Рішення

від 03.02.2025 по справі 907/403/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

03 лютого 2025 р. м. Ужгород Справа №907/403/23

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Союз Охтирка, с. Куземин Охтирського району Сумської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 179 688,91 грн, в тому числі 156 266,74 грн заборгованості за поставлений товар, 18 837,63 грн пені, 3454,28 грн інфляційних нарахувань та 1130,26 грн трьох процентів річних,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Союз Охтирка, с. Куземин Охтирського району Сумської області

про стягнення збитків у розмірі 230 000 грн,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Шикітка О.В.

представники:

Позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)

(в режимі відеоконференції) Коваленко О.І., адвокат, ордер, серії

ВМ №1036841 від 10.05.2023

Відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом)

(в режимі відеоконференції) Чернявська В.М., адвокат,

довіреність б/н від 01.05.2024

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Союз Охтирка, с. Куземин Охтирського району Сумської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 179 688,91 грн, в тому числі 156 266,74 грн заборгованості за поставлений товар, 18 837,63 грн пені, 3454,28 грн інфляційних нарахувань та 1130,26 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.06.2023 відкрито провадження у справі №907/403/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 10.07.2023.

Ухвалою суду від 24.08.2023 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Союз Охтирка, с. Куземин Охтирського району Сумської області про стягнення збитків у розмірі 230 000 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №907/403/23, постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/403/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 03.10.2023. Встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк на подання суду відзиву на зустрічну позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу за зустрічним позовом, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для надання суду та відповідачеві за зустрічним позовом відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 03.10.2023, 15.11.2023 та 24.01.2024 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/403/23 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.04.2024. Явка уповноважених представників учасників процесу в судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Ухвалами суду від 03.04.2024, 29.05.2024 та 13.08.2024 судові засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 19.09.2024 судом за участю уповноважених представників сторін проголошено перерву до 01.10.2024.

В судовому засіданні 01.10.2024 судом у присутності уповноважених представників сторін постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.10.2024; в порядку ст. 91 Господарського процесуального кодексу України витребувано від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД для огляду в судовому засіданні оригінали протоколу досліджень №284 від 03.02.2023 та акту відбору зразків (проб) №1 від 01.02.2023.

В судовому засіданні 14.10.2024 судом за участю уповноважених представників сторін проголошено перерву до 29.10.2024; в порядку ст. 91 Господарського процесуального кодексу України зобов`язано позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Союз Охтирка надати суду оригінал сертифікату якості виготовленої продукції від 30.01.2023.

В судовому засіданні 29.10.2024 судом у присутності уповноважених представників сторін проголошено перерву до 20.11.2024.

В судовому засіданні 20.11.2024 судом за участю уповноважених представників сторін проголошено перерву до 04.12.2024; в порядку ст. 91 Господарського процесуального кодексу України повторно витребувано від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД для огляду в судовому засіданні оригінал акту відбору зразків (проб) №1 від 01.02.2023.

В судовому засіданні 04.12.2024 судом у присутності уповноважених представників сторін залишено без задоволення клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) б/н від 03.12.2024 (вх. №02.3.1-02/9446/24 від 03.12.2024) про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України та проголошено перерву в судовому засіданні до 21.01.2025.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), суд, зокрема, врахував приписи ч. 1 ст. 81 ГПК України, за якими учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас частинами 2, 3 статті 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Беручи до уваги факт подання представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) клопотання про витребування доказів із пропуском процесуального строку, встановленого приписами ст. 80 ГПК України, та з відсутністю будь-яких обґрунтувань щодо неможливості своєчасного подання останнього, суд дійшов висновку про залишення відповідного клопотання без задоволення на підставі ч. 1 ст. 81 ГПК України.

В судовому засіданні 21.01.2025 судом за участю уповноважених представників сторін проголошено перерву до 03.02.2025.

В судовому засіданні 03.02.2025 уповноважені представники сторін заявили усні клопотання в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про те, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані ними протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі ухвалено судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

В судовому засіданні 03.02.2025 судом у присутності уповноважених представників сторін (у режимі відеоконференції) проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Представник позивача за первісним позовом просить задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №1 від 23.01.2023 в частині взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару (олії соєвої), внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем за первісним позовом у розмірі 156 266,74 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з останнього 18 837,63 грн пені, 3454,28 грн інфляційних нарахувань та 1130,26 грн трьох процентів річних.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

В поданому через підсистему Електронний суд відзиві на позовну заяву б/н від 20.07.2023 (вх. №02.3.1-02/5215/23 від 21.07.2023) представник відповідача за первісним позовом, серед іншого, зазначає про те, що ТОВ Террдах ЛТД, із огляду на подання ним зустрічного позову в порядку ст. 180 ГПК України, заперечує щодо підставності заявлених позивачем вимог у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Заявлені позовні вимоги представник позивача за зустрічним позовом обґрунтовує покликанням на те, що в порушення умов Договору №1 від 23.01.2023 якість отриманого ТОВ Террдах ЛТД товару (олії соєвої) не відповідала 1 ґатунку ДСТУ, посилання на який міститься у Специфікації №1 від 23.01.2023 до Договору.

У зв`язку з наведеним, як стверджує представник позивача за зустрічним позовом, ТОВ Террдах ЛТД звернулося до Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України з метою проведення експертизи відповідності олії соєвої 1 ґатунку ДСТУ, в результаті здійснення якої протоколом досліджень №284 від 03.02.2023 встановлено, що отриманий позивачем за зустрічним позовом товар вказаному показнику (стандарту) якості не відповідає.

За доводами представника ТОВ Террдах ЛТД, внаслідок порушення умов Договору позивач за зустрічним позовом не міг використовувати отриману олію соєву згідно з потребами Товариства, що призвело до збитків і непередбачених витрат, а тому, наполягав на пропорційному зменшенні ціни товару з метою можливого використання отриманої олії для технічних цілей.

Як стверджує представник позивача за зустрічним позовом, зменшення ціни на товар у сумі 160 000 грн обґрунтовується тим, що придбана олія не відповідала заявленому в Договорі показнику її якості, та відображає вартість різниці між обумовленим сторонами 1 ґатунком ДСТУ і фактично отриманим товаром; зменшення ціни на олію допоможе компенсувати позивачу за зустрічним позовом втрати через неналежну партію останньої та матиме наслідком встановлення справедливої вартості отриманого продукту.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом зазначає про необхідність закупівлі ним нової партії олії соєвої, яка відповідатиме першому ґатунку ДСТУ.

Представник ТОВ Террдах ЛТД також звертає увагу на те, що 03.02.2023 Товариством на електронну адресу відповідача за зустрічним позовом була скерована претензія щодо порушення умов Договору та зменшення ціни за товар, однак така ТОВ Агро Союз Охтирка залишена без відповіді й реагування.

За доводами представника позивача за зустрічним позовом, у зв`язку з неможливістю використання товару ТОВ Террдах ЛТД було змушене передати останній на відповідальне зберігання ТОВ Марвастех за Договором про надання послуг відповідального зберігання №01/09-2022 від 19.09.2022, і вартість послуг зберігання протягом лютого липня 2023 року склала суму 70 000 грн.

За таких обставин, представник позивача за зустрічним позовом наголошує на обґрунтованості заявлених вимог про стягнення на користь ТОВ Террдах ЛТД збитків у розмірі 230 000 грн, що складаються зі зменшення ціни на товар на суму 160 000 грн та оплати послуг зберігання останнього в розмірі 70 000 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Представник відповідача за зустрічним позовом на адресу суду надіслав відзив на зустрічну позовну заяву б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/6133/23 від 06.09.2023), за змістом якого стверджує про те, що ТОВ Агро Союз Охтирка в категоричній формі не визнає факт невідповідності поставленого товару вимогам щодо його якості, оскільки про існування недоліків останнього ТОВ Террдах ЛТД було заявлено лише після подання позову про стягнення заборгованості.

Представник відповідача за зустрічним позовом вказує, що претензію від 03.02.2023, на яку посилається представник ТОВ Террдах ЛТД, ТОВ Агро Союз Охтирка не отримувало, і будь-яких доказів того, що означена претензія взагалі направлялася, позивачем за зустрічним позовом не подано.

Крім того, представник відповідача за зустрічним позовом стверджує про те, що ТОВ Агро Союз Охтирка 17.04.2023 зверталося до ТОВ Террдах ЛТД із досудовою претензією про стягнення заборгованості, у відповідь на яку позивач за зустрічним позовом не надав будь-яких заперечень, у тому числі щодо зменшення вартості товару у зв`язку з його неналежною якістю.

На переконання представника відповідача за зустрічним позовом, наданий представником ТОВ Террдах ЛТД суду протокол дослідження №284 від 03.02.2023 є неналежним доказом у справі, оскільки складений за відсутності та належного повідомлення уповноваженого представника ТОВ Агро Союз Охтирка, а також не підтверджує той факт, що наданий на дослідження зразок олії соєвої є аналогічним товару, поставленому позивачу за зустрічним позовом на підставі Договору №1 від 23.01.2023.

Представник відповідача за зустрічним позовом також наголошує, що ТОВ Террдах ЛТД не долучено до матеріалів справи належних і допустимих доказів, які підтверджують існування причинно-наслідкового зв`язку між поставкою 23,44 тон соєвої олії та оплатою на користь ТОВ Марвастех суми 70 000 грн на підставі Договору №01/09-2022 про надання послуг відповідального зберігання, а також доказів того, що саме зберігалося, який товар, в яких об`ємах, розрахунок вартості зберігання за одиницю виміру тощо.

Водночас із посиланням на умови п. 4.1., 4.3. Договору №01/09-2022 про надання послуг відповідального зберігання представник відповідача за зустрічним позовом зазначає про те, що у випадку надання ТОВ Террдах ЛТД відповідних послуг, їх вартість повинна була сплачуватись останнім по закінченню кожного календарного місяця, а не станом на дату складання зустрічного позову.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Представник позивача за зустрічним позовом через підсистему Електронний суд подала заяву про доповнення підстав обґрунтування позовних вимог б/н від 22.01.2024 (вх. №02.3.1-02/464/24 від 23.01.2024), за змістом якої вказує на те, що на виконання п. 5.1 Договору, з урахуванням стислого строку подання скарги, ТОВ Террдах ЛТД звернулося до незалежної компетентної організації Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України для проведення лабораторного аналізу відповідності олії соєвої до 1 ґатунку ДСТУ (показника якості за Договором); зразки (проби) вказаної олії були відібрані згідно з актом №1 від 01.02.2023 наступним чином: …зірвавши пломбу №7287424 відкрито нижній злив цистерни та відібрано безпосередньо з нижнього зливу в кількості 15 кг олії в 6 літрові пластикові ємкості кількістю 3 штуки. Зразки (проби) забезпечені етикетками із зазначенням Проба Охтирка (що вказано на етикетках). Зразки (проби) опечатані клейкою стрічкою з проставленням печатки та підпису ТОВ Террдах ЛТД. Зразки (проби) відібрано в кількості 3 шт. по 5 кг кожна. Третій зразок здано на аналіз (випробування) до Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

Представник позивача за зустрічним позовом наголошує, що протоколом дослідження №284 від 03.02.2023 встановлено, що отримана олія соєва не відповідає 1 ґатунку, встановленому ДСТУ, і вказане свідчить про порушення відповідачем (продавцем) договірного зобов`язання в частині поставки товару належної якості.

На переконання представника позивача за зустрічним позовом, посилання відповідача на п. 5.2.1. Договору, а саме: Відповідно до п. 5.2.1. Договору сторони погодили, що прийом товару здійснюється покупцем у відповідності з Інструкцією №П-7 від 25.04.66, є неправдивим та безпідставним, оскільки пункт 5.2.1. в Договорі відсутній, і сторони такої умови не погоджували.

За доводами представника позивача за зустрічним позовом, актом приймання-передачі товару №1 від 01.02.2023 підтверджується, що на відповідальне зберігання було передано олію соєву, яка зазначена і в розрахунку вартості наданих послуг відповідального зберігання; водночас сторони за Договором про надання послуг відповідального зберігання №01/09-2022 від 19.09.2022 вправі були змінювати порядок здійснення розрахунків за взаємною згодою, враховуючи зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, матеріальний стан сторін тощо.

Представник позивача за зустрічним позовом також зауважує, що для встановлення орієнтовної ціни на некондиційний товар ТОВ Террдах ЛТД було направлено ФОП Гладка Г.І. запит №20 від 03.02.2023 для проведення аналізу вартості такого товару на внутрішньому та зовнішньому ринку Польщі, Німеччини, а саме, олії соєвої за показниками, встановленими у протоколі дослідження №284 від 03.02.2023.

Представник позивача за зустрічним позовом звертає увагу, що за наданою ФОП Гладка Г.І. інформацією, пропозиція ціни на внутрішньому ринку ЄС становить 15 000 грн, зокрема, в Республіці Польща пропозиція ціни становить 300-350 Євро за тону на умовах FCA.

Представник позивача за первісним позовом через підсистему Електронний суд подав додаткові пояснення б/н від 28.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1562/24 від 28.02.2024), за змістом яких стверджує про те, що ним було надіслано на адреси Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України та ФОП Сушнова О.С. (перевізника товару) адвокатські запити, у відповідь на які отримано інформацію про те, що експерт-виконавець Сірко Я.М. участі у відборі не брав, на місце не виїжджав, підпис на акті відбору не його (виконавець листа Сірко Я.М.); водій Михайлов О.І. до участі у відборі зразків не залучався, про сам факт відбору зразків нічого не відомо, акти відбору не підписував, зразки відібраного товару для передачі постачальнику не отримував.

Із приводу поданого представником позивача за зустрічним позовом протоколу досліджень №284 від 03.02.2023 представник ТОВ Агро Союз Охтирка зауважує, що сторонами погоджено якість товару, а саме, 1 ґатунок ДСТУ, тоді як протокол досліджень містить посилання на ISO 4570:2005 та ДСТУ 660:2009.

За доводами представника позивача за первісним позовом, в Україні діє єдине ДСТУ 4534: 2006 Олія соєва, а сторони не погоджували, що товар повинен відповідати ISO 4570:2005 та ДСТУ 660:2009 і підлягає експорту.

За змістом поданих через підсистему Електронний суд письмових заперечень б/н від 05.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1785/24 від 06.03.2024) представник позивача за зустрічним позовом наголошує на тому, що дія ДСТУ 4534: 2006 Олія соєва поширюється на олію соєву, яку виробляють пресуванням і (або) екстрагуванням насіння сої для безпосереднього вживання в їжу, водночас товар, який отримано від ТОВ Агро Союз Охтирка не відповідає стандартам ні для першого, ні для другого ґатунку олій згідно із ДСТУ 4534:2006, а також ISO.

Як стверджує представник позивача за зустрічним позовом, для з`ясування походження товару та у зв`язку із тим, що всі підприємства, які діють як оператори ринку та виконують діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом товарів, повинні здійснити державну реєстрацію потужностей, що знаходяться в особистій власності чи в оренді, ТОВ Террдах ЛТД 08.02.2024 було надано запит до Держпродспоживслужби України, у відповідь на який отримано інформацію про те, що потужність ТОВ Агро Союз Охтирка (код ЄДРПОУ 43875278) не зареєстрована, а відтак, встановити походження товару неможливо.

Представник позивача за зустрічним позовом звертає увагу, що відповідачем жодним чином не спростовані доводи щодо неналежної якості товару та, відповідно, не підтверджено належну якість товару відповідним сертифікатом якості на останній; водночас всі отримані від відповідача пояснення вказують на відбір зразків 01.02.2023 у м. Львів олії соєвої, що надійшла від ТОВ Агро Союз Охтирка за накладною №14 від 30.01.2023.

Представник позивача за зустрічним позовом через підсистему Електронний суд подала доповнення до відзиву на позовну заяву б/н від 06.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1828/24 від 06.03.2024), в якому зазначає про те, що виконаний позивачем за первісним позовом розрахунок штрафних санкцій є невірним, оскільки обчислення строку нарахування останніх не відповідає п. 2.3 Договору (оплата протягом 3 днів з моменту реєстрації податкової накладної) та ст. 253 Цивільного кодексу України.

За твердженням представника позивача за зустрічним позовом, долучена позивачем за первісним позовом копія Специфікації №1 до Договору не містить вказівки на погоджений сторонами стандарт якості товару (1 ґатунок ДСТУ).

Як вказує представник позивача за зустрічним позовом, наданий ТОВ Агро Союз Охтирка сертифікат якості не може слугувати підтвердженням якості поставленого товару, оскільки виданий не виробником продукції, або, як зазначено в Договорі, компетентною організацією, а особисто позивачем як супровідний документ; водночас за змістом отриманої відповіді від Держпродспоживслужби №В-50/BX/53-ЗПІ від 13.02.2024, позивач не може бути ні виробником продукції, ні її реалізатором, оскільки не має зареєстрованих у відповідності до вимог законодавства потужностей операторів ринку.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ЗА ПЕРВІСНИМ ТА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Союз Охтирка (продавцем, позивачем за первісним позовом у справі, відповідачем за зустрічним позовом у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД (покупцем, відповідачем за первісним позовом у справі, позивачем за зустрічним позовом у справі) було укладено Договір №1 від 23.01.2023 (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити (передати у власність покупця) товар, а саме: олія соєва (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Найменування товару, кількісні та якісні показники, ціна, загальна вартість зазначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення цього Договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей Договір.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору, ціна за одиницю товару, що поставляється за цим Договором, зазначається у Специфікаціях до цього Договору. Загальна сума Договору становить суму всіх підписаних сторонами видаткових накладних протягом строку (терміну) дії цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату вартості товару шляхом безготівкового розрахунку в розмірі 80% протягом 2-х днів з моменту виставленого рахунку. Залишок коштів покупець сплачує протягом 3-х днів з моменту реєстрації податкової накладної складеної за фактом поставки товару.

За змістом п. 3.1., 3.2. Договору, якщо сторонами інші умови поставки не визначено у додатках/специфікаціях до цього Договору, поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс 2020. Строки поставки товару визначаються у додатках/специфікаціях до цього Договору. Якщо поставка товару відбувається з умовою попередньої оплати за товар, та сторонами (шляхом укладення додатків/специфікацій до цього Договору) не визначено строк поставки товару, то в такому випадку сторони погоджують, що строк поставки товару становить 5 (п`ять) робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар.

Одночасно з товаром продавець передає покупцю: - рахунок-фактуру на товар; - видаткову накладну на товар. При заключенні Договору продавець надає копію свідоцтва платника ПДВ. Датою поставки товару вважається дата передачі товару у власність покупця. Право власності переходить від продавця до покупця в момент отримання товару покупцем від продавця, що підтверджується підписанням сторонами видаткових/товарно-транспортних накладних (момент поставки) (п. 3.3., 3.4. Договору).

За умовами п. 4.1. Договору, якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам зазначеним у Специфікації до цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, під час приймання товару по якості та кількості та/або у випадку поставки товару неналежної якості або невідповідної кількості, сторони будуть діяти у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Згідно із п. 4.3. Договору, у разі невідповідності якісних показників поставленого товару вимогам ДСТУ для 1 сорту олії соєвої та до даного Договору, покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: - заміни товару в цьому випадку продавець зобов`язується замінити товар товаром належної якості протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення покупця про невідповідність якості товару умовам Договору. При цьому всі витрати, пов`язані з заміною товару, в тому числі і транспортні, покладаються на продавця; - пропорційного зменшення ціни товару; - поставки більшої кількості товару по зменшеній ціні; - відмовитися від прийняття товару та його оплати.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що скарги щодо якості та кількості товару будуть розглянуті продавцем та покупцем і повинні бути подані сторонами у письмовій формі протягом трьох днів з дати поставки та підтверджені результатами лабораторного аналізу, проведеного незалежною компетентною організацією. Якщо скаргу не подано протягом зазначеного періоду, сторони втрачають право на його подання.

На підставі п. 6.2. Договору, у разі затримки платежу покупець зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент просрочки за кожний день не виконання грошового зобов`язання.

