Постанова

від 24.02.2025 по справі 500/4210/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 рокуСправа № 500/4210/24 пров. № А/857/29710/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Закарпатської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року (суддя Дерех Н.В., м.Тернопіль, повний текст складено 29 жовтня 2024 року)

ВСТАНОВИВ :

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці (далі Митниця) в якому просило визнати протиправними та скасувати:

рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 12.01.2024 №UA305000/2024/000003/1 (далі Рішення);

картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000008 (далі Картка відмови).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 17.04.2023 між ТОВ, Покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, Продавцем, зареєстрованим згідно із законодавством Республіки Австрія, було укладено Контракт №1-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції (далі Контракт).

За умовами Контракту (пункт 1.2.) Продавець продає, а Покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції (далі по тексту - Товар). Конкретний асортимент Товару, його кількість і вартість, вказані у Специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію.

У пункті 1.3. Контракту зазначено, що Специфікація на кожну окрему поставлену партію є невід`ємною частиною даного Договору.

Пункт 2.1. Контракту встановлює, що ціна на Товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у Євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку.

Згідно пункту 2.2 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010 р.).

У пункті 2.3 Контракту зазначено, що поставка Товару, за цим Контрактом здійснюється на територію України.

Відповідно до пункту 3.2. та 3.4. Контракту оплата цим Контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту поставки Товару (дата, зазначена у ВМД), на підставі виставленого Продавцем рахунку. Оплата за поставлений Товар може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству Австрії (зарахування зустрічних вимог / переведення боргу тощо).

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації від 08.01.2024 №202401-001, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №202401-001 від 08.01.2024, позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: папір цигарковий 26.75mm*6000m*26gsm*50Cu у кількості 18720,00 кг за ціною 2,19 доларів США за кг вартістю 40 996.80 доларів США.

12.01.2024, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію №24UA305160000923U0 (далі МД).

За результатами перевірки митним органом було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: « 1) подані декларантом основні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у статті 58 Митного кодексу України (далі МК) в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне.

Відповідно до наданих товаросупровідних документів товар переміщується за посередницьким контрактом з компанією Aurora Trading Solutions GmbH (Австрія).

Згідно графи 1 автотранспортної накладної CMR від 08.01.2024 року №14361 відправником вантажу являється JULIUS GLATZ GMBH, а отримувачем згідно графи 2 CMR є ТОВ, однак жодних комерційних документів чи договорів між ТОВ та JULIUS GLATZ GMBH до митного оформлення не подано. Згідно поданих документів JULIUS GLATZ GMBH продає товар еміратській компанії VK Co Trading FZE (ОАЕ), а ТОВ купує даний товар від Aurora Trading Solutions GmbH (Австрія), тому не можливо встановити, на якій юридичній підставі JULIUS GLATZ GMBH відправляє вантаж від імені ТОВ, що може свідчити про наявність інших комерційних угод між відправником та отримувачем, які можуть мати безпосередній вплив на правильність визначення митної вартості товару.

Крім того, за результатами аналізу цінової інформації, наявної у ЄАІС ДМСУ щодо імпортованих товарів, митне оформлення яких вже завершено, заявлена митна вартість товару за посередницьким контрактом є значно нижчою від раніше визнаних митними органами митних вартостей аналогічних/подібних товарів за контрактами, укладеними безпосередньо з виробником товару (JULIUS GLATZ GMBH), що викликає сумнів у достовірності заявленої митної вартості».

З урахуванням зазначеного вище, митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини третьої статті 53 МК, здійснено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На запит митного органу декларантом було надано лист-відповідь декларанта від 12.01.2024, в якому вказано про відсутність прямих угод між імпортером та відправником товару. Також, даним листом декларант вказав, про відсутність інших документів, які б підтверджували митну вартість товару.

В подальшому, відповідачем було відмовлено у прийнятті МД у зв`язку із винесенням Рішення, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним. В даному рішення також зазначено, що за результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень аналогічних товарів, що постачаються згідно зовнішньоекономічних контрактів, де стороною (продавцем) є виробник товарів (JULIUS GLATZ GMBH) за митними деклараціями № UA209230/2023/117895 від 06.11.2023 з митною вартістю 2,4466 Євро за кг, №UA209230/2023/126244 від 01.12.2023 з митною вартістю 2,5038 Євро за кг. З урахуванням меншої з наявних вартостей, при визначенні числового значення митної вартості за основу взята цінова інформація згідно митної декларації №UA209230/2023/117895 від 06.11.2023 року. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 2,4466 Євро/кг 18720кг = 45800,3520 Євро, що у валюті контракту становить 50 311,66 доларів США або 2,6876 доларів США/кг.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частин першої, другої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як визначено частиною другою статті 58 МК, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК, а саме:

Контракт, додаткова угода №2 від 01.08.2023 , додаткова угода №3 від 25.09.2023, додаткова угода №4 від 16.11.2023 Специфікація №202401-001 від 08.01.2024 до Контракту;

рахунок Aurora Trading Solutions GmbH до TOB №202401-001 від 08.01.2024;

у зв`язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались;

інвойс виробника №90019179 від 08.01.2024 та інвойс відправника VK-08012024/GR від 08.01.2024;

ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020, лист від 12.01.2024 за №03-04/15 щодо страхування (додаток 21 до позову);

у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались;

у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались.

Також, позивачем було надано до митного органу пакувальний лист від 08.01.2024 за номером 50021310; сертифікат аналізу від 08.01.2024 за номером 1021473, сертифікат походження №А 36795212 від 08.01.2024; коносамент MRN 23DE650123982384B3 від 08.01.2024 , автотранспортна накладна (CMR) за №14361 від 08.01.2024.

Крім цього, у рахунку-інвойсі №202401-001 від 08.01.2024 визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну за одиницю, кількість, вартість, зокрема вказано на найменування товару - папір цигарковий 26.75 мм*6000м*26гр/м*50Сu, в кількості та по ціні, що відповідає обсягам та вартості, вказаних у специфікації на загальну вартість 44196,80 доларів США.

Ціна товару з урахуванням понесених транспортних витрат по поставці товару, включених у загальну вартість, в сумі 44361,95 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД.

При цьому, ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни паперу цигаркового подані позивачем документи не містять.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Крім цього, відповідач, у Рішенні, посилається на різні умови| поставки. Водночас, спірний товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, всі інші документи надані саме на підтвердження ціни за даним Контрактом.

До того ж, листом від 12.01.2024 митний брокер повідомив Митницю що, позивач не має прямого контракту з виробником товару. Даний товар отримувався на умовах зазначених у Специфікації. Згідно наданих документів відображений весь ланцюг формування ціни від виробника до покупця, із вказанням як ціни товару від виробника так і транспортних витрат по доставці вантажу до продавця. При цьому, документом про підтвердження вартості перевезень є рахунок Aurora Trading Solutions GmbH до позивача №202401-001 від 08.01.2024 , де окремо винесені транспортні витрати у розмірі 3200 доларів США.

Відтак, твердження відповідача щодо того, що пояснення декларанта не спростовує сумнівів щодо правильності застосування умов поставки, що безпосередньо впливає на митну вартість товару, є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Апеляційний суд, визнає, що позивачем було надано відповідачу повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

З огляду на викладене, в спірному випадку, у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

За таких обставин, відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Таким чином, Рішення відповідача та Картка відмови є необґрунтованими та безпідставними, що має наслідком визнання їх протиправними та скасування.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич