Постанова

від 04.02.2025 по справі 301/2585/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/2585/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 лютого 2025 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослой Г.Г.

суддів Мацунич М.В., Кожух О.А.

з участю секретаря Ормош О.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішенняІршавського районногосуду Закарпатськоїобласті від17червня 2024року усправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , у справі № 301/2585/23 (Головуючий: Гичка О.Б.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Іршавської міської ради про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що на підставі рішення Іршавського районного суду від 07 серпня 2017 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення Іршавського районного суду від 07.09.2020 з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання дитини в розмірі 1800,00 грн. Станом на 01.02.2023р. заборгованість по сплаті аліментів складала 20429,71грн. Позивачка матеріально утримує та належним чином піклується про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, має матеріальну можливість для тимчасового виїзду за кордон з малолітнім сином на відпочинок та оздоровлення, у зв`язку з чим зверталась до відповідача щодо надання дозволу дитині на виїзд за кордон.Однак, отримати дозвіл для дитини на виїзд за кордон не може, так як відповідачтакого дозволу не надає, при цьому не наводить ніяких аргументованих причин такої відмови. Такі його дії порушують право дитини на необхідний відпочинок та оздоровлення за кордон.

З аналогічним позовом позивач зверталась до Іршавського районного суду, який 04.07.2017 року виніс рішення про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України малолітньому ОСОБА_5 без згоди та супроводу батька, у супроводі матері.

Розпорядженням голови Іршавської райдержадміністрації за №243 від07.08.2020р. було затверджено висновок служби у справах дітей Іршавської РДА пропідтвердження місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для тимчасового виїзду дитини за кордон, протягом одного року з дня набрання ним законної сили. Позивач щороку виїжджає разом із сином для відпочинку та оздоровлення за межі України, для літнього відпочинку на морському узбережжі Хорватії, Турції, у зимній період до Угорщини. Більш того, відповідач безпідставно чинить перешкоди у здійсненні позивачкою заходів, спрямованих на покращення здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Такі дії відповідача щодо неможливості отримання від нього дозволу на виїзд дитини за кордон, порушують право малолітнього на необхідне розширення кругозору, відпочинок та оздоровлення, у зв`язку із чим права дитини підлягають судовому захисту. З часу розірвання шлюбу відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, участі у його розвитку не цікавиться його життям, матеріальної допомоги на дитину не дає, окрім аліментів в розмірі 1800,00 грн не надає, що підтверджується письмовими свідченнями сусідів. Останнє відповідач бачив сина у березні 2017 року, з того часужодного разу не відвідував дитину в дошкільному і шкільному закладах, участі у навчально-виховному житті дитини не брав, не спілкується, навіть через засіб стільникового зв`язку, не вітає зі святами, тобто ухиляється від батьківських обов`язків,що підтверджується характеристикою Білківського ліцею Білківської сільської ради від 03.03.2023р. на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та актом обстеження умовпроживання, виданим службою у справах дітей Білківської сільської ради від 21.06.2023. Син свого батька не впізнає. Позивачкаіз сином проживають у батьківському будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 362, виданою виконавчим комітетом Білківської сільської ради від 03.07.2023.З даних підстав 04.07.2023 отримано висновок органу опіки та піклування Іршавської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У сім`ї позивача створені всі необхідні умови для проживання дитини і належноговиховання, що підтверджується характеристикою Білківського ліцею Білківської сільськоїради від 03.03.2023 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та актом обстеження умов проживання, виданим службою у справах дітей Білківської сільської ради від 21.06.2023р.

Посилаючись на вказані обставини позивач просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішенням Іршавського районного суду від 17 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Ковалець Марта Ігорівна подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як суд фактично поклав у його основу усні посилання сторони відповідача, чим порушив принцип рівності сторін у справі і виніс рішення яке не базується на належних та допустимих доказах. Суд не взяв до уваги той факт, що позивач не одноразово звертався як до органу опіки та піклування, так і до суду із заявами про надання договору на виїзд дитини за кордон. Орган опіки та піклування під час звернення висновку, що батько ОСОБА_3 дійсно свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків, як батько, тому про яку відсутність виключних обставин у тексті висновку йдеться в оскаржуваному рішенні суду невідомо. Відповідач свідомо обирає продовжувати жити за кордоном і не брати участі у житті дитини. ОСОБА_3 не має «особливих» життєвих умов які не дозволяють йому проживати на території України і просить взяти суд до уваги ту обставину, що батько свідомо емігрував, і не бажає брати участі у житті сина.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Ковалець М.І., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Представник ОСОБА_3 адвокат Азарова І.В. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлена, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а .с. 235), і її неявка не перешкоджає розгляду справи у її відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що 30 січня 2016 року ОСОБА_3 і ОСОБА_6 уклали шлюб за актовим записом № 10, який зареєстрований Іршавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.08.2017 шлюб між сторонами розірвано.

Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується Свідоцтвом про народження , серія НОМЕР_1 від 21.03.2023року.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2023 ВП № 71017274 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 301/569/20 виданого 07.09.2020 року Іршавським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1800,00 гривень, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з 07.09.2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів АСВП № 7107274 від 20.03.2023 року заборгованість ОСОБА_3 станом на 01.04.2023 року, в т.ч. березень місяць становить 0,00 грн., наявна переплата 1800,29 грн.

Згідно довідки виданої виконкомом Білківської сільської ради № 362 від 03.07.2023 встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , фактично проживає на території Білківської сільської ради разом з своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . З її слів батько дитини ніякої участі в їх матеріальній підтримці участі не бере, не піклується про навчання та виховання сина.

Згідно характеристикиБілківського ліцею Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області № 01-16/83 від 03.03.2023 року встановлено, що тато ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в школу протягом 2022-2023 навчального року не приходив взагалі, батьківські збори не відвідував. Щоденно приводить в школу і забирає дитину з уроків мама.

Актом обстеження від 21.06.2023 складеним комісією Білківської сільської ради стверджується, що ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії консультаційного висновку спеціаліста від 09.02.2024 наданого лікарем-консультантом ОСОБА_8 встановлено, що із анамнезу життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на протязі року хворів простудними захворюваннями, проведені всі вакцинації. За період спостереження і лікування дитини огляд проводився в присутності мами, батька на оглядах не було.

Згідно протоколу психологічного обстеження дитини складено ГО «Центр психологічної діагностики та реабілітації «ІНСАЙТ» від 09.04.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 хлопчик щирий, відкритий , комунікабельний, легко встановлює контакт. Психоемоційний стан дитини переважно стабільний, в межах вікової норми, базові психологічні потреби дитини задоволені, зовнішній і внутрішній мікроклімат найближчого оточення дитини на даний момент сприятливий для виховання і розвитку хлопчика та формування його ідентичності. Про свого біологічного батька ОСОБА_3 хлопчик згадує лише за прямим запитаннями, але у своїй проекції сім`ї його він витісняє.

Згідно висновку органу опіки та піклування Іршавської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав № 01-30/1690 від 04.07.2023 встановлено, що ОСОБА_6 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , від даного шлюбу в них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення суду, ОСОБА_3 (батько дитини) разом з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживає, що засвідчує довідка, видана виконкомом Білківської сільської ради № 362 та акт обстеження умов проживання від 21.06.2023 року; ОСОБА_3 (батько дитини) вихованням та утриманням малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не займався і не займається, що підтверджується письмовими свідченнями сусідів, ОСОБА_3 (батько дитини) взагалі не спілкується з ним, не телефонує, жодного разу не відвідав його ні вдома, ні в навчальному закладі. З метою захисту прав і законних інтересів малолітнього ОСОБА_3 , 11.07.2016 р. від 22.06.2023 р. орган опіки та піклування Іршавської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно його малолітнього сина.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 18 цієї Конвенції визначено, що батько або відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтями 141,150,153,155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися в супереч інтересам дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджає подальшому вихованні дитини (ч 2ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до п. 2 ч 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомо нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, (дітей) і поклавши на орган опіки піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року(заява №31111/04 наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника, та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька / матір сімейного життя з дитиною та не відповідає меті їх воз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява №70879/11.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, та Верховним судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі №760/6835/18 від 09 листопада 2020 року у справі №753/9433/173.

Судова практика у цій категорії справ є сталою і підстави для відступлення від вказаних висновків відсутні, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Згідно з положеннями частини 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Наявний у матеріалах справи висновок органу опіки та піклування не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками,чи наявності з боку батька загрози для дитини, їхнього здоров`я та психічного розвитку. Крім того, висновок не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дитини та необхідність у такий спосіб захисту її прав.

Разом з тим, позивач не надав докази, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаКовалець МартиІгорівни залишити беззадоволення.

Рішення Іршавського районного суду від 17 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г. Собослой