Постанова

від 10.02.2025 по справі 911/1524/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа№ 911/1524/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 10.02.2025,

розглянувши апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2024 (повний текст рішення підписано 17.10.2024)

у справі №911/1524/24 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»

до 1) Обухівської міської ради Київської області;

2) Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

про стягнення 3 890 511,84 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» (далі, позивач або ТОВ «Київщина-Житло») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обухівської міської ради Київської області (далі, відповідач або Рада) та Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (далі, відповідач-2 або Виконавчий комітет) про стягнення 3 890 511,84 грн, з яких 713 699,71 грн 3% річних та 3 176 812,13 грн інфляційних втрат, нарахованих за період 26.11.2021 - 13.06.2024.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, присуджено до стягнення з Обухівської міської ради Київської області 9 109 192,00 грн збитків та 136 637,00 грн судового збору.

У подальшому постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №911/21/21 змінено порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21 в частині стягнення з Обухівської міської ради Київської області на користь ТОВ «Київщина-Житло» 9 109 192,00 грн. збитків та 136 637,00 грн. судового збору. Постановлено, що заборгованість слід стягнути з Обухівської міськради шляхом стягнення з рахунків Виконкому Обухівської міськради, що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви у даній справі рішення суду у справі №911/21/21 не виконано, наявну заборгованість погашено лише частково, у зв`язку з чим позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.09.2024 у справі №911/1524/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина Житло» задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Обухівської міської ради Київської області шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» 433 421,77 грн процентів річних, 709 314,23 грн інфляційних втрат, 13 712,83 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд зазначив, що згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Суд установив, що заява про виконання рішення суду у справі №911/21/21 про стягнення коштів з Виконкому Обухівської міськради була зареєстрована в управлінні Казначейства 24.10.2022 вх.№10-919, розглянута у встановлені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ №845 від 03.08.2011, строки та направлена до виконання.

За висновками суду згідно з пунктами 43, 44 зазначеного Порядку відповідач у строк 15 робочих днів, тобто до 14.11.2022 включно мав або подати до органу Казначейства документи (відомості), що могли б бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету на виконання рішення суду у справі №911/21/21, або вчинити дії щодо відкриття бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету й у цьому випадку безспірне списання коштів мало б бути відкладено до набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет, однак матеріали справи не містять доказів подання органові Казначейства документів (відомостей), що могли бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету у встановлений строк. Документи, які б свідчили про відсутність обов`язку виконання відповідачами рішення суду у справі №911/21/21 у частині стягнутих збитків в сумі 9 109 192,00 грн, до матеріалів справи також не подані, у зв`язку з чим суд, врахувавши спеціальний порядок виконання судового рішення, виснував, що прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання, за яке відповідає боржник, настало з 15.11.2022, а не з 26.11.2021, як зазначило у позові Товариство.

Відтак суд, вірно визначивши дату прострочення (15.11.2022), перевіривши правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду (по 13.06.2024) та суми боргу, на яку позивач нараховує заявлені до стягнення проценти річних та інфляційні втрати, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних становить 433 421,77 грн, а інфляційних втрат 709 314,23 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги задовольнив частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 01.11.2024 через підсистему «Електроний суд» Обухівська міська рада Київської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2024 у справі №911/1524/24 у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-1 зводяться до того, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, та не в повній мірі дослідив докази у справі.

Скаржник наголошує, що на виконання пунктів 43, 44 Порядку №845 виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області подав протягом 15 робочих днів з дня отримання вимоги Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі до управління лист №1969 від 28.10.2022 із зазначенням підстав для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача (копія листа додана до апеляційної скарги).

У подальшому на виконання пунктів 43, 44 Порядку Управлінню Державної казначейської служби України в Обухівському районі також надавались документи (відомості), що є підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача (копії листів додані до апеляційної скарги).

Однак, Господарський суд Київської області порушив норми статей 73, 74, 76-81, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів у справі та необхідності застосування категорії стандартів доказування, пункти 43, 44 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.

Скаржник звертає увагу, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року

№64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який діє в Україні і на даний час.

Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів здійснює цілу низку функцій та виплат, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану задля перемоги України у відповідності до Закону України «Про основи національного спротиву», Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, цільової Програми про участь Обухівської міської територіальної громади у підготовці та виконанні завдань національного спротиву на 2022 - 2024 роки, затвердженої рішенням Обухівської міської ради Київської області 28.07.2022 №586-28-VІІІ, та задіяний в обороноздатності Обухівського району Київської області та Обухівської міської територіальної громади Київської області, що підтверджується також листом Обухівської районної військової адміністрації №60/07- 12/2915 від 28.10.2022 (копія листа міститься у матеріалах справи).

Однак, судом першої інстанції даний факт не був врахований при винесенні оскаржуваного рішення.

Відповідно до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року №590, у разі наявності виконавчого документа про безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, зупинення операцій на таких рахунках не застосовується до скасування воєнного стану.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів місцевого бюджету та поновлює його з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Відповідач-1 наголошує, що 22 грудня 2022 року Обухівською міською радою Київської області було прийнято рішення №718-36-VIII «Про бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2023 рік». Бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2023 рік був спрямований на першочергове фінансування соціальної сфери Обухівської міської територіальної громади та на виплати, пов`язані із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.

21 грудня 2023 року Обухівською міською радою Київської області було прийнято рішення №1097-51-VIII про бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2024 рік.

Бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2024 рік спрямований на першочергове фінансування соціальної сфери Обухівської міської територіальної громади та на виплати, пов`язані із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.

Позивачем не оскаржено та не вчинено будь-яких інших дій, спрямованих на оскарження рішень Обухівської міської ради Київської області №718-36-VIII «Про бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2023 рік» та №1097-51-VIII «Про бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2024 рік».

Водночас, виходячи зі змісту положень статті 24 Бюджетного кодексу України та Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2022 №415, виділення коштів з резервного фонду бюджету Обухівської міської територіальної громади на погашення зазначеного боргу заборонене чинним законодавством.

Отже, судом не було встановлено факту неправомірних дій Обухівської міської ради Київської області щодо невиконання судового рішення, а правові підстави для стягнення спірних коштів з відповідача-1 відсутні.

До апеляційної скарги відповідачем-1 долучені листи відповідача-2 №1969 від 28.10.2022, №256 від 30.01.2023 (у відповідь на повідомлення Управління ДКС в Обухівському районі Київської області від 17.01.2023 вих.№03-43-10/50, яке теж додане до апеляційної скарги), №347 від 21.03.2023, №359 від 09.02.2024, №2454 від 01.08.2024, №3136 від 01.10.2024, адресовані Управлінню ДКС в Обухівському районі Київської області.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

09.12.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач наголошує, що Обухівська міська рада та виконком Обухівської міської ради протягом значного часу, а саме з 25.11.2021, коли набрала законної сили постанова Північного апеляційного господарського суду про залишення без змін рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21, не виконує рішення суду та всіляко уникає від його виконання.

Велика Палата Верховного Суду в низці постанов, зокрема у справі №686/7081/21 виснувала, що стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо).

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції цілком слушно встановив всі обставини справи, визначивши предмет та підстави позовних вимог у даній справі, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості й задовольнив позов ТОВ «Київщина-Житло» про стягнення з Обухівської міської ради Київської області шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради коштів.

12.12.2024 від відповідача-1 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

У відповіді на відзив відповідач-1 наголосив на вжитті Обухівською міською радою Київської області всіх необхідних заходів для виконання судового рішення.

30.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копій листів №1969 від 28.10.2022, №256 від 30.01.2023, №347 від 21.03.2023, №359 від 09.02.2024, №2454 від 01.08.2024, №3136 від 01.10.2024, які також були долучені в якості додатків до апеляційної скарги.

У поданому клопотанні відповідач-1 зазначив, що необхідність долучення перелічених доказів до матеріалів справи виникла після ознайомлення із рішенням суду першої інстанції у даній справі для спростування доводів, викладених у рішенні суду про нібито бездіяльність Обухівської міської ради Київської області щодо виконання рішення суду у справі №911/21/21.

При цьому скаржник наголосив, що посилання на відповіді виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області №1969 від 28.10.2022, № 256 від 30.01.2023, №347 від 21.03.2023, № 359 від 09.02.2024, № 2454 від 01.08.2024, №3136 від 01.10.2024 на запити управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області про відкладення безспірного списання коштів з рахунків виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської з метою належного функціонування виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, пов`язаного із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, а також з метою продовження здійснення заходів з обороноздатності Обухівського району Київської області та Обухівської міської територіальної громади Київської області були предметом розгляду суду першої інстанції, що підтверджується аудіозаписом судового засідання від 23.09.2024 у даній справі з 0.05.30 год. по 0.06.45 год. Наявність відповідей виконавчого комітету Обухівські міської ради на запити управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області визнавались учасниками справи і тому дана обставина відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягала доказуванню.