Продавець гарантує складання та заповнення податкових накладних в електронній формі з дотриманням встановлених законодавством України вимог, в тому числі, щодо накладення електронного цифрового підпису уповноваженої особи продавця за результатами приймання товару покупцем. Продавець зобов`язується подати на реєстрацію податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН) в строки встановлені законодавством України (п. 6.5. Договору).

Відповідно до п. 9.3. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2023 року. А щодо оплати за поставлений товар до його повного виконання.

23.01.2023 сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору, в якій визначено найменування товару, що підлягає поставці за Договором (олія соєва 1 ґатунок ДСТУ), одиницю його вимірювання (тонна), кількість (50 т) та ціну з ПДВ за одиницю (40 000,02 грн); сума з ПДВ 2 000 001 грн.

30.01.2023 сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору, в п. 1 якої визначені наступні умови поставки партії товару:

1) найменування олія соєва;

2) одиниця тонна;

3) кількість (+/- 10%) 23,44;

4) ціна з ПДВ за одиницю, грн 40 000,02;

5) сума з ПДВ, грн 937 600,46.

Умови поставки товару згідно правил на умовах EXW (франко-склад продавця), згідно правил Інкотермс 2020, адреса складу постачальника: Сумська обл., Охтирський район, село Куземин, вул. Зінківська, буд. 51 (п. 2 Специфікації №1 від 30.01.2023).

Термін поставки товару до 28.02.2023, за умови своєчасного виконання грошових зобов`язань (п. 3 Специфікації №1 від 30.01.2023).

На виконання п. 2.3. Договору продавцем було виставлено покупцю рахунок на оплату №12 від 25.01.2023 на суму 937 600,46 грн із ПДВ, який останнім оплачено частково в розмірі 781 333,72 грн, свідченням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №220 від 30.01.2023 на суму 781 333,72 грн із призначенням платежу Оплата за олію зг. рах. №12 від 25.01.2023.

Водночас як вбачається з наявних у матеріалах справи копій видаткової накладної №14 від 30.01.2023 та товарно-транспортної накладної №Р1 від 30.01.2023, що підписані та скріплені печатками сторін спору, продавцем 30.01.2023 було передано, а покупцем, у свою чергу, прийнято товар олію соєву в кількості 23,44 т та сукупною вартістю 937 600,46 грн із ПДВ.

Судом також встановлено, що 15.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано подану продавцем податкову накладну №19 від 30.01.2023 на суму 937 600,46 грн (у тому числі 156 266,74 грн сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту), свідченням чого є наявне в матеріалах справи рішення податкового органу №8267124/43875278 від 15.02.2023.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) 18.04.2023 на адресу ТОВ Террдах ЛТД надіслав досудову претензію №17/04 від 17.04.2023, в якій просив сплатити суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 156 266,74 грн, водночас така була залишена ТОВ Террдах ЛТД без відповіді та будь-якого реагування.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач зазначає, що відповідачем взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати вартості поставленого йому товару (олії соєвої) виконано не повністю, у зв`язку з чим в останнього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 156 266,74 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання ТОВ Террдах ЛТД грошового зобов`язання, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з останнього 18 837,63 грн пені, 3454,28 грн інфляційних нарахувань та 1130,26 грн трьох процентів річних.

У свою чергу, позивач за зустрічним позовом, обґрунтовуючи заявлені ним позовні вимоги, вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 230 000 грн, що понесені ТОВ Террдах ЛТД у зв`язку з отриманням товару неналежної якості та фактично складаються зі зменшення ціни на олію соєву на суму 160 000 грн та вартості послуг зберігання товару в розмірі 70 000 грн.

При цьому, доводячи факт постачання відповідачем олії неналежної якості, представник позивача за зустрічним позовом покликається на інформацію, наявну у протоколі досліджень №284 від 03.02.2023, виконаному Інститутом біології тварин Національної академії аграрних наук України на замовлення ТОВ Террдах ЛТД, та вказує, що останнім у відповідності до п. 5.1. Договору було надіслано на електронну адресу ТОВ Агро Союз Охтирка претензію від 03.02.2023 про невиконання умов Договору з вимогою щодо пропорційного зменшення ціни партії товару неналежної якості, що не відповідає 1 ґатунку ДСТУ, на суму 160 000 грн. За твердженням представника позивача за зустрічним позовом, означена претензія ТОВ Агро Союз Охтирка залишена без будь-якого реагування.

Водночас обґрунтовуючи обставину понесення позивачем за зустрічним позовом витрат на зберігання товару, його уповноважений представник посилається на укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю МарВасТех (виконавцем) Договір про надання послуг відповідального зберігання №01/09-2022 від 19.09.2022, на виконання якого замовник передав, а виконавець, у свою чергу, прийняв на зберігання товар олію соєву в кількості 23,44 т, вартістю 937 600,46 грн, що зафіксовано актом приймання передачі товару №1 від 01.02.2023.

На підтвердження розміру витрат на зберігання означеного товару, що складає суму 70 000 грн, представником позивача за зустрічним позовом до матеріалів справи долучено копію розрахунку вартості наданих послуг відповідального зберігання до Договору №01/09-2022 від 19.09.2022 та копії платіжних інструкцій №284 від 20.07.2023 на суму 12 000 грн і №283 від 20.07.2023 на суму 58 000 грн.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Спір у даній справі (в частині вимог за первісним позовом) виник у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за поставлений на підставі Договору №1 від 23.01.2023 та видаткової накладної №14 від 30.01.2023 товар, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем за первісним позовом у розмірі 156 266,74 грн.

Водночас у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати заборгованості за поставлений товар на вищевказану суму.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 156 266,74 грн заборгованості за поставлений товар є законною, документально доведеною та обґрунтованою, а відтак, підлягає задоволенню.

На підставі п. 6.2. Договору позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача суму 18 837,63 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Статею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 6.2. Договору, у разі затримки платежу покупець зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент просрочки за кожний день не виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку позивача за первісним позовом, за неналежне виконання договірних умов ним нараховано відповідачу суму 18 837,63 грн пені за період із 12.02.2023 по 10.05.2023.

Водночас як встановлено судом попередньо, положеннями п. 2.3. Договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату вартості товару шляхом безготівкового розрахунку в розмірі 80% протягом 2-х днів з моменту виставленого рахунку. Залишок коштів покупець сплачує протягом 3-х днів з моменту реєстрації податкової накладної складеної за фактом поставки товару.

За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З наявного в матеріалах справи рішення податкового органу №8267124/43875278 від 15.02.2023 вбачається, що подана позивачем за первісним позовом податкова накладна №19 від 30.01.2023 на суму 937 600,46 грн (у тому числі 156 266,74 грн сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту) зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.02.2023, а відтак, строк оплати відповідачем залишку грошових коштів за поставлений товар у розмірі 156 266,74 грн у розумінні п. 2.3. Договору вважається таким, що настав, 18.02.2023. Відтак, правомірним та підставним є нарахування відповідачу пені, починаючи із 19.02.2023 (з наступного дня після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за фактом поставки товару), а не із 12.02.2023, як зазначено в розрахунку позивача за первісним позовом.

Таким чином, здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН перерахунок заявленої до стягнення пені в межах відповідного боргового періоду (19.02.2023 10.05.2023), суд встановив, що обґрунтованим та підставним є нарахування пені у розмірі 17 339,19 грн, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом. У стягненні решти заявленої до стягнення суми пені належить відмовити у зв`язку з невірним визначенням позивачем за первісним позовом початку строку її нарахування.

Крім того, покликаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3454,28 грн інфляційних нарахувань та 1130,26 грн трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 сформульовано наступні правові висновки:

25. На практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

26. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних витрат. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №902/317/22 та від 11.07.2024 у справі №910/5349/22.

З урахуванням попередньо сформульованого судом висновку про те, що початком прострочення відповідачем за первісним позовом виконання грошового зобов`язання є 19.02.2023, а також із огляду на вищевикладені роз`яснення щодо методики розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення, слід відзначити, що в даному випадку не підлягає врахуванню інфляційна складова за лютий 2023 року, визначена в розрахунку позивача за первісним позовом, а натомість, застосовується індекс інфляції за березень 2023 року.

Таким чином, здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних у межах боргового періоду, суд встановив, що стягненню з відповідача за первісним позовом підлягає сума 2344 грн інфляційних нарахувань та трьох процентів річних у розмірі 1040,35 грн. У стягненні решти заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних належить відмовити.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми 176 990,28 грн, у тому числі 156 266,74 грн заборгованості за поставлений товар, 17 339,19 грн пені, 2344 грн інфляційних нарахувань та 1040,35 грн трьох процентів річних, є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем за первісним позовом належними й допустимими доказами не спростованими. Первісний позов підлягає задоволенню частково. В решті первісних позовних вимог належить відмовити.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач за первісним позовом доказів на спростування викладених позивачем за первісним позовом обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову.

ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За змістом приписів ч. 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Тобто збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21 та в постановах Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 15.06.2023 у справі №914/2524/21, від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 та від 02.05.2024 у справі №910/155/23.

За приписами ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, 3, 4, 5 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Приписами ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Наведені вище положення дають підстави для висновку про те, що продавець несе відповідальність за недоліки товару, якщо вони виникли до його передання покупцеві, або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару. Подібні за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №904/5002/18, від 30.04.2020 у справі №904/8794/17, від 09.06.2022 у справі №904/974/21, від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, від 02.02.2023 у справі №916/604/21 та від 20.07.2023 у справі №910/14003/21.

Частиною 1 статті 269 Господарського кодексу України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Приписами статті 688 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Відповідно до п. 4.3. укладеного між сторонами Договору №1 від 23.01.2023, у разі невідповідності якісних показників поставленого товару вимогам ДСТУ для 1 сорту олії соєвої та до даного Договору, покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: - заміни товару в цьому випадку продавець зобов`язується замінити товар товаром належної якості протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення покупця про невідповідність якості товару умовам Договору. При цьому всі витрати, пов`язані з заміною товару, в тому числі і транспортні, покладаються на продавця; - пропорційного зменшення ціни товару; - поставки більшої кількості товару по зменшеній ціні; - відмовитися від прийняття товару та його оплати.

Водночас пунктом 5.1. Договору визначено, що скарги щодо якості та кількості товару будуть розглянуті продавцем та покупцем і повинні бути подані сторонами у письмовій формі протягом трьох днів з дати поставки та підтверджені результатами лабораторного аналізу, проведеного незалежною компетентною організацією. Якщо скаргу не подано протягом зазначеного періоду, сторони втрачають право на його подання.

Аналізуючи положення п. 5.1. Договору через призму спірних правовідносин сторін у даній справі, суд висновує, що з урахуванням факту поставки продавцем спірної партії товару 30.01.2023, скарга (претензія) із приводу якості останнього мала бути пред`явлена покупцем у строк до 02.02.2023 (включно) та підтверджена результатами лабораторного аналізу, проведеного незалежною компетентною організацією.

У даному контексті слід відзначити, що в матеріалах справи міститься копія претензії ТОВ Террдах ЛТД, датована 03.02.2023, з вимогою до продавця товару ТОВ Агро Союз Охтирка пропорційно зменшити ціну партії олії соєвої, яка не відповідає 1 ґатунку ДСТУ, до суми 160 000 грн. В якості доказу надіслання вказаної претензії продавцю за Договором представником позивача за зустрічним позовом надано суду скріншот повідомлення з електронної пошти ТОВ Террдах ЛТД із вкладеним до нього файлом, ідентифікувати зміст якого не видається можливим. Більше того, представник відповідача за зустрічним позовом, заперечуючи факт отримання ТОВ Агро Союз Охтирка зазначеної претензії, долучив до матеріалів справи скріншот вхідних повідомлень електронної пошти останнього за лютий 2023 року, з якого не вбачається факт надходження від ТОВ Террдах ЛТД будь-яких листів 03.02.2023.

Водночас обґрунтовуючи факт неналежної якості отриманої 30.01.2023 партії товару, представник позивача за зустрічним позовом посилається на виконаний Інститутом біології тварин Національної академії аграрних наук України на замовлення ТОВ Террдах ЛТД протокол досліджень №284 від 03.02.2023, що складений за наслідками відбору зразків (проб) олії соєвої, зафіксованого актом №1 від 01.02.2023.

У свою чергу, представник відповідача за зустрічним позовом, вказуючи на неналежність і недопустимість вказаних доказів, долучив до матеріалів справи лист Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України №40 від 29.01.2024, в якому останній у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ Агро Союз Охтирка повідомив про те, що відбір зразків олії соєвої 01.02.2023 за участю експерта-виконавця Інституту біології тварин Сірко Я.М. не здійснювався, вказана особа на місце відбору не виїжджала, участі в такому не брала та підпису в акті відбору не ставила.

З огляду на наявність у матеріалах справи взаємосуперечливих доказів та з метою повного, всебічного й об`єктивного розгляду наявного спору по суті, суд неодноразово звертався до Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України із запитами про надання інформації та відповідних підтверджуючих документів, зокрема:

- листом №907/403/23/5504/24 від 19.08.2024 просив надати інформацію про те, чи брав експерт-виконавець Інституту біології НААН України Сірко Я.М. 01.02.2023 у м. Львові участь у відборі зразків олії соєвої, що надійшла від ТОВ Агро Союз Охтирка за накладною №14 від 30.01.2023 (як зазначено у акті відбору зразків (проб) №1 від 01.02.2023), чи виконувалось ним дослідження означених зразків, результати якого зафіксовані протоколом №284 від 03.02.2023, та чи були надані такі зразки до Інституту біології НААН України для проведення відповідного аналізу;

- листом №907/403/23/6702/24 від 04.10.2024 просив, зокрема, надати інформацію про те, коли (в яку дату) на адресу Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України надійшли взірці олії соєвої від ТОВ Террдах ЛТД, яким чином зафіксовано факт їх надходження (шляхом реєстрації у відповідному журналі тощо), та протягом якого строку мало бути проведене дослідження вказаних зразків олії соєвої;

- листами №907/403/23/7948/24 від 25.11.2024 та №907/403/23/8890/24 від 20.12.2024 просив надати інформацію про те, чи здійснюються Інститутом біології НААН України лабораторні дослідження взірців продукції на платній основі; у випадку, якщо проведення таких досліджень є оплатним, просив надати наступну інформацію та відповідні підтверджуючі документи: 1) чи укладався між Інститутом біології тварин Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД договір на здійснення дослідження проб олії соєвої (якщо укладався надати належним чином засвідчену копію останнього)? 2) чи виставлявся Інститутом біології НААН України ТОВ Террдах ЛТД рахунок на оплату вартості дослідження взірців олії соєвої (якщо так, - надати його копію, засвідчену належним чином, та докази здійснення відповідної оплати ТОВ Террдах ЛТД (платіжне доручення, банківська виписка тощо))? 3) чи підписувався між Інститутом біології НААН України та ТОВ Террдах ЛТД двосторонній акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) за наслідками проведення лабораторного дослідження олії соєвої (якщо так, - надати його належним чином засвідчену копію).

