Постанова

від 06.02.2025 по справі 910/6626/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа№ 910/6626/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ОСОБА_1 : Сивенко В.М. згідно ордера

арбітражний керуючий Чупрун Є.В. особисто (в режимі відеоконференції)

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року

у справі №910/6626/21 (суддя Івченко А.М.)

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/6626/21, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" арбітражного керуючого Чупруна Є.В.; визнано банкрутом ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чупруна Є.В.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/6626/21 повністю та направити справу до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном боржника.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 12.11.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/6626/21, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6626/21.

21.11.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/6626/21/6702/24 від 20.11.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у справі №910/6626/21 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів кредиторам у справі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

29.11.2024 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 25.11.2024 надано докази на підтвердження відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів кредиторам у справі.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у справі №910/6626/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 06.02.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Чупрун Є.В. просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Господарського суду 910/6626/21 міста Києва від 02.10.2024 року - без змін.

12.12.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Чупруна Є.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 06.02.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за результатами розгляду якого ухвалою суду від 17.12.2024 року у задоволенні даного клопотання було відмовлено.

27.12.2024 року через відділ документального забезпечення суду засобами поштового зв`язку від арбітражного керуючого Чупруна Є.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 06.02.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 по 13.01.2025 року перебував у відпустці.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року клопотання арбітражного керуючого Чупруна Є.В. задоволено та призначено проведення судового засідання 06.02.2025 року в режимі відеоконференції.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого надійшли клопотання по справі.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.02.2025 у приміщенні суду та арбітражний керуючий Чупрун Є.В. (в режимі відеоконференції) проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. При цьому, останніми наголошено, що ОСОБА_2 відступив право вимоги до боржника на користь ТОВ "Дім Мітал Ком" на підставі договору про відступлення права вимоги №19/08-24 від 19.08.2024 року, а тому як на дату подання апеляційної скарги так і під апеляційного розгляду справи скаржник не має матеріально-правової вимоги до боржника.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином через систему "Електронний суд" та засобами поштового зв`язку, докази чого долучено до матеріалів справи. На момент проведення судового засідання клопотань про відкладення розгляду справи матеріали справи не містять.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

06.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Щодо права ОСОБА_2 на подання апеляційної скарги та доводів представника ОСОБА_1 і арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про відступлення скаржником права вимоги до боржника суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Так, згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 року ОСОБА_2 визнано кредитором ТОВ БІК "Київ житло-інвест", а тому останній є учасником провадження у даній справі №910/6626/21.

З наданих суду апеляційної інстанції документів вбачається, що скаржник ОСОБА_2 на підставі Договору про відступлення права вимоги №19/08-24 від 19.08.2024 року відступив право вимоги до ТОВ БІК "Київ житло-інвест" на користь ТОВ "Дім Мітал Ком".

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Нормою ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справі правонаступника, обов`язкові для нього там само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Оскільки на дату подання апеляційної скарги у листопаді 2024 року та на дату проведення судового засідання суду апеляційної інстанції 06.02.2025 року процесуальне правонаступництво у справі №910/6626/21 в порядку ст. 52 ГПК України та 43 КУзПБ не здійснено та не замінено кредитора ОСОБА_2 його правонаступником, позаяк докази протилежного у справі відсутні, то судова колегія дійшла висновку про наявність у ОСОБА_2 права на подання апеляційної скарги та можливість її розгляду судом по суті заявлених вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/6626/21 про банкрутство ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест", провадження в якій відкрито ухвалою суду від 11.05.2021 року за заявою ОСОБА_1 .

Ухвалою попереднього засідання суду від 12.10.2021 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 029 340,00 грн.

16.02.2022 року від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 971 642,00 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 року, серед іншого, визнано ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бандуристого Р.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 року відмовлено ОСОБА_2 у визнанні кредитором до боржника на суму 971 642,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/6626/21 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким визнано ОСОБА_2 кредитором ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" на загальну суму 971 642,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №910/6626/21 та направлено справу до Господарського суду міста Києва на етап підсумкового засідання суду на стадію розпорядженням майном боржника.

19.01.2024 року від ОСОБА_3 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 призначено арбітражного керуючого Чупруна Є.В. розпорядником майна боржника у справі №910/6626/21 про банкрутство ТОВ БІК "Київ житло-інвест".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 року визнано ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 559 016,00 грн., з яких: 6056,00 грн. - перша черга; 552 960,00 грн. - четверта черга; в іншій частині вимог ОСОБА_3 відмовлено.

26.09.2024 року від арбітражного керуючого Чупруна Є.В. надійшов звіт розпорядника майна боржника у процедурі банкрутства, а також клопотання про припинення процедури розпорядження майном та перехід до процедури ліквідації, яке мотивовано прийняттям 20.09.2024 відповідного рішення зборами кредиторів ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест".

