів наданої фінансової підтримки медико-соціальному реабілітаційному центру Дорога життя у сумі 7000152,39 грн. відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України від 10.12.1971 №322-VІІІ (зі змінами). Визнано протиправним та скасовано пункт 6 вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.07.2021 №130704-13/2149-2021 про забезпечення відшкодування коштів наданої фінансової підтримки благодійним організаціям, фондам та іншим громадським організаціям, що не відносяться до громадських об`єднань ветеранів м. Ужгорода у сумі 505505,59 грн. відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України від 10.12.1971 №322-VIII (зі змінами). Визнано протиправним та скасовано пункт 7 вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.07.2021 №130704-13/2149-2021 про здійснення в подальшому витрачання коштів місцевого бюджету на здійснення різних програм місцевого значення з дотриманням вимог статей 7, 89, 91 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI (із змінами). Визнано протиправним та скасовано пункт 11 вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.07.2021 №130704-13/2149-2021 щодо вжиття дієвих заходів з метою посилення контролю за використанням коштів по КПКВК 0813033 Програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у місті Ужгород, а саме: розробити Порядок, який забезпечить дотримання справедливого розподілу суспільного продукту відповідно до встановленого статтею 7 Бюджетного кодексу України принципу обґрунтованості витрат з бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил, та принципу ефективності та результативності шляхом забезпечення якісного надання послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що органу державного фінансового контролю надані повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, а у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов`язковою до виконання. Так, за результатами проведеної ревізії встановлено порушень фінансової дисципліни на загальну суму 10207214,26 гривень. Департаментом розрахунок фонду оплати праці здійснено з недотриманням вимоги частини 5 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-111, внаслідок чого ним завищено потребу у видатках, отримано бюджетні асигнування з місцевого бюджету та проведено виплату, що призвело до матеріальної шкоди установі, та як наслідок загальному фонду місцевого бюджету на загальну суму 2653427,25 грн. Однак судом першої інстанції не надано жодного обґрунтування щодо питання завищення потреби у видатках та отриманню бюджетних асигнувань з місцевого бюджету. Крім того, в січні - травні 2018, липні - жовтні 2018 року директору департаменту здійснено нарахування та виплату надбавки за особливий характер роботи в розмірі 50% без врахування вимоги пункту 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР та з недотриманням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268, що призвело до зайвих виплат. Однак судом першої інстанції не надано обґрунтувань щодо до пункту 6 цієї постанови, зокрема, рішення про такі виплати приймається органом вищого рівня. Крім того, Ужгородською міською радою при плануванні видатків на надання фінансової підтримки діяльності медико-соціального реабілітаційного центру «Дорога життя» (благодійна установа), а також при плануванні видатків на надання фінансової підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства міста соціального спрямування, головним розпорядником яких визначено Департамент соціальної політики, передбачено видатки не віднесені до видатків міського бюджету. З огляду на зазначене, впродовж 2018-2020 років, за рахунок коштів місцевого бюджету, в порушення вимог підпункту е) пункту 3 частини 1 статті 91 БКУ виділено кошти на загальну суму 505505,59 грн. на фінансову підтримку благодійних організацій, фондів та громадських організацій, які не відносяться до громадських об`єднань ветеранів м. Ужгорода.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 02.09.2024 і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач із апеляційними вимогами не погодився, подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вважає, що вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

На виконання п.3.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2021 року працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проведено ревізію бюджету м. Ужгорода Закарпатської області та фінансово-господарської діяльності Департаменту фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради за період з 01.01.2018 року по 28 лютого 2021 року.

Ревізію проведено з 31.03.2021 року по 25.06.2021 року (ревізія призупинялась відповідно до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, для виконання інших доручень 05.04.2021, 06.04.2021, з 22.04.2021 по 21.05.2021, 28.05.2021, з 03.06.2021 по 11.06.2021) у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану, з відому директора Департаменту ОСОБА_2 та головного бухгалтера Груби Світлани Михайлівни.

Про дати початку та закінчення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради об`єкт контролю було повідомлено листами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 18.03.2021 року № 130704-14/710-2021 та від 23.03.2021 року № 130704-14/752-2021.

Про дати зупинення та поновлення ревізії об`єкт контролю повідомлено листами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 22.04.2021 №130704-14/1217-2021, від 21.05.2021 №130704-14/1476-2021, від 02.06.2021 №130704-14/1587-2021 та від 11.06.2021 №130704-14/1694-2021.

Вказаною ревізією встановлено порушення та недоліки, що відображені в Акті ревізії від 05.07.2021 року №13-07-20/3, який підписаний із запереченнями (а.с. 24 т.1).

За результатами розгляду заперечень Управлінням підготовлено висновок на заперечення, який надіслано об`єкту контролю листом від 27.07.2021 року №130704-13/2149-2021(а.с. 60 т.1).

За результатами проведеної ревізії встановлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 10207214,26 грн..

1. На порушення пункту 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (зі змінами) та частини п`ятої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-ІІІ (із змінами) за період з 01.01.2018 р. по 28.02.2021 р. внаслідок включення до розрахунку фонду оплати праці матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, замість визначеної Законом в розмірі посадового окладу, завищено потребу у видатках на заробітну плату з нарахуваннями, зайво отримано бюджетних асигнувань з міського бюджету на загальну суму 2807401,68 гривень.

На порушення частини п`ятої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-ІІІ (із змінами) за період з 01.01.2018 р. по 28.02.2021 р. внаслідок нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, замість визначеної Законом в розмірі посадового окладу, зайво нараховано та виплачено таких в загальній сумі 2187766,20 грн та, як наслідок, зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 465661,05 гривень.

Порушення призвели до матеріальної шкоди, завданої Департаменту та міському бюджету на загальну суму 2653427,25 гривень.

2. На порушення пункту 15 Порядку призначення і виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558, двома фізичними особами (опікунами: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), які одержували компенсацію за надані соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги (підопічним: інваліду 1 групи ОСОБА_5 та особі похилого віку ОСОБА_6 ), не повідомлено Департамент про смерть підопічних, внаслідок чого департаментом проведено зайвих виплат компенсації на загальну суму 6579,32 грн. ( ОСОБА_3 - 5477,76 грн. (2019р.- 576,21 грн., 2020р.- 3880,05 грн., 2021р.- 1021,50 грн.) та ОСОБА_4 - 1101,56 грн. (2019р.- 1101,59 грн.)).

Вказане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 6579,32 гривень.

3. На порушення вимог статей 7, 89, 91 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VІ, із змінами, сесією Ужгородської міської ради прийнято рішення про затвердження Програми діяльності медико-соціального реабілітаційного центру «Дорога життя» з надання фінансової підтримки благодійній установі, внаслідок чого Департаменту протягом 2018-2020 років та січня-лютого 2021 року з міського бюджету виділено бюджетні асигнування з порушенням законодавства, які Департаментом спрямовано Учаснику Програми - медики-соціальному реабілітаційному центру «Дорога життя» на утримання (оплату праці з нарахуваннями, придбання продуктів харчування та оплату комунальних послуг та енергоносіїв) та які згідно даних фінансової звітності ними використано в повному обсязі. Фінансова підтримка на діяльність (утримання) медико-соціальних реабілітаційних центрів за напрямком соціальний захист та соціальне забезпечення, не передбачена.

Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих місцевому бюджету на загальну суму 7000152,39 гривень.

4. На порушення вимог підпункту «е» пункту 3 частини першої статті 91 та статті 7 Бюджетного кодексу України, Департаменту впродовж 2018-2020 років виділено кошти з місцевого бюджету на фінансову підтримку 12-ти благодійним організаціям, фондам та іншим громадським організаціям, що не відносяться до громадських об`єднань ветеранів м. Ужгорода, на загальну суму 505 505,59 грн. (2018р. - 109993,17; 2019р. - 109999,99; 2020р. - 285512,43).

Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих місцевому бюджету на загальну суму 505505,59 гривень.

5. На порушення абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 732 «Деякі питання оплати праці працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних у містах рад» у 2018 році директору департаменту ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату надбавки за особливий характер роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу, що склало 34057,14 грн. та відповідно зайво сплачено єдиного соціального внеску в сумі 7492,57 грн..

Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаменту та місцевому бюджету в загальній сумі 41549,71 гривень.

6. Внаслідок відсутності розробленого механізму компенсації підприємствам за пільгові перевезення окремих категорій громадян, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, Департаментом протягом ревізійного періоду оплачено компенсаційні виплати Перевізникам по КПКВ 0813033 «Програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у м.Ужгород» з перевезення пільгових категорій громадян на підставі проведеного в ручному режимі моніторингу, тим самим не забезпечено прозорість, достовірність, ефективність та результативність використання коштів місцевого бюджету на загальну суму 54578425,54 гривень.

В порушення вимог пункту 22 Порядку від 28.02.2002 року № 228 (із змінами), показники видатків, які включалися Департаментом до проектів кошторисів, не обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків і не деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт і послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області 27.07.2020 пред`явлено Вимогу №130704-13/2149-2021 від 27.07.2020 щодо усунення порушень, які виявлені в ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у Департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради (далі Вимога) (а.с. 19 т.1).

Вказаною вимогою зобов`язано у встановлений термін опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі вказано шляхи усунення порушень, а саме:

1. Розглянути та опрацювати результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Департаменту, винних у допущених порушеннях.

2. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статті 130-136 КЗпПУ матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок неправильного нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, на загальну суму 2653427,25 грн., у тому числі єдиного соціального внеску 465661,05 грн. з подальшим перерахуванням коштів за попередні бюджетні періоди в дохід місцевого бюджету.

3. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статті 130-136 КЗпПУ суми зайво нарахованої та виплаченої надбавки за особливий характер роботи директору департаменту ОСОБА_1 на загальну суму 41549,71 грн. (зайво нарахованої надбавки - 34057,14; суми єдиного соціального внеску - 7492,57) з подальшим перерахуванням в дохід місцевого бюджету.

4. Забезпечити відшкодування відповідно до норм вимог пункту 15 Порядку призначення і виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.20,04 Х°558 (із змінами), сум зайво виплаченої компенсації за ненадані соціальні послуги опікунам ОСОБА_3 - 5477,76 грн. (2019р.- 576,21 грн., 2020р.- 5880,05 грн., 2021р.- 1021,50 грн.) та ОСОБА_4 - 1101,56 грн. (2019р.- 1101,59 грн.), з подальшим перерахуванням суми 5557,82 грн. за 2019- 2020 роки в дохід місцевого бюджету. У разі неможливості відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

5. Забезпечити відшкодування коштів наданої фінансової підтримки медико-соціальному реабілітаційному центру «Дорога життя» у сумі 7000152,39 грн. відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

6. Забезпечити відшкодування коштів наданої фінансової підтримки благодійним організаціям, фондам та іншим громадським організаціям, що не відносяться до громадських об`єднань ветеранів м.Ужгорода у сумі 505505,59 грн. відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

7. В подальшому витрачання коштів місцевого бюджету на здійснення різних програм місцевого значення здійснювати з дотриманням вимог статей 7, 89, 91 Бюджетного кодексу України.

8. Розробити заходи щодо недопущення порушень фінансової дисципліни при здійсненні основних функцій установи та належного функціонування внутрішнього контролю.

9. Здійснювати постійний контроль за управлінням бюджетними коштами, забезпечувати ефективне, результативне їх використання.

10. При складанні проекту кошторису, дотримуватися вимог пункту 22 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ», затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228 (із змінами).

11. Вжити дієвих заходів з метою посилення контролю за використанням коштів по КПКВК 0813033 «Програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у місті Ужгород», а саме: розробити Порядок який забезпечить дотримання справедливого розподілу суспільного продукту відповідно до встановленого статтею 7 Бюджетного кодексу України принципу обґрунтованості витрат з бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил, та принципу ефективності та результативності шляхом забезпечення якісного надання послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Позивач, вважаючи Вимогу управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.07.2021 року №130704-13/2149-2021 протиправною, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові й організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені приписами Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Нормами чинного законодавства реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю покладено на Державну аудиторську службу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За змістом пунктів 1, 7, 10, 13 статті 10 Закону №2939-ХІІ, органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно п.7 ч.1 ст.10 Закону №2939-ХІІ, орган державного фінансового контролю наділено правом, в тому числі, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі Порядок), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 50 Порядку передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Отже, Держаудитслужба та її територіальні органи мають право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, контролюючий орган має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не вжито заходів щодо усунення виявлених під час здійснення перевірки порушень законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатом планової ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради за період з 01.01.2018 по 28.02.2021, встановлено ряд порушень та недоліків, що викладені в акті ревізії від 05.07.2021 №13-07-04/04.