У відповідь на вищевказані запити суду Інститутом біології тварин Національної академії аграрних наук України було повідомлено наступне:

- листом №380 від 20.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6541/24 від 21.08.2024; оригінал надійшов на адресу суду засобами поштового зв`язку 09.09.2024) надано інформацію про те, що Інститут не підтверджує видачу протоколу досліджень №284, датованого 03.02.2023, оскільки протокол за таким номером було видано ТОВ Террдах ЛТД 26.06.2023; 03.02.2023 Інститутом біології тварин Національної академії аграрних наук України не було видано жодного протоколу, оскільки всі працівники останнього (в тому числі старший науковий співробітник Сірко Я.М.), а також директор перебували у відпустці;

- листом б/н від 14.11.2024 (вх. №02.3.1-02/8915/24 від 18.11.2024), зокрема, надано суду оригінал протоколу досліджень №284 від 26.06.2023, а також повідомлено про те, що згідно з відомостями журналу обліку вхідних зразків, олія соєва від ТОВ Террдах ЛТД на замовлення ТОВ Марвастех надійшла 26.06.2023, і її дослідження відбулося в той самий день;

- листом б/н від 20.01.2025 (вх. №02.3.1-02/420/25 від 21.01.2025) надано інформацію, зокрема, про те, що між Інститутом біології НААН України та ТОВ Террдах ЛТД протягом 2023 року не укладався договір на здійснення дослідження проб олії соєвої, не виставлявся рахунок на оплату вказаних послуг та не підписувався двосторонній акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) за наслідками проведення лабораторного дослідження олії соєвої з тієї причини, що працівник Інституту не брав участі у відборі взірця для проведення аналізу, і походження відповідної продукції невідоме.

За таких обставин, суд критично оцінює та не бере до уваги подані представником позивача за зустрічним позовом протокол досліджень №284 від 03.02.2023 та акт відбору зразків (проб) №1 від 01.02.2023 в якості доказів неналежної якості поставленого відповідачем 30.01.2023 товару олії соєвої, оскільки факт дійсної видачі вищевказаних документів не підтверджено установою Інститутом біології НААН України, до якої, за доводами представника ТОВ Террдах ЛТД, останнє зверталось щодо проведення аналізу якості поставленого товару.

Водночас заслуговує на увагу і те, що суд неодноразово в судових засіданнях в порядку ст. 91 ГПК України витребовував від позивача за зустрічним позовом оригінал акта відбору зразків (проб) №1 від 01.02.2023, однак, такий у ході розгляді справи останнім надано не було.

При цьому, в матеріалах справи міститься лист ТОВ Марвастех №25/01 від 17.01.2025, адресований позивачу за зустрічним позовом ТОВ Террдах ЛТД з наведеною в ньому інформацією про те, що зразок олії соєвої був отриманий (відібраний) 03.02.2023 на підставі укладеного між вказаними Товариствами договору та за участю осіб, вказаних у супровідних документах.

Вказане, у свою чергу, додатково дає підстави для висновку про неналежність та недопустимість поданого представником позивача за зустрічним позовом акта відбору зразків (проб) №1, датованого 01.02.2023.

Крім того, як зазначалось судом попередньо, з метою досудового врегулювання спору ТОВ Агро Союз Охтирка зверталося до ТОВ Террдах ЛТД із претензією №17/04 від 17.04.2023 щодо сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 156 266,74 грн. Водночас вказану вимогу позивач за зустрічним позовом залишив без відповіді і будь-якого реагування.

Також суд відхиляє й доводи представника позивача за зустрічним позовом про понесення ТОВ Террдах ЛТД витрат у розмірі 70 000 грн на зберігання соєвої олії неналежної якості, оскільки з наявного в матеріалах справи акта приймання передачі товару №1 від 01.02.2023 не вбачається, що на відповідальне зберігання ТОВ Марвастех була передана саме отримана позивачем за зустрічним позовом 30.01.2023 олія соєва, поставку якої здійснювало ТОВ Агро Союз Охтирка.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд доходить до висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом належними й допустимими доказами не доведено факту поставки йому товару неналежної якості та понесення у зв`язку з цим будь-яких збитків, а відтак, заявлені останнім зустрічні позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач за зустрічним позовом доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати за первісним позовом підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2123,89 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судові витрати за зустрічним позовом підлягають віднесенню на позивача за зустрічним позовом у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Террдах ЛТД, вул. Радіщева, будинок 1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39355754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Союз Охтирка, вул. Зіньківська, будинок 51, с. Куземин, Охтирський район, Сумська область, 42752 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 43875278) суму 176 990,28 грн (Сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 28 коп), у тому числі 156 266,74 грн (Сто п`ятдесят шість тисяч двісті шістдесят шість гривень 74 коп) заборгованості за поставлений товар, 17 339,19 грн (Сімнадцять тисяч триста тридцять дев`ять гривень 19 коп) пені, 2344 грн (Дві тисячі триста сорок чотири гривні) інфляційних нарахувань та 1040,35 грн (Одна тисяча сорок гривень 35 коп) трьох процентів річних, а також 2123,89 грн (Дві тисячі сто двадцять три гривні 89 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

6. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

7. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 25.02.2025.

Суддя Л.І. Пригара