Ухвала

від 19.02.2025 по справі 754/6785/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/269/25

Справа № 754/6785/24

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судових засідань Шклярської К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Стрикаля О.В.,

представника відповідачів адвоката Папазової Г.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаль Олександра Васильовича про роз`єднання позовів, закриття провадження та клопотання представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Папазової Галини Анатоліївни про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , трятя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у праві користування житлом шляхом вселення в житлове приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

10.05.2024 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 17.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Крім того, вказаною ухвалою витребувано з Управління (Центру) надання адміністративних послуг Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 із зазначенням повністю даних про ПІБ та паспортних даних цих осіб.

04.06.2024 року від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла на адресу суду витребувані інформація.

11.06.2024 року від представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Папазової Г.А. надійшов відзив на позовну заяву, а також зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , трятя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у праві користування житлом шляхом вселення в житлове приміщення.

23.07.2024 року від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу суду надійшов лист з проханням слухати справу у відсутності їх представника.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, а також залучено Службу у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в якості третьої особи за первісним позовом..

29.11.2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаль О.В. на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому сторона відповідача за зустрічним позовом просила суд постановити ухвалу про роз`єднання вимог за зустрічним позовом, а також постановити ухвалу про закриття провадження у справі за зустрічною позовною заявою.

Крім того, 29.11.2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаль О.В. на адресу суду надійшла відповідь на відзив за первісним позовом.

12.02.2025 року від представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Папазової Г.А. на адресу суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій вона просила суд закрити провадження за первісним позовом.

19.02.2025 року від представника Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації - Крикун А.Ю. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника.

Судом в судовому засідані були поставлені на обговорення клопотання сторін.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Стрикаль О.В. підтримав заявлені клопотання та просив про їх задоволення, щодо клопотання сторони відповідача за первісним позовом просив відмовити.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Папазова Г.А. просила відмовити стороні позивача за первісним позовом у задоволені їх клопотань, щодо свого заявленного клопотання просила задовольнити.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши заявлені клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

При подані зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд своєю ухвалою вирішив об`єднати його в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 , так як процесуальні підставі, зазначені стороною позивача за первісним позовом не суперечили вимогам ст. 193 ЦПК України, оскільки по суті первісний та зустрічний позов взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним.

Відповідно до ч. 10 ст. 188 ЦПК України, справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Таким чином, суд не встановив підстав для роз`єднання цих позовів, а отже клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаль О.В. в цій частині задоволеню не підлягає.

Що стосується клопотання сторони позивача за первісним позовом про закриття провадження за зустрічним позовом, а також клопотання сторони позивача за зустрічним позовом щодо закриття провадження за первісним позовом, суд дійшов до наступних висновків.

Обгрунтовуючи вимогу щодо закриття зустрічного позову, представник ОСОБА_1 - адвокат Стрикаль О.В. посилається на те, що у позивача за зустрічним позовом відсутній предмет спору, оскільки станом на 29.05.2024 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.

Таким чином, суд вважає, що закриття провадження в справі за зустрічним позовом може призвести до порушення прав відповідачів (позивачів за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки між сторонами у справі існує спір, у зв`язку з чим відповідачі (позивачі за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до суду 11.06.2024 року із зустрічним позовом (а.с.144 - 150).

В даному випадку відсутня обов`язкова і повна сукупність підстав, зазначених у п.1 та п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі, оскільки закриття судом провадження у справі суперечить змісту цієї норми та буде перешкоджати подальшому провадженню у справі щодо існуючого у сторін спору, а тому слід відмовити в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стрикаль О.В. про закриття провадження у справі за зустрічним позовом.

Обгрунтовуючи вимогу щодо закриття провадження первісного позову, представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Папазова Г.А. посилається на те, що відповідачем за зустрічним позовом не підтверджено факт того, що він є наймачем житлового приміщення чи вимагав укладення з ним відповідного договору у встановленому законом порядку. Відтак, відсутні підстави вважати, що наявність реєстрації позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спірному житловому приміщенні порушує його права як наймача жилого приміщення, оскільки в призмі Закону він не є власником житла, а тому користується ним на тих самих підставах, що і відповідачі - на підставі реєстрації місця проживання. Оскільки відповідач не надав до суду доказів щодо правомірності користування ним спірним жилим приміщенням, він не є власником даного житла, отже, не набув права на звернення до суду з вимогами про визнання іншої особи такою, що втратила право на користування даним жилим приміщенням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже суд, при ухваленні рішення оцінює фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини ( п. 1 ч. 4 ст. 265 ЦПК України).

Відповідно до ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Таким чином, подане клопотання представника відповідача не підпадає до жодної підстави, зазаначеної в ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі.

Отже, суд приходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Папазової Г.А. про закриття провадження за первісним позовом задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76, 77, 186, 188, 255, 265, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаль Олександра Васильовича про роз`єднання позовів та про закриття провадження та клопотання представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Папазової Галини Анатоліївни про закриття провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Д.Буша