За наслідками розгляду заявлених вимог постановою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/6626/21, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" арбітражного керуючого Чупруна Є.В.; визнано банкрутом ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чупруна Є.В.

Приймаючи дану постанову, місцевий господарський суд встановив, що під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника, за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, а тому дійшов висновку про визнання боржника банкрутом з відповідними наслідками, оскільки у справі були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, а саме: складено реєстр заявлених вимог кредиторів, створено комітет кредиторів, подано клопотання зборів кредиторів щодо введення процедури ліквідації, в той час як пропозиції щодо санації боржника до суду не надходило.

ОСОБА_2 з даною постановою не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

За твердженням апелянта, судом першої інстанції:

- не з`ясовано співвідношення активу і пасиву боржника, тобто у постанові про визнання боржника банкрутом не наведено суми загальної вартості активів та розміру пасиву із зазначенням відповідних доказів в підтвердження цих обставин. Стосовно розміру пасиву місцевий господарський суд лише обмежився посиланням на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 за результатами попереднього засідання, якою затверджено реєстр вимог кредиторів;

- не визначено розміру вартості активів боржника станом на дату ухвалення оскаржуваної постанови, в постанові без зазначення конкретних сум та без аналізу документальних підстав їх визначення, вказано про відсутність у підприємства-боржника активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість;

- не досліджено та не надано оцінку щодо наявних в матеріалах справи відомостей щодо встановлення розпорядником майна вартості активів, зокрема, шляхом інвентаризації, а також проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника;

- не надано оцінки відсутності відповіді від АТ "Асвіо Банк" щодо руху коштів на банківських рахунках боржника;

- не надано оцінки бездіяльності розпорядника майна щодо визначення вартості об`єкта незавершеного будівництва, житловий будинок з підземним паркінгом, що знаходиться на земельній ділянці 8000000000:82:068:0095;

- не надано оцінки бездіяльності розпорядника майна щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці 8000000000:82:068:0171, на що звертав увагу Північний апеляційний господарський суд у постанові від 27.06.2023.

- не надано оцінки бездіяльності розпорядника майна щодо проведення аналізу періоду, коли у боржника наступив момент неплатоспроможності, та чи не зумовили дії або бездіяльність з боку керівників боржника доведенню підприємства до банкрутства.

Переглянувши в апеляційному порядку законність винесення даної постанови, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, процедуру розпорядження майном ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" було введено 11.05.2021 року, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бандуристого Р.С.

В ухвалі суду від 11.05.2021 визнано вимоги ОСОБА_1 до боржника на загальну суму 1 029 340,00 грн.

Ухвалою попереднього засідання суду від 12.10.2021 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 029 340,00 грн., до якого включено вимоги ОСОБА_1 .

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 910/6626/21 визнано ОСОБА_2 кредитором ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" на загальну суму 971 642,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 року визнано ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 559 016,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

- схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

- подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КУзПБ збори кредиторів у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 КУзПБ з дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.

За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Згідно ч. 1 ст. 58 КУзПБ випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Загальні умови для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, які застосовуються у разі переходу з процедури розпорядження майном, регламентовані положеннями статей 48, 49, 58 КУзПБ, тлумачення яких свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду. Така правова позиція є сталою у практиці Верховного Суду (постанови від 15.09.2020 у справі №915/1261/16, від 12.10.2021 у справі №916/3619/19, від 13.12.2022 у справі №904/4608/21).

При цьому наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду, навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (висновки у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №918/420/16, від 20.06.2023 у справі №904/1412/20).

Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном (ч.2 ст.44 КУзПБ); наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та, відповідно, відсутність пропозицій щодо санації боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 13.12.2022 у справі №904/4608/21).

Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Таким чином, на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника.

При цьому положеннями статті 12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов`язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак, остаточна їх оцінка надається судом.

Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже, таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №910/1800/22).

Тобто, перелік доказів, на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника, не є вичерпним та жоден із доказів (джерел інформації) на підставі яких здійснюється такий аналіз не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 року у справі № 911/529/22).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.09.2024 року відбулось засідання зборів кредиторів ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест", оформлене відповідним протоколом, на якому був присутній кредитор ОСОБА_1 , який має 100% голосів кредиторів, що мають право голосу, отже збори є повноважними. На вказаних зборах:

- затверджено звіт розпорядника майна у справі №910/6626/21;

- вирішено подати до господарського суду клопотання про визнання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури , а також про припинення повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чупруна Є.В. та про призначення його ліквідатором ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест". Доручено арбітражному керуючому звернутись до суду з відповідним клопотанням.

З поданого звіту розпорядника майна встановлено, що ним вживались заходи з метою з`ясування дійсного фінансово-майнового стану боржника, зокрема, арбітражним керуючим направлені запити до реєструючих та контролюючих державних органів.