Суд першої інстанції за наслідками судового розгляду дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності, згідно з вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 11 оскаржуваної вимоги, сформованої в листі від 27.07.2021р. №130704-13/2149-2021 Про усунення виявлених ревізією порушень, а відтак такі належить скасувати.

У вказаній частині рішення суду оскаржене відповідачем та є предметом апеляційної перевірки.

Так, що стосується п.2 Вимоги, а саме, забезпечити відшкодування відповідно до норм статті 130-136 КЗпПУ матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок неправильного нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, на загальну суму 2653427,25 грн., у тому числі єдиного соціального внеску 465661,05 грн. з подальшим перерахуванням коштів за попередні бюджетні періоди в дохід місцевого бюджету, Держаудитслужба виходила з того, що на порушення пункту 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (зі змінами) та частини п`ятої статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 р. № 2493-ІІІ (із змінами) за період з 01.01.2018 р. по 28.02.2021 р. внаслідок включення до розрахунку фонду оплати праці матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, замість визначеної Законом в розмірі посадового окладу, завищено потребу у видатках на заробітну плату з нарахуваннями, зайво отримано бюджетних асигнувань з міського бюджету на загальну суму 2807401,68 грн. На порушення частини п`ятої статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 р. № 2493-ІН (із змінами) за період з 01.01.2018 р. по 28.02.2021 р. внаслідок нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, замість визначеної Законом в розмірі посадового окладу, зайво нараховано та виплачено таких в загальній сумі 2187766,20 грн та, як наслідок, зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 465661,05 гривень. Порушення призвели до матеріальної шкоди, завданої Департаменту та міському бюджету на загальну суму 2653427,25 гривень.

Надаючи правову оцінку вказаній вимозі, суд першої інстанції вірно врахував наступне.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, зокрема: основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із статтею 13 Закону України Про оплату праці оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Частиною 5 ст.21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування установлено, що джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Частиною 3 статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 №2493-III встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Статтею 13 Закону України Про оплату праці оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Підпунктом 3 пункту 2 із змінами Постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів від 09.03.2006 №268 (надалі по тексту іменовано Постанова №268) надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці: надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою (абзац перший пункту 6 Постанови №268).

Таким чином, згідно з підпунктом 3 пункту 2 Постанови №268 керівникам органів надано право за наявності коштів надавати працівникам допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Частиною 5 статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування передбачено надання посадовим особам місцевого самоврядування щорічної відпустки з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання затвердження витрат на апарат та виконавчі органи ради вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Пунктом 7.1 Положення про преміювання, виплату надбавок та надання матеріальної допомоги, затверджено рішенням Ужгородської міської ради №2170 від 15.10.2020 року визначено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів від 09.03.2006 №268 матеріальна допомога на оздоровлення надається і виплачується в розмірі, що не перевищує середньомісячну заробітну плату при наданні щорічних відпусток.

Пунктом 7.2 зазначено, що матеріальна допомоги працівникам для вирішення соціально-побутових питань надається за їх заявою та розпорядженням міського голови в розмірі, що не перевищує розмір середньомісячної заробітної плати.

Наведені правові норми дають підстави дійти висновку, який узгоджується з висновками Верховного Суду, що наведені у постановах від 09.03.2023 у справі №500/2489/21, від 03.08.2023 у справі № 260/3573/21, що допомога при наданні щорічної відпустки виплачується у розмірі посадового окладу, яка є мінімальною гарантією держави, а за наявності коштів ця допомога може надаватися у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до пункту 5.12. Положення колективного договору між роботодавцем (в особі голови Ужгородської міської Ради) та працівниками Ужгородської міської ради (том І а.с.92-96) установлено, що матеріальна допомога для оздоровлення при наданні щорічної відпустки надається у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України Про колективні договори і угоди (далі - Закон №3356-ХІІ), колективний договір є угодою, яка укладається відповідно до чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до статті 5 Закону №3356-ХІІ умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства, (стаття 9 Закону №3356-ХІІ).

Додатково слід наголосити, що Міністерством соціальної політики України, до основних завдань якого входило, зокрема забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, неодноразово надавались відповідні роз`яснення з вказаного спірного питання.

Такі роз`яснення були надані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) до якого перейшли повноваження Мінсоцполітики в частині формування та реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу (лист за №3511-06/59835-7 від 02.10.2020р).

Таким чином, Мінсоцполітики та Мінекономіки у вказаних роз`ясненнях фактично підтвердило мінімальні та максимальні межі вказаної матеріальної допомоги, а саме: мінімум згідно ч.5 ст.21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування у розмірі посадового окладу, а максимум згідно пп.3 п.2 Постанови КМУ №268 у розмірі середньомісячної заробітної плати.

За вказаного правильно вважав суд першої інстанції, що виплата допомоги на оздоровлення при наданні відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати не суперечить інтересам служби і закону, оскільки в даному випадку було реалізовано право на встановлені законами та Конституцією України гарантії щодо оплати праці у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника.

Тому необґрунтованими є доводи апеляційної скарги відповідача, що Департаментом завищено потребу у видатках, отримано бюджетні асигнування з місцевого бюджету та проведено виплату, що призвело до матеріальної шкоди установі, та як наслідок загальному фонду місцевого бюджету на загальну суму 2653427,25 грн..

Відносно пунктів 3, 5 Вимоги, а саме, забезпечити відшкодування відповідно до норм статті 130-136 КЗпПУ суми зайво нарахованої та виплаченої надбавки за особливий характер роботи директору департаменту ОСОБА_1 на загальну суму 41549,71 грн. (зайво нарахованої надбавки - 34057,14; суми єдиного соціального внеску - 7492,57) з подальшим перерахуванням в дохід місцевого бюджету; забезпечити відшкодування коштів наданої фінансової підтримки медико-соціальному реабілітаційному центру «Дорога життя» у сумі 7000152,39 грн. відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, Держаудитслужба виходила з того, що на порушення вимог статей 7, 89, 91 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, із змінами, сесією Ужгородської міської ради прийнято рішення про затвердження Програми діяльності медико-соціального реабілітаційного центру Дорога життя з надання фінансової підтримки благодійній установі, внаслідок чого Департаменту протягом 2018-2020 років та січня-лютого 2021 року з міського бюджету виділено бюджетні асигнування з порушенням законодавства, які Департаментом спрямовано Учаснику Програми - медико-соціальному реабілітаційному центру Дорога життя на утримання (оплату праці з нарахуваннями, придбання продуктів харчування та оплату комунальних послуг та енергоносіїв) та які згідно даних фінансової звітності ними використано в повному обсязі. Фінансова підтримка на діяльність (утримання) медико-соціальних реабілітаційних центрів за напрямком соціальний захист та соціальне забезпечення, не передбачена. Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих місцевому бюджету на загальну суму 7000152,39 гривень. На порушення вимог підпункту е пункту 3 частини першої статті 91 та статті 7 Бюджетного кодексу України, Департаменту впродовж 2018-2020 років виділено кошти з місцевого бюджету на фінансову підтримку 12-ти благодійним організаціям, фондам та іншим громадським організаціям, що не відносяться до громадських об`єднань ветеранів м. Ужгорода, на загальну суму 505505,59 грн. (2018р. - 109993,17; 2019р. - 109999,99; 2020р. - 285512,43). Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих місцевому бюджету на загальну суму 505505,59 гривень.

Оцінюючи висновки відповідача з точки зору основних засад адміністративного судочинства, окружний суд правильно врахував наступне.

Згідно п.21 ст.91 Бюджетного Кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на інші програми, пов`язані з виконанням власних повноважень, затверджені відповідною місцевою радою згідно із законом.

Відповідно ст. 5 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, реалізація державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які у співпраці та партнерстві з громадськими об`єднаннями осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, осіб з інвалідністю, фахівців з реабілітації, медичних працівників, уповноваженими органами професійного самоврядування забезпечують розроблення і виконання програм для запобігання виникненню інвалідності, для відновлення або компенсації функціональних порушень шляхом реабілітації у сфері охорони здоров`я, психолого-педагогічної, психологічної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, соціальної реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.

Згідно зі ст. 11 цього Закону, на органи місцевого самоврядування покладені повноваження у сфері реабілітації осіб з інвалідністю. Зокрема, органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо розширення мережі реабілітаційних закладів, у тому числі шляхом створення недержавних реабілітаційних закладів.

