Ухвала

від 28.02.2025 по справі 679/1468/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-ваі/679/1/2025

Справа № 679/1468/24

У Х В А Л А

28 лютого 2025 року м.Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Сопронюк О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови № 38 від 01.05.2024 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ст.186 КУпАП та закриття провадження у справі.

25.02.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого судді Томіліна О.М. від розгляду вищевказаної справи з тих підстав, що апеляційним судом було скасовано ухвалу про повернення позову позивачу, постановлену суддею Томіліним О.М., що унеможливлює подальший розгляд справи саме даним суддею (ч.1 ст.37 КАС України). Крім того, перегляд вказаної ухвали судді першої інстанції апеляційним судом та її скасування свідчать про наявність інших обставин, які викликають у заявника обґрунтований сумнів у неупередженості/об`єктивності судді, що також є підставою для відводу (п.4 ч.1 ст.36 КАС України).

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Томіліна О.М. від 26.02.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Томіліна О.М. у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. А також ухвалено передати дану заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Томіліна О.М. у вищевказаній адміністративній справі до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді іншим суддею в порядку ст.31 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Томіліна О.М. передано на розгляд судді Сопронюк О.В.

Перевіривши доводи, наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід судді, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи в межах якої подано заяву про відвід судді, суддя приходить до наступних висновків.

Так, згідно вимог ч.ч.3, 4, 8, 11 ст.40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст.36-37 КАС України.

Однією з підстав для відводу судді Томіліна О.М., що зазначена в заяві, є неможливість повторної участі судді у розгляді справи після скасування попереднього судового рішення (ухвали).

Згідно ч.1 ст.37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Однак, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 скасовано ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.10.2024 (ухвалену суддею Томіліним О.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою позовну заяву повернуто позивачу.

Отже, апеляційним судом було скасовано не рішення по суті вимог та не ухвалу про закриття провадження у справі, а ухвалу про повернення позову у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Скасування такого виду ухвали в адміністративній справі не перешкоджає судді першої інстанції брати участь у новому її розгляді у першій інстанції, відповідно до вимог викладених в ч.1 ст.37 КАС України.

У той же час, п.4 ч.1 ст.36 КАС України передбачено як підставу для відводу судді наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених у ст.ст.36-37 КАС України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п.4 ч.1 ст.36 КАС України).

В поданій заяві ОСОБА_1 вказав, що перегляд апеляційним судом та скасування ухвали про повернення позову, ухваленої суддею Томіліним О.М., він розцінює як наявність інших обставин, які викликають у нього обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, що передбачено підставою для відводу судді в п.4 ч.1 ст.36 КАС України

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 39 КАСУкраїни відвід повинен бути вмотивованим.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суддя вважає за необхідне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно мати інформацію про наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно ст.6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суддя наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді при посиланні на наявність обставин передбачених п.4 ч.1 ст.36 КАС України має бути доведена саме заявником з огляду на приписи ч.4 ст.36 КАС України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Приписами ч.4 ст.36 КАС України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що доводи заявника про наявність підстав для відводу судді Томіліна О.М. не підтвердженні жодними доказами і не свідчать про упередженість та/або необ`єктивність судді, а відтак є безпідставними та недоведеними.

Оскільки, заява ОСОБА_1 про відвід судді не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Томіліна О.М., суддя вважає, що в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 37, 40 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Томіліна О.М. у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Сопронюк