Рішення

від 17.02.2025 по справі 461/104/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/104/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

17 лютого 2025 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Курилюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігл» про розірвання договору та стягнення коштів,-

встановив:

Позовні вимоги.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ», в якому просить суд визнати недійсним договір про надання правничої допомоги №02052406 від 02.05.2024 року та стягнути з відповідача на його користь грошові кошті у сумі 10000 грн., які були сплачені за договором.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 02.05.2024 між нею та ТОВ «ЛІГЛ» було укладено договір про надання правничої допомоги №02052406, предметом якого були послуги щодо підготовки та подачі позову до суду про зобов`язання вчинити певні дії. Позивач вказує, що виконала усі свої зобов`язання за договором, зокрема сплатила вартість надання юридичних послуг в розмірі 10000 грн., однак після підписання договору, відповідачем не вчинено жодних дій на виконання зобов`язань за договором.

Зазначає, що 10.09.2024 нею на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення коштів через невиконання зобов`язань, однак відповіді вона не отримала. З урахуванням вищевикладеного, просила задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.01.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом повідомленням сторін в судове засідання

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про слухання справи без її участі.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 05.02.2025 року, 17.02.2025 року не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 02.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІГЛ» було укладено договір № 02052406 про надання правничої допомоги.

Згідно загальнодоступних відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Лігл» є діяльність у сфері права.

Відповідно до пункту 1.2 предметом договору є юридичні послуги щодо підготовки та подачі позову до суду про зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно пункту 2.1.2. виконавець зобов`язується приступити до надання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п.1.2 цього договору у повному обсязі, своєчасно і якісно, керуючись чинним законодавством України а також іншим нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2.2.1. Замовник зобов`язується своєчасно надати виконавцю наявні достовірні дані та документи, необхідні для надання юридичних послуг, зазначених в п.1.2. цього договору.

Згідно з п. 2.2.2. замовник також зобов`язується сплатити юридичні послуги, зазначені в п. 1.2. цього договору, в порядку та терміни, зазначені в розділі 3 цього договору.

Згідно п.3.1 договору вартість надання юридичних послуг, зазначених в п.1.2 цього договору становить 10000 грн.

Відповідно до п. 4.2. договір може бути розірваний, як замовником так і виконавцем у випадку передбаченому цим договором та діючим законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зобов`язання за договором виконала належним чином та 02.05.2024 року сплатила 10000 гривень на рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією №83077680658.

03.10.2024 ОСОБА_1 на адресу ТОВ "ЛІГЛ" направлено вимогу про повернення коштів через невиконання зобов`язань, що підтверджується рекомендованим повідомленням з описом вкладення.

Однак, ТОВ "ЛІГЛ" добровільно кошти сплачені позивачем на виконання умов договору не повернуло.

Мотиви прийняття рішення судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до ст.ст.76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 2ст. 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правовими наслідками розірвання договору є припинення зобов`язання (ч. 2ст. 653 ЦК України) та відсутність права сторін вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4ст. 653 ЦК України).

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Вiдповiдно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11, ч. ч. 1,2 ст.509 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Статтею 615 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно дост. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Аналіз положеньст. 614 ЦК Українидає підстави для висновку про те, що, встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання,ЦК Українипокладає обов`язок довести відсутність своєю вини саме на цю особу.

Правовідносини сторін за спірним договором регулюються положеннямиГлави 63 ЦК України, де відповідно дост. 901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 906 ЦК Українивстановлено відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг, у зв`язку з цим, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також цивільне законодавство передбачає й можливість розірвання договору про надання послуг.

Так відповідно дост. 907 ЦК Українидоговір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

В постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/1394/16 викладений висновок про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2ст. 651 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. ст.79,80 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи . Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами 1,5,6ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач ТОВ «ЛІГЛ» станом на день розгляду справи не надав належних та допустимих доказів того, що він виконав вказані вище умови договору про надання правничої допомоги №02052406, натомість позивач стверджує про порушення зобов`язань відповідачем, який не приступив до виконання зобов`язань за договором, на підставі чого суд вважає необхідним розірвати зазначений договір, оскільки, такий спосіб захисту порушеного права, у даному випадку, сприятиме ефективному відновленню прав позивача, як споживача послуг.

Згідно ч. 1ст. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 06.02.2020р. № 910/13271/18, після розірвання договору виникає право вимагати через суд повернення безпідставного набутого майна за розірваним договором на підставіст. 1212 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що позивач довів, що мають місце підстави для розірвання договору, оскільки відповідач не приступив до виконання зобов`язань за договором, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним грошові кошти в сумі 10000 грн. на підставіст. 1212 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати договір про надання правничої допомоги № 02052406 від 02.05.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 гривень, що були сплачені за договором про надання правничої допомоги № 02052406 від 02.05.2024 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового зборуу розмірі 1211 грн. 20 коп.

Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2025 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ», адреса: 79019, м. Львів, вул. Під Дубом, 26А; ЄДРПОУ: 41614728)

Головуючий суддя Мироненко Л.Д.