Згідно ст. 10 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок кошті місцевих бюджетів.

Надання підтримки громадським та благодійним організаціям здійснювалось позивачем на виконання Програм підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства міста соціального спрямування, що затверджувалися рішеннями сесії Ужгородської міської ради на відповідні роки, зокрема, рішення Ужгородської міської ради від 11.10.2018 №1257 Про Програму підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства міста соціального спрямування на 2019 рік, рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 №1729 Про Програму підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства міста соціального спрямування на 2020 рік, рішення Ужгородської міської ради від 10.09.2020 №2094 Про Програму підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства міста соціального спрямування на 2021 рік (а.с. 127-147 т.1).

Основні напрями діяльності та заходи в рамках вищевказаних Програм: проведення заходів щодо соціального захисту ветеранів, осіб з інвалідністю, дітей та малозабезпечених громадян похилого віку, осіб, що перебувають у складних життєвих обставинах; придбання канцтоварів та сприяння зміцненню матеріально-технічної бази організацій; проведення оплати за оренду приміщень та комунальні послуги підприємствам, що надають їх; організація та проведення круглих столів і навчально-інформаційних семінарів з питань соціального захисту, участь у святкових заходах та фестивалях; підписка газет, журналів; організація культурного дозвілля та екскурсій; проведення ремонту та облаштування офісів; моніторинг доступності тих чи інших об`єктів; розвиток благодійної та волонтерської діяльності; надання методичної, консультативної та іншої допомоги інститутам громадського суспільства та органам влади щодо використання інструментів участі громадськості у формуванні та реалізації політики (консультації з громадськістю, громадські ради тощо); здійснення громадського контролю та експертної діяльності щодо соціального захисту інвалідів; надання соціальних послуг; інформаційний супровід співпраці органів виконавчої влади з інститутами громадського суспільства щодо реалізації суспільно-значущих програм, поширення позитивного досвіду.

Відповідно до ч. 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ч.2 ст.144).

Програма діяльності медико-соціального реабілітаційного центру Дорога життя затверджувалася рішеннями сесії Ужгородської міської ради на відповідний рік. Вказаною програмою визначено головним розпорядником коштів позивача, а виконавцями - позивача та МСРЦ Дорога життя.

Рішення Ужгородської міської ради, якими врегульовано надання підтримки інститутам громадянського суспільства та фінансування медико-соціального реабілітаційного центру Дорога життя не зупинялись та не визнавались незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади.

Згідно з положенням про Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради, він є виконавчим органом міської ради, утворюється міською радою, підзвітний та підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові та заступнику міського голови відповідно до розподілу повноважень, а з питань здійснення делегованих повноважень - відповідним органам виконавчої влади.

Враховуючи наведене, для позивача, як виконавчого органу Ужгородської міської ради, рішення Ужгородської міської ради є обов`язковим до виконання.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що в акті ревізії від 05.07.2021 року №13-07-20/3 відповідачем вказано, що внаслідок прийняття сесією Ужгородської міської ради рішення про затвердження Програми діяльності медико-соціальному реабілітаційному центру Дорога життя з недотриманням статей 89, 91 Бюджетного кодексу України, Департаменту протягом 2018-2020 років та січня-лютого 2021 року з порушенням законодавства зайво виділено бюджетних асигнувань з місцевого бюджету, які в подальшому профінансовано на загальну суму 7000152,39 грн. Ужгородською міською радою при плануванні видатків на надання фінансової підтримки діяльності медико-соціального реабілітаційного центру Дорога життя, головним розпорядником яких визначено Департамент соціальної політики, передбачено видатки не віднесені до видатків місцевого бюджету. Аналогічне порушення в частині недотримання вимог підпункту е) пункту 3 частини 1 статті 91 БК України в періоді, що підлягав ревізії, встановлено при використанні коштів, виділених на проведення заходів (надання фінансової підтримки) по КПКВ 0813192 Програми підтримки діяльності громадянських організацій міста соціального спрямування на 2018 рік та Програм підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства міста соціального спрямування (2019-2020 роки).

Однак, вказані порушення стосуються інших суб`єктів, а не позивача, який виконував обов`язкові для нього рішення Ужгородської міської ради, будучи головним розпорядником.

