Ухвала

від 20.02.2025 по справі 947/36713/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/250/25

Справа № 947/36713/24 1-кс/947/18279/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30 грудня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024160000001422, внесеного до ЄРДР 14 листопада 2024 року,-

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 27 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, які не зменшилися та продовжує існувати, а тому є необхідність подальшого тримання під вартою підозрюваного.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, з наступних підстав:

1) слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо наявності достатніх підстав вважати, що вина ОСОБА_9 саме у інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами. Сторона захисту зауважує, що дії ОСОБА_9 органом досудового розслідування неправильно кваліфіковані за ч. 3 ст.286-1 КК України, оскільки стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_9 в момент вчинення ДТП не доведено належними та допустимими доказами. В свою чергу, твердженням як самого ОСОБА_9 , так і свідка ОСОБА_11 щодо вживання алкогольних напоїв після повернення додому, не було взято до уваги ані органом досудового розслідування, ані слідчим суддею при розгляді вказаного клопотання;

2) при постановленні оскаржуваної ухвали не прийняв до уваги, той факт, що прокурором не надано жодного доказу, того, що підозрюваний може вчиняти дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, натомість:

- ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, спростовується тим, що ОСОБА_9 має бездоганну репутацію, жодного разу до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Крім того, з місця пригоди не зник, оскільки він не знав про скоєння ДТП. Після роботи повернувся до дому та перебував там разом з родиною до приїзду працівників поліції, від яких і дізнався про подію. Саме по собі тяжкість покарання, відповідно до сталої практики ЄСПЛ не може слугувати єдиною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу;

- ризик, передбачений п.2 ч. 1 ст.177 КПК України, спростовується тим, що у даному кримінальному провадження відсутні будь-які речі або документі, які навіть гіпотетично можливо було б знищити, сховати або спотворити, оскільки оглянуто місце пригоди та ТЗ, органом досудового розслідування, вилучений вичерпний перелік речей, що можуть мати доказове значення для даного провадження;

- ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст.177 КПК України, спростовується тим, що обстави події встановлені та не оспорюються підозрюваним, крім інкримінування стану алкогольного сп`яніння в момент ДТП. Належними та допустимими доказами наявності або відсутності стану сп`яніння в момент ДТП є відповідні висновки судових експертиз та медична документація. Показання свідків та потерпілих у даному провадженні не можуть якимось чином спростувати саму подію, тому відсутні навіть гіпотетичні підстави вважати, що вплив на їх показання спростує саму подію або виключить вину підозрюваного у її скоєнні;

3) поза увагою суду залишалось те, що підозрюваний ОСОБА_9 має не задовільний стан здоров`я, потребує постійного лікування та приймає відповідні ліки на постійній основі; має міцні соціальні зв`язки - дружину та трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, також має мати пенсіонерку, яка також перебуває на його утриманні; є фізичною особою-підприємцем та має постійну роботу, яка дає змогу забезпечувати родину; має бездоганну репутацію та виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання; жодного разу не притягувався ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності, вчинив неумисний злочин в чому щиро розкаюється та має наміри на відшкодування завданої шкоди та усіх витрат, пов`язаних з похованням;

4) слідчий суддя безпідставно не визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник апеляційну скаргу підтримала, наполягав на її задоволенні.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до клопотання у провадженні ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024162330000014 від 06 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 15 листопада 2024 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за наступних обставин.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2024 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року, до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.01.2025.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2024 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12024160000001422 від 14.11.2024 року за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 15.03.2025 року, включно.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви №№ 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32, рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_9 у інкримінованому кримінальному правопорушенні сторона обвинувачення серед іншого надала матеріали кримінальних проваджень, зокрема: протокол огляду місця події від 15.11.2024 року та схемою до нього (а.с.23-36 т.1); протокол огляду транспортного засобу від 15.11.2024 року - трактора «NEW HOLLAND TM150», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.16-25 т.1), акт №30 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.35-36 т.1); висновок №30 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.34 т.1).

Відхиляючи доводи захисту щодо відсутність в діях підозрюваного складу інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_9 в момент вчинення ДТП не доведено належними та допустимими доказами, колегія суддів звертає увагу, що на цьому етапі при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд не оцінює докази на предмет наявності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого діяння, а лише встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідне кримінальне правопорушення. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що у цьому судовому провадженні не оцінюються показання свідків, надані слідчому, у тому числі на предмет їх достовірності. Обґрунтованість підозри встановлена судом на підставі доказів, наведених у цій ухвалі.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_9 .

Слідчим суддею була встановлена обґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Апеляційний суд погоджується із мотивами ухвали слідчого судді щодо висновку про те, що не зменшилися та продовжують існувати ризики (1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків, які обумовлені: тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 5 до 10 років; характер та ступень суспільної небезпеки інкримінованого кримінального правопорушення, а також фактичні обставини справи вчинення злочину джерелом підвищеної небезпеки у ставні онкольного сп`яніння, тяжкі наслідки дорожньо-транспортної події смерть потерпілого; дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки - дружину та трьох дітей, є фізичною особою-підприємцем, позитивно характеризується за місцем постійного проживання; не притягувався ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності.

У той же час апеляційний суд вважає, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можна вважати нівельованим, виходячи з того, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження факту того, що наразі органом досудового розслідування вчиняються дії з відшукання певних речей чи документів які мають значення для даного кримінального провадження, натомість, вже існуюча доказова база, знаходиться під контролем держави, а не підозрюваного (матеріали проваджень, які знаходяться у органу досудового розслідування), тобто, активна фаза слідства пройшла та наразі призначаються експертизи (залежно від обставин конкретного кримінального провадження) та очікується отримання їх висновків, що свідчить про те, що, вплив підозрюваного на перешкоджання слідству є мінімальним.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_9 , а саме те, що він підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого, на підставі п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає, визначити заставу у максимальному розмірі, яка передбачена для тяжкого злочину, оскільки, саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень ч.3 ст. 407, 409, 411, 412 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід частково задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу, а відтак апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30 грудня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024160000001422, внесеного до ЄРДР 14 листопада 2024 року,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження підозрюваному ОСОБА_9 , строку тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27 лютого 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, в якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 ( двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 20 лютого 2025 року , заставна сума за ОСОБА_9 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

У разі внесення визначеної застави звільнити підозрюваного з-під варти та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками, визначеними слідчим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладених обов`язків становить до 27 лютого 2025 року

Роз`яснити підозрюваному або заставодавцю наслідки невиконання вимог ухвали, передбачені ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4