Ухвала

від 24.02.2025 по справі 203/3502/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3502/24

Провадження № 2/0203/142/2025

УХВАЛА

24 лютого 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ганіної Н.О.,

за участі:

представника відповідача адвоката Луценка Ю.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2024 року через систему «Електронний суд» до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (далі позивач, КП «Теплоенерго» ДМР) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Теплоенерго» ДМР суму заборгованості за теплопостачання в розмірі 170284,13 грн, з яких: основний борг: 153279,49 грн; 3% річних 6204,47 грн; інфляційні збитки: 7994,16 грн; пеня: 2806,01 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 року, цивільну справу №203/3502/24, провадження №2/0203/1462/2024, було розподілено головуючому судді ХанієвійФ.М., яка передана судді канцелярією суду 12.07.2024 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом з метою визначення підсудності було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до відповіді від 15.07.2024 року за №690622 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.07.2024 року було відкрито провадження в цивільній справі, відмовлено у задоволення клопотання позивача про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

28.11.2024 року в системі «Електронний суд» представник позивача подав заяву про відмову від позову, в якій повідомив, що після відкриття провадження у справі спір між сторонами було врегульовано в добровільному порядку. При цьому представник позивача посилається на положення ст. ст. 49, 206, 255 ЦПК України та просить суд: закрити провадження у справі №203/3502/24, у зв`язку з відмовою від позову.

У чергове судове засідання 24.02.2025 року з`явився представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223 ЦПК України розглянув заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі за відсутності представника позивача.

Під час судового засідання представник відповідача не заперечував проти задоволення заяви позивача та закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, ознайомившись із заявою, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Суд зазначає, що позивач скористався наданим йому законом правом на відмову від позову, тому його заява підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та прийняти відмову позивача від позову, провадження в цивільній справі закрити.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Порядок повернення судового збору регламентований, зокрема ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI таПорядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до пунктів 5, 10, 11 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №650/24182 (в чинній редакції зі змінами, унесеними наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року №606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 грудня 2024 року за №1888/43233, що набрали чинності 07.01.2025 року), визначений порядок повернення судового збору, за яким органи Казначейства здійснюють повернення судового зборув усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого судом, який розглядав справу.

Так, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним.

Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Платник подає заяву про повернення коштів з бюджету з обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці сьомому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), та номера відповідного судового рішення, копію відповідного судового рішення, засвідчену належним чином, та копію платіжної інструкції, згідно з якою органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем перераховано грошове стягнення за адміністративні правопорушення до бюджету, або відповідну інформацію, зазначену в такій платіжній інструкції.

Тобто для повернення судового збору за судовим рішенням, що набрало законної сили, платнику необхідно звернутися із заявою до ТУ ДСА України (у разі ухвалення судового рішення місцевим судом), зміст якої повинен відповідати пункту 5 вказаного Порядку, з обов`язковим зазначенням дати судового рішення та номеру справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником також подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Суд, вирішуючи в ухвалі про закриття провадження у справі питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, доходить висновку про необхідність повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 1514,00 грн (3028,00 грн : 2 = 1514,00 грн).

Суд додатково зазначає, що документ на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до Державного бюджету України міститься в матеріалах цивільної справи №203/3502/24, а саме: платіжна інструкція кредитового переказу коштів №3808 від 29.01.2024 року на суму 3028,00 грн. При цьому суд зазначає, що одержувачем коштів, відповідно до вказаного платіжного доручення, є Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що виступає органом, який має здійснити повернення 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору з Державного бюджету України у розмірі 1514,00грн.

Керуючись статтями 13, 49, 142, 255, 256, 260, 261, 263, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задовольнити повністю.

Прийняти відмову позивача Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1; код ЄДРПОУ 37988155) повернути позивачу Комунальному підприємству «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (адреса місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, проспект Слобожанський, 29, оф. 504; код ЄДРПОУ 32688148) 50% (п`ятдесят відсотків) сплаченого судового збору у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №3808 від 29.01.2024 року зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн міститься в матеріалах цивільної справи №203/3502/24).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 24.02.2025 року.

Суддя Ф.М. Ханієва