Рішення від 24.02.2025 по справі 380/22597/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 рокусправа № 380/22597/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення -

УСТАНОВИВ:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати у повному обсязі рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 32537/6/13-01-24-11 від 29.10.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити з 01.10.2024 реєстрацію у якості платника єдиного податку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій в частині виключення позивача з реєстру платника єдиного податку є, на думку позивача, проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), і як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Крім цього, позивач зазначив, що він, як постачальник електронних комунікаційних послуг включений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та надає послуги щодо доступу до мережі Інтернет, а не технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж. Враховуючи те, що позивач не здійснює фактично діяльності за вказаними у статті 291 ПК України видами, тому, на думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідач подав суду відзив на позов (вх. № 88573 від 27.11.2024), в якому проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що 01.01.2022 набрав чинності Закон України № 1089-ІХ «Про електронні телекомунікації», відповідно до якого платники єдиного податку юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку, звітності.

Вказав, що попередній Закон України № 1280-IV "Про телекомунікації" розділяв поняття «провайдер комунікацій» (суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку). Сьогодні норми Закону № 1089 не визначають окремого суб`єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.

На думку відповідача, особи, які є платниками єдиного податку третьої групи та здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Вказав, що в порушення підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платником не подано заяви про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Щодо проведення камеральної перевірки, а не документальної, зауважив, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов`язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. У такому випадку перевірка додаткових документів не є потрібна. Автоматизованість камеральної перевірки дає змогу швидко виявити порушення, такі як несвоєчасна подача звітності, неправильне нарахування податкових зобов`язань та порушення строків сплати єдиного податку. Натомість, документальна перевірка передбачає детальне вивчення первинних документів платника податків, тобто широкий аналіз обґрунтованості податкових показників на підставі первинних документів, чого не вимагається для визначення права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Оскільки основними підставами для виключення з реєстру платників податку є порушення строків сплати єдиного податку, перевищення доходу та порушення вимог ведення діяльності, то ці підстави можуть бути виявлені безпосередньо в деклараціях і податкових звітах платника. Відповідно, камеральна перевірка здатна надати усі необхідні докази для прийняття рішення про виключення з реєстру.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивач як постачальник електронних комунікаційних послуг включений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за № 4113 та надає послуги доступу до мережі Інтернет, а не технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Звернув увагу суду на офіційне узагальнене роз`яснення, яке міститься в Рішенні НКЕК від 03.04.2024 року № 170 «Про надання офіційного узагальненого роз`яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг», в якому наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, зокрема, це:

послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1;

послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.

Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів (IC. S1, OS. S1) електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Поряд із цим, під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог Закону України "Про електронні комунікації" позивач не має у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI: "Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж" чи IC.SI "Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації".

Ухвалою від 18.10.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 06.11.2024 повернуто заявнику без розгляду заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалами від 11.11.2024 та 18.11.2024 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрований 03.11.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 03.11.2023 перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи з обраною ставкою 5%, що підтверджується Випискою з ЄДР та Витягом № 44272 з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до реєстраційних даних, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно з КВЕД ДК 009:2010 є 62.01 Комп`ютерне програмування (основний) та 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

Львівським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 01.10.2024 № 40924/13-01-24-11/ НОМЕР_1 , в якому контролюючий орган зазначив про порушення позивачем умов застосування спрощеної системи оподаткування, а саме абз. 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання), а саме 61.90. Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку.

У відповідь на вказаний акт позивач надіслав відповідачу заперечення на акт камеральної перевірки № 40924/13-01-24-11/3202905298 від 01.10.2024. Додатками до заперечень надано роз`яснення Державної податкової служби України з приводу застосування виду економічної діяльності, що відповідають класу 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку та інші документи, що підтверджують правомірність перебування позивача на спрощеній системі оподаткування при наявності згаданого КВЕДу. Відповіді на вказане заперечення позивачем не отримано.

На підставі акта камеральної перевірки від 01.10.2024 № 40924/13-01-24-11/3202905298 та висновку засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань № 311/13-01-24-11 від 22.10.2024, прийнято рішення від 29.10.2024 № 32537/6/13-01-24-11 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ОСОБА_1 .

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для його прийняття, тому звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статей 67-68 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі також ПК України).

Пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.2 статті 299 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку

За приписами підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

Відповідно до підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.12.2020 у справі № 200/9334/19-а.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 805/1307/17-а, від 03 грудня 2020 року у справі № 200/9334/19-а та від 14 липня 2021 року у справі № 808/224/18 та в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як свідчать матеріали справи, акт від 01.10.2024 № 40924/13-01-24-11/3202905298 щодо неможливостi застосування позивачем спрощеної системи оподаткування, у якого вид дiяльностi відповідає 61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку складено відповідачем за результатами камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що ПК України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15, від 06.02.2020 у справі № 813/87/16 та від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17).

