Рішення

від 20.02.2025 по справі 908/2570/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/25/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 Справа № 908/2570/20(908/2904/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Компанії "ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о." (FedEx Express Czech Republic s.r.o.) (попереднє найменування - "ТНТ ЕКСПРЕС ВОРЛДВАЙД, СПОЛ, С.Р.О." (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.), адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 47, оф. 3, РНОКПП 15888959

до відповідачів: 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", тел. 380672387416, адреса 69037, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16, ЄДРПОУ 21613132

2/ Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк", ел. пошта cwbank@creditwest.ua тел. 380443650001 адреса 01054, місто Київ, вул. Леонтовича, 4, літ. А, А1, ЄДРПОУ 34575675

3/ Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес", тел. 380442070851, адреса 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 9, ЄДРПОУ 35712122

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - розпорядник майна ТОВ "Аеро-Експрес" арбітражний керуючий Забродін Олексій Михайлович, адреса для листування: 69019, м. Запоріжжя, а/с 76, РНОКПП НОМЕР_1

про визнання недійсним договору іпотеки

в межах справи № 908/2570/20

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (код ЄДРПОУ 21613132, 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16)

Кредитор - Компанія "ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о." (FedEx Express Czech Republic s.r.o.), адреса: Радлічка 354/107b, Редліч, 158 00 Прага 5 (Radlicka 354/107b, Redlice, 158 00 Prague 5) РНОКПП 15888959; представник - Дубовський Петро Володимирович, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 47, офіс 3)

Представники сторін:

від позивача - Діденко Ю.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача-2 - Лисенко О.П., Москаленко Є.А. (в режимі відеоконференції) відповідача-3 - Угленко О.Ю. (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулась Компанія «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» (FedEx.r.o.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», Акціонерного товариства «Вест Файненс Енд Кредит Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТММ Експрес», про визнання недійсним договору іпотеки, для розгляду в межах справи № 908/2570/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес».

Крім того, разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від -04.11.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2904/24 та визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою суду від 06.11.2024 прийнято позовну заяву Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» (FedEx.r.o.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», Акціонерного товариства «Вест Файненс Енд Кредит Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТММ Експрес», про визнання недійсним договору іпотеки, для розгляду в межах справи № 908/2570/20 про банкрутство відповідача-1, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначено на 28.11.2024р. о 10-15.

Цією ж ухвалою витребувно додаткові документальні докази, зазначені у клопотанні позивача про витребування доказів.

На виконання ухвали від 06.11.2024 до суду надійшли наступні документи:

- 19.11.24 від Головного управління статистики у Запорізькій області;

- 25.11.24 від АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк», у т.ч. відзив на позовну заяву;

- 26.11.24, 27.11.24 від Головного управління ДПС у Запорізькій області;

- 27.11.24 від Головного управління статистики у м. Києві (без електронного цифрового підпису).

Крім того, до суду 27.11.2024 надійшло клопотання Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» про витребування доказів.

27.11.24 клопотання Забродіна О.М. про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.11.2024 відкладено підготовче засідання на 19.12.2024р. о 10-45; зобов`язано відповідачів 1-3 надати суду всі документи, які стосуються спору у строк до 17.12.2024, відзив на позовну заяву із його нормативним та документальним обґрунтуванням., одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву), а також витребувано додаткові документальні докази по справі.

До суду надійшли наступні документальні докази по справі:

- 29.11.24 документальні докази по справі від Головного управління ДПС у Запорізькій області;

- 16.12.24 заява АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» із долученням документів на виконання ухвали суду від 06.11.2024;

- 17.12.24 документи Головного управління статистики у м. Києві на виконання ухвали суду від 28.11.2024;

- 17.12.24 лист АТ «Райффайзен Банк» про надання інформації;

- 18.12.24 відповідь Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» на відзив на позовну заяву АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк»;

- 18.12.24 клопотання третьої особи Забродіна О.М. про відкладення розгляду справи;

- 18.12.24 клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Зазначені документи залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.12.2024 відкладено підготовче засідання на 23.01.2025р. о 10-30, в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 23.01.2025 судом оголошено перерву до 30.01.2025.

До суду 27.01.2025 від відповідача АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» надійшли письмові пояснення по справі.

30.01.2025 надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження, для надання можливості представнику ознайомитися з письмовими поясненнями АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк».

Ухвалою суду від 30.01.2025 року клопотання Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» про відкладення підготовчого засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження було залишено без задоволення, закрито підготовче провадження у справі № 908/2570/20(908/2904/24) з розгляду позовної заяви Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», Акціонерного товариства «Вест Файненс Енд Кредит Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТММ Експрес» та призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2025 р. о 13:00 год.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.09.1998 року Позивач та ТОВ «Аеро Експрес» уклали Угоду про спільну діяльність.