04.02.2025 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду заперечення на клопотання відповідача-1 про долучення доказів, в яких просив суд відмовити у його задоволенні та зазначив, що клопотання про долучення доказів не містить ані поважних причин, з яких ці докази відповідач не подав разом із відзивом на позовну заяву, ані обґрунтувань неможливості їх подання з причин, що не залежали від нього. Листи, на які посилається відповідач-1, були у нього у розпорядженні на час слухання справи у суді першої інстанції і жодних поважних причин щодо їх неподання немає.

07.02.2025 відповідач-2 подав до Північного апеляційного господарського суду письмові пояснення у справі, в яких просив суд задовольнити апеляційну скаргу відповідача-1 та скасувати рішення суду й прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 наголосив на тому, що в матеріалах справи відсутні докази направлення органом Казначейства у порядку, встановленому Порядком №845, повідомлень в Держаудитслужбу та повідомлень в суд щодо порушення бюджетного законодавства чи створення перешкод у виконанні судового рішення боржниками. Дана обставина є доказом того, що у діях відповідачів відсутні факти порушення приписів чинного законодавства, а відтак відсутній умисел.

Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів, здійснює цілу низку функцій та виплат, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, у відповідності до Закону України «Про основи національного спротиву», Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, цільової Програми про участь Обухівської міської територіальної громади у підготовці та виконанні завдань національного спротиву на 2022 - 2024 роки, затвердженої рішенням Обухівської міської ради Київської області 28.07.2022 №586-28-VІІІ, та задіяний в обороноздатності Обухівського району Київської області та Обухівської міської територіальної громади Київської області, що підтверджується також листом Обухівської районної військової адміністрації №60/07-12/2915 від 28.10.2022.

Відсутність у резервному фонді місцевого бюджету відповідача-2 достатнього обсягу коштів на виконання рішення суду пов`язана з тим, що відповідачами здійснюється фінансування заходів правового режиму воєнного стану, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Спрямування коштів з фонду перевиконання місцевого бюджету на задоволення потреб Сил Оборони України є виконанням відповідачами обов`язку, передбаченого законом, а не бездіяльністю чи спробою ухилення від виконання рішення, про що відповідачі неодноразово наголошували в своїх усних та письмових поясненнях до суду першої інстанції, проте судом ця обставина не була взята до уваги під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Відповідач-2 наголошує, що у листах, які просить долучити відповідач-1, містяться посилання щодо фінансування Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області, як розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів заходів, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану і, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», такі не підлягали оприлюдненню, а тому не були додані до матеріалів справи у паперовому вигляді. Господарському суду Київської області була відома дана обставина під час розгляду справи, але була проігнорована при винесенні рішення. Зважаючи на зазначене, Господарським судом Київської області в оскаржуваному рішенні не було належним чином досліджено докази та не було встановлено всі обставини у справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2024 у справі №911/1524/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1524/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

13.11.2024 матеріали справи №911/1524/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

У зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у період з 12.11.2024 по 17.11.2024 у відрядженні, у період з 18.11.2024 по 22.11.2024 на навчанні в Національній школі суддів України, з 25.11.2024 на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4584/24 від 25.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 справу №911/1524/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2024 у справі №911/1524/24, розгляд справи призначено на 27.01.2025.

У судове засідання, призначене на 27.01.2025, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло», Обухівської міської ради Київської області та Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області.

У судовому засіданні 27.01.2025 представник Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області наголосив на долученні скаржником до апеляційної скарги доказів, які не були подані до першої інстанції. Суд запропонував скаржнику надати суду пояснення щодо причин пропуску строку на подання таких доказів до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у розгляді апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2024 у справі №911/1524/24 оголошено перерву до 10.02.2025.

У судовому засіданні 10.02.2025 суд, розглянувши клопотання відповідача-1 про долучення до матеріалів справи нових доказів, відмовив у його задоволенні з підстав, що будуть викладені у мотивувальній частині даної постанови.

У судовому засіданні 10.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 10.02.2025, з`явились представники позивача та відповідачів.

Представники відповідачів у судовому засіданні просили суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Представники позивачів у судовому засіданні просили суд залишити апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21 встановлено, що на підставі рішень Обухівської міськради «Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин» від 23.02.2006 №297-30, від 27.07.2006 №34, від 30.11.2006 №65-8, між Обухівською міською радою (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» 20.12.2006 був укладений договір оренди землі в м. Обухів, вул. Каштанова Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, строком на 11 років.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі №911/1482/17 задоволений позов прокуратури Київської області: визнано недійсним рішення 30 сесії Обухівської міської ради Київської області четвертого скликання «Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин» №297-30 сесії-ІV від 23.02.2006, яким вилучено зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15, земельну ділянку, площею 5,8 га; визнано недійсним рішення 8 сесії Обухівської міської ради Київської області п`ятого скликання «Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин» №65-8 сесії-У від 30.11.2006, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Київщина-Житло» земельної ділянки, площею 5,8 га, у користування; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Обухівською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» №6192 від 20.12.2006, зі всіма змінами та доповненнями; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. №14463133 від 15.07.2014.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2018 постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі №911/1482/17 залишена без змін.

Суди зазначили, що Обухівська міська рада в перевищення наданих їй статтею 149 Земельного кодексу України повноважень на розпорядження землями уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:100:0008 під будівництво житлового комплексу (№6192 від 20.12.2006), тому цей договір в силу вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним, оскільки суперечить вимогам лісового та земельного законодавства.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абз. 1 частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 216 Цивільного кодексу України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Ці положення кореспондуються із положеннями статті 22 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21 встановлено факт завдання ТОВ «Київщина-Житло» збитків внаслідок укладання 20.12.2006 договору оренди землі в м. Обухів, вул. Каштанова Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, строком на 11 років під будівництво житлового комплексу, який в подальшому визнано недійсним. Присуджено до стягнення з Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» 9 109 192,00 грн збитків та 136 637,00 грн судового збору.

Вказане рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На примусове виконання рішення у справі №911/21/21 видано наказ від 15.06.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21 залишено без змін.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 1-2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 4 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Отже, Обухівська міська рада як орган місцевого самоврядування дотримується принципів бюджетної системи (стаття 7 Бюджетного кодексу України), визначає напрями використання коштів місцевого бюджету відповідно до закону та не має іншого способу виконання судового рішення, ніж той, що передбачений чинним законодавством.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ №845 від 03.08.2011 (далі по тексту - Порядок №845).

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

18.01.2022 у справі №911/21/21 ТОВ «Київщина-Житло» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 в частині стягнення з Обухівської міської ради Київської області на користь ТОВ «Київщина-Житло» 9 109 192,00 грн збитків та 136 637,00 грн судового збору шляхом стягнення з рахунків виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області. Заява була обґрунтована неможливістю виконання судового рішення, позаяк у Обухівської міської ради відсутні повноваження розпорядника бюджетних коштів та відповідних розрахункових рахунків.

Ухвалою від 28.01.2022 у справі №911/21/21 у задоволенні поданої заяви про зміну способу виконання рішення відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №911/21/21 ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2022 у справі №911/21/21 скасовано. Змінено порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21 в частині стягнення з Обухівської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» 9 109 192, 00 грн збитків та 136 637, 00 грн судового збору. Вирішено стягнути з Обухівської міської ради Київської області шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради Київської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» 9 109 192,00 грн збитків та 136 637,00 грн судового збору. Вирішено стягнути з Обухівської міської ради Київської області шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради Київської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» 2 481,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Ухвалюючи постанову, колегія суддів апеляційної інстанції виходила з таких мотивів.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради (пункт 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 №1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, згідно відомостей якого Обухівська міська рада Київської області не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів. Розпорядником та одержувачем бюджетних коштів є Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області (запис 5651).

Відповідно до пункту 4 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить зокрема здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Враховуючи відсутність у Обухівської міської ради Київської області статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, що унеможливлює виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Київщина-Житло» про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21.

На виконання вказаної постанови 20.10.2022 видано два накази: 1) про стягнення з Обухівської міської ради шляхом стягнення з рахунків виконавчого комітету Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-Житло» 9 109 192,00 грн збитків та 136 637,00 грн судового збору; 2) про стягнення судового збору в сумі 2 481,00 грн за подання апеляційної скарги.

Як вбачається з листа Управління ДКСУ в Обухівському районі Київської області від 25.10.2022 вих.№03-43-10/547, заява позивача про виконання рішення суду була зареєстрована в Управлінні Казначейства 24.10.2022 вх. №10-919, розглянута у встановлені Порядком №845 строки та направлена до виконання.

