ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 927/696/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 (головуючий - Барсук М. А. судді Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)
та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024 (суддя - Шморгун В. В.)
у справі № 927/696/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско."
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент"
про стягнення 170 000,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Боско." звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 170 000 грн безпідставно отриманих коштів.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі № 927/1246/20 позивач добровільно сплатив відповідачу кошти у розмірі 170 000,00 грн. Разом з тим, за заявою відповідача 28.02.2024 приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого на виконання зазначеного рішення суду, та стягнув з позивача усю суму заборгованості. Оскільки позивач фактично двічі сплатив відповідачу кошти у розмірі 170 000,00 грн, він на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просить стягнути їх з відповідача як безпідставно отримані.
3. 19.08.2024 відповідач подав зустрічну позовну заяву, у якій просить стягнути з ТОВ "Боско.":
1) 91 418,10 грн, з яких 76 086,56 грн інфляційних втрат та 15 331,54 грн 3 % річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості 160 553,50 грн за період з 23.12.2020 по 27.02.2024 згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.04.2021 у справі № 927/1246/20 про стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Боско." умов договору № 1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 в частині сплати коштів за відшкодування послуг з електропостачання об`єктів;
2) 841 143,49 грн, з яких 722 148,56 грн основного грошового зобов`язання за понесення позивачем витрат у період з січня 2022 року по травень 2022 року на забезпечення електроенергією об`єктів відповідача на підставі відображення відповідачем податкового кредиту за податковими накладними відповідно до періоду їх складання за компенсацією комунальних послуг з електроенергії в поданих звітних деклараціях з ПДВ у зв`язку із споживанням відповідачем електроенергії за договором №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 за надання послуг з електропостачання об`єктів, а також 80 154,75 грн інфляційних втрат та 38 840,18 грн 3% річних на суму простроченої заборгованості у розмірі 722 148,56 грн за період з 01.11.2022 по 16.08.2024.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 повернуто зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско." в частині стягнення коштів у розмірі 841 143,49 грн.
5. Прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско." в частині стягнення 91 418,10 грн до спільного розгляду з первісним позовом.
6. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 927/696/24 та призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні.
7. Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що зустрічний позов в частині стягнення 91 418,10 грн, з яких 76 086,56 грн інфляційних втрат та 15 331,54 грн 3% річних на суму простроченої заборгованості 160 553,50 грн за період з 23.12.2020 по 27.02.2024 згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.04.2021 у справі № 927/1246/20 взаємопов`язаний з первісним позовом, оскільки предметом дослідження як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обставини виконання ТОВ "Боско." свого зобов`язання за договором №1/01/18 від 01.01.2018, які встановлені у рішенні Господарського суду Чернігівської області Чернігівської області від 10.03.2021 у справі № 927/1246/20.
8. Разом з цим, суди дійшли висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення з ТОВ "Боско." 841 143,49 грн, з яких 722 148,56 грн основного грошового зобов`язання, а також 80 154,75 грн інфляційних втрат та 38 840,18 грн 3% річних на суму простроченої заборгованості у розмірі 722 148,56 грн за період з 01.11.2022 по 16.08.2024, хоча і виникають з одного і того ж договору, але ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, зі свого боку, свідчить про відсутність повної взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним у цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Монофіламент" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024 в частині повернення зустрічного позову ТОВ "Монофіламент" до ТОВ "Боско." про стягнення коштів у розмірі 841 143,49 грн та передати справу у цій частинні до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття до розгляду зустрічного позову.
10. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що судами порушено положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки безпідставно повернуто зустрічну позовну заяву.
Позиція інших учасників справи
11. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
12. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, викладені у відзиві Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
13. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
14. Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
15. Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
16. Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
17. Відповідно до статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
18. Верховний Суд звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.
19. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
20. У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
21. Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
22. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.
23. Водночас Верховний Суд констатує, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
24. Як встановлено судами позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 170 000 грн безпідставно отриманих коштів. Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі № 927/1246/20 позивач добровільно сплатив відповідачу кошти у розмірі 170 000,00 грн. Разом з тим, за заявою відповідача 28.02.2024 приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого на виконання зазначеного рішення суду, та стягнув з позивача усю суму заборгованості. Оскільки позивач фактично двічі сплатив відповідачу кошти у розмірі 170 000,00 грн, він на підставі статті 1212 ЦК України просить стягнути їх з відповідача як безпідставно отримані.
25. Натомість предметом спору зустрічного позову в частині, не прийнятій судом першої інстанції до розгляду, є вимоги відповідача до позивача про стягнення 841 143,49 грн, з яких 722 148,56 грн основного грошового зобов`язання, а також 80 154,75 грн інфляційних втрат та 38 840,18 грн 3% річних. Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що у позивача перед відповідачем існує заборгованість за надані послуги з електропостачання об`єктів позивача через формування податкового кредиту на суми ПДВ по операціям, які мали місце у період з січня 2022 року по травень 2022.
26. Проаналізувавши подані первісний та зустрічний позови, суди встановили, що дійсно обидва спори стосуються одного й того самого договору, а саме укладеного між сторонами договору №1/01/18 від 01.01.2018, однак, у даному випадку відсутні підстави вважати, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову та має на меті доведення відсутності у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
27. Суди зазначили, що первісні позовні вимоги ґрунтуються на обставинах перебування у відповідача грошових коштів без достатньої правової підстави, тоді як зустрічні позовні вимоги мотивовані наявністю у позивача перед відповідачем невідшкодованих сум за надані послуги з електропостачання об`єктів позивача через факт формування податкового кредиту.
28. Також суди встановили, що зі змісту первісного та зустрічного позовів вбачається, що незважаючи на те, що вони стосуються одного договору, позовні вимоги за ними ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність повної взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним.
29. Таким чином суди зробили обґрунтований висновок, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним у даному випадку, оскільки це суттєво утруднить розгляд справи, у зв`язку з поєднанням у спорі позовних вимог, що виникають з різних підстав, а також з необхідністю дослідження значного обсягу необхідних доказів на підтвердження правових позицій учасників процесу. Отже у даному випадку доцільність розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні не спрямована на процесуальну економію, а навпаки може призвести до порушення строків розгляду справи та не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
30. Також Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги про неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2236/18, від 28.09.2021 у справі № 910/6070/21, від 23.01.2019 у справі № 923/398/14, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16 (912/3192/17) та від 28.11.2022 у справі № 907/749/19, оскільки, висновки судів про наявність підстав для повернення зустрічного позову відповідають актуальним правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування положень процесуального законодавства, зокрема, статей 46, 180 ГПК України, незважаючи на те, що суди не вказували у судових рішеннях правових висновків із вказаних скаржником постанов Верховного Суду.
31. Верховним Судом не було встановлено порушень норми процесуального права, положень статті 180 ГПК України, оскільки судами встановлено всі необхідні обставини для висновку про відсутність підстав розглядати вимоги за зустрічним позовом разом з первісними вимогами, у зв`язку з чим, суди обґрунтовано встановили наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви.
32. При цьому Верховний Суд зазначає, що викладені у касаційній скарзі доводи в цілому зводяться до незгоди скаржника з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями з суб`єктивним тлумаченням скаржником обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.
33. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд констатує про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
35. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
36. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
37. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.
38. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала та постанова - без змін.
Розподіл судових витрат
39. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіламент" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024 у справі № 927/696/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2025 |
Оприлюднено | 26.02.2025 |
Номер документу | 125391735 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кролевець О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні