Рішення

від 24.02.2025 по справі 916/5316/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"24" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5316/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Задорожного А. О.

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МІНВІК про ухвалення додаткового рішення за вх.№2-178/25 від 12.02.2025

у справі № 916/5316/24

за позовом: Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІНВІК

про стягнення 102 200 грн

за участю представників:

від позивача: Сполохов Є. О. довіреність від 30.12.2024, ордер серія АР №1216351 від 27.12.2024;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 у справі № 916/5316/24 відмовлено Управлінню оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю МІНВІК про стягнення 102 200 грн у справі № 916/5316/24. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422, 40 грн покладено на Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації.

12.02.2025 за вх.№2-178/25 господарським судом одержано заяву, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю МІНВІК просить суд ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІНВІК судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, що становлять 31 900 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2025 призначено судове засідання щодо судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю МІНВІК на 24.02.2025, із повідомленням учасників справи про судове засідання.

24.02.2024 за вх.№6026/25 господарським судом одержано додаткові пояснення позивача, в яких останній просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення з Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації на користь ТОВ «МІНВІК» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 900 грн, з огляду на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів понесених ним витрат на правничу допомогу, враховуючи те, що наданий суду Договір про надання правничої допомоги є неукладеним, а в зв`язку з включенням до Договору відкладальної обставини, права та обов`язки сторін за цим договором не виникли.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2025 задоволено заяву Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за вх.№6018/25 від 24.02.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 24.02.2025, за участю представника позивача у режимі відеоконференції, судом на підставі с. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився та у клопотанні за вх.№5701/25 від 19.02.2025 просив провести розгляд справи № 916/5316/24 без участі заявника та його представника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, згідно з яким розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 18 600 грн та повідомлено, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

06.02.2025 судом ухвалено рішення у справі № 916/5316/24.

12.02.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 11.02.2025) за вх.№2-178/25 до суду надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу відповідач надав суду:

1) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордери на Кравця Р. Ю. серія АА №1501579 від 25.12.2024 та Мартиненко А. В. серія АА №1519648 від 25.12.2024;

2) договір про надання правничої допомоги №290 від 03.04.2024, який укладений між Адвокатським об`єднанням «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ» (надалі іменується «Адвокатське об`єднання»), та ТОВ «МІНВІК» (надалі іменується «Замовник») (далі договір), згідно з яким Адвокатське об`єднання зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати Замовнику правову допомогу за його запитом (надалі - «Послуги»), а Замовник зобов`язується оплатити надані Послуги. Відповідно до п. 4.1. договору орієнтована вартість Послуг за надання правничої допомоги визначається в Додатку №1 до даного Договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою Сторін, крім випадків його розголошення при поданні до суду заяви про відшкодування судових витрат. Остаточна вартість Послуг, наданих Адвокатським об`єднанням визначається в рахунку на оплату правничих послуг. У п.п. 4.2, 4.3. договору визначено, що Сторони домовилися, що Замовником буде внесено аванс у розмірі, що встановлений Додатком №1. Тільки після внесення авансованого платежу Адвокатське об`єднання розпочинає надання Послуг. Авансований платіж, що зазначений в п.1 Додатку №1 та будь-який інший авансовий платіж не повертаються, якщо будь-яка із Сторін вирішила припинити дію Договору. 4.3. Оплата за цим Договором здійснюється протягом 5 (п`ять) банківських днів з моменту надання рахунку, виданого Адвокатським об`єднанням. Сторони домовилися, що Адвокатське об`єднання надає Замовнику будь-які Послуги за цим Договором лише після оплати відповідного рахунку, виставленого за такі Послуги. Згідно з п. 4.5. договору на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Замовнику Послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт про надані послуги.

3) додаток №1 до договору до Договору про надання правничої допомоги №290 від 03.04.2024 містить найменування послуг та їх вартість.

4) Акти надання послуг, згідно з яким виконавцем були надані послуги а саме: №1014 від 25.12.2024 відзив на позов 10 000 грн; №1 від 06.01.2025 - заперечення на відповідь на відзив 8000 грн; №3 від 09.01.2025 судове засідання 08.01.2025 4 300 грн; № 50 від 07.02.2025 відповідь на адвокатський запит - 1 000 грн; №40 від 04.02.2025 судове засідання 03.02.2025 4 300 грн; № 48 від 06.02.2025 судове засідання 06.02.2025 4 300 грн;

5) рахунки на оплату №1283 від 25.12.2024; № 4 від 06.01.2025; №7 від 09.01.2025; № 15 від 14.01.2025; №68 від 04.02.2025; №75 від 06.02.2025;

6) платіжні інструкції від 25.12.2024; від 07.01.2025; від 10.02.2025; від 10.02.2025; від 05.02.2025; від 10.02.2025.

Послуги з надання правничої допомоги становлять 31 900 грн (в тому числі ПДВ).

За змістом ч. 3 ст.237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до ст. 26 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом ч. 3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним. За умов відсутності детального опису робіт та встановлення розміру гонорару адвоката сторонами у фіксованому розмірі, витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають відшкодуванню.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 21.03.2019 у справі №914/359/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 23.03.2021 у справі № 903/330/20, від 18.11.2021 у справі № 918/370/21, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 30.11.2021 у справі №925/331/20, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Господарський суд наголошує, що надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (постанова Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №911/1610/22).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК).

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

З обставин справи вбачається, що позивач подав додаткові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні заяви відповідача про стягнення з відповідача 31 900 грн витрат на правову допомогу.

Пояснення мотивував, зокрема, тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів понесених ним витрат на правничу допомогу, враховуючи те, що наданий суду Договір про надання правничої допомоги є неукладеним, а в зв`язку з включенням до Договору відкладальної обставини, права та обов`язки сторін за цим договором не виникли.

Проте, суд не погоджується з доводами позивача та вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Однак, доказів визнання недійсним вказаного договору матеріали справи не містять.

Водночас як вже було зазначено, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України".

Враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що заявлені до стягнення відповідачем витрати на послуги професійної правничої допомоги в розмірі 31900 грн є завищеними та неспівмірними із об`ємом послуг, наданих адвокатом до ціни позову, у зв`язку з чим, суд зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу до 22 900 грн (зокрема, за складення та подання відзиву на позов до 5 000 грн та за подання заперечень на відповідь на відзив до 4000 грн).

Беручи до уваги наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, господарський суд вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 22 900 грн відповідають встановленим критеріям.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України суд,-

Д О Д А Т К О В О У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МІНВІК про ухвалення додаткового рішення за вх.№2-178/25 від 12.02.2025 у справі № 916/5316/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, будинок 164, місто Запоріжжя, Запорізька обл., 69107, ідентифікаційний код 45021701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІНВІК (вул. Церковна, 19, оф. 236, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 45390409) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 900 грн.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне додаткове рішення складено 25.02.2025.

Суддя Т.Г. Деркач