Ухвала

від 26.02.2025 по справі 679/1468/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/679/7/2025

Справа № 679/1468/24

У Х В А Л А

26 лютого 2025 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Томілін О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови № 38 від 01.05.2024 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ст. 186 КУпАП та закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.10.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто позивачеві.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 вищевказану ухвалу скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 26.12.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та у справі відкрито провадження, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 23.01.2025 позовну заяву було залишено без руху у зв*язку з несплатою позивачем судового збору та надано строк для усунення недоліків.

27.01.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою суду від 30.01.2025 продовжено розгляд даної адміністративної справи, ухвалено перейти від розгляду адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами спрощеного окремого провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного окремого провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 14 год. 00 хв. 24.02.2025 року у приміщенні Нетішинського міського суду Хмельницької області.

У судовому засіданні 24.02.2025 позивач ОСОБА_1 заявив, що він має подати заяву про відвід головуючого судді, але заперечує проти розгляду такої заяви суддею, якому заявлено відвід, у зв*язку з чим у розгляді справи оголошено перерву до 17.03.2025.

25.02.2025 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід від розгляду вищевказаної справи головуючого судді Томіліна О.М. з тих підстав, що апеляційним судом було скасовано ухвалу про повернення позову позивачеві, постановлену суддею Томіліним О.М., що унеможливлює подальший розгляд справи саме даним суддею (ч.1 ст.37 КАС України). Крім того, такі факти свідчать про наявність інших обставин, які викликають у позивача обґрунтований сумнів у неупередженості/об*єктивності судді, що також є підставою для відводу (п.4 ч.1 ст.36 КАСУ).

Відповідно до ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-4 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст.36-37 КАС України.

Однією з підстав для відводу судді Томіліна О.М., визначеної ОСОБА_1., є неможливість повторної участі судді у розгляді справи після скасування попереднього судового рішення (ухвали).

Згідно з ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Проте, як вказано вище, апеляційним судом було скасоване не рішення по суті вимог та не ухвалу про закриття провадження у справі, а ухвалу про повернення позову у зв*язку з пропуском строку звернення до суду. Такого виду ухвали у переліку, прямо вказаному у ч.1 ст.37 КАС України, немає. Тому суд вважає таку підставу для відводу судді необґрунтованою.

У той же час, п.4 ч.1 ст.36 КАС України передбачено як підставу для відводу судді - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених у ст.ст.36-37 КАС України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п.4 ч.1 ст.36 КАС України). У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII) зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Чинними процесуальними кодексами України декларується розгляд заяви про відвід судді іншим суддею з метою усунення будь-яких сумнівів у вирішенні даного питання (принцип - nemo judex in propria causa).

Розгляд суддею заяви про відвід іншого судді має на меті саме встановлення обставин, які б свідчили про неможливість судді, якому заявлено відвід, приймати участь в розгляді справи, та не пов`язується з розглядом справи по суті. Суддя, який розглядає заяву про відвід, лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь іншого судді в судовому процесі по конкретній справі.

Кодексом суддівської етики задекларовано, що суддя повинен уникати позапроцесуальних відносин зі стороною у справі за відсутності інших учасників процесу.

В даному конкретному випадку суд вважає недоречним вирішення питання про відвід судді Томіліна О.М. особисто суддею, оскільки самовідвід суддею не заявлявся, а обставини, на які посилається сторона позивача, обґрунтовуючи свою заяву про відвід у цій частині, відомі з матеріалів та руху справи, та вказані обставини, на переконання суду, повинен неупереджено оцінити інший суддя, який не має жодних процесуальних стосунків зі сторонами у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Томіліна О.М. у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - необґрунтованою.

Передати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Томіліна О.М. у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді іншим суддею в порядку ст.31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Томілін