Постанова

від 12.02.2025 по справі 911/3568/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. Справа№ 911/3568/23 (911/1295/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Представники учасників справи не з`явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) (суддя Гребенюк Т.Д., повний текст рішення складено та підписано - 01.10.2024)

за позовом арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника Забаріна Антона Федоровича

до: 1) Акціонерного товариства «Банк Альянс»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Карпат»

про визнання недійсним договору застави

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс»

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражний керуючий Забарін Антон Федорович звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до АТ «Банк Альянс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс» про визнання недійсним договору застави №21-001-84/О від 04.10.2021, укладеного між АТ «Банк Альянс» та ТОВ «Банерс», за умовами якого заставодавцем в забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з умов Кредитного договору, укладеного заставодержателем та ТОВ «Дейвест», з повернення кредиту у розмірі 3 800 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 24.08.2022, сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 7 процентів річних, іншого розміру процентів, комісії, пені та штрафів, інших платежів у розмірі, строки, порядку і випадках, передбачених Кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Банерс» та АТ «Банк Альянс» уклали договір застави №21-001-84О від 04.10.2021 в період менший ніж три роки до моменту порушення провадження у справі про банкрутство; Боржник взяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог; Боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони; Боржник взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Також, Позивач вказує, що згідно даних звітності Боржника за 9 місяців 2021 року розмір поточних зобов`язань боржника станом на 01.10.2021 року складав 220 327 400 гривень (рядок 1695 балансу Боржника), в той же час загальний розмір активів боржника на ту саме дату складав 213 170 700 гривень (рядок 1300 балансу). Таким чином, на момент укладання оспорюваного договору застави розмір зобов`язань боржника перевищував розмір його активів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) (суддя Гребенюк Т.Д., повний текст рішення складено та підписано - 01.10.2024) у позові відмовлено повністю.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ці вимоги ліквідатора арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не містять належних та допустимих доказів на підтвердження фраудаторності договору застави №21-001-84/О від 04.10.2021, який позивач просить визнати недійсним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражний керуючий Забарін Антон Федорович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24), та ухвалити нове судове рішення, яким визнати недійсним Договір застави обладнання № 21-001-84/О від 04.10.2021 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банерс» та Акціонерним товариством «Банк Альянс».

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом не враховано того, що спірний договір є фраудаторним, боржник взяв на себе зобов`язання без майнових дій з іншої сторони, того що на момент укладання спірного правочину застави зобов`язання боржника перевищували його активи.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм правом та не подали до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3568/23 (911/1295/24) за позовом арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника Забаріна Антона Федоровича до 1) Акціонерного товариства «Банк Альянс», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Карпат» про визнання недійсним договору застави у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс»; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс» на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

06.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3568/23 (911/1295/24).

Слід зазначити, що суддя Остапенко О.М. перебував у відпустці 11.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24), поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24); розгляд апеляційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) призначено на 15.01.2025.

14.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі № 911/3568/23 (911/1295/24).

Також, 14.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи № 911/3568/23 (911/1295/24).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/102/25 від 14.01.2025 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3568/23 (911/1295/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24), поміж іншого, задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича та Акціонерного товариства «Банк Альянс» про відкладення розгляду справи № 911/3568/23 (911/1295/24); розгляд апеляційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) відкладено на 12.02.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/495/25 від 10.02.2025 у зв`язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3568/23 (911/1295/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 апеляційну скаргу у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Клопотання /заяви учасників справи

11.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв`язку з неможливістю з`явитися в дане судове засідання через участь у іншій справі як представника ініціюючого кредитора.

12.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки скаржником заявлено клопотання про відкладення розгляду даної справи та з метою дотримання принципу змагальності сторін.

Розглянувши клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича та Акціонерного товариства «Банк Альянс» про відкладення розгляду справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Проте, всупереч ст. ст. 76, 77 ГПК України, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича та Акціонерного товариства «Банк Альянс» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, при цьому слід зазначити, що в ухвалах Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) про відкриття апеляційного провадження від 12.11.2024 та про відкладення розгляду доданої справи від 15.01.2025, явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою, а зокрема в цих ухвалах доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Явка представників учасників справи

Представники учасників справи у судове засідання 12.02.2025 не з`явився; про час, місце та дату судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 04.10.2021 між АТ «Банк Альянс» (заставодержатель) та ТОВ «Банерс» (заставодавець) було укладено договір застави обладнання №21-001-84/О, за умовами якого заставодавцем в забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з умов Кредитного договору, укладеного заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дейвест», з повернення кредиту у розмірі 3 800 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 24.08.2022, сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 7 процентів річних, іншого розміру процентів, комісії, пені та штрафів, інших платежів у розмірі, строки, порядку і випадках, передбачених Кредитним договором.

Предметом застави є рухоме майно - обладнання згідно з переліком, наведеним в додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (надалі всі предмети застави - предмети застави, а кожен окремо - предмет застави). Предмет застави обліковується на балансі заставодавця, що підтверджується балансовою довідкою №181 від 04 жовтня 2021 року (п. 2.1. договору застави).

При цьому, у пункті 2.3 вказаного договору застави сторони погодили заставну вартість предмета застави за цим договором у розмірі 38 140 000,00 грн.

Відповідно до п. п. 5.1 - 5.1.1. цього договору застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави (у разі, якщо Предметом застави є декілька предметів застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати на власний розсуд як усі, так і будь - який з предметів застави), його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору та чинного законодавства), в день настання будь-якого або всіх наступних випадків:, зокрема, невиконання або неналежного позичальником виконання будь - якого із зобов`язань, умов, що випливають з кредитного договору (з числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених Ккредитним договором);

Судом встановлено, що ТОВ «Дейвест» неналежним чином виконувались зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим банком 14.10.2022 за вих.№ 02.1/2828 з метою врегулювання спору надіслано на адресу заставодавця та позичальника письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з вимогою погасити прострочену заборгованість за кредитним договором в повному обсязі та передачею предмету застави у володіння банку та зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет застави.

Проте, зазначена вимога банку виконана не була.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/10389/22 позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ТОВ «Дейвест» та ОСОБА_1 основну суму заборгованості за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 21-214/ЮК від 04.10.2021 у розмірі 3800000,00 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 55363,28 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/12680/22 вирішено в рахунок погашення перед АТ «Банк Альянс» заборгованості ТОВ «Дейвест» за Договором №21-214/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 04.10.2021 звернути стягнення на предмет застави за Договором застави обладнання №21-001-84/О від 04.10.2021, загальною вартістю 38140000,00 грн.

Так, з урахуванням вище наведеного, судом встановлено, що обставини порушення ТОВ «Дейвест» умов кредитного договору в частині повернення коштів та правомірність вимог АТ «Банк Альянс» щодо звернення стягнення на предмет застави встановлені у рішеннях суду по справах №910/12680/22 від 25.04.2023 та №910/10389/22 від 17.05.2023, відтак, не підлягають повторному доказуванню, в силу ч. 5 ст. 75 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/3568/23, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Банерс»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Климук І.В.

20.05.2024 від арбітражного керуючого Климук Іванни Володимирівни надійшла позовна заява до АТ «Банк Альянс» про визнання недійсним договору застави №21-001-84/О від 04.10.2021, укладеного між АТ «Банк Альянс» (заставодержатель) та ТОВ «Банерс» (заставодавець) у зв`язку з тим, що спірний договір застави укладено для забезпечення виконання ТОВ «Дейвест» (позичальником) зобов`язань за кредитним договором, укладеним ТОВ «Дейвест» з АТ «Банк Альянс», за 2 роки та 2 місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Банерс», тобто в підозрілий період і оскаржуваний правочин містить ознаки фраудаторності.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

Тлумачення абзацу другого частини другої статті 42 КУзПБ із застосуванням філологічного способу їх інтерпретації свідчить, що наведена в цих нормах підстава визнання правочину боржника недійсним може бути застосована до правочину наслідком вчинення якого є виникнення майнових зобов`язань між сторонами такого правочину.

Так, як зазначалось вище, у цій справі боржником - ТОВ «Банерс» (заставодавець) укладено спірний договір застави з АТ «Банк Альянс» (заставодержатель) для забезпечення виконання ТОВ «Дейвест» (позичальник) зобов`язань за кредитним договором, укладеним з АТ «Банк Альянс».

Відповідно до глави 49 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За ст. 572 ЦК України та ч. 1 ст. 576 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Таким чином, за змістом положень статті 572 ЦК України, статті 11 Закону України «Про заставу» метою укладення договору застави є отримання кредитором додаткових гарантій виконання основного зобов`язання забезпеченого цим договором, у разі невиконання якого боржником таке зобов`язання підлягає виконанню заставодавцем. Тобто застава є визначеним законним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим фактично обумовлюється її похідний (акцесорний) характер стосовно основного зобов`язання. Отже, з урахуванням цього не може існувати самостійно без основного зобов`язання, а укладення договору застави, як похідного від договору основного зобов`язання, не є підставою для виникнення майнових зобов`язань до моменту порушення виконання боржником основного договору зобов`язання.

Відтак, укладення третьою стороною та кредитором договору застави для забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором не зумовлює виникнення у заставодавця (іпотекодавця) майнових зобов`язань з моменту укладання такого договору та до моменту порушення боржником основного зобов`язання, і не вимагає вчинення боржником на користь третьої особи майнових дій з моменту укладення договору застави.

Отже, як свідчать приписи статті 572 ЦК України, статей 1 Закону України «Про заставу» метою укладення, зокрема, договору застави є отримання кредитором додаткових гарантій виконання основного зобов`язання забезпеченого цим договором, у разі невиконання якого боржником таке зобов`язання підлягає виконанню заставодавцем, тобто застава є визначеним законним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим фактично обумовлюється її похідний (акцесорний) характер стосовно основного зобов`язання.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №922/2960/17.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що належними та допустимими доказами ліквідатором банкрута не доведено причинно-наслідкового зв`язку між взяттям на себе ТОВ «Банерс» заставних зобов`язань за оспорюваним правочином та неплатоспроможністю боржника, при цьому враховуючи майновий та похідний характер зобов`язань за договорами застави, ліквідатором не доведено факту, що виконання грошових зобов`язань ТОВ «Банерс» перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, а також останнім не доведено, що укладення оспорюваного договору застави відбулося задля введення ТОВ «Банерс» в оману (до або в момент укладення угоди) щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників, та що сторони спірного договору застави мали свідомий намір невиконання зобов`язань за ними і приховування їхніх справжніх намірів.

Разом з тим, станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство існували судові рішення про звернення стягнення на предмет застави за спірним договором, тоді як провадження у даній справі про банкрутство ТОВ «Банерс» відкрито за заявою ТОВ «Зірка Карпат» внаслідок неналежного виконання боржником умов договору поставки №28/04/2023 від 28.04.2023.

Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним оспорюваного договору застави №21-001-84/О від 04.10.2021, а тому обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову ліквідатора до відповідачів про визнання спірного правочину недійсним за недоведеності заявлених вимог.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Таким чином, доводи ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Банерс», арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі № 911/3568/23 (911/1295/24) залишити без змін.

3. Справу № 911/3568/23 (911/1295/24) повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 25.02.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко