Рішення

від 18.02.2025 по справі 910/8244/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2025Справа № 910/8244/23Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані"

та Приватного підприємства "Спенсерс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків його недійсності

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Подольський В.О.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8244/23, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду та Касаційного господарського суду, позов задоволено повністю:

- визнано недійним договір оренди нерухомого майна, укладений 08.12.2022 Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 534, відомості про який 08.12.2022 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 48650594;

- визнано припиненою суборенду нерухомого майна, що виникла на підставі договору, укладеного 08.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та Приватним підприємством "Спенсерс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 535;

- скасовано державну реєстрацію права користування (суборенди) Приватним підприємством "Спенсерс", внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за № 48651010.

Відповідачем 1 у системі «Електронний суд» 10.06.2024 сформовано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в обґрунтування якої покладені висновки обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1202410001473 від 08.05.2024.

За наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом постановлено ухвалу від 23.07.2024, якою відмовленоу задоволенні заяви.

Приватне акціонерне товариство "Укрмонтажспецкомплект" 01.08.2024 звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 05.08.2024 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8244/23 був призначений на 13.08.2024.

Водночас, 12.08.2024 до суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, в якій апеляційна інстанція витребувала матеріали цієї справи.

Ухвалою суду від 13.08.2024 відкладено розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі до надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 залишено без змін, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 18.02.2025.

У судове засідання 18.02.2025 з`явився представник боржника-1 та надав усні пояснення по суті поданої заяви, відповідно до яких просив суд зменшити розмір витрат, заявлений до стягнення стягувачем.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши подану заяву стягувача, а також, матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника-1, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.07.2024 судом оголошено ухвалу про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Приватне акціонерне товариство "Укрмонтажспецкомплект" 01.08.2024 звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про дотримання представником позивача строків для подання до суду доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 19.02.2024 між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Василевич, пекар і партнери" укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги (надалі - послуги) позивачу (в тому числі його керівнику та/або працівникам, та/або засновникам, та/або кінцевим бенефіціарним власникам (контролерам) на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а позивач зобов`язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору та/або завдань до цього договору.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається зі змісту завдання від 09.07.2024 № 09/07 до договору про надання правничої допомоги, останнє визначає вид правничої допомоги та розмір винагороди (гонорар), які надаються клієнту в рамках договору про надання правничої допомоги. Зокрема, ставка спеціаліста виконавця за надання послуг, вказаних у пункті 1.1 цього завдання, крім участі у судових засіданнях та ознайомлення з матеріалами справи, становить 40 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.5-2.7 завдання, позивач сплачує адвокату гонорар протягом 2 місяців з моменту прийняття Господарським судом міста Києва судового рішення у справі № 910/8244/23 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Лайф Компані» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Сторони погодили, що оплата позивачем адвокату гонорару може бути здійснена як частинами протягом 2 місяців з моменту прийняття судового рішення Господарським судом міста Києва за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Лайф Компані» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/8244/23, так одним платежем протягом такого ж строку.

Гонорар адвоката, який сплачується позивачем адвокату, відображається в акті приймання-передачі наданих послуг та/або в актах приймання-передачі наданих послуг, що оформлюється та підписується за результатами розгляду Господарським судом міста Києва заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Лайф Компані» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/8244/23.

Відповідно до пункту 4.3. договору, позивач оплачує гонорар адвокату згідно актів приймання-передачі наданих послуг, якщо сторони не домовляться про часткову або повну попередню оплату.

Згідно з пунктом 4.7. договору, позивач зобов`язаний сплатити гонорар за надані згідно з цим договором послуги, протягом 10 календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг (з урахуваннями положень пункту 3.5.1. даного договору), якщо інше не визначено сторонами в конкретному завданні.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 24.07.2024, адвокат надав позивачу правову допомогу, загальною вартістю 40 000,00 грн.

Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про надання правової допомоги та її вартість.

За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У той же час, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу 08.08.2024 було сформовано відповідачем-1 у системі «Електронний суд». Відповідно до його змісту, останній стверджує, що представнику позивача при зверненні із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не потрібно було розбиратися у справі з самого початку, а необхідно проаналізувати тільки нововиявлені обставини. Так само, на думку відповідача-1, не потребувало значних зусиль та витрат часу і аналіз клопотання про долучення доказів у справі. З огляду на що, відповідач-1 стверджує про не співмірність заявлених витрат із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Суд звертає увагу, що за приписами частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 40 000,00 грн. є співмірними до витрат часу на надання правничої допомоги, а також складності справи.

Судом враховано, що під час розгляду справи за нововиявленими обставинами адвокату позивача не потрібно було готувати позовну заяву, здійснюючи аналіз чинного законодавства для розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі. Фактично, підготовка заяви для перегляду ухваленого судом рішення за новоивявленими обставинами, не вимагала від адвоката великих затрат часу та зусиль.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені представником позивача у розмірі 40 000,00 грн. є співрозмірні до ступеню складності справи, а також, фактичному об`єму наданих послуг.

Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачу до суми 20 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" (03040, місто Київ, вулиця Стельмаха, будинок 10А; ідентифікаційний номер 39378195) на користь Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" (02094, місто Київ, провулок Гната Хоткевича, будинок 8; ідентифікаційний номер 20037548) 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.02.2025.

Суддя Кирилюк Т.Ю.