Постанова

від 20.02.2025 по справі 0909/5869/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 0909/5869/2012

Провадження № 22-ц/4808/285/25

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Баркова В.М., Луганської В.М.,

секретаря Гудяк Х.М.,

з участю апелянта ОСОБА_1 , представника державного навчального закладу «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» -ТоросЛ.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду, постановлену головуючим суддею Калинюком О.П. 23 грудня 2024 року, у справі за заявою державного навчального закладу «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року ДНЗ «Коломийський ПЛСП» звернувся до суду із заявою, в якій вказав, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.06.2013 у справі № 0909/5869/2012 задоволено позов ДНЗ «Коломийський ПЛСП» та визнано недійсним договір, укладений 01.09.2009 між стягувачем та ОСОБА_1 про тимчасове вселення його сім`ї в учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 , виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхніх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із житлового приміщення блоку № 31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку, розташованого за вказаною адресою, без надання іншого житлового приміщення. Рішення набрало законної сили з часу його проголошення.

08.07.2013 на виконання вказаного судового рішення Коломийським міськрайонним судом видано виконавчий лист № 0909/5869/2012 про виселення вказаних боржників із зазначеного житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення.

Відділом державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області було відкрито виконавче провадження. Однак, згодом головним державним виконавцем цього відділу державної виконавчої служби Микицеєм В.Д. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки наявна встановлена законом заборона щодо виконання рішення суду в частині виселення сім?ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з трьома неповнолітніми дітьми у зв?язку з нововиявленими обставинами, а саме у зв`язку з народженням у вказаних боржників ІНФОРМАЦІЯ_4 четвертої дитини - ОСОБА_6 .

В лютому 2015 року стягувач звернувся до Коломийського міськрайонного суду з позовом про виселення із зазначеного учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житла і малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням цього суду від 06.06.2023 позов задоволено та вирішено виселити малолітню ОСОБА_6 із житлового блоку № 31 на 5-му поверсі гуртожитку за вказаною адресою без надання іншого житлового приміщення. Зазначене рішення залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28.11.2023 та постановою Верховного Суду від 31.07.2024.

Зважаючи на викладене, заявник просив поновити пропущений строк на пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа, адже цей строк пропущено з поважної причини, а саме у зв`язку з тим, що лише після набрання законної сили судовим рішенням від 06.06.2023 відпала обставина, яка стала підставою для повернення вище зазначеного виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Коломийськогоміськрайонного судувід 23грудня 2024року заявузадоволено.Поновлено державному навчальному закладу «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» пропущений строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа (виконавчих листів), виданого (виданих) Коломийським міськрайонним судом про виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхніх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , із житлового приміщення блоку № 31 на п`ятому поверсі учнівського гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що скаржник визнає, що він вчасно пред`явив виконавчий лист до виконання, внаслідок чого було відкрито виконавче провадження, що також підтвердив місцевий суд. Крім того, ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» у своїй заяві не вказав поважних причин, які б перешкодили ліцею протягом 2015-2024 років повторно пред`явити виконавчий лист у порядку, встановленому ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження». На думку апелянта, судом не враховано висновок Верховного Суду, який міститься у постанові від 06.06.2018 у справі №2-12537/10 відповідно до якого суд не має право поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання за відсутності поважних причин пропуску цього строку. ОСОБА_1 з посиланням на ч.3 ст. 433 ЦПК України зазначає, що суд не повідомив Службу у справах дітей Коломийської міської ради про розгляд заяви, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, суд першої інстанції, вважає апелянт, безпідставно відмовив у задоволенні його письмового та усного клопотання про розгляд заяви за участю Служби у справах дітей.

Просить оскаржену ухвалу скасувати та у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовити. Стягнути з ДНЗ «Коломийський ПЛСП» на користь апелянта судовий збір.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, на адресу місця її проживання було направлено судову повістку-повідомлення про дату час та місце розгляду справи. Згідно з інформацією довідки про причини повернення/досилання лист повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Однак, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив отримання дружиною судового повідомлення. Вказав, що вона зайнята доглядом за дітьми, а тому не може з`явитися в судове засідання.

В судове засідання також викликався повнолітній син сторін ОСОБА_3 , однак останній в судове засідання не з`явився. Згідно з інформацією з трекінгу поштового відправлення 16.02.2025 поштові відправлення повернуто до суду апеляційної інстанції з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 3 частини восьмої статті 128ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження №14-507 цс 18), постановах Верховного суду від 21 грудня 2022 року у справі №757/15603/19(провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17).

Отже, є правові підстави для розгляду справи за їх відсутності.

Скаржник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Додатково зазначив, що пропрацював у ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» більше десяти років, а тому вважає, що має право на приватизацію кімнати гуртожитку навчального закладу та отримання відповідного ордера на вселення. Визнав, що кімната гуртожитку - не єдине житло Глинянюків. Його сім`я має інше житлове приміщення будинок в м. Коломиї, в якому проживає сезонно і будівництво якого завершується. Представник стягувача зазначив, що у сім`я ОСОБА_7 по даний час займає спірну кімнату гуртожитку без належної правової підстави, ордер на зайняття спірного житла відповідачам не видавався.

Представник стягувача ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» апеляційну скаргу заперечив з огляду на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив залишити її без змін.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення боржника, представника стягувача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.06.2013, ухваленим у справі № 0909/5869/2012: визнано недійсним договір, укладений 01.09.2009 між ДНЗ ««Коломийський професійний ліцей сфери послуг» та ОСОБА_1 про тимчасове вселення його сім`ї в учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 ; виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхніх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із житлового приміщення блоку № 31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку, розташованого за вказаною адресою, без надання іншого житлового приміщення.

На виконання вказаного рішення 08.07.2013 Коломийським міськрайонним судом видано виконавчий лист № 0909/5869/2012.

Постановою головного державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачеві від 06.04.2015 зазначений вище виконавчий лист повернуто Коломийському міськрайонному суду у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в сім`ї боржників народилась дочка ОСОБА_6 , яка проживає за вказаною адресою та не зазначена у цьому виконавчому листі.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06.06.2023, ухваленим у справі №346/705/15-ц, вирішено виселити також і малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із житлового приміщення блоку № 31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Зазначене рішення залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28.11.2023 та постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31.07.2024.

Задовольняючи заяву ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг», суд першої інстанції виходив з того, що лише 28.11.2023 (набрання законної сили вказаним судовим рішенням від 06.06.2023) припинила існувати обставини, які перешкоджали стороні стягувача пред`явити до виконання вище зазначений виконавчий лист тривалий час, а саме в період з 06.04.2015 по 28.11.2023.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначений у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.

Згідно з статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Відтак, для задоволення заяви у цій частині мають бути наявними поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, і ці причини повинні бути реальними та об`єктивними. А тому відсутність таких причин унеможливлює задоволення заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Так, 08.07.2013 Коломийським міськрайонним судом видано виконавчий лист №0909/5869/2012, який у встановлений законом строк пред`явлено до виконання, що підтверджується постановою головного державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачеві від 06.04.2015 у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в сім`ї боржників народилась дочка ОСОБА_6 , яка проживає за вказаною адресою та не зазначена у цьому виконавчому листі (т.3 а.с. 246).

У лютому 2015 року ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Коломийської міської ради про виселення з учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06.06.2023, ухваленим у справі №346/705/15-ц, вирішено виселити також малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із житлового приміщення блоку № 31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Зазначене рішення залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28.11.2023 та постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31.07.2024.

З огляду на фактичні обставини даної справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з незалежних від нього причин, оскільки розгляд справи №346/705/15-ц щодо виселення малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 тривав більше дев`яти років та лише 31 липня 2024 року постановою Верховного Суду рішення Коломийського міськрайонного суду від 06.06.2023 та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 28.11.2023 залишені без змін.

Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поновив стягувачу строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки наслідком пред`явлення цього виконавчого листа до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 346/705/15-ц було б його повернення виконавцем.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в інтересах неповнолітніх дітей, мотивуючи, зокрема, тим, що місцевий суд вирішив заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не повідомивши про розгляд справи Службу у справах дітей Коломийської міської ради.

Однак, колегія суддів констатує, що спір про виселення із спірної кімнати гуртожитку вирішено з участю Служби у справах дітей Коломийської міської ради, як того вимагає закон.

Ніяких заперечень цього органу щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не поступало. Приймаючи дослідженні факти і обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду порушуються права неповнолітніх дітей.

Скасування судового рішення з одних тільки формальних міркувань є неприпустимим та суперечить засадам цивільного судочинства.

Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що фактично сім`я ОСОБА_7 не проживає у спірній кімнаті гуртожитку, оскільки має житловий будинок, що в засіданні апеляційного суду частково підтвердив ОСОБА_1 . Він також зазначив, що утримує спірну кімнату в учнівському гуртожитку, сподіваючись приватизувати її, оскільки пропрацював у ліцеї більше десяти років і, на його думку, має на це право.

Колегія суддів звертає увагу, що частиною 1 ст.47ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття на день розгляду справи в суді першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3 не з`явився, матеріали справи не містять доказів, що він уповноважував апелянта представляти його інтереси в суді апеляційної інстанції, з самостійною скаргою не звертався.

Апеляційний суд зауважує, що відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованості висновків суду не спростовують, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 23 грудня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Барков

В.М. Луганська

Повний текст постанови складено 25 лютого 2025 року.