Рішення

від 21.02.2025 по справі 753/17427/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2025 Справа №753/17427/24 Провадження №2-а/607/44/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2822039 від 13 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та

У С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з адміністративним позовом, який був уточнений під час розгляду справи, до Управління патрульної поліції міста Києва (далі УПП м. Києва) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2822039 від 13 серпня 2024 року (а.с.1, 2, 25 28).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік з моменту їх вилучення. Позивач зазначає, що постанову суду ним та його захисником отримано на електронну адресу 13 червня 2024 року. 23 червня 2024 року адвокат Мурана В.Т. подала апеляційну скаргу на постанову від 11 червня 2024 року. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2024 року прийнято рішення про повернення апеляційної скарги на підставі статті 294 КУпАП, оскільки у матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги. Зазначене судове рішення, захисник отримала 23 липня 2024 року та 24 липня 2024року повторно направила апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Автор позовної заяви звертає увагу на те, що 13 серпня 2024 року щодо нього було складено постанову серії ЕНА №2822039, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, оскільки його нібито позбавлено права керування транспортними засобами з 11 червня 2024 року. Однак, станом на 22 серпня 2024року рішення судом апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги його захисника від 24 липня 2024 року не прийнято.

2.Стислий зміствідзиву на позовну заяву

Управління патрульної поліції міста Києва своїм правом на відзив, що передбачене статтею162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не скористалося.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у цій адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с.32, 33).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Курапова К.М. в судове засідання не з`явилися будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0610220647733, №0610218248589, довідками про доставку електронного документу. Утім, від представника ОСОБА_1 адвоката Курапової К.М. на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі з наданням доповнення до адміністративного позову (а.с.67, 68, 70, 77 84, 92).

Відповідач УПП м. Києва в судове засідання не з`явилося будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0610220649949, №0610218249178, №0610229650702 (а.с.65, 66).

Відповідно дочастини першої,пункту 1частини третьоїстатті 205КАС Українинеявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справи,за умовищо йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті,крім випадків,визначених цієюстаттею.Якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В частині дев`ятій статті 205 КАС зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вказано в частині четвертій статті 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, з урахуванням вимог частин першої, п`ятої, дев`ятої статті 205, частини четвертої статті250, частини третьої статті 268 КАС України вважає можливим провести розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2822039 від 13 серпня 2024 року встановлено, що 13 серпня 2024 року о 12год. 33 хв. в м. Київ, проспект Миколи Бажана, водій керував транспортним засобом, який після митного оформлення протягом 10 діб не був зареєстрований в уповноваженому органі МВС. Дата проходження митного оформлення 12 лютого 2024 року, також під час перевірки документів виявилось, що водій був позбавлений права керування транспортними засобами Коростишівським райсудом Житомирської області від 11 червня 2024 року, чим порушив п.2.1.а. ПДР керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ, за що передбачена відповідальність за частиною четвертою статті 126 КУпАП (а.с.3, 4, 29, 30).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Конституція України встановлює: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (частина п`ята статті 125 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Конституційний Суд України, у Рішенні від 24 червня 2020 року № 6-р(II)/2020, виснував, що складовим елементом конституційного принципу верховенства права в розумінні статті 8, частини другої статті 55 Конституції України є доступ особи до суду з метою здійснення судового контролю щодо законності та правомірності усіх рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, оскільки в результаті такої діяльності публічної влади можливе свавільне втручання у права, свободи будь-якої фізичної чи юридичної особи (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).

У Рішенні від 1 березня 2023 року № 2-р(II)/2023 Конституційний СудУкраїни наголосив,що здійсненняпублічної владив добропоряднийспосіб вимагаєтого,щоб особібуло наданоможливість удієвий спосібоскаржувати актиорганів публічноївлади,їх посадовихі службовихосіб,їхні діїабо бездіяльність,завдяки чомузабезпечується підзвітністьцих органівта їхпосадових іслужбових осібза ухваленіними рішення,учинені діїабо бездіяльність.Тому адміністративнесудочинство єстрижневим елементомдемократичного врядування,а йогодієвість засадничою длябудь-якогосуспільства,ґрунтованого направовладді. Узахисті людськихправ тадодержанні правовладдяключовим елементомє правоособи оскаржуватирішення,дії абобездіяльність органівпублічної влади,їх посадовихі службовихосіб успосіб використаннясправедливих процесуальнихприписів правав кожномувипадку,коли внаслідокухвалення такихрішень,учинення дійабо бездіяльностізазнають порушенняправа,свободи таінтереси особи. Призначення національної системи адміністративного судочинства полягає в тому, щоб забезпечити судовий контроль щодо рішень, дій або бездіяльності органів публічної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до процедури, узгідненої з вимогами справедливого судового розгляду (абзаци третій п`ятий пункту 5 мотивувальної частини).