За результатами проведеної 03.07.2024 року інвентаризації майна боржника нематеріальних активів, запасів, біологічних активів, готівки, коштів на рахунку, бланків документів суворої звітності, готової продукції (товарів), товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (переданих) на відповідальне зберігання, в оренду, цінних паперів, дебіторської заборгованості не виявлено.

Тобто розмір активу складає 0 грн.

Загальний розмір кредиторської заборгованості складає 2 559 998,00 грн., що значно перевищує розмір активів боржника.

Зазначена інформація міститься у звіті ліквідатора, який у відповідності до ч. 3 ст. 44 КУзПБ надано кредиторам на зборах 20.09.2024 року та суду.

У судовому засіданні 02.10.2024 року судом першої інстанції встановлено, що під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до господарського суду або розпорядника майна не поступало.

Вказані вище обставини спростовують твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не з`ясовано співвідношення активу і пасиву боржника та не визначено розміру вартості активів боржника станом на дату ухвалення оскаржуваної постанови.

Посилання апелянта на те, що судом не досліджено та не надано оцінку наявних в матеріалах справи відомостей щодо встановлення розпорядником майна вартості активів, зокрема, шляхом інвентаризації, а також проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника також є безпідставними, оскільки розпорядником майна проведено повну інвентаризацію майна боржника та аналіз фінансово-господарської діяльності.

Відповідний звіт "Аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної діяльності та становища на товарних ринках ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест", який надано кредиторам на ознайомлення на зборах 20.09.2024 року та міститься в матеріалах справи, свідчить про наявність у боржника ознак стійкої фінансової неспроможності та про відсутність у підприємства можливості відновити платоспроможність та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Судом також встановлено, що заяв від потенційних інвесторів та осіб, які бажають прийняти участь у санації боржника, розпоряднику майна та суду не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна вжито вичерпний перелік всіх необхідних заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, в тому числі, проведено інвентаризацію, сформовано реєстр вимог кредиторів, скликано засідання зборів кредиторів, на якому прийнято рішення про перехід до процедури ліквідації боржника.

На виконання рішення зборів кредиторів боржника розпорядник майна боржника звернувся до суду з відповідним клопотання про визнання ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, в якому просив також призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Чупруна Є.В.

За наслідками дослідження матеріалів справи судом першої інстанції вірно встановлено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України. Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано. В суді були відсутні пропозиції щодо санації боржника.

Як свідчать матеріали справи, на зборах кредиторів прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про застосування до боржника процедури ліквідації, що відповідає приписам ч. 2-5 ст. 48 та ч. 2 ст. 49 КУзПБ.

Ураховуючи вимоги статей 48, 49, 58 КУзПБ та зазначені вище вірно встановлені судом першої інстанції обставини, які свідчать про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, а також зважаючи виконання всіх необхідних умови процедури розпорядження майном, беручи до уваги рішення зборів кредиторів та відсутність пропозицій щодо санації боржника, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія "Київ житло-інвест" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

При цьому, на переконання колегії суддів, визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, місцевий господарський суд належним чином здійснив аналіз проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами процедури розпорядження майном, на підставі отриманих розпорядником майна відомостей, інвентаризації майна боржника встановлено, що пасиви боржника перевищують активи, боржник не подавав на розгляд кредиторів плану санації, відсутні пропозиції щодо санації боржника.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Аргументи скаржника [судом не надано оцінки відсутності відповіді від АТ "Асвіо Банк" щодо руху коштів на банківських рахунках боржника; не надано оцінки бездіяльності розпорядника майна щодо визначення вартості об`єкта незавершеного будівництва, який знаходиться на земельній ділянці 8000000000:82:068:0171, щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного об`єкта незавершеного будівництва, щодо проведення аналізу періоду, коли у боржника наступив момент неплатоспроможності, та чи не зумовили дії або бездіяльність з боку керівників боржника доведенню підприємства до банкрутства] не спростовують правомірності висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та факту неспроможності боржника (недостатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів).

Наведені вище заходи, на які наголошено кредиторів в апеляційній скарзі, можуть бути вжиті арбітражним керуючим у ліквідаційній процедурі під час виконання повноважень ліквідатора.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 КУзПБ у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).

На зборах кредиторів було вирішено призначити арбітражного керуючого Чупруна Є.В. ліквідатором у даній справі.

Враховуючи наявність заяви арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про участь у справі як ліквідатора, відсутність обґрунтованих заперечень від учасників справи щодо його кандидатури, дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Чупруна Є.В. вимогам КУзПБ для призначення його ліквідатором ТОВ БІК "Київ житло-інвест" у справі №910/6626/21.

В апеляційній скарзі скаржником не наведено доводів, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної постанови, та впливали б на її правильність.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як недоведені та такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/6626/21 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 02.10.2024 року у справі №910/6626/21 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 25.02.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх