Постанова

від 24.02.2025 по справі 496/278/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3462/25

Справа № 496/278/23

Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Вадовської Л.М.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Колос» нарішення Біляївськогорайонного судуОдеської областівід 22листопада 2024року, ухваленогопід головуваннямсудді ПасечникаМ.Л.,у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Колос»про стягненнязаборгованості задоговором суборенди,

встановив:

13.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Колос» про стягнення плати за суборенду земельної ділянки за період з 2020 року по 2022 рік включно, в розмірі 11 146,40 грн., пеню в сумі 1599,67 грн., а всього 12 746,07 грн., а також судових витрат у справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 1 984,80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 22.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Колос» на користь ОСОБА_1 плату за суборенду земельної ділянки, за період з 2020 року по 2022 рік включно, у розмірі 11 146,40 грн. та пеню у розмірі 1599,67 грн., а всього в розмірі 12 746,07 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984,80 грн., також витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн. (а.с.123-130).

В апеляційній скарзі ТОВ «Колос» ставить питання про скасування рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22.11.2024 року, в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн., ухвалення в цій частині нового судового рішення, яким зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3028,00 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.133-135).

В іншій частині судове рішення в апеляційному порядку не оскаржується.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необгрунтованість (а.с.142-143).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 24.02.2025 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1ст.369 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи,як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язкуз цим,датою ухваленняцього судовогорішення є24.02.2025 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.12.2024 року (а.с.138), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином (а.с.139-141), що передбачено ст. 130 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Стягуючи з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн., суд першої інстанції виходив із того, що зазначені витрати є обґрунтованими та документально доведеними (а.с.123-129).

Однак, колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду, в частині визначення розміру судових витрат на правничу допомогу, виходячи із наступного.

Відповідно доч.1ст.15ЦПК Україниучасники справимають правокористуватися правничоюдопомогою.

Згідно п.3ч.1ст.133ЦПК Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати,зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги №23-12-2022/1 від 23.12.2022 року, укладеного між адвокатом Боднар М.О. та позивачкою ОСОБА_1 , детальний опис робіт (наданих послуг), виконаний адвокатом Бондар М.О.; акт про прийняття-передачу наданих послуг від 23.08.2024 року; квитанцію до прибуткового касового ордера №1-1 від 23.08.2024 року про сплату ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 30000,00 грн. адвокату Боднар М.О. за надання правової допомоги (а.с.24,102-104,107).

Згідно вказаного акту виконаних робіт, адвокатом Бондаром М.О. ОСОБА_1 було надано такі послуги: усна консультація; підготовка проекту позовної заяви; отримання додаткових доказів; виїзд з м. Одеса до с. Троїцьке, Одеського району, Одеської області для узгодження остаточного тексту позовної заяви; виїзд з м. Одеса до с. Троїцьке, Одеського району, Одеської області для сплати судового збору; відправлення поштовим зв`язком позовної заяви; підготовка та подання заяви про зміну предмету позову; аналіз клопотання ТОВ «Колос» та аналіз підстав для поновлення провадження у справі; усні консультації (а.с.102-103).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі№922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін(додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Присуджуючи судові витрати, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).

При розглядісправи судомучасники справивикладають своївимоги,заперечення,аргументи,пояснення,міркування щодопроцесуальних питаньу заявахта клопотаннях,а такожзапереченнях протизаяв іклопотань. (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 137 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт,апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також виходячи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу, який майже у десять разів перевищує прожитковий мінімум, встановлений Державою з 01.01.2025 року, як і з 01.01.2024 року, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат позивачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції, до 6 056,00 грн., що складає 2 розміри прожиткових мінімумів громадян.

При цьому колегія суддів виходить із принципів розумності та справедливості судових витрат на правничу допомогу, а також із того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року і по теперішній час складає 3028,00 грн.

У зв`язку з цим, сума витрат на правничу допомогу складає 6056,00 грн., що відповідає 2 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 року.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладені обставини в своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог процесуального права.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду, в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу змінити, і прийняти в цій частині постанову, якою стягнути з ТОВ «Колос» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 6056,00 грн.

Також колегія суддів зазначає, що оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6ст. 19 ЦПК Україниє малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3ст.389ЦПКУкраїни постановав касаційномупорядку оскарженнюне підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,368, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.ст.381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 листопада 2024 року, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 30000,00 грн., змінити.

Прийняти постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», код ЄДРПОУ: 24775415, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.М. Вадовська

О.С. Комлева