Постанова

від 20.02.2025 по справі 918/1060/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Справа № 918/1060/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Петрук О.В.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Процун О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 10.12.2024 суддею Торчинюком В.Г. у м. Рівне (повний текст рішення складено 11.12.2024) у справі № 918/1060/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Пром Постач"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення заборгованості в сумі 1197476, 16 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Захід Пром Постач" звернулося у Господарський суд Рівненської області з позовом до ДП НАЕК "Енергоатом" про стягнення основного боргу в сумі 1196279, 88 грн, а також 0, 1 % річних у розмірі 1196, 28 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство послалось на те, що останнє належним чином виконало усі взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного сторонами договору поставки № 53-122-01-24-14909 від 20.06.2024, однак відповідач не сплатив позивачу жодних грошових коштів за отриманий товар відповідно до умов договору.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.12.2024 у даній справі позов ТзОВ "Захід Пром Постач" задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 1197476, 16 грн, з яких: 1196279, 88 грн - основного боргу та 1196, 28 грн - 0, 1% річних.

Частково не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати в частині стягнення з товариства на користь позивача 1196,28 грн відсотків річних та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.

Товариство вважає, що рішення суду першої інстанції від 10.12.2024 у частині присуджених до стягнення відсотків річних, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та не є обґрунтованим у цій частині, що порушує права та інтереси скаржника.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2024 у справі № 918/1060/24; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим. Просить відмовити в задоволенні скарги.

Одночасно позивач просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи стверджується, що 20.06.2024 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-24-14909, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1. Відповідно до п. 1.2. договору, предметом поставки є продукція: 44110000-4 (плитка керамічна), яка передбачена специфікацією № 1. Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна сума договору (вартість продукції) становить: 1196279, 88 грн. Сторонами обумовлено, що продукція поставляється в період по 30.11.2024. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації (додаток № 1) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010. Місце поставки та вантажоотримувач - м. Вараш, склад Рівненського відділення філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом". Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 110 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умовами реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплений печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2024, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1). Договір підписано уповноваженими представниками сторін.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1196279, 88 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 730 від 05.07.2024 на суму 769494, 37 грн, № 734 від 08.07.2024 на суму 229860, 30 грн № 755 від 11.07.2024 на суму 196925, 21 грн., які підписані сторонами. Поставлений товар було прийнято відповідачем у повному обсязі, заперечень щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу постачальника від замовника не надходило.

Водночас, відповідачем не здійснено оплату позивачу за отриманий товар відповідно до умов договору в сумі 1196279, 88 грн, що і стало підставою для звернення ТзОВ "Захід Пром Постач" із вказаним позовом до господарського суду.

Разом з тим, як вбачається із поданого відповідачем в суді першої інстанції відзиву на позовну заяву, ДП НАЕК "Енергоатом" визнало, що основний борг за договором поставки № 53-122-01-24-14909 від 20.06.2024 становить 1196279, 88 грн.

В силу ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтями 626, 627 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено вище, між сторонами даного господарського спору укладено договір укладено поставки № 53-122-01-24-14909 від 20.06.2024.

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначено вище, пунктом 6.1. сторони обумовили, що оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 110 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умовами реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 730 від 05.07.2024 на суму 769494, 37 грн, № 734 від 08.07.2024 на суму 229860, 30 грн № 755 від 11.07.2024 на суму 196925, 21 грн, які підписані сторонами. Окрім того, поставлений товар було прийнято відповідачем у повному обсязі, заперечень щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу постачальника від замовника не надходило.

Також у матеріалах справи наявний ярлик на придатну продукцію оформлену згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції № Я-4,5-204 від 16.07.2024.

Поряд з цим, як вказано вище, відповідачем основна заборгованість в розмірі 1196279, 88 грн повністю визнана.

Суд відмічає, що в силу п. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно, з огляду на вказані обставини, судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про підставність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1196279, 88 грн основного боргу.

Разом з цим, перевіривши відповідність нормам матеріального та процесуального права рішення суду в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 0, 1 % річних у розмірі 1196, 28 грн, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, ТзОВ "Захід Пром Постач", обґрунтовуючи позовну вимогу про стягнення суми річних послалось, у тому числі, на ч. 2 ст. 625 ЦК України, у якій визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Також позивач посилався на п. 9.3 договору № 53-122-01-24-14909 від 20.06.2024, яким сторонами було погоджено, що розмір процентів річних, які постачальник має право стягнути з замовника на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукції, становить 0,1 % від суми простроченого зобов`язання. Поруч з цим товариство вказало, що обов`язок відповідача зі сплати вартості товару настав 3 та 4 листопада 2024 року відповідно.

У позовній заяві наведено наступний розрахунок відсотків річних: штрафна санкція = сума боргу *0,1 % та становить 1196, 28 грн.

Однак, суд констатує, що відсотки річних нараховуються за формулою: сума боргу *% річних/365 (кількість днів у році) * кількість днів прострочення.

Відтак, вимога стягнення 1196,28 грн була б обґрунтованою лише у випадку, коли прострочення тривало 1 календарний рік, тобто тривало б 365 календарних днів.

Здійснений позивачем розрахунок відповідає порядку нарахування штрафу, а не прострочених процентів річних.

Колегія суддів відмічає, що оскільки позивачем у позовній заяві не зазначено періоду нарахування процентів річних (початок та кінець періоду), адже вказано лише початок прострочення оплати, місцевий господарський суд був позбавлений можливості встановити та перевірити правильність їх нарахування, оскільки це потребувало б встановлення судом на власний розсуд кінцевої дати розрахунку, що фактично свідчило б про формування позовних вимог судом.

За наведених обставин у задоволенні позову у частині стягнення процентів річних слід відмовити за необгрунтованістю.

Відповідні обставини не були досліджені судом, їм не надано належної правової оцінки, що призвело до прийнятого у цій частині рішення, яке порушує права та інтереси відповідача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2024 року у справі № 918/1060/24 частковому скасуванню з прийняттям нового рішення у відповідній частині.

За результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, витрати останнього по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2024 року у справі № 918/1060/24 скасувати в частині задоволення вимог про стягнення 0,1 % річних в сумі 1196, 28 грн. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Пром Постач" (71700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Жидачів, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 42069908) грошові кошти у сумі 1196279, 88 грн - основного боргу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Пром Постач" (71700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Жидачів, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 42069908) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) - 4542, 00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

4. Доручити Господарському суду Рівненської області на виконання постанови видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

6. Справу № 918/1060/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено "25" лютого 2025 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.