Отже суд дійшов висновку, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача. Акт від 01.10.2024 № 40924/13-01-24-11/3202905298 складено за наслідками проведення камеральної перевірки, що не відповідає вимогам ПК України щодо порядку та процедури проведення перевірок платників податків.

Суд вважає, що для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи має бути виконано всі вимоги передбачені ПК України.

За вказаних обставин, складений відповідачем Акт від 01.10.2024 № 40924/13-01-24/11/3202905298 щодо неможливостi застосування позивачем спрощеної системи оподаткування, у якого вид дiяльностi відповідає класу 61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку не може бути належним та допустимим доказом, що свідчить про виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірки порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 Спрощена система оподаткування, обліку та звітності Розділу XIV Спеціальні податкові режими ПК України та надає можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України.

Отже, оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Таким чином, ГУ ДПС у Львівській області прийнято Рішення № 32537/6/13-01-24-11 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для його скасування.

Крім цього, за матеріалами справи підставою прийняття оскаржуваного рішення було встановлення актом перевірки наявність у позивача виду дiяльностi, які відповідають класу 61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку, чим порушено підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, оскільки застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, у яких основний вид дiяльностi відповідає класу 61.90 Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку є неможливим. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що з набранням чинності 01.01.2022 Закону № 1089 платники єдиного податку - юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Клас 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку розділу 61 Телекомунікації (електрозв`язок) КВЕД ДК 009:2010 включає такі види господарської діяльності, як надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій; експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов`язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; надання телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з`єднань: передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP) та перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).

3 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2020 № 1089-IX "Про електронні комунікації" (далі - Закон № 1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до визначень, наведених у частині 1 статті 2 Закону № 1089-IX:

- послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується (пункт 80);

- електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг (пункт 27);

- постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (пункт 87);

- постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж (пункт 85);

- оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами; у разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж; у разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (пункт 70).

Відповідно до статті 16 Закону № 1089-ІХ суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.

У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб`єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб`єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.

Відповідно до статті 17 Закону № 1089-ІХ, регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону № 1089-IX право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України. Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 20.04.2022 № 30 "Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за № 502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що при поданні Повідомлення суб`єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб`єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі. На підставі поданих суб`єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України. Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб`єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.

Суд встановив, що згідно з витягом з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг від 14.11.2023 № 104-6999/104 ФОП ОСОБА_1 включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за № 4113, який надає послугу доступу до мережі Інтернет таких видів:

- код виду послуги IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується, з використанням мережі фіксованого зв`язку; - послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет;

Суд звертає увагу, що в Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, надано такі визначення:

- послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;

- послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS. S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Також в Офіційному узагальненому роз`ясненні, яке міститься в Рішенні НКЕК від 03.04.2024 № 170 Про надання офіційного узагальненого роз`яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг, наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у п. п. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, зокрема, це: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - ІС.S1.

Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів (ІС.SI, OS.S1) електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Водночас доказів наявності у ФОП ОСОБА_1 такого виду діяльності як OS.SI: "Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж" чи IC.SI "Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації" відповідачем суду не подано.

У зв`язку з вищевказаним, суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки за змістом Витягу від 14.11.2023 № 104-6999/104 з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ФОП ОСОБА_1 включений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за № 4113, як постачальник електронних комунікаційних послуг, що надає послугу доступу до мережі Інтернет за кодом IA.S1, отже позивач є постачальником електронних комунікаційних послуг, а не технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Суд зауважує, що будь-які договори у позивача з технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж відсутні. Відповідачем також не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що позивач використовував у своїй діяльності обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж.

Отже, наведені докази підтверджують, що позивач не здійснює жодного з видів діяльності, які передбачені підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України. При цьому обмеження перебування на єдиному податку згідно з абз. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють види діяльності, прямо зазначені у ПК України, зокрема, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Однак відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку шляхом проведення перевірки факту здійснення позивачем діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Доводи податкового органу про необхідність переходу на загальну систему оподаткування ґрунтуються виключно на податковій звітності, в якій зазначено КВЕД 61.90. Водночас зазначений вид діяльності включає перелік різних видів діяльності, здійснення чи нездійснення яких не було предметом камеральної перевірки.

За таких обставин, оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для позбавлення позивача статусу платника єдиного податку та порушення відповідачем процедури його прийняття, а тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 32537/6/13-01-24-11 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд вважає наявними підстави для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.

Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття протиправного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 01.10.2024.

Як наслідок, відповідача належить зобов`язати поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024, шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції, не довів дотримання процедури проведення перевірки та повноти правопорушення позивача у сфері податкових правовідносин, а тому приймаючи оскаржуване рішення, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі, то позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 * 0,8).

Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі.

Суд зазначає, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 32537/6/13-01-24-11 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024, шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35 м. Львів 79026; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

СуддяР.П. Качур