Постанова

від 25.02.2025 по справі 478/1643/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.02.25

22-ц/812/403/25

Провадження №22-ц/812/403/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 лютого 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядкуспрощеного провадженнябез повідомленняучасників справицивільну справу№478/1643/24за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу, яку постановив Казанківський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Іщенко Христини Валеріївни у приміщенні цього суду 06 січня 2025 року, дата складання повного тексту не зазначена, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивованотим,що сторони перебували у шлюбі з 02 квітня 2011 року в якому і них народилися троє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2015 року з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання дітей. Однак, відповідач ухилявся та ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується довідкою Другого ВДВС у Баштанському районі Миколаївської області за виконавчим провадженням ВП№50153586 від 10 грудня 2015 року та має заборгованість у розмірі 429400 грн 95 коп. Крім того відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не цікавиться їх життям та не відвідує ні дома ні в закладах освіти. На думку позивачки, вказане свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Посилаючись навикладене,позивачка просилапозбавити ОСОБА_2 батьківських праввідносно трьохдітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 05 грудня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк, що не може перевищувати десяти днів з дня її отримання, для надання доказів на обґрунтування заявлених нею обставин, які свідчили б про порушення її законних прав та інтересів, зокрема, суд вважав за необхідне надати обґрунтований висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно неповнолітніх дітей на час звернення до суду, а також інші докази, а саме: довідку про склад сім`ї позивачки, відповідача, довідку з Казанківської селищної ради про фактичне місце проживання малолітніх дітей, довідку-характеристику з навчальних закладів за місцем навчання дітей про участь батька ОСОБА_2 у вихованні (шкільному житті, навчанні) дітей, довідку про фактичне місце проживання відповідача на час подання позовної заяви (з якого часу проживав/не проживав) за місцем реєстрації, протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за невиконання батьківських обов`язків (за наявності), та інші докази на підтвердження, що відповідач навмисно ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто як неподану.

Остання ухвала мотивована тим, що позивачка не виконала вимоги ухвали суду від 05 грудня 2024 року, що є підставою для повернення позивачці позовної заяви як неподаної.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що ухвала суду є необґрунтованою й просить її скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що звертаючись до суду з позовом, позивачка зазначила підстави звернення до суду в позовній заяві, а саме ухилення тривалий час відповідача від сплати аліментів на виконання обов`язків з виховання дітей, а також надала до неї всі необхідні, на її думку, докази на підтвердження факту ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, зокрема щодо наявності заборгованості по аліментам та рішення виконавчого комітету № 120 від 15 липня 2021 року. Крім того, позивачка зазначає, що 09 грудня 2024 року вона звернулася із письмовою заявою до сільського голови Казанківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про направлення її заяви до відділу з питань захисту прав дитини Казанківської сільської ради з винесенням її питання до органу опіки та піклування, а також затвердження їх висновку виконкомом щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно їх дітей та для надання характеристики на ОСОБА_2 , акту обстеження місця проживання дітей та довідки про склад її сім`ї. До того ж позивачка зауважує, що не була присутньою в судовому засіданні при винесенні оскаржуваної ухвали, оскільки не була повідомленою про розгляд справи, а вказаною ухвалою порушено її права, свободи, інтереси та обов`язки.

З урахуванням частини 2 статті 369 ЦПК України справу призначено до розгляду без повідомлення учасників.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Статтею 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, в тому числі, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в силу положень ст. 379 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд вважав, що є підстави, визначені частиною 3 статті 185 ЦПК України, для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, оскільки позивачкою вимоги, викладені судом в ухвалі від 05 грудня 2024 року у зазначений судом строк, не були виконані.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд включає, насамперед, принцип доступу до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В силу частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами 1, 3, 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд в ухвалі від 05 грудня 2024 року зазначив про необхідність надання позивачкою обґрунтованого висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно неповнолітніх дітей на час звернення до суду, а також інших доказів на підтвердження навмисного ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей, а саме: довідки про склад сім`ї позивачки, відповідача, довідки з Казанківської селищної ради про фактичне місце проживання малолітніх дітей, довідки-характеристики з навчальних закладів за місцем навчання дітей про участь батька ОСОБА_2 у вихованні (шкільному житті, навчанні) дітей, довідки про фактичне місце проживання відповідача на час подання позовної заяви (з якого часу проживав/не проживав) за місцем реєстрації, протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за невиконання батьківських обов`язків (за наявності).

Постановляючи оскаржувану ухвалу та повертаючи позовну заяву як неподану, суд виходив з того, що позивачкою не виконано вимоги ухвали від 05 грудня 2024 року.

Вирішуючи питання відповідності оскаржуваної ухвали вимогам закону, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із положеннями абзацу 2 частини 6 статті 185 ЦПК України у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Відповідно до змісту статей 12, 13, 81, 175 ЦПК України позивач самостійно визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин.

Суддя згідно статей 175, 177, 185-187 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до статті 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі.

Виходячи з аналізу наведених норм процесуального права, суддя при вирішенні питання щодо прийняття заяви (скарги) не має права давати оцінку зазначеному позивачем складу осіб, які братимуть участь у справі, наведеним доказам, їх достатності, вимагати надання доказів, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Згідно із частиною 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , вона за змістом та формою цілком відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, зокрема, в ній позивачка на власний розсуд визначила учасників справи, виклала зміст позовних вимог, спосіб захисту порушених прав, обставини, якими обґрунтовує свої вимоги; зазначила докази, що підтверджують вказані обставини, та додала їх до заяви.

Також апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень частин 5, 6 статті 19 СК України участь органу опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо поновлення батьківських прав є обов`язковою і саме на цей орган, а не на позивача у справі законодавець покладає обов`язок надати письмовий висновок щодо розв`язання спору, який стосується інтересів дітей, зокрема і позбавлення одного з батьків батьківських прав.

За такого подана ОСОБА_1 позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а тому підстав для залишення її без руху і в подальшому для повернення заявниці не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також залишив поза увагою положення процесуального закону, які регулюють проведення попереднього судового засідання.

Так, відповідно до частини 1 статті 189 ЦПК України завданнями саме підготовчого провадження, а не стадії прийняття позовної заяви, є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Суд в порушення викладених вище положень процесуального закону безпідставно залишив позовну заяву без руху, а в подальшому повернув її позивачці, вдавшись при цьому до оцінки зазначеному нею обґрунтування позовних вимог, наведеним доказам, їх достатності, вимагав надання доказів, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала є помилковою, оскільки суд припустився порушення норм процесуального права, й підлягає відповідно до вимог пункту 4 статті 379 ЦПК України скасуванню, а справа поверненню до суду для продовження розгляду.

З огляду на положення статті 141 ЦПК України, результати розгляду апеляційної скарги, за якими апеляційним судом нове рішення по справі не приймалось та не змінювалось судове рішення суду першої інстанції, відсутні підстави для розподілу судових витрат, який слід провести за наслідками розгляду справи.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Казанківськогорайонного судуМиколаївської області від 06 січня 2025 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав повернути до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повна постанова виготовлений 25 лютого 2025 року