Постанова

від 24.02.2025 по справі 420/36381/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36381/24

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

повний текст судового рішення

складено 03.12.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі відповідач, ГУ НП), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ НП які полягали у відрахуванні при звільнені з ОВС, грошових коштів у сумі 3574,26 грн. з грошової компенсації, за 10 діб надмірно нарахованої додаткової оплачуваної відпустки, за період роботи з 01 січня по 31 грудня 2016 року;

- зобов`язати ГУ НП виплатити ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3574,26 грн., які були відраховані при звільнені з ОВС, з грошової компенсації, за 10 діб надмірно нарахованої додаткової оплачуваної відпустки, за період роботи з 01 січня по 31 грудня 2016 року;

- визнати протиправними дії ГУ НП щодо зобов`язання ОСОБА_1 звернутись з рапортом про повернення на депозитний рахунок відповідача, зайво виплаченої збільшеної додаткової винагороди за період з 01 січня по 31 січня 2023 року, і зарахування на депозитний рахунок відповідача додаткової винагороди, перерахованої 28.02.2023 року позивачем за січень 2023 рік у розмірі 34316,06 грн.;

- зобов`язати ГУ НП виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за січень 2023 року, у розмірі 34316,06 грн., перераховану ним 28.02.2023 року на депозитний рахунок відповідача, як зайво виплачену збільшену додаткову винагороду за період з 01 січня по 31 січня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 26.09.2024 року №431о/с «Про особовий склад», яким підполковника поліції ОСОБА_1 , згідно з п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» - через хворобу, з 26.09.2014 року звільнено зі служби в Національній поліції України;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України, на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області з 26.09.2024 року;

- стягнути з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середній заробіток, за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.09.2024 року по дату вступу судового рішення у законну силу, без відрахування обов`язкових податків і зборів;

- допустити до негайного виконання рішення суду, в частині: поновлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на службі в Національній поліції України, на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області з 26.09.2024 року, виплати ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 3574,26 грн., які були відраховані під час звільнення, з грошової компенсації за 10 діб надмірно нарахованої додаткової оплачуваної відпустки, за період роботи з 01 січня по 31 грудня 2016 року; виплати додаткової винагороди за січень 2023 року у розмірі 34316,06 грн., перерахованої ним на депозитний рахунок відповідача, як зайво виплачену збільшену додаткову винагороду за період з 01 січня по 31 січня 2023 року, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.09.2024 року по дату вступу судового рішення у законну силу;

- зобов`язати ГУ НП скласти та надати ОСОБА_1 , з урахуванням рішення суду, повідомлення про нарахування грошового забезпечення, яке надається при звільнені з Національної поліції, довідку про середньомісячний та середньоденний заробіток;

- зобов`язати ГУ НП скласти та надати, з урахуванням рішення суду, до ГУ ПФУ у Кіровоградської області, грошовий атестат стосовно ОСОБА_1 для проведення перерахунку пенсійного забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП яка полягає у невжитті заходів щодо підготовки та надання матеріалів на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 у строки, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 року №413;

- зобов`язати ГУ НП вжити заходів щодо підготовки та надання матеріалів на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 у строки, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 року №413.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року адміністративний позов повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду у іншому складі суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

З оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, встановив наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України, а саме: позивач в позові об`єднав одразу позовні вимоги які стосуються різних підстав виникнення, мають різну доказову базу, регулюються окремими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в органах поліції, отримання поліцейськими додаткової винагороди на період воєнного стану, пенсійного забезпечення та отримання статусу учасника бойових дій, що суперечить правилам об`єднання позовних вимог, відповідно до ст.172 КАС України.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно ч.1, ч.2 ст.172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Отже, з аналізу вищезазначених приписів можна встановити, що в одному позові можна об`єднати або в одному провадженні підлягають розгляду ті позовні вимоги, які пов`язані підставою виникнення спірних правовідносин; доказами, які підтверджують факт наявності порушених прав та інтересів позивача; суб`єктним складом сторін, що, у свою чергу, при виокремленні таких позовних в окремі провадження, ускладнить або унеможливить вирішення предмету спору по суті.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов`язаних між собою вимог в одному адміністративному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики.

Відповідно до п.п.4, 5 та 9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий розгляд справи та ефективність виконання прийнятого рішення.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. При цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.

Зі змісту позовної заяви вбачається та судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем заявлено наступні основні позовні вимоги до ГУ НП, а саме про:

- визнання протиправним та скасування наказу від 26.09.2024 року №431 о/с про звільнення зі служби в Національній поліції України, поновлення на службі з 26.09.2024 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- бездіяльність щодо нескладення та ненадання позивачу повідомлення про нарахування грошового забезпечення, яке надається при звільнені з Національної поліції, та довідки про середньомісячний та середньоденний заробіток;

- визнання протиправними дій щодо відрахування при звільнені грошових коштів у сумі 3574,26 грн. з грошової компенсації за 10 діб надмірно нарахованої додаткової оплачуваної відпустки за період грудня 2016 року;

- визнання протиправними дій щодо зобов`язання (змушення) позивача звернутись з рапортом про повернення на депозитний рахунок відповідача зайво виплаченої додаткової винагороди за період січня 2023 року у розмірі 34316,06 грн., а також зарахування на депозитний рахунок відповідача відповідної суми додаткової винагороди, перерахованої позивачем 28.02.2023 року;

- бездіяльність щодо нескладення та ненадання до ГУ ПФУ у Кіровоградської області грошового атестату позивача для проведення перерахунку пенсійного забезпечення;

- бездіяльність щодо невжиття заходів для підготовки та надання матеріалів відносно позивача на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України.

З аналізу вказаних вимог вбачається, що позивач в адміністративному позові заявляє вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 26.09.2024 року №431 о/с про звільнення його зі служби в Національній поліції України, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та одночасно заявляє вимоги про бездіяльність відповідача щодо нескладення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградської області грошового атестату для проведення перерахунку пенсійного забезпечення позивача.

Отже, адміністративний позов містить вимоги які суперечать одна одної.

Крім цього, заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зобов`язання (змушення) позивача звернутись з рапортом про повернення на депозитний рахунок ГУНП зайво виплаченої додаткової винагороди за період січня 2023 року у розмірі 34316,06 грн., фактично не є взаємопов`язаною з іншими вимогами позивача про поновлення його на службі та неподання відносно нього матеріалів на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, оскільки як вірно вказав суд першої інстанції, вказані правовідносини мають різні підстави та періоди виникнення, а також регулюються окремими нормативними актами.

Таким чином, можна дійти висновку, що у даному адміністративному позові викладені правовідносини між позивачем та відповідачем, які не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, а також не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки виникли за різних обставин, на підставі різних дій суб`єкта владних повноважень, та у різні періоду часу.

Вищевказані позовні вимоги мають різні підстави виникнення спірних правовідносин, оскільки позивач, зокрема, одночасно оскаржує дії відповідача щодо його звільнення зі служби, та одночасно позовні вимоги, що стосуються права на отримання ним відповідного пенсійного забезпечення при звільненні зі служби.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач звернувшись до суду з даним адміністративним позовом має намір одночасно врегулювати декілька спірних правовідносин з відповідачем, незважаючи на те, що підстави виникнення таких правовідносин не є пов`язаними між собою. Лише факт виникнення спірних правовідносин між тими самими позивачем та відповідачем не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою позовних вимог в одне провадження.

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 року (Заява №49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28.05.1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. The United Kingdom), п.57, Series A №93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Звідси, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 року у справі №917/1377/18, від 27.02.2019 року у справі №922/2225/18, від 14.08.2018 року у справі №910/3569/18.

Враховуючи наведені обставини та те, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються різних підстав виникнення, мають різну доказову базу, а також регулюються окремими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в органах поліції, отримання поліцейськими додаткової винагороди на період воєнного стану, пенсійного забезпечення та отримання статусу учасника бойових дій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що об`єднання таких вищезазначених позовних вимог в одне провадження не буде відповідати правилам об`єднання позовних вимог, відповідно до ст.172 КАС України, тобто порушує вимоги, встановлені КАС України, а тому позовна заява, відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України, підлягає поверненню позивачеві.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач упевнений, що зазначені вище позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення, оскільки позивач одразу 26.09.2024 року отримав лист УКЗ ГУНП в Херсонській області №2337/2/01-2024 з додатками, у якому зокрема йшлося про те, що наказом ГУНП в Херсонській області №431 о/с від 26.09.2024 року його звільнено зі служби в поліції, та отримав повідомлення №68 від 26.09.2024 року, у пункті 2 якого зазначено - утримано за надмірно нараховані дні відпустки АТ (10) діб 3574,26 грн., та вказано що заборгованості по грошовому забезпеченню та додатковій винагороді, згідно Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, за попередні періоди станом на день звільнення відсутні, не дивлячись на протиправними дії відповідача, щодо зобов`язання надати рапорт про повернення додаткової винагороди за січень 2023 року у розмірі 34316,06 грн., та прийняття на депозитний рахунок додаткової винагороди від позивача за січень 2023 рік у розмірі 34316,06 грн..

Однак, колегія суддів вважає, що такі доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваної ухвалі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька