Рішення

від 07.04.2025 по справі 478/1643/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1643/24

пров. №2/478/171/2025

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2025 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.

за участю:

секретаря судових засідань Крюкової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі судових засідань Казанківського районного суду Миколаївської області в смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка звернулась до суду в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до ОСОБА_5 , третя особа: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що з 02.04.2011 року до 14.09.2015 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_5 . Від шлюбу в них народились спільні діти - доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких записаний відповідач - ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу діти проживають разом з позивачем, при цьому відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не спілкується з доньками, не утримує їх матеріально, не цікавиться їхнім життям, не приймає участі у їх фізичному і духовному розвитку, має заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньок.

Всі турботи по утриманню та вихованню дітей взяла на себе позивачка, яка забезпечує їм достатній рівень життя, створила належні та достатні соціально побутові умови, забезпечує одягом та належним харчуванням. Слідкує за їх розвитком, дозвіллям, навчання та здоров`ям. Проживають відповідачка із дітьми та відчимом спільно, у власному будинку. Вітчим працевлаштований, має стабільний заробіток.

Згідно рішення виконавчого комітету Казанківської селищної ради від 15.07.2021 року № 120 та від 25.02.2025 року було затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до його малолітніх дітей.

Позивач зазначає, що відповідач не змінив свого ставлення до дітей, не цікавиться їх долею, свого відношення до них не змінив та свідомопродовжує не виконувати (нехтувати) свої батьківських обов`язків по відношенню до свого неповнолітнього сина.

Посилаючись на наведене, у зв`язку з тим, що відповідач злісно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітніх дітей, позивач просила винести рішення про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно його доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 06.03.2025 року провадження у справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Згідно поданої заяви просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явився, надали до суду в якій просила справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги підтримують, просить суд їх задовольнити.

З огляду на те що сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, враховуючи неприбуття в судове засідання відповідача та не подав до суду відзив, з урахуванням обставин справи, суд з огляду на ст. ст. 280 - 281 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно статті 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Згідно із частиною 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відповідач ОСОБА_5 , є батьком малолітніх дітей, доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, батьком дітей у графі «Батьки» батьком дітей згідно вказаних свідоцтв записано ОСОБА_6 .

Згідно рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 04.09.2015 року шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_6 було розірвано.

21.12.2015 року Казанківським районним судом Миколаївської області було видано судовий наказ (справа № 478/1972/15-ц) про стягнення із ОСОБА_6 аліментів на утримання малолітніх дітей, доньок - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.

Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, наданого Другим відділом ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 з грудня 2015 року по жовтень 2024 року має заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітніх дітей в загальному розмірі 429400,95 грн.

В провадженні СВ Казанківського ВП Новобузького відділу ГУНП в Миколаївській області знаходились на розгляді матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150240000382 від 30.06.2016 року відносно ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (ухилення від сплати аліментів).

Постановою заступника начальника СВ Казанківського ВП Новобузького відділу ГУНП в Миколаївській області к-на поліції Дьоміна О.П. від 19.09.2016 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань за № 12016150240000382 від 30.06.2016 року було закрито.

Згідно витягів з реєстру Казанківської територіальної громади від 13.03.2025 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з даними Казанківської селищної ради позивачка ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 фактично проживають разом із чоловіком позивачки (вітчимом) ОСОБА_8 , з яким позивачка уклала шлюб 30.04.2024 року (копія свідоцтва про шлюб № НОМЕР_4 ), за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Довідки за вих/№ 01-14/251 від 09.11.2023 року вбачається що позивачка ОСОБА_1 є працевлаштованою, має постійне місце роботи та постійний заробіток, - працює в Казанківській гімназії № 1 на посаді підсобного працівника закладу.

Згідно характеристики, наданою Казанківським ліцеєм Казанківської селищної ради встановлено, що ОСОБА_2 навчається у вказаному навчальному закладі. Має навчальні досягнення середнього рівня. Мати дитини ( ОСОБА_1 ) приділяє належну увагу у вихованні доньки, завжди відвідує батьківські збори та підтримує зв`язок з класним керівником. Біологічний батько ОСОБА_9 шкільним життям та навчанням дитини не цікавиться.

Згідно характеристик, наданих Казанківською гімназією № 1 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються у вказаному навчальному закладі у 8-б класі та 4-а класі відповідно. Мають навчальні досягнення середнього рівня. Мати дитини ( ОСОБА_1 ) цікавиться навчанням доньок та відповідально ставиться до їх виховання. Батько ОСОБА_5 нехтує їх вихованням та не приймає участі у житті доньок.

Згідно з Актів обстеження матеріально-побутових умов фактичного місця проживання від 11.06.2024 року та від 13.03.2025 року, складених посадовими особами Центру надання соціальних послуг Казанківської селищної ради Баштанського району встановлено, що матеріально-побутові умови дітей (родини ОСОБА_1 ), яка складається з п`яти осіб: ОСОБА_1 (позивач), чоловік ОСОБА_8 , діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , - задовільні.

Рішенням виконавчого комітету Казанківської селищної ради від 25.02.2025 року № 33 затверджено Висновоккомісії з питань захисту прав дитини Казанківської селищної ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_5 щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З вказаного висновку вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом з матір`ю та вітчимом по АДРЕСА_2 . Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано на підставі рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 04.09.2015 року. 30.05.2024 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 , виховують спільну дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно Акта-обстеження матеріально-побутові умови задовільні.

Згідно зібраних матеріалів - характеристик та опитування сусідів встановлено, що батько дітей ОСОБА_5 не приймає ніякої участі у вихованні дітей, ухиляється від виконання ним батьківських обов`язків, не спілкується з дітьми. Не цікавиться їх фізичним та психологічним здоров`ям та взагалі не відвідує їх починаючі з 2012 року. Матеріально не забезпечує та не допомагає. Має велику заборгованість по аліментам, яку не сплачує з грудня 2015 року.

Місце перебування ОСОБА_10 , який зареєстрований у АДРЕСА_3 невідоме. Згідно довідки старости Новолазовірвського старостинського округу останій за місцем реєстрації не проживає з 2016 року. Останнє відоме його місце проживання АДРЕСА_4 .

З огляду на наведений висновок, орган опіки та піклування Казанківської селищної ради вважає доцільним позбавити відповідача ОСОБА_5 батьківських прав відносно його малолітніх дітей.

Відповідно статті 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Згідно із частиною 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164 - 167).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в статті 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77 - 78, частин 3 - 4 статті 82, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Нормами частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За нормами ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а також протягом шести місяців не виявили відносно дитини батьківської опіки.

Відповідно до ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що після розлучення, яке мало місце у 2015 році, відповідач свідомо залишив свою родину та дітей, ситуація не змінилася і відповідач продовжує свідомо не виконувати свої батьківські обов`язки, не здійснює утримання дітей, не займається їх фізичним та розумовим розвитком, не цікавиться долею своїх дітей.

Таким чином, діти позбавлена не тільки батьківської турботи та піклування, забезпечення фізичного та духовного розвитку зі сторони батька, а й необхідного для нормального психологічного розвитку спілкування із рідними їм людьми (батьком).

Зазначені фактори суд розцінює як ухилення від виховання дітей саме у зв`язку з винною поведінкою батька - відповідача по справі, так як він свідомо нехтував своїми обов`язками, не вживає будь-яких дій, з метою їх належного утримання та виховання.

В судовому засіданні не встановлено поважності причин такого тривалого невиконання ОСОБА_5 обов`язків щодо виховання дітей та, на думку суду, діями відповідача свідомо тривалий час порушуються права його дітей на отримання з боку батька належного виховання, спілкування, уваги, турботи та матеріального забезпечення. Відсутні об`єктивні підстави, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку батька відносно своїх дітей, тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідача окрім позбавлення його батьківських прав будуть недостатніми, а позбавлення його батьківських прав буде відповідати інтересам дітей.

У зв'язку з чим суд, приймаючи до уваги встановлені в сукупності докази та обставини у ході повного, всебічного й об`єктивного їх з'ясування, характер ставлення відповідача до дітей, усвідомлюючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка порушує батьківські обов'язки, діючи в інтересах дітей, вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітніх дітей.

Згідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 1211,20 грн.

Крім того, суд вважає необхідним роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Казанківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_5 , по відношенню до своїх дітей, неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: не відомо, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 грн 20. коп.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Повний текст рішення складено 10.04.2025 року.

Суддя: Х.В. Іщенко