Листом від 21.12.2023 вих.№03-43-10/849 Управління ДКСУ в Обухівському районі Київської області у відповідь на заяву позивача від 11.12.2023 повідомило, що станом на 20.12.2023 згідно наказів суду у справі №911/21/21, виданих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, управлінням казначейства проведено списання коштів судового збору у загальному розмірі 139 118,00 грн з відповідного реєстраційного рахунку виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області на користь ТОВ «Київщина-Житло» у повному обсязі.

У листі від 19.02.2024 вих.№03-43-10/125 Управління ДКСУ в Обухівському районі Київської області з приводу виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі №911/21/21 про стягнення збитків на суму 9 109 192,00 грн повідомило позивача про те, що керуючись пунктом 31 Порядку та у зв`язку з відсутністю відкритих асигнувань (коштів на рахунках), управління Казначейства щомісяця направляються боржнику вимоги (вих.№03-43-10/581 від 01.11.2022, вих.№03-43-10/721 від 27.12.2022, вих.№03-43-10/50 від 17.01.2023, вих.№03-43-10/109 від 01.02.2023, виx.№03-43-10/176 від 21.02.2023, вих.№03-43-10/280 від 05.04.2023, вих. №03-43-10/358 від 11.05.2023, вих.№2-10-10/466 від 23.06.2023, вих.№03-43-10/561 від 02.08.2023, вих.№03-43-10/625 від 12.09.2023, вих.№03-43-06/703 від 20.10.2023, вих.№03-43-10/767 від 20.11.2023, вих.№03-43-10/844 від 20.12.2023, вих.№03-43-10/61 від 22.01.2024, вих.№03-43-10/104 від 08.02.2024, вих.№03-43-06/123 від 19.02.2024) щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення, разом з цим боржник щоразу попереджається про настання відповідальності, передбаченої статтею 382 Кримінального кодексу України у разі умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або за перешкоджання їх виконанню.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач зазначає, що Обухівська міська рада протягом значного часу, а саме з 25.11.2021, коли набрала законної сили постанова Північного апеляційного господарського суду про залишення без змін рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі №911/21/21, не виконує рішення суду та всіляко уникає його виконання, у зв`язку з чим наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача-1 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат на суму невиконаного грошового зобов`язання, підтвердженого судовим рішення у справі №911/21/21.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачі заперечували проти задоволення позову, посилаючись у відзивах на позовну заяву на невірне визначення позивачем періоду, протягом якого позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, адже постанова Північного апеляційного господарського суду, якою було задоволено апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2022 у справі №911/21/21, набрала законної сили лише 13.09.2022, а тому відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» позивач мав право заявити про стягнення з відповідача відповідних нарахувань за прострочення виконання судового рішення з наступного дня після спливу трьох місяців від пред`явлення до виконання органу ДКС виконавчого документа. Оскільки позивач звернувся до Управління ДКС із заявою щодо виконання наказу 24.10.2022, позивач мав би право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат з 25.01.2023, а не з 25.11.2021.

Також відповідачі зазначали, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України відповідач-1 звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідачі зауважували, що виконавчий комітет як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів здійснює цілу низку функцій та виплат, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, у відповідності до Закону України «Про основи національного спротиву», Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, цільової Програми про участь Обухівської міської територіальної громади у підготовці та виконанні завдань національного спротиву на 2022 - 2024 роки, затвердженої рішенням Обухівської міської ради Київської області 28.07.2022 №586-28-VІІІ, та задіяний в обороноздатності Обухівського району Київської області та Обухівської міської територіальної громади Київської області, що підтверджується також листом Обухівської районної військової адміністрації №60/07- 12/2915 від 28.10.2022 (том 1, а.с. 50).

Зважаючи на викладене, відповідачі заперечували проти стягнення коштів, заявлених позивачем у позові.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Як вірно наголосив суд першої інстанції, процедура стягнення заборгованості за рішенням суду із місцевого бюджету суттєво відрізняється від процедури стягнення заборгованості з юридичної особи приватного права.

Так, відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Як уже зазначалося, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ №845 від 03.08.2011 (Порядок №845).

Відповідно до пункту 2 Порядку №845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

У позовній заяві позивач стверджував про часткове виконання рішення суду у справі №911/21/21, а саме про те, що 15.12.2023 з боржника було стягнуто кошти в сумі 80 000,00 грн, 20.12.2023 в сумі 89 114,00 грн та 07.02.2024 у розмірі 25 000,00 грн, а отже, що залишок заборгованості становить 8 915 078,00 грн (9 109 192,00 грн (сума збитків згідно рішення суду у справі №911/21/21) - 80 000,00 грн - 89 114,00 грн - 25 000,00 грн судових витрат).