12.02.2015 року, у зв`язку з невиконанням вимоги, Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Аеро-Експрес» про стягнення 3 022 794, 26 Євро.

04.06.2015 року ухвалою господарського суду Київської області у справі № 911/539/15, залишеною без змін в апеляційному (14.07.2015) та касаційному (15.09.2015) порядку, провадження у справі припинено, у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а його має бути розглянуто згідно із законодавством Нідерландів в Окружному суді міста Амстердам.

В січні 2016 року Позивач звернувся з позовом до Суду міста Амстердам та просив стягнути з ТОВ «Аеро-Експрес» заборгованість у загальному розмірі 3 033 864, 34 Євро.

13.09.2017 року рішенням Суду м. Амстердам у справі С/13/611337/НА ZA 16-665 задоволено позов Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.», попереднє найменування - «ТНТ ЕКСПРЕС ВОРЛДВАЙД, СПОЛ, С.Р.О.» та стягнуто з ТОВ «Аеро-Експрес» на користь Позивача заборгованість у загальному розмірі 3 033 864, 34 Євро.

04.02.2020 рішенням Апеляційного суду м. Амстердам у справі 200.240.637/01 змінено рішення суду м. Амстердам від 13.09.2017 у справі С/13/611337/НА ZA 16-665, зменшено загальний розмір заборгованості ТОВ «Аеро-Експрес» перед Компанією «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.», попереднє найменування - «ТНТ ЕКСПРЕС ВОРЛДВАЙД, СПОЛ, С.Р.О.» до 2 916 473,02 Євро.

27.04.2017 року між АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ Експрес» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №174-6536/17-КЮ із лімітом кредитування 35 000 000,00 грн (тридцять п`ять мільйонів гривень 00 копійок) (далі - Кредитний договір).

27.04.2017 року в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕРО-ЕКСПРЕС» було укладено договір іпотеки №174-6536/17-ІЮ, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. та зареєстрованого в реєстрі за №418 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки Іпотекодавець, відповідно до умов цього Договору, з метою належного виконання Основного зобов`язання, передбаченого п.1.3.1. цього Договору іпотеки, надає Іпотекодержателю у іпотеку належне йому нерухоме майно зазначене у п.1.4. цього Договору іпотеки, що надалі іменується «Предмет іпотеки», а Іпотекодержатель приймає це майно в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за Основним договором (Договір про відкриття кредитної лінії №174-6536/17-КЮ від 27.04.2017 року) за рахунок Предмету іпотеки переважно над іншими кредиторами.

Згідно п.1.4. Договору іпотеки предметом іпотеки за цим Договором іпотеки є:

1.4.1. Вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська. Будинок 1 (один), що належить ТОВ «АЕРО-ЕКСПРЕС» на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності №1971 (серія бланка САЕ №287779), виданого 11.09.2012 року Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області на підставі рішення виконкому від 11.09.2012 року №215;

1.4.2. Земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000.03.002:0004, площею 2,6147 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, та на якій розташовані Приміщення, що належать ТОВ «АЕРО-ЕКСПРЕС» на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія КВ №021076), виданим 03.03.2003 Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №10.

24.11.2017 року між ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" та ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" (покупець) укладено договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти.

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти продавець передає майно, вказане в п. 1.2. цього Договору, у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти предметом купівлі-продажу за цим Договором є нерухоме майно, а саме - вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська. Будинок 1 (один).

Відповідно до п. 1.7. Договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти цей договір укладається за згодою Іпотекодержателя - ПАТ "ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК" на продаж предмета іпотеки, що підтверджується Листом №10765 від 24.11.2017.

24.11.2017 року між ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" (продавець) та ТОВ "ТММ ЕКСПРЕС" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки продавець зобов`язується передати нерухоме майно у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти нерухоме майно і сплатити за нього обговорену суму.

Згідно п. 1.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки нерухомим майном, що відчужується за цим Договором є земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски, з цільовим призначенням - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, далі - "нерухоме майно".

24.11.2017 року між АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», ТОВ «ТММ ЕКСПРЕС» та ТОВ «АЕРО-ЕКСПРЕС», було укладено Договір №1 від 24.11.2017 року про внесення змін до договору іпотеки №174-6536/17-ІЮ від 27.04.2017 року, у зв`язку з набуттям ТОВ «ТММ ЕКСПРЕС» права власності на нерухому майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки №174-6536/17-ІЮ від 27.04.2017 року, посвідченого Голій Л.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №418.

На момент укладення вищезазначених правочинів учасниками ТОВ «АЕРО-ЕКСПРЕС» були: ОСОБА_1 , частка статутного фонду 69%; ОСОБА_2 частка статутного фонду 16%. Одночасно, ОСОБА_1 мав прямий вирішальний вплив на ТОВ «ТММ Експрес», будучи його учасником з часткою у статутному фонді - 51%.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 р. відкрито провадження у справі №908/2570/20 про банкрутство ТОВ «АЕРО-ЕКСПРЕС», розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2020 справа № 908/2570/20(908/2988/20) було прийнято заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича (далі - «Арбітражний керуючий»), про визнання недійсними договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017 для розгляду в межах справи №908/2570/20.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у даній справі заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича - задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за номером 1920, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕРО-ЕКСПРЕС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ ЕКСПРЕС».

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за № 1919, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕРО-ЕКСПРЕС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ ЕКСПРЕС».

Скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ ЕКСПРЕС» як власником, згідно договору купівлі-продажу вантажного терміналу міжнародної кур`єрської пошти від 24.11.2017, зареєстрованого в реєстрі за номером 1920, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕРО-ЕКСПРЕС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ ЕКСПРЕС», та поновлено запис про право власності за попереднім власником Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕРО-ЕКСПРЕС» щодо наступного майна: вантажний термінал міжнародної кур`єрської пошти, загальною площею 22 089,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська. Будинок 1 (один).

Скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ ЕКСПРЕС» як власником, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2017, зареєстрований в реєстрі за номером 1919, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕРО-ЕКСПРЕС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ ЕКСПРЕС», та поновлено запис про право власності за попереднім власником Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" щодо наступного майна: земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, площею 2,6147 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, село Проліски.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №908/2570/20 (далі - Постанова) Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі №908/2570/20(908/2988/20) було залишено без змін. Вищезазначена постанова набрала законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.04.2024.

Позивач вважає, що укладений Боржником договір іпотеки в забезпечення виконання зобов`язання третьої особи за кредитним договором є фраудаторним, тобто, вчиненим на шкоду боржнику та кредитору, оскільки обставини його укладення свідчать про те, що його метою було виведення активів з володіння боржника, внаслідок чого ТОВ "Аеро-Експрес» втратив можливість виконати зобов`язання перед Позивачем.

Підставами визнання спірного договору недійсним як фраудаторного Позивач зазначає:

- оскаржуваний правочин є безоплатним, без мети отримання прибутку та без будь-яких розумних пояснень його господарської доцільності для боржника, його вчинено для забезпечення зобов`язань іншої особи, що призвело до збільшення заборгованості ТОВ Аеро-Експрес;

- спірний договір укладено ТОВ «Аеро Експрес» та АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» в період наявності грошових зобов`язань перед Позивачем.

До суду надійшли відзиви АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» та ТОВ «ТММ Експрес» на позовну заяву, в яких Відповідачі заперечують в задоволені позову. У відзиві АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» міститься вимога про застосування строків давності.

Також до суду від Позивача надійшли відповідь на відзив АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» та додаткові пояснення.

У судовому засіданні представник Позивача позовну заяву підтримав. АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» та ТОВ «ТММ Експрес» проти задоволення позовної заяви заперечують.

Встановивши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази, суд зазначає про наступне.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Спірним питанням у зазначеній справі, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваного договору нього недійсними.

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 927/531/18).

Відповідно до частини першої, пункту п`ятого частини другої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У справі, що розглядається зміст підстав заявлених вимог ініціюючого кредитора Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» (FedEx Express Czech.r.o.) складають обставини вчинення Боржником спірного правочину - без мети здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, вчинення правочину та те, що спірний договір укладено в період наявності грошових зобов`язань перед Позивачем.

Спірний договір іпотеки №174-6537/17-ІЮ було укладено між АТ «Вест Файненс Енд Кредит» та ТОВ «Аеро-Експрес» 27.04.2017, а провадження у справі № 908/2570/20 про банкрутство ТОВ «Аеро-Експрес» відкрито Господарським судом Запорізької області ухвалою від 27.10.2020.

Тобто оспорюваний правочин вчинено у період дії Закону про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI в редакції від 19.01.2013, що діяла до 21.10.2019, умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано статтею 20 цього Закону.

Разом з тим, відсутні підстави для застосування статті 20 Закону про банкрутство до спірних правовідносин, з огляду на укладення боржником оспорюваного договору іпотеки поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), як це передбачено приписами статті 20 Закону про банкрутство.

Одночасно, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин і приписи статті 42 КУзПБ , оскільки спірний правочин вчинено поза межами трирічного «підозрілого періоду», що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аеро-Експрес».

Однак, враховуючи посилання позивача на загальні засади цивільного законодавства як підставу для визнання правочину недійсним, не виключає можливості звернення в цьому разі кредитора, з позовом про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України чи інших законів (правовий висновок викладений у пункті 138 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.

Отже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 у справі №908/2570/20 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аеро-Експрес» та визнано грошові вимоги позивача до боржника у сумі 96 722 786,18 грн.

У цій справі позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги подала особа, яка не була стороною цього договору - заінтересована особа (кредитор).

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною п`ятою статті 203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Договір як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

Разом з тим, Верховний суд у справах №905/2030/19 (905/2445/19), №405/1820/17, №754/2450/18 зазначав, що критеріями, для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема:

1) відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості;

2) відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості;

3) відчуження майна на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо);

4) відчуження майна на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи);

5) після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Суд, не вбачає підстав для визнання спірного договору іпотеки фраудиторним, а відтак недійсним, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 572 та ч. 1 ст. 576 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

За ч.1 ст. 579 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 4, 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Системний аналіз положень ст. 572, ч.1 ст. 576 ЦК України, ст. 1, ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що за своє правовою природою іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, з урахуванням чого не може існувати самостійно без основного зобов`язання, а укладення договору іпотеки, як похідного від договору основного зобов`язання, не є підставою для виникнення майнових зобов`язань до моменту порушення виконання боржником основного договору зобов`язання.

Позивачем не ставиться під сумнів дійсність кредитного договору укладеного ТОВ «ТММ Експрес» та АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк», в забезпечення якого був укладений спірний договір іпотеки.

Ч. 1 ст. 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідні положення наведено також у ст. 1 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

За ст. 1 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як свідчать приписи ст. 572 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 11 Закону України метою укладення договору іпотеки є отримання кредитором додаткових гарантій виконання основного зобов`язання забезпеченого цим договором, у разі невиконання якого боржником таке зобов`язання підлягає виконанню іпотекодавцем. Тобто іпотека є визначеним законним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим фактично обумовлюється її похідний (акцесорний) характер стосовно основного зобов`язання.

Водночас норми цивільного законодавства не містять положень, які б визначали солідарний обов`язок боржника (позичальника за кредитним договором) та майнового поручителя, який відповідає перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки. ЦК України, Закон України «Про іпотеку» закріплюють лише право іпотекодержателя, у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

За ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням (частина друга статті 11 Закону України «Про іпотеку»).

Ураховуючи наведене, укладення договору іпотеки не зумовлює виникнення у іпотекодержателя майнових зобов`язань перед майновим поручителем (іпотекодавцем), в тому числі обов`язку вчинення майнових дій на користь майнового поручителя, адже договір іпотеки за своє суттю є договором за яким виникають зобов`язання, які мають акцесорний характер стосовно основного зобов`язання. Аналогічний правовий висновок встановлений в у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.

Тому не може бути визнаним недійсним укладений боржником договір іпотеки з підстав прийняття (взяття) боржником на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, оскільки його укладення не зумовлює виникнення майнових зобов`язань між сторонами такого правочину, а лише має наслідком виникнення у майнового поручителя акцесорного (додаткового) зобов`язання стосовно основного зобов`язання (зобов`язання за кредитним договором).

Судом встановлено, що майно, яке є предметом іпотеки відповідно до кредитного договору, починаючи з дати укладення спірного договору іпотеки і станом на день ухвалення рішення, не було відчужено на користь АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» за платним або безвідплатним договором.

Також нерухоме майно не вибуло і із володіння та користування Боржника на користь банку, зокрема з підстав, що визначені спірним договором та ЗУ «Про іпотеку», зокрема на підставі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивачем не доведено, що укладення безпосередньо саме договору іпотеки мало причино - наслідковий зв`язок із погіршення фінансово-економічного стану Божника, призвело до його неплатоспроможності та неможливості виконувати свої зобов`язання, в тому числі і перед позивачем.

Як вже зазначалось, сутність іпотеки полягає у тому, що іпотекодавець зберігає не тільки право власності на річ, а й право володіння нею. У результаті укладення договору іпотеки активи підприємства не зазнають змін, майно з володіння власника не вибуває.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача відносно відсутності логіки, ділової мети та економічної доцільності укладення оспорюваного іпотечного договору, оскільки такі доводи є припущеннями Позивача й не підкріплені належними та допустимими доказами у справі.

Натомість, матеріали справи містять докази перерахування ТОВ «ТММ Експрес» на користь ТОВ «Аеро-Експрес» поворотної фінансової допомоги у розмірі 25 803 292,00 грн, згідно договору від 27.04.2017, які були використані останнім в господарській діяльності, зокрема на погашення заборгованості перед іншим кредитором.

ТОВ «ТММ Експрес» виконуються умови кредитного договору належним чином, що Сторонами це не спростовується. Відтак відсутні підстави для настання несприятливих наслідків для Боржника, як заставодавця нерухомого майна.

Як було судом зазначено вище укладення третьою стороною та кредитором договору іпотеки для забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором не зумовлює виникнення у заставодавця майнових зобов`язань з моменту укладання такого договору та до моменту порушення боржником основного зобов`язання і не вимагає вчинення боржником на користь третьої особи майнових дій з моменту укладення договору іпотеки.

Тому доводи Позивача щодо виведення активів ТОВ «Аеро-Експрес» та завдання збитків боржнику укладенням спірного договору іпотеки судом відхиляються, як такі, що не підтверджені належними і допустимими доказами.

Також, відхиляються судом доводи Позивача, що спірний договір укладено ТОВ «Аеро Експрес» та АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» в період наявності грошових зобов`язань перед Позивачем, виходячи з наступного.

Позивач вказує у позові, що у зв`язку із невиконання ТОВ «Аеро-Експрес» своїх зобов`язань з червня 2014 по грудень 2014 перед Компанією «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» виникла заборгованість у розмірі 2 905 402,94 євро.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2015 у справі №911/539/15, залишеною без змін в апеляційному (14.07.2015) та касаційному порядку (15.09.2015) порядку провадження у справі припинено, у зв`язку із тим що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а його має бути розглянуто згідно із законодавством Королівства Нідерландів, в Окружному суді міста Амстердам.

13.09.2017 рішенням Окружного суду міста Амстердам у справі С/13/611337/HA ZA16-665 задоволено позов Компанії «ФедЕкс Експресс Чех Репаблік с.р.о.» до ТОВ «Аеро-Експрес» у розмірі 3 033 864,34 євро.

09.04.2019 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у справі №335/7978/18 надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Окружного суду міста Амстердам про стягнення заборгованості з ТОВ «Аеро-Експрес» у розмірі 3 033 864,34 євро.

04.02.2020 рішенням Апеляційного суду м. Амстердам у справі 200.240.637/01, частково змінено рішенням Окружного суду міста Амстердам у справі С/13/611337/HA ZA16-665 та зменшено загальний розмір боргу ТОВ «Аеро-Експрес» до 2 916 473,02 євро.

Судом приймається до уваги, те що станом на дату укладення оспорюваного договору іпотеки 27.04.2017, ТОВ «Аеро-Експрес» не мало обмежень чи заборон відносно розпорядження власним майно, які б унеможливлювали укладення спірного договору іпотеки, а рішення Окружного суду міста Амстердам та подальше визнання в Україні такого рішення і його примусове виконання мали місце після укладення між АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» та ТОВ «Аеро-Експрес» спірного договору іпотеки.

Також, суд звертає увагу, що визначаючи ТОВ «ТММ Експрес» співвідповідачем по справі, позивач при цьому не пред`являє до ТОВ «ТММ Експрес» позовних вимог, зокрема Кредитний договір від 27.04.2017 №174-6536/17-КЮ укладений між ТОВ «ТММ Експрес» та АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк», позивачем не оскаржується.

Тому, розрахунки фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТММ Експрес», якими позивач обґрунтовує переведення господарської діяльності з ТОВ «Аеро-Експрес» на ТОВ «ТММ Експрес відхиляються судом, оскільки вони не є предметом доказування в даній справі.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Щодо застосування позовної давності

Щодо заяви АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» про застосування позовної давності суд зазначає, що в силу приписів частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи (аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 09.11.2016 у справі № 6-1457цс16 та від 09.11.2016 № 6-2170цс16).

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (див. постанови Касаційного господарського суду Верховним Судом від 26.03.2018 у справі № 922/273/17, від 30.04.2020 у справі № 19/49-10).

Ураховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви про визнання договору іпотеки недійсним з підстав її необґрунтованості, підстави для застосування позовної давності у справі відсутні.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

За сукупністю наданих Позивачем доказів, суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених Позивачем вимог щодо визнання договору іпотеки недійсним, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення складено та підписано-26.02.2025.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.