У цьому ж Рішенні орган конституційного контролю резюмував: «в юридичних відносинах між особою з одного боку, і державою (в особі органів державної влади) та іншими органами публічної влади із другого, особа завжди є слабшою стороною. Саме тому в державі, керованій правовладдям, мають діяти адміністративні суди, метою діяльності яких є захист особи супроти держави» (абзац другий підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини).

За приписами Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року

№ 580-VIII поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6); під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації; обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції (частина перша та друга статті7).

Стаття 7 КУпАП визначає: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина перша); провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Частиною першою статті 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП унормовано відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Особливістю об`єктивної сторони цього адміністративного проступку, якщо його порівнювати з складом правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті КУпАП, є те, що до відповідальності за цей особливо кваліфікований склад проступку може бути притягнено особу, яка власне була позбавлена права керування транспортними засобами у порядку, встановленому законом.

За правопорушення,передбачене частиноючетвертою статті126КУпАП,може бутинакладене стягненняу видіштрафу урозмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 20400 грн, що, на думку суду, є значним.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття245 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В аспекті притягнення до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, з огляду на суворість санкції цієї норми, орган (посадова особа), уповноважений притягувати до відповідальності осіб за такі правопорушення, крім необхідності суворого дотримання приписів закону щодо гарантування передбачених законодавством вимог до оформлення відповідних адміністративних матеріалів, має ретельного з`ясування всі обставини у частині беззаперечності факту позбавлення особи права керування транспортними засобами.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2024року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до частини четвертої статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до відомостей ЄДРСР постанова Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 червня 2024 року (справа №935/2619/23) набрала законної сили 14листопада 2024 року, оскільки 14 листопада 2024 року постановою Житомирського апеляційного суду (провадження №33/4805/1196/24) рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 було переглянуто по суті.

Як було зазначено, УПП м. Києва своїм правом на відзив, що передбачене статтею 162 КАС України, не скористалося. Відповідно відповідач не надав належних доказів правомірності своїх дій під час постановлення оскаржуваної постанови.

Зокрема, не долучено будь-яких доказів порушення позивачем ПДР України, доказів того, що на момент постановлення оскаржуваної постанови працівники поліції належним чином встановили факт позбавлення позивача права керування транспортним засобом, насамперед стосовно того чи здійснювалася працівниками поліції перевірка щодо набрання судовим рішенням про позбавлення права керування транспортним засобом ОСОБА_1 законної сили, чи було внесено до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості про позбавлення позивача права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою. Крім того, суд звертає увагу, що з огляду на природу адміністративного судочинства, приписи частини четвертої статті 159 КАС України, за якими неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Тож, на думку суду, у цій справі вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, не була доведена відповідачем в повному обсязі.

Отже, суд вважає, що рішення відповідача суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог статті 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог законодавства про адміністративні правопорушення, а саме

статей 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів у справі, а саме встановлення чотирьох обов`язкових елементів: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту і суб`єктивної сторони.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З урахуванням зазначеного, при вирішенні цієї справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.

В силу приписів частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною четвертою статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Згідно з частиною першою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що прийнята відповідачем постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2822039 від 13 серпня 2024 року підлягає скасуванню.

В силу приписів пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, як було зазначено, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, суд констатує, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували правомірність його рішень та дій.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Відповідно до статті 288 КУпАП перевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2822039 від 13серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 гривень підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з УПП м. Києва за рахунок їх бюджетних асигнувань.

На підставі статей 7, 9, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289, 291, 317-1 КУпАП, керуючись статтями 2, 5, 9, 19, 20, 70, 72 77, 79, 122, 139, 241 246, 257, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2822039 від 13 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення задовольнити.

2. Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2822039 від 13 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції міста Києва на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 21 лютого 2025 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції міста Києва, код ЄДРПОУ: 39856296, адреса місця знаходження: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ.

Головуючий суддяТ. І. Якімець