Однак, відповідно до наведеного Порядку №845 механізми стягнення судових витрат та збитків є різними.

Відповідно до пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:

за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;

із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;

поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);

за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

з рахунків із спеціальним режимом використання;

за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;

у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

Відповідно до абз. 3 пункту 26 Порядку №845 судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

З огляду на викладене, на підставі пункту 25 Порядку №845 у безспірному порядку з відповідача на користь ТОВ «Київщина-Житло» було стягнуто кошти судового збору та витрат на правову допомогу (у тому числі за додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 29.03.2023 та додатковими постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №911/21/21), про що і зазначено у листі Управління ДКСУ в Обухівському районі від 21.12.2023 вих.№03-43-10/849.

Разом із тим, відповідно до пункту 41 Порядку №845 орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:

фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;

органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

Згідно з підпунктом 6 пункту 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком.

Відкладення безспірного списання коштів здійснюється у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 цього Порядку (пункт 11 Порядку №845).

Відповідно до пункту 12 Порядку №845 безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів. У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснює відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.

За змістом пунктів 13-14 Порядку №845 зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:

1) зупинення судом виконання:

виконавчого документа;

рішення про стягнення коштів;

3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;

4) наявності інших передбачених законом обставин.

Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

Пунктами 43, 44 Порядку №845 передбачено, що орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів місцевого бюджету та поновлює його з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

За змістом пункту 31 Порядку у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

З огляду на зазначене рішення про стягнення коштів місцевого бюджету виконуються на підставі виконавчих документів органами Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) та у порядку черговості надходження таких документів до органів казначейства.

Як вбачається з відповіді Управління ДКСУ в Обухівському районі №03-43-10/547 від 25.10.2022, наданої ТОВ «Київщина-Житло» за результатами розгляду заяви від 24.10.2022 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі №911/21/21, заява про виконання рішення суду про стягнення коштів з Виконкому Обухівської міськради зареєстрована в управлінні Казначейства 24.10.2022 вх.№10-919, розглянута у встановлені Порядком строки та направлена до виконання.

Відповідно до наведеного Порядку №845 відповідач у строк 15 робочих днів, тобто до 14.11.2022 включно мав подати до органу Казначейства документи (відомості), що могли б бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету на виконання рішення суду у справі №911/21/21, або вчинити дії щодо відкриття бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету, у цьому випадку безспірне списання коштів мало б бути відкладено до набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет.

Однак, відповідачем-2 до суду першої інстанції не було надано доказів подання органові Казначейства документів (відомостей), що могли бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету у встановлений строк, як і доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо відкриття відповідних бюджетних асигнувань.

Водночас, до апеляційної скарги відповідачем-1 долучені копії листів відповідача-2 №1969 від 28.10.2022, №256 від 30.01.2023 (у відповідь на повідомлення Управління ДКС в Обухівському районі Київської області від 17.01.2023 вих.№03-43-10/50, яке теж додане до апеляційної скарги), №347 від 21.03.2023, №359 від 09.02.2024, №2454 від 01.08.2024, №3136 від 01.10.2024, адресовані Управлінню ДКС в Обухівському районі Київської області, які, на думку скаржника, спростовують висновки суду першої інстанції про невчинення відповідачем-2 дій, передбачених пунктами 43, 44 Порядку №845, задля виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що перелічені листи не подавались відповідачами до суду першої інстанції, а отже є новими доказами.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, згідно частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом пункту 6 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Судом установлено, що в апеляційній скарзі відповідач-1, пропри долучення до неї нових доказів, не наводить доводів в обґрунтування поважності причин їх неподання до суду першої інстанції.

Водночас, у поданому до Північного апеляційного господарського суду клопотанні від 30.01.2025 відповідачем-1 та у поясненнях від 07.02.2025 відповідачем-2 зазначено, що необхідність долучення перелічених листів до матеріалів справи виникла після ознайомлення із рішенням суду першої інстанції у даній справі для спростування доводів, викладених у рішенні суду про нібито бездіяльність Обухівської міської ради Київської області щодо виконання рішення суду у справі №911/21/21. При цьому, як наголошує скаржник, посилання на відповіді виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області №1969 від 28.10.2022, № 256 від 30.01.2023, №347 від 21.03.2023, № 359 від 09.02.2024, № 2454 від 01.08.2024, №3136 від 01.10.2024 на запити управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області про відкладення безспірного списання коштів з рахунків виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської були предметом розгляду суду першої інстанції, що підтверджується аудіозаписом судового засідання від 23.09.2024 у даній справі з 0.05.30 год. по 0.06.45 год, а сама наявність відповідей виконавчого комітету Обухівські міської ради на запити управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області визнавались учасниками справи.

Позивач проти долучення до матеріалів справи нових доказів (листів) категорично заперечував, посилаючись на те, що ні відповідач-1, ні відповідач-2 не були позбавлені можливості подати їх до суду першої інстанції, а наведені ними наразі причини неподання доказів не є поважними.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4 та 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена стороною суду та належним чином обґрунтована.

Системний аналіз положень статей 80 та 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою або із відзивом на позовну заяву. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту статті 269 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (у даному випадку на відповідача-1, який подав їх разом із апеляційною скаргою), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у рішенні апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що ні відповідач-1, ні відповідач-2, подаючи до суду першої інстанції відзиви на позовну заяву, не повідомляли суд про те, що вони будь-яким чином обмежені у доступі до всіх документів, що стосуються спірного питання, більш того, навіть не посилалися на існування відповідних листів у поданих до суду заявах по суті спору.

Твердження відповідачів про те, що відповіді виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області №1969 від 28.10.2022, №256 від 30.01.2023, №347 від 21.03.2023, №359 від 09.02.2024, №2454 від 01.08.2024, №3136 від 01.10.2024 на запити управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області про відкладення безспірного списання коштів з рахунків виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської були предметом розгляду суду першої інстанції, що підтверджується аудіозаписом судового засідання від 23.09.2024 у даній справі з 0.05.30 год по 0.06.45 год, також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Суд у процесі підготовки справи до розгляду дослідив протокол судового засідання Господарського суду Київської області від 23.09.2024 та, заслухавши технічний звукозапис цього судового засідання, встановив, що відповідачі у судовому засіданні 23.09.2024 не посилалися як на докази на листи, які наразі відповідач-1 просить долучити до матеріалів справи, для огляду суду їх не надавали, а лише висловлювали свої пояснення з приводу того, що виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області здійснює низку функцій та виплат, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, та що в нього відсутні кошти для виконання наказу суду №911/21/21, що не є аналогічним посиланню на конкретні докази.

Безпідставними є також посилання скаржника на те, що факт такого листування визнавався позивачем, оскільки позивач про це не заявляв, а надані відповідачем-1 до суду апеляційної інстанції листи адресовані лише Управлінню ДКС в Обухівському районі Київської області, відповідно з їх змістом позивач навряд чи міг бути обізнаним. Долучений позивачем до матеріалів справи лист Управління ДКС в Обухівському районі Київської області на адресу ТОВ «Київщина-Житло» від 19.02.2024 вих.№03-43-10/125 дійсно містить посилання на вимоги Казначейства, що направлялися боржнику, однак зазначене жодним чином не свідчить про те, що позивач, а натомість і місцевий господарський суд мав знати про існування взагалі та про зміст зокрема відповідей відповідача-2 на такі вимоги, які зафіксовані у листах, що відповідач-1 просить долучити до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду справи.

З огляду на вищевстановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду апеляційної інстанції неможливості подання доданих до апеляційної скарги доказів (листів №1969 від 28.10.2022, №256 від 30.01.2023, №347 від 21.03.2023, №359 від 09.02.2024, №2454 від 01.08.2024) до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Щодо листа від 01.10.2024 вих.№3136 (том 1, а.с. 131 зворот), то колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що такий лист створений вже після ухвалення в даній справі оскаржуваного рішення суду (23.09.2024), водночас така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання таких доказів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене у сукупності, подане відповідачем-1 клопотання про долучення нових доказів не може бути задоволено, а відповідні докази (листи) не підлягають розгляду та оцінці судом апеляційної інстанції.

Більш того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Казначейством зупинялось або відкладалось безспірне списання коштів місцевого бюджету згідно Порядку №845.