За вказаного вимога відповідача про здійснення в подальшому витрачання коштів місцевого бюджету на здійснення різних програм місцевого значення з дотриманням вимог статей 7, 89, 91 БК України (п.7 вимоги) не відповідає критеріям правомірності.

Щодо матеріально-правового регулювання надання фінансової підтримки інститутам громадянського суспільства за рахунок коштів міського бюджету, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.91 БК України, з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на інші програми, пов`язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.

Згідно з ч.3 ст.1 Закону України Про громадські об`єднання, громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до ч.1, 2 статті 23 Закону України Про громадські об`єднання, громадські об`єднання зі статусом юридичної особи мають право на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону.

Громадські об`єднання, які отримують фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, зобов`язані подавати та оприлюднювати звіти про цільове використання цих коштів відповідно до закону.

Таким чином, Законом України Про громадські об`єднання передбачено право громадських об`єднань отримувати фінансову підтримку за рахунок коштів місцевого бюджету, що в сукупності з п. 21 ст. 91 БК України дає підстави для висновку про правомірність фінансування позивачем громадських об`єднань відповідно до місцевих програм.

Рішення Ужгородської міської ради щодо надання фінансової підтримки інститутам громадянського суспільства у 2020, 2021 роках прийняті на підставі Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 (із змінами, далі - Порядок №1049).

Згідно з абз.5 п.2 Порядку №1049, інститут громадянського суспільства - громадські об`єднання та їх відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи, творчі спілки, які згідно із законодавством мають право на отримання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів.

Порядком передбачено винятки з переліку інститутів громадянського суспільства, на які він не поширюється: дія цього Порядку не поширюється на передбачені законами випадки надання фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів всеукраїнським фізкультурно-спортивним товариствам, громадським об`єднанням фізкультурно-спортивної спрямованості, Всеукраїнській громадській організації Спортивна студентська спілка України, громадській організації Українська федерація учнівського спорту, а також Молодіжній організації Пласт - Національна скаутська організація України у 2017-2019 та 2021 роках, національним творчим спілкам та їх регіональним осередкам (абз.3 ч.1 Порядку №1049).

Отже, дія порядку не обмежується громадськими об`єднаннями ветеранів, а поширюється на всі інститути громадянського суспільства, за винятком інститутів, передбачених абз.3 ч.1 Порядку №1049.

Щодо питання здійснення Департаментом нарахування та виплати у 2018 році директору департаменту ОСОБА_1 надбавки за особливий характер роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу, окружний суд правильно врахував те, що як визначено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. №732 Деякі питання оплати праці працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних у містах рад (далі - Постанова №732), установити щомісячну надбавку за особливий характер роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу працівникам структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних у містах рад, які виконують функції з надання різних видів соціальної допомоги. Перелік працівників, яким установлюється надбавка, визначає керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Згідно із пунктом 20 частини 4 статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Разом з цим, позивачем вказану норму не порушено, оскільки Постанова №732 не містить вимоги щодо виплати надбавки за особливий характер роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу саме на підставі розпорядження, у даному випадку, міського голови, а постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», зокрема пункт 6 не має відношення до Постанова №732, якою установлено щомісячну надбавку за особливий характер роботи.

Крім того, у вказаній справі відповідачем не заперечується підписання та затвердження списків (подання) заступником міського голови Білаком О.П. на виплату відповідної надбавки.

Отже, у вказаній частині доводи апеляційної скарги також є безпідставними.

Щодо визначеного відповідачем в пунктах 2, 3, 5, 6 Вимоги порядку забезпечення відшкодування матеріальної шкоди відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України, то вказані нормами визначаються підстави та порядок відшкодування шкоди, яка заподіяна працівником підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до положень ст.127 КЗпП помилково виплачені працівнику кошти можуть бути утримані із заробітної плати такого працівника, але лише в тому випадку, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування, і якщо наказ (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу про таке відрахування буде винесено не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Інших правових підстав для утримання чи стягнення з працівника коштів, які були зайво йому виплачені внаслідок помилки роботодавця, законодавство не передбачає.

Працівник не позбавлений права добровільно на свій розсуд повернути підприємству зайво сплачену йому підприємством суму, однак можливість реалізації працівником такого права не може бути покладена в основу вимоги органу державного фінансового контролю, яка направляється до підконтрольної установи з метою усунення виявлених ревізією порушень, оскільки усунення підконтрольною установою виявлених порушень не повинно залежати від реалізації працівником своїх прав.

Відносно пункту 6 Вимоги, а саме, забезпечити відшкодування коштів наданої фінансової підтримки благодійним організаціям, фондам та іншим громадським організаціям, що не відносяться до громадських об`єднань ветеранів м.Ужгорода у сумі 505505,59 грн. відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, Держаудитслужба виходила з того, що внаслідок відсутності розробленого механізму компенсації підприємствам за пільгові перевезення окремих категорій громадян, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, Департаментом протягом ревізійного періоду оплачено компенсаційні виплати Перевізникам по КПКВ 0813033 «Програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у м.Ужгород» з перевезення пільгових категорій громадян на підставі проведеного в ручному режимі моніторингу, тим самим не забезпечено прозорість, достовірність, ефективність та результативність використання коштів місцевого бюджету на загальну суму 54578425,54 гривень.

Пунктом 11 Вимоги зобов`язано вжити дієвих заходів з метою посилення контролю за використанням коштів по КПКВК 0813033 «Програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у місті Ужгород», а саме: розробити Порядок який забезпечить дотримання справедливого розподілу суспільного продукту відповідно до встановленого статтею 7 Бюджетного кодексу України принципу обґрунтованості витрат з бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил, та принципу ефективності та результативності шляхом забезпечення якісного надання послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

З цього приводу суд зазначає, що як визначено ч.2 ст. 29 Закону України Про автомобільний транспорт, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Згідно із ст.7 Закону України Про автомобільний транспорт, організація пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладено на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Також, статтею 37 цього Закону, види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, в якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Метою програми є відшкодування компенсаційних виплат перевізникам, що здійснюють пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального коригування.

Компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у місті Ужгород проводився відповідно до Порядку компенсаційних виплат за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Ужгород, прийнятого рішенням сесії на відповідний рік. Вартість квитка встановлено рішенням сесії на відповідний рік.

Законодавством України в охоплений ревізією період порядок надання компенсації за пільгові перевезення громадян не врегульовано.

Відповідно до ч.1 ст.140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до пп. г п.3 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, у т.ч. компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Рішеннями XVIII сесії Ужгородської міськради VII скликання (1-е пленарне засідання) від 14.12.2017р. №898 (зі змінами), XXX сесії Ужгородської міськради VII скликання від 13.12.2018р. №1331, ХLІ сесії Ужгородської міськради VII скликання від 14.11.2019р. №1731, LI сесії Ужгородської міськради VII скликання від 10.09.2020р. №2096 (із змінами) затверджено програми фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом па міських автобусних маршрутах загального користування у м. Ужгород на 2018-2021 роки.

Додатком 4 до вказаних програм затверджено порядок компенсаційних виплат, яким визначено механізм проведення компенсаційних виплат. Саме вказаними рішеннями Ужгородської міської ради, у т.ч. порядками проведення компенсаційних виплат врегульовано правовідносини позивача та перевізників.

Позивач є виконавчим органом Ужгородської міської ради, виконавцем рішень міської ради, відтак не є суб`єктом, який приймає самостійні, обов`язкові до виконання рішення про зміну порядку здійснення компенсаційних виплат.

Суд враховує те, що відповідачем у Вимозі не зазначено порушень позивачем вимог порядків, затверджених рішеннями міської ради, не описано порушень вимог законодавства України при здійсненні компенсаційних виплат, а також не наведено жодних обґрунтувань щодо вказаного порушення.

За наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога відповідача щодо вжиття дієвих заходів з метою посилення контролю за використанням коштів по КПКВК 0813033 Програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування у місті Ужгород є протиправною.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильний сформував висновок про протиправність пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 11 Вимоги Держаудитслужби від 27.07.2021 №130704-13/2149-2021, з огляду на що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог не оскаржене позивачем в апеляційному порядку, а тому за правилами статті 308 КАС України у цій частині рішення суду апеляційному перегляду не підлягає.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в адміністративній справі №260/3895/21 за позовом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль С. М. Шевчук Повний текст постанови суду складено 24.02.2025 року