Рішення

від 20.02.2025 по справі 910/13847/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025Справа № 910/13847/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Державного комунального підприємства "Розівка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем"

про стягнення 26 476,60 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Державне комунальне підприємство "Розівка" (далі - ДП "Розівка", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" (далі - ТОВ "Синергія Систем", відповідач) про стягнення вартості непоставленого товару в сумі 26 476,60 грн за договором № 2 про закупівлю товару від 11.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання з передачі оплаченого товару на підставі вищевказаного договору, внаслідок чого у нього виник обов`язок повернути сплачені кошти.

У позові ДП "Розівка" просить стягнути основний борг (вартість непоставленого товару) у сумі 22 572,00 грн, а також нараховані на нього неустойку в сумі 2 324,60 грн та штраф у сумі 1 580,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Від відповідача (ТОВ "Синергія Систем") надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження було відмовлено з підстав, наведених у цій ухвалі, та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також відповідач подав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що умови договору з поставки товару (бензин-А-95 та дизельне паливо Євро) ним були виконані повністю, що підтверджується видатковою накладною, підписаною без зауважень та заперечень з боку позивача, а надані позивачем невикористані бланки-дозволи (талони) не можуть бути доказами непоставки товару. Крім того позивачем не доведено, що ТОВ "Синергія Систем" передало йому саме ті талони, з якими він звернувся до суду, і саме за ними не поставлено товар, при цьому на лист ТОВ "Синергія Систем" про надання таких доказів позивач не відповів та не підтвердив неможливість відпуску товару на АЗС, а також не довів вжиття заходів щодо направлення претензії відповідачу про заміну талонів або сплату недопоставленого товару. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказав, що виходячи з умов договору, бланк-дозвіл (талон) є документом, який забезпечує реалізацію виконання цього договору, а підписання видаткової накладної без акту приймання-передачі не підтверджує факт передачі такого товару та не означає неможливість встановити факт видачі таких талонів відповідачем. Позивач зазначив, що на відповідача покладається обов`язок належної організації процесу отримання пального, тому відмова працівників АЗС надати пальне чи видати акт про відмову є порушенням договору з його боку. Щодо листа ТОВ "Синергія Систем", то позивач зазначив, що його не отримував, та вказав про наявність численних судових спорів про порушення відповідачем подібних договірних зобов`язань.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, представники сторін не з`явилися, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви. Відповідно до ст. 202 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 11.01.2024 між ДП "Розівка" (замовник) та ТОВ "Синергія Систем" (учасник, постачальник) був укладений договір про закупівлю товару № 2 (далі - договір), за умовами якого учасник зобов`язується у 2024 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації додаток № 1 до цього договору, а замовник - прийняти і оплатити товар. Найменування товару згідно з класифікатором робіт та послуг за кодом Державної класифікації: ДК 021 -2015 код 09130000-9 - Нафта і дистиляти. Кількість: бензин А-95 - 2 000 л, дизельне паливо - 10 500 л (п. 1.1 -1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 договору право власності на товар, виникає у замовника з моменту підписання сторонами видаткової накладної, акту приймання-передачі тощо. Ризик випадкового знищення (псування) товару ж моменту їх отримання замовником несе учасник. Відпуск товару з автозