Постанова

від 20.02.2025 по справі 676/2325/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 676/2325/22

Провадження № 22-ц/820/287/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представниці відповідача Лізвінської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільського міського голови Посітка МихайлаВолодимировича, Комунального підприємства «Комбінат благоустрою», Кам`янець-Подільської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, стягнення середнього заробітку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам`янець-Подільського міського голови ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Комбінат благоустрою» (далі Підприємство), Кам`янець-Подільської міської ради (далі Рада) про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі.

ОСОБА_1 зазначив, що з 1 лютого 2011 року він обіймав посаду директора Підприємства за контрактом, дія якого неодноразово продовжувалася (далі контракт). Востаннє на підставі розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови №253-к від 10 грудня 2019 року дія контракту була продовжена на строк до 10січня 2023 року.

Розпорядженням Кам`янець-Подільського міського голови №64-к від 1березня 2022 року достроково припинено (розірвано) контракт та звільнено позивача з посади з 16 березня 2022 року згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) з підстав, передбачених контрактом.

Це звільнення є незаконним з огляду на наступне.

Позивача звільнено у зв`язку з порушенням норм контракту: підпункту в) пункту 27 контракту невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості з заробітної плати; підпункту и) пункту 27 контракту допущення зростання обсягів простроченої кредитної заборгованості; підпункту й) пункту 27 контракту порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства та зобов`язань, передбачених пунктом 12 цього контракту (забезпечувати ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством майна та матеріалів, фінансових та трудових ресурсів; забезпечити своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи Пенсійний фонд, та недопущення заборгованості по заробітній платі; забезпечувати дотримання в діяльності очолюваного підприємства законів України, Господарського кодексу, інших законодавчих актів України, а також рішень міської ради та виконавчого комітету).

Фактично позивачу ставиться в вину недотримання строків виплати працівнику підприємства ОСОБА_3 належних йому при звільненні сум, невиконання зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, невиконання зобов`язань щодо виплати працівникам заробітної плати, допущення зростання обсягів прострочення кредиторської заборгованості та порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства. Ці порушення сталися внаслідок неналежного фінансування Підприємства з боку Ради як засновника (власника) та Департаменту житлово-комунального господарства як розпорядника бюджетних коштів, а тому вина позивача у невиконанні умов контракту відсутня.

Водночас звільнення позивача проведено з порушенням установленого порядку, оскільки він не був попереджений про дострокове розірвання контракту за два тижні, а його звільнення відбулося без проведення інвентаризації майна та не за рішенням Ради.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови ОСОБА_2 №64-к від 1березня 2022 року «Про дострокове припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 », поновити його на посаді директора Підприємства та стягнути з Підприємства на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав суду заяву про уточнення позовних вимог.

З посиланням на те, що 3 червня 2022 року Радою прийнято рішення про ліквідацію Підприємства, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови Посітка М.В. №64-к від 1березня 2022 року «Про дострокове припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 » та стягнути з Підприємства на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 про поновлення його на посаді директора Підприємства залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2024 року в позові ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови Посітка М.В. №64-к від 1березня 2022 року «Про дострокове припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 », стягнення з Підприємства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 248053 грн 82 коп. відмовлено.

Суд керувався тим, що протягом 2020-2021 років Підприємство не виконало зобов`язання перед бюджетом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів і перед працівниками щодо виплати заробітної плати. Відтак мало місце невиконання ОСОБА_1 обов`язків за контрактом, що є підставою для дострокового припинення трудового договору. Звільнення ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, внаслідок чого підстави для визнання незаконним і скасування розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови ОСОБА_2 про дострокове припинення (розірвання) контракту з позивачем відсутні. У зв`язку з цим не підлягає задоволенню позов ОСОБА_1 про стягнення з Підприємства на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов про визнання протиправним і скасування розпорядження про дострокове припинення контракту та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити. При цьому ОСОБА_1 послався на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що порушення Підприємством зобов`язання перед бюджетом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів і перед працівниками щодо виплати заробітної плати сталися внаслідок неналежного фінансування Підприємства з боку Ради як засновника (власника) та Департаменту житлово-комунального господарства як розпорядника бюджетних коштів, а тому вина позивача у невиконанні умов контракту відсутня. Крім того, звільнення позивача проведено з порушенням установленого порядку, оскільки він не був попереджений про дострокове розірвання контракту за два тижні, а його звільнення відбулося без проведення інвентаризації майна та не за рішенням Ради. Відтак оскаржуване розпорядження міського голови є незаконним і підлягає скасуванню, а Підприємство має виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Рада у відзиві на апеляційну скаргу та Підприємство у письмових поясненнях просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Рішенням Виконавчого комітету Ради від 12 грудня 2019 року №137С затверджено Статут Підприємства (нова редакція) (далі Статут), згідно якого Підприємство засноване на власності територіальної громади міста Кам`янця-Подільського.

Пунктом 5.1 Статуту визначено, що управління Підприємством від імені територіальної громади міста Кам`янця-Подільського здійснює засновник Рада, орган управління майном Рада, директор Підприємства.

В силу пунктів 5.4, 5.5 Статуту поточне (оперативне) управління Підприємством здійснює директор Підприємства, який призначається міським головою шляхом укладення з ним контракту. Директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені цим Статутом до компетенції засновника та органу управління майном.

Директор Підприємства, зокрема: несе повну відповідальність за стан і діяльність Підприємства, дотримання фінансової, договірної та трудової дисципліни згідно із законодавством України; розпоряджається майном та коштами, відповідно з діючим законодавством і цим Статутом; несе особисту відповідальність за формування та виконання фінансових планів та своєчасну виплату заробітної плати працівникам Підприємства, ефективне і раціональне використання коштів Підприємства (пункт 5.6 Статуту).

З 1 лютого 2011 року ОСОБА_1 обіймав посаду директора Підприємства за контрактом, дія якого неодноразово продовжувалася. Останній контракт укладений 10 грудня 2019 року між Радою в особі міського голови Сімашкевича М.Є. (Власник) та ОСОБА_1 (Керівник) на строк з 11 січня 2020 року до 10 січня 2023 року.

Відповідно до пункту 8 контракту Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, Статутом підприємства, колдоговором підприємства та цим контрактом.

За змістом пункту 12 контракту Керівник на період дії контракту зобов`язаний: забезпечити безперебійну та ефективну роботу підприємства; забезпечувати встановлений режим роботи підприємства; нести матеріальну відповідальність за збитки, нанесені підприємству; забезпечувати санітарні і технічні умови діяльності підприємства; забезпечувати дотримання в діяльності очолюваного підприємства Законів України, Господарського Кодексу, інших законодавчих актів України, а також рішень міської ради та виконавчого комітету; дотримуватись умов колективного договору; забезпечувати виконання планів соціального та економічного розвитку підприємства; забезпечувати дотримання законності, дисципліни, правил і норм охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки, трудової дисципліни; забезпечувати своєчасне подання встановленої статистичної та бухгалтерської звітності; забезпечувати ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством майна та матеріалів, фінансових та трудових ресурсів; забезпечити своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи Пенсійний фонд та недопущення заборгованості по заробітній платі.

Як передбачено пунктом 15 контракту, Власник звільняє Керівника у разі закінчення контракту, достроково за вимогою Керівника, а також у випадку порушень законодавства та умов контракту.

Пунктом 23 контракту встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим контрактом.

Згідно з пунктом 26 контракту цей контракт припиняється: а) після закінчення терміну дії контракту; б) за угодою сторін; в) до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 27, 28 цього контракту; г) з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

В силу пункту 27 контракту Керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Власника, у тому числі за пропозицією міської ради, до закінчення терміну його дії: у разі невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості з заробітної плати (підпункт «в»); у разі допущення зростання обсягів простроченої кредитної заборгованості (підпункт «и»); у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства та зобов`язань, передбачених пунктом 12 цього контракту (підпункт «й»). При достроковому розірванні контракту у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених контрактом, Керівник попереджається за два тижні.

1 березня 2022 року Кам`янець-Подільський міський голова ОСОБА_2 видав розпорядження №64-к «Про дострокове припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 », згідно з яким достроково припинено (розірвано) контракт і звільнено ОСОБА_1 з посади директора Підприємства з 16 березня 2022 року відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, а саме підпунктів «в», «и», «й» пункту 27 контракту.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В силу пункту 4 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» (далі Положення №170), контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.

Згідно з пунктом 16 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року №203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті.

У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункт 21 Положення №170).

Як передбачено пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, трудовий договір може бути припинений з підстав, передбачених контрактом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що контракт як особлива форма трудового договору є письмовою угодою між працівником і роботодавцем, що укладається у визначених законом випадках та регламентує умови трудового договору, строк його дії, взаємні права та обов`язки сторін, їх відповідальність (у тому числі матеріальну), умови матеріального забезпечення та організації праці, підстави розірвання договору, в тому числі дострокового, тощо.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (див. постанову Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі №757/42262/15-ц).

Конституційний Суд України рішенням у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство») від 9 липня 1998 року №12-рп/98 роз`яснив, що сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 6листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

У постанові від 29 травня 2019 року у справі №452/970/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.

Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2018 року у справі №463/3091/15 зазначив, що з врахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, наявність чи відсутність вини керівника не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у даному випадку є сам факт порушення, а встановлена вина керівника, лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу.

Зібрані докази вказують на те, що між Радою в особі міського голови та ОСОБА_1 як керівником Підприємства був укладений контракт на відповідних умовах із зазначенням додаткових підстав припинення трудових відносин сторін. Оскільки ОСОБА_1 обіймав керівну посаду в Підприємстві, що пов`язано з покладенням на нього додаткової відповідальності за здійснення керівництва підприємством, то застосування додаткових підстав для звільнення із займаної посади є виправданим і правомірним.

Підставою для розірвання трудового договору з ОСОБА_1 стало неналежне виконання ним умов контракту у період з 1 січня 2020 року до 7травня2021 року.

Так, із звіту контрольного заходу Комунального підприємства «Комбінат благоустрою» від 31 серпня 2021 року №4/32316735 (т. 1 а.с. 21-30) слідує, що всупереч вимог статей 47, 116 КЗпП України працівнику Підприємства ОСОБА_3 в день звільнення 27 квітня 2021 року не була виплачена заробітна плата.

Також у вищевказаний період мало місце невиконання Підприємством зобов`язань перед бюджетом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів і перед працівниками щодо виплати заробітної плати, допущено зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості та порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства.

Відповідно до довідок Підприємства від 20 квітня 2021 року №95 (т. 1 а.с. 39), від 12 травня 2021 року №123 (т. 1 а.с. 40), від 17 лютого 2022 року б/н з оборотно-сальдовими відомостями по рахункам (т. 1 а.с. 42-47):

- станом на 20 квітня 2021 року заборгованість Підприємства по податкам, зборам та обов`язковим платежам становила: 10025 грн 26 коп. податок на землю (за жовтень грудень 2020 року, січень березень 2021 року); 93063 грн 44 коп. орендна плата за землю (за жовтень грудень 2020 року, січень березень 2021року); 129198 грн податок на додану вартість (за жовтень листопад 2020року);

- станом на 12 травня 2021 року заборгованість Підприємства по податкам, зборам та обов`язковим платежам і заробітній платі становила: 11696 грн 14 коп. податок на землю (за жовтень грудень 2020 року, січень квітень 2021 року); 109447 грн 32 коп. орендна плата за землю (за жовтень грудень 2020 року, січень квітень 2021 року); 129198 грн податок на додану вартість (за жовтень листопад 2020 року); 328500 грн заробітна плата за квітень 2021 року; 144600 грн єдиний соціальний внесок, податок на доходи та військовий збір.

- станом на 7 травня 2021 року заборгованість Підприємства по податкам, зборам та обов`язковим платежам і заробітній платі становила: 11696 грн 14 коп. податок на землю; 109447 грн 32 коп. орендна плата за землю; 328411 грн 46коп. заробітна плата; 48155 грн 83 коп. єдиний соціальний внесок; 90510грн 85 коп. податок на доходи; 5965 грн 33 коп. військовий збір.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року по справі №560/8569/21 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області стягнуто з Підприємства кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 85011 грн 02 коп. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу. Цим рішенням встановлено, що Підприємство має заборгованість за платежами до бюджету, яка виникла внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань:

1) по земельному податку з юридичних осіб в сумі 8331 грн 44 коп. згідно з:

- податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2020 рік (звітна) від 31 лютого 2020 року за жовтень грудень 2020 року (з врахуванням переплати в сумі 22 грн 94 коп.) в розмірі 4989 грн 68 коп.;

- податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2021 рік (звітна) від 12 лютого 2020 за січень лютий 2021 року в розмірі 3341 грн 76 коп.;

2) по орендній платі з юридичних осіб в сумі 76679 грн 58 коп. згідно з:

- податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік (уточнююча) від 30 жовтня 2020 року (з урахуванням переплати в сумі 18821 грн 78коп.) за жовтень грудень 2020 року в сумі 43911 грн 82 коп.;

- податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (звітна) від 12 лютого 2020 року за січень лютий 2021 року в розмірі 32767 грн 76коп.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 січня 2022року по справі №560/18535/21 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області стягнуто з Підприємства кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 156415 грн 70 коп. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, та за рахунок готівки, що належить відповідачу. Цим рішенням встановлено, що Підприємство має заборгованість за платежами до бюджету, яка виникла внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань:

- по земельному податку з юридичних осіб (з урахуванням часткової сплати за серпень 2021 року в розмірі 22 грн 94 коп.) в сумі 3318 грн 88 коп. згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (звітна) від 12лютого 2021 року за серпень вересень 2021 року;

- по орендній платі з юридичних осіб (з врахуванням часткової сплати за березень 2021 в розмірі 16383 грн 86 коп.) в сумі 98303 грн 30 коп. згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (звітна) від 12лютого 2021 року за березень вересень 2021 року;

- по податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями по податку на додану вартість за червень 2021 року (з врахуванням часткової сплати в розмірі 12112 грн 42 коп.) в сумі 10905 грн 58 коп.; за липень 2021 року в сумі 9767 грн; за серпень 2021 року в сумі 34121 грн.

Отже, ОСОБА_1 не виконав належним чином умови контракту, що призвело до виникнення та зростання заборгованості Підприємства перед бюджетом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів і перед працівниками щодо виплати заробітної плати.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання контракту з ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги про визнання незаконним і скасування розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови №64-к від 1 березня 2022 року «Про дострокове припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 » не підлягають задоволенню. При цьому суд правомірно керувався тим, що визначальним для припинення дії трудового договору є сам факт порушення позивачем умов контракту, а не наявність чи відсутність його вини у цьому порушенні.

Також суд дійшов правильного висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 про стягнення з Підприємства на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги про незаконність оспорюваного розпорядження міського голови не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Є безпідставними й твердження ОСОБА_1 про порушення порядку його звільнення.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України від 21травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21Закону України «Про культуру».

Пунктом 5.4 Статуту визначено, що директор Підприємства призначається міським головою шляхом укладення з ним контракту.

Відтак звільнення ОСОБА_1 правомірно відбулося за розпорядженням міського голови, а не рішенням Ради.

За змістом пункту 22 Положення №170 у разі невиконання чи неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.

Аналогічне положення закріплено у пункті 27 контракту.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_1 був попереджений про розірвання контракту 1 березня 2022 року, тобто за два тижні до звільнення, проте відмовився від одержання копії відповідного розпорядження.

У зв`язку з цим 2 березня 2022 року міський голова направив копію розпорядження про звільнення на зазначену у контракті адресу проживання ОСОБА_1 , однак позивач не отримав це відправлення (т. 1 а.с. 145-146).

Отже відповідачами вжиті всі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дострокове розірвання контракту.

Водночас непроведення інвентаризації матеріальних цінностей у Підприємстві на дату звільнення ОСОБА_1 не впливає на законність оспорюваного розпорядження.

Суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам і з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2025 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Бондар О.О.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 54