Рішення

від 15.01.2025 по справі 643/16098/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/16098/24

Провадження № 2-о/643/87/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 року Московський районний суд м. Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., присяжних: Шеховцова С.Ю. , Воробйова О.М., за участю секретаря-Куліш А.С. , розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України ,Військова частина НОМЕР_1 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в:

Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою якою просив оголосити військовослужбовця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в російсько українській війні місце смерті: м. Бахмут Донецької області.

Заявник мотивує свої вимоги тим, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та у зв`язку із повномасштабним вторгненням ІНФОРМАЦІЯ_3 . Російської Федерації на територію України загиблого сина 09 грудня 2022 року призвано на військову службу в рамках мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 . Службу ОСОБА_3 проходив у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 2-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти НОМЕР_3 мотопіхотного батальйону.

Під час участі у бойових діях, спрямованих на забезпечення національної безпеки та оборони, а також на відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації,13 лютого 2023 року ОСОБА_3 зник безвісти.

Заявником 18 січня 2024 рокуотримано сповіщення сім`ї №261 від ІНФОРМАЦІЯ_5 ), згідно з яким ОСОБА_3 оголошений зниклим безвістивід 13 лютого 2023 рокупід час ведення бойових дій поблизу м. Бахмут Донецької області при захисті суверенітету та територіальної цілісності України.

Згідно до акту службового розслідування та Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 вбачається, що під час виконання бойових завдань при безпосередньої участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України 13.02.2023 року приблизно о 02.10 поблизу м. Бахмут Донецької області, під час артилерійського обстрілу, регулярними військами збройних сил російської федерації, взводного опорного пункту «Венера» 3 мотопіхотної роти НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , безвісти зник солдат ОСОБА_4 .

Визнання ОСОБА_3 загиблим заявнику потрібно для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця та реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.

Представник заявника адвокат Керімов А.З. в судовому засіданні подану заяву ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві, проти слухання справи без участі належним чином повідомлених заінтересованих осіб не заперечував.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України надав до суду пояснення третьої особи щодо позову або відзиву обґрунтовуючи свою позицію, що останнім місцем роботи військовослужбовця саме є військова частина НОМЕР_1 . Додатково просив суд звернути увагу, що відповідно до пункту 15 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року N?671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України 19 жовтня 2016 року N? 730), Міністерство оборони України є окремою юридичною особою публічного права має печатку із зображенням державного герба України із своїм найменуванням власні бланки, рахунки в органах Казначейства. Разом з цим, є визначальним той факт, що даний військовослужбовець не займає жодної посади в штаті саме Міністерства оборони України, як юридичної особи; військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходить, а отже, будь-які безпосередні правовідносини між ним та Міністерством оборони України відсутні та вважає, що дані твердження вкотре підкреслюють, що Міністерство оборони України є неналежною стороною по даній судовій справі, а також просив суд із врахуванням винятку з встановленого змістом частини другої статті 46 ЦК України згідно якої фізична особа, яка пропала безвісти у зв?язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Вважав подану заяву до суду передчасною, оскільки не закінчилися воєнні дії на території України, розгляд справи проводити без їх участі.

Інші заінтересовані особи до суду не з`явилися, відзив та письмові пояснення у встановлені процесуальні строки також не надані.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Заявник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ), є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ..

Родинні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджуються рішенням Московського районного суду м. Харкова по справі №643/6233/24 від 24.06.2024, про встановлення факту родинних відносин батька із сином, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 та перекладу свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 .

ОСОБА_3 призвано ІНФОРМАЦІЯ_8 09.12.2022 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначено стрільцем-помічником гранатометника 2-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти НОМЕР_3 мотопіхотного батальйону.

Сповіщенням сім`ї № 261 від 18.01.2024 заявнику повідомлено про те що ОСОБА_3 солдат військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 13.02.2024 в АДРЕСА_1 під час ведення бойових дій при захисті суверенітету та територіальної цілісності України.

За поданою заявою ОСОБА_1 до Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області внесені відомості до ЄРДР за №12023221090000147 від 15.02.2023 правовою кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України.

Матеріали справи містять акт службового розслідування, за фактом безвісти зниклого солдата ОСОБА_3 на підставі яких встановлено, що командиром НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_5 здійснена доповідь та надіслана довідка-доповідь від 14.02.2023 вх. N? 1809 до штабу військової частини НОМЕР_7 .

З пояснень командира роти 3 мотопіхотної роти НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 та заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 стало відомо, що під час виконання бойових завдань при безпосередньої участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України 13.02.2023 року приблизно о 02.10 поблизу м. Бахмут Донецької області, під час артилерійського обстрілу, регулярними військами збройних сил російської федерації, взводного опорного пункту «Венера» 3 мотопіхотної роти НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , безвісти зник солдат ОСОБА_3 . Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту.

Державним підприємством«Український національнийцентр розбудовимиру»,що виконуєфункції Національногоінформаційного бюро, заявницю листом від 22.08.2024 проінформовано, що інформації про перебування ОСОБА_3 у полоні держави-агресора або про його стан здоров`я у підприємства немає.

Міністерством внутрішніх справ України внесено відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Також матеріали справи містять докази ведення спільного господарства заявника ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2

Згідно з ч.ч.2, 3ст.46 ЦК Українифізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Зі змісту частин першої та другої статті 46 ЦК України вбачається те, що цивільним законодавством передбачається декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою:

по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;

по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;

по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 р. у справі №490/342/17).

Заінтересована особа Міністерство оборони у своїх поясненнях наголошували на тому, що шестимісячний строк, про який йде мова у ч.2 ст.46 ЦК України належить обраховувати саме з моменту оголошення закінчення воєнних дій.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями і проводить професійно-юридичне тлумачення цієї правової норми. Шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст.46 ЦК України, належить рахувати з моменту настання події (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 р. у справі №490/342/17; ), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Як відомо зі сповіщення ОСОБА_3 оголошений зниклим безвістивід 13 лютого 2023 рокупід час ведення бойових дій поблизу м. Бахмут Донецької області при захисті суверенітету та територіальної цілісності України. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого Міністерства з питань реінтеграціїтимчасово окупованих територій України м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади Донецької області з 13.12.2023 входить до переліку Тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Тобто,оголошення особипомерлою можливеі післяспливу шестимісяців здня закінченнявоєнних дій(синонімбойових дій),а невоєнного стану.Під часцього боюабо воєнноїдіїІНФОРМАЦІЯ_9 загинув ОСОБА_3 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Воєнні дії тривають і до нині. В одній з них брав участь і загинув ОСОБА_3 . Заявник звернувся до суду із заявою 12.12.2024 після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України, а саме ст.ст.305-308 ЦПК України, також відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи загиблим та які не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання у м. Бахмут Донецької області. З моменту події 13.02.2023 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців.

Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022 року, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями ч. 3 ст. 82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час. Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, відповідно достатті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

У випадках,зазначених упідпунктах 1-3пункту 2статті 16Закону України« Просоціальний іправовий захиствійськовослужбовців тачленів їхсімей»,право напризначення таотримання одноразовоїгрошової допомогимають батьки,один ізподружжя,який неодружився вдруге,діти,які недосягли повноліття,утриманці загиблого(померлого).

Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Заявник має особисту, в тому числі цивільно-правову заінтересованість, у зміні правового статусу його сина ОСОБА_3 , якого просить оголосити загиблим.

Заявник бажає увіковічити пам`ять свого сина, який з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України був мобілізований до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини і загинув під час виконання ним обов`язків військової служби.

Оголошення його сина померлим заявнику необхідне для оформлення своїх спадкових прав та отримання одноразової грошової допомоги.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Заявник просить оголосити загиблим ОСОБА_3 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному впостанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі №490/6057/19-ц, в якому йдеться мова про те, встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265, 305-308 ЦПК України, ст.ст. 46, 1218, 1222, 1261 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженця селища Ленінський, Республіка Таджицька РСР, громадянина України, загиблим за обставин безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Датою смерті громадянина ОСОБА_3 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,уродженця селищаЛенінський,Республіка ТаджицькаРСР, громадянинаУкраїни, вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місцем смерті громадянина ОСОБА_3 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,уродженця селищаЛенінський,Республіка ТаджицькаРСР, громадянинаУкраїни, вважати м. Бахмут, Донецької області, Україна.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Суддя Майстренко О.М.

Присяжні: Шеховцов С.Ю.

Воробйов О.М.