Рішення

від 10.02.2025 по справі 173/969/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/969/23

Провадження №2/173/28/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю: позивача - ОСОБА_1

Представника позивача - адвоката Точиліна М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в залі суду, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Вільногірської міської ради, як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів ,-

ВСТАНОВИВ:

12.04.2023 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів до відповідача, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Вільногірської міської ради, як орган опіки і піклування

26.04.2023 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи

05.05.2023 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 30.06.2023 року.

14.06.2024 року проведений перерозподіл цивільної справи іншому складові суду. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 14.11.2024 року

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

14.11.2024 року проведене підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду на 10.02.2025 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.

10.02.2025 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить позбавити батьківських прав відповідачку по відношенню до її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: з 2011 року він і ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах. З 15 січня 2015 року вони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1 від 15.01.2015 року.

Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із дружиною вони мешкали в АДРЕСА_1 .

З початком військових дій, а саме з 06 березня 2022 року, він був зарахований до складу Збройних Сил України і на теперішній час перебуває на військовій службі.

Їхні малолітні діти залишились з відповідачкою.

Він належним чином приймав та приймає участь в утриманні дітей більшу частину свого грошового утримання він надсилав відповідачці.

Але після його від`їзду відповідачка змінила свою поведінку, стала зловживати спиртними напоями. Перестала опікуватись дітьми. Отримані від нього гроші витрачала на алкогольні напої, не сплачувала комунальні послуги в будинку. Тому в будинку по АДРЕСА_1 припинене електропостачання. Після цього відповідачка разом з дітьми в грудні місяці 2022 року переїхала до АДРЕСА_2 до своїх родичів. Діти перестали відвідувати навчальний заклад. ОСОБА_2 , стала застосовувати до дітей насильство, побиття, спричиняла їм тілесні ушкодження.

Тому в січні 2023 року він змушений був взяти короткочасну відпустку та приїхати до дітей. Він забрав дітей з того помешкання, де вони перебували та привіз їх до міста Вільногірськ. Зараз діти мешкають у доньки від першого шлюбу - ОСОБА_6 , 1997 року народження. Оскільки на час його приїзду у дітей були тілесні ушкодження, він привіз їх на прийом до лікаря, лікар оглянув дітей та зафіксував тілесні ушкодження. Потім він звернувся із заявою до поліції. За даним фактом відкрите кримінальне провадження та ведеться досудове розслідування.

З того часу мати самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться успіхами доньки і сина в навчанні, не турбується про стан їх здоров`я, фізичний і духовний розвиток. Діти весь час мешкають зі старшою сестрою, яка займається їхнім вихованням. Він спілкується із дітьми засобами зв`язку. Надсилає грошові кошти на їх належне утримання та навчання.

Відповідачка не утримує дітей, не надає ніякої матеріальної допомоги дітям. Не підтримує з ними зв`язок. Свої батьківські обов`язки не виконує протягом тривалого часу, не здійснює дій, спрямованих на їх виконання.

Необхідність захисту прав та законних інтересів малолітніх дітей й стало підставою звернення із позовом до суду.

В судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити, давши пояснення фактично викладені в позовній заяві. Також позивач пояснив, що ще під час спільного проживання з відповідачкою він вбачав її схильність до вживання спиртних напоїв. Але в той час він контролював її поведінку та відповідачка приховувала свої негативні схильності. Коли він пішов на службу до лав Збройних Сил України, відповідачка почала зловживати спиртними напоями, дітьми не цікавилась. Не приймала участь у їх вихованні, часто залишала одних. Грошові кошти, які він надсилав сім`ї витрачала виключно на власні потреби. Внаслідок чого він змушений був взяти відпустку, забрати дітей та діти почали проживати з старшою сестрою, донькою відповідачки від першого шлюбу. На даний час діти живуть разом з ним.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином . Відзив на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Письмових пояснень суду не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши учасників розгляду справи, думку дитини, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони з 2011 року перебували у фактичних шлюбних відносинах. З 15 січня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1 від 15.01.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

Сторони мешкали в АДРЕСА_1 .

З початком військових дій, а саме з 06 березня 2022 року позивач був зарахований до складу Збройних Сил України і на теперішній час перебуває на військовій службі, що підтверджується витягом д наказу.

Малолітні діти сторін залишились з відповідачкою.

Проте в порушення ст.ст. 150, 180 СК України, згідно яких батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя, поважати дитину, утримувати дитину до досягненню нею повноліття, як встановлено в судовому засіданні відповідачка, ОСОБА_2 , почала ухилятися від виконання цих своїх обов`язків, не бажає займатись вихованням та утриманням своїх малолітніх дітей.

Факт ухилення відповідачки від виконання своїх материнських обов`язків по вихованню дітей підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що він є сином відповідачки від першого шлюбу. Його мати, відповідачка у справі, пиячить. Це було, коли ще він з сестрою були дітьми, та продовжилось і на даний час. Мати ніколи не приділяла належної турботи про дітей, не доглядала їх , не виховувала. Таке відношення було у відповідачки і до нього і до цих діток. Коли батька дітей призвали на службу в Армію, а відповідачка отримала свободу, вона поводила себе як їй хотілося, за дітьми догляду не здійснювала. Він проживав на той час окремо, але двічі на тиждень приїздив до дітей. Діти були занедбані, брудні, голодні, до школи не ходили. Він прав речі дітям, готував їжу. Але це не подобалось відповідачці, тоді дітей забрала до себе його сестра, яка здійснювала догляд за ними. Потім дітей взяв до себе він та забезпечив їм належні умови для проживання. Батько завжди піклувався про дітей. Надсилав кошти на їх утримання, телефонував, купував необхідні речі. В результаті неналежного догляду відповідачки ОСОБА_9 захворів, але мати не придавала цьому уваги, він повів хлопчика до лікарні, у нього виявили пневмонію, та саме він здійснював лікування дитини. Протягом року до повернення батька, діти проживали з ним, а мати дітьми не цікавилась, якщо і телефонувала, то завжди в нетверезому стані. З якимись претензіями.

Допитані в судовому засіданні діти; ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснили, що в даний час вони проживають разом з батьком. Мати проживає окремо від них. З ними майже не спілкується. Іноді телефонує, але завжди в нетверезому стані. Мати сама залишила їх та проживає окремо, тому вони не заперечують проти позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2023 року проживали разом зі своїм старшим братом та сестрою, а після повернення батька зі служби в лавах Збройних Сил України, разом за батьком.

Мати проживає окремо від дітей та їх долею не цікавиться.

Згідно наданих на дітей характеристик судом встановлено, що мати дітей не створювала належні умови для їх навчання. Діти під час дистанційного навчання на уроки не виходили, не виконували домашні завдання. Класний керівник неодноразово намагався в телефонному режими та за допомогою СМС- повідомлень довести до матері її відповідальність за навчання дітей. Але належних результатів такі дії не надали. Мати постійно посилалась, то на відсутність світла, то зв`язку або інтернету. Після того як діти почали проживати зі своєю старшою сестрою, ситуація в сім`ї змінилась. Діти почали належно виходити на заняття, виконувати завдання, були охайними. Сестра та батько дітей постійно підтримують зв`язок з класним керівником, цікавляться успіхами дітей.

За місцем проживання відповідачка характеризується негативно, не працює. Зловживає спиртними напоями, материнським піклуванням та вихованням дітей не займається. Неодноразово надходили скарги від вчителів, що діти пропускають шкільні зайняття.

Відповідно до консультативних медичних висновків від 06.01.2023 року у дитини ОСОБА_3 виявлені забій та гематома правого стегна. У дитини ОСОБА_4 - забій, гематома лівої гомілки.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслдувань від 01.02.2023 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до рішення органів опіки та піклування виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 22.05.2024 року, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір`ю, батьком обов`язків по вихованню доньки, а також встановити, що мати , батько ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Виходячи з вищевикладених обставин, та оцінюючи всі надані суду докази в їх сукупності, суд у відповідності із обраним позивачем способом захисту порушених прав малолітніх дітей, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги та позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до її дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки судом встановлено, що відповідачка свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо участі у вихованні дітей. Будь-яких перешкод, які б заважали відповідачці виконувати свої материнські обов`язки по відношенню до дітей судом не встановлено. Відповідачка залишила дітей на своїх старших дітей, а в подальшому на позивача і лише інколи телефонує їм, але не приймає участі у їх вихованні та не проявляє материнської турботи про них . Така поведінка матері є свідомою, систематичною та протягом значного періоду часу не змінюється.

До такого висновку суд приходить ще й з тих підстав, що мати не з`явилась в жодне із призначених судових засідань. Будь-яких заперечень проти позовних вимог не надала. Своєї поведінки протягом розгляду справи не змінила. Тобто виявляє свою байдужість до долі дітей, та ставить свої потреби та інтереси вище потреб дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, - при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Суд вважає за потрібне стягнути з відповідачки аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім`я позивача, батька дітей, в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття.

Після досягнення повноліття найстаршою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України - Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Таким чином рішення суду після набрання законної сили направити Вільногірському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для відома

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 грн. 60 коп., так як судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог. Також з позивача підлягають стягненню аліменти в рахунок держави в сумі 1 211 грн. 20 коп., оскільки судом ухвалюється рішення і про стягнення аліментів на утримання дітей, відносно яких відповідач позбавляється батьківських прав.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України. суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Вільногірської міської ради, як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , по відношенню до її малолітніх дітей: малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження якої зареєстроване Вільногірським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 11 вересня 2012 року, актовий запис № 167 і сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження якого зареєстроване Вільногірським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 18 березня 2014 року, актовий запис № 38.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 12 квітня 2023 року і до повноліття старшої дитини.

Після досягнення повноліття найстаршою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 1 073 грн., 60 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір на користь держави в сумі 1 211грн., 20 коп.., за позовними вимогами про стягнення аліментів .

Копію рішення після набрання законної сили направити Вільногірському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для відома.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20.02.2025 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 25.02.2025 року

Дата набрання законної сили: 25.03.2025 року