Стосовно посилань скаржника на те, що Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів здійснює цілу низку функцій та виплат, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану задля перемоги України у відповідності до Закону України «Про основи національного спротиву», Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, цільової Програми про участь Обухівської міської територіальної громади у підготовці та виконанні завдань національного спротиву на 2022 - 2024 роки, затвердженої рішенням Обухівської міської ради Київської області 28.07.2022 №586-28-VІІІ, та задіяний в обороноздатності Обухівського району Київської області та Обухівської міської територіальної громади Київської області, що підтверджується також листом Обухівської районної військової адміністрації №60/07-12/2915 від 28.10.2022, то суд зазначає, що дана обставина сама по собі не свідчить про наявність підстав для зупинення безспірного списання коштів або його відкладення згідно Порядку №845 й не доводить правомірності поведінки відповідачів з невчинення дій задля виконання рішення суду у справі №911/21/21.

Стосовно посилань скаржника на положення пункту 20 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590, то колегія суддів зазначає, що названим пунктом визначено таке: у разі наявності виконавчого документа про безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, зупинення операцій на таких рахунках не застосовується до скасування воєнного стану.

Відповідно, мова в даному пункті йде про неможливість зупинення виконання операцій на рахунках осіб, залучених до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, а не про зупинення безспірного списання коштів казначейством у разі наявності виконавчого документа про безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.

Отже документи, які б свідчили про відсутність обов`язку виконання відповідачами рішення суду у справі №911/21/21 у частині стягнутих збитків в сумі 9 109 192,00 грн у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим суд першої інстанції, врахувавши спеціальний порядок виконання судового рішення, правильно виснував, що прострочення виконання грошового зобов`язання з виконання рішення суду у справі №911/21/21, за яке відповідає боржник, настало з 15.11.2022.

Щодо доводів скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Управлінням ДКС в Обухівському районі Київської області у порядку, встановленому Порядком №845, повідомлень в Держаудитслужбу та повідомлень в суд щодо порушення бюджетного законодавства чи створення перешкод у виконанні судового рішення боржниками, то така обставина не впливає на вищенаведені висновки суду та не спростовує факту ухилення відповідачів від сплати коштів на виконання рішення суду у справі №911/21/21.

Водночас, правомірність дій Управління ДКС в Обухівському районі Київської області з виконання виконавчого документу у справі №911/21/21 не є предметом спору в даній справі.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідачів 713 699,71 грн 3% річних та 3 176 812,13 грн інфляційних втрат за період 26.11.2021 по 13.06.2024.

Водночас, як встановлено судом вище, боржник відповідає за прострочення виконання грошового зобов`язання з виконання рішення суду у справі №911/21/21 з 15.11.2022.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України , за час прострочення.

Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд в постанові від 30.01.2019 №922/175/18.

Отже, по день фактичного виконання судового рішення, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних.

Таким чином, враховуючи невиконання рішення суду у справі №911/21/21 в частині стягнення збитків, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, не виходячи при цьому за межі періоду та суми боргу, заявленого позивачем, суд дійшов висновку, що розмір належних до стягнення з відповідача-1 на користь позивача інфляційних втрат становить 709 314,23 грн, а 3% річних - 433 421,77 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги задовольняються частково.

При цьому, оскільки Обухівська міськрада не є розпорядником бюджетних коштів та не має розрахункового рахунку в Управлінні державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, а головним розпорядником та одержувачем бюджетних коштів, який внесений у Єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та має відповідні рахунки в Управлінні державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області, є Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, то стягнення з Обухівської міської ради Київської області 433 421,77 грн процентів річних та 709 314,23 грн інфляційних втрат має здійснюватись шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції про відхилення доводів відповідачів щодо звільнення їх від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Положення даного пункту не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами, позаяк спірні правовідносини між ТОВ «Київщина-Житло» та Обухівською міськрадою не виникли з договору кредиту (позики).

Стосовно посилань відповідачів на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №420/2411/19 й на те, що позивач вправі був заявити до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання судового рішення з наступного дня після спливу трьох місяців від пред`явлення до виконання виконавчого документа, то суд зазначає, що обставини справи №911/1524/24 не є релевантними обставинам справи №420/2411/19.

Так, позов у справі №420/2411/19 був пред`явлений до держави в особі Державної казначейської служби України. Тобто, фактично, відповідачем у даній справі є держава Україна. Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові посилається на положення Закону №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» відповідно до якого держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа) (ч.1 ст. 2 Закону №4901-VI).

Обухівська міська рада не є державним органом, а є органом місцевого самоврядування, позаяк Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» до спірних правовідносин не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову в даній справі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Обухівської міської ради Київської області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2024 у справі №911/1524/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2024 у справі №911/1524/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Обухівську міську раду Київської області.

Матеріали справи №911/1524/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2025.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Г.П. Коробенко

А.І. Тищенко