Постанова

від 18.02.2025 по справі 911/1689/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа№ 911/1689/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 18.02.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Київської області

від 09.11.2023 (повний текст складено та підписано 21.03.2024)

та на додаткове рішення від 14.12.2023 (повний текст складено та підписано 22.03.2024)

у справі №911/1689/23 (суддя А.Ю. Кошик)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн"

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКЗТ Трейд"

прo стягнення 6 093 289,32 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Тарасенко К.В., Кравчук Г.А. перебувала справа 911/1689/23.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 р. та додаткове рішення від 14.12.2023 р. у справі №911/1689/23 залишено без змін.

26.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у якій заявник просив стягнути з позивача на користь відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

30.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, які обгрунтовані тим, що витрата заявленого адвокатом часу не є співмірною до складності спору та, відповідно, нарахована адвокатом вартість таких послуг не може бути обгрунтованою та пропорційною до предмета спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та на додаткове рішення від 14.12.2023 у справі №911/1689/23 призначено на 24.09.2024.

23.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.09.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та на додаткове рішення від 14.12.2023 у справі №911/1689/23, не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та на додаткове рішення від 14.12.2023 у справі №911/1689/23, призначено на 12.11.2024.

26.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судове засідання призначене на 12.11.2024 не відублося, у зв`язку з перебування судді Кравчука Г.А. на лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1689/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.11.2024, справу №911/1689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла ухвала про відкриття касаційного провадження у справі №911/1689/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 зупинено провадження у справі №911/1689/23 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 та на додаткове рішення від 14.12.2023 у справі №911/1689/23 до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця". Матеріали справи №911/1689/23 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 911/1689/23 залишено без змін.

23.01.2025 через канцелярію суду надійшли матеріали справи №911/1689/23 від Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 поновлено апеляційне провадження у справі №911/1689/23. Судове засідання призначено на 18.02.2025.

04.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 задоволено заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 18.02.2025 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по справі. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 11.02.2025.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення та заслухавши надані позивачем та відповідачем пояснення, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесених в суді апеляційної інстанції витрат у розмірі 20 000,00 грн ТОВ "Натан Констракшн" до суду надано: копію договору (угоди) про надання правової допомоги №б/н від 13.06.2023, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 23.07.2024 на суму 20 000,00 грн, копію платіжної інструкції №1214 від 23.07.2024 на суму 20 000,00 грн та ордер серії ВН №1366249 від 20.05.2024.

Відповідно до укладеного між відповідачем (надалі - клієнт) та адвокатом Нестеровою Ольгою Валеріївною (надалі - адвокат) договору від 13.06.2023, сторонами погоджено наступне:

- цей Договір регулює порядок надання Адвокатом Клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі, але не обмежуючись, складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи відзив та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі № 911/1689/23 (пункт 1.1 Договору);

- вартість надання послуг складає 2 000,00 грн на годину надання послуги, вартість представництва в судовому засіданні - 2 000,00 грн незалежно від тривалості судового засідання. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт (пункт 1.3 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що в акті прийому-передачі наданих послуг від 23.07.2024 року, клієнт та адвокат (виконавець) визначили наступний склад правової допомоги, що надається за договором:

- ознайомлення із апеляційною скаргою, складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво інтересів в судовому засіданні 23.07.2024 року.

Загальна вартість виконаних робіт адвокатом Нестеровою О.В. згідно наведеного вище переліку, становить 20 000,00 грн.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо витрат ТОВ "Натан Констракшн", колегія суддів враховує, що розгляд справи за апеляційною скаргою на рішення та додаткове рішення господарського суду першої інстанції не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, а тому, на переконання апеляційного суду, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, враховуючи заперечення позивача проти розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що визначений відповідачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною відповідачем роботою в суді апеляційної інстанції.

Суд також враховує, що правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

Таким чином, стягнення повної вартості послуг, заявлених відповідачем, на загальну суму 20 000,00 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованими і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція).

У вирішенні спірного питання чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів враховує правові дії та позиції сторін спору в судах першої та апеляційної інстанції; висновки Верховного Суду щодо застосування положень частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Тому, за наведених обставин, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, враховуючи заперечення позивача проти розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що визначений відповідачем розмір витрат на послуги адвоката не становить 20 000,00 грн, є завищеним, таким, що не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, та підлягає зменшенню до 10 000,00 грн і такий розмір буде відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" витрати на професійну правничу допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Матеріали справи №911/1689/23 повернути Господарському суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.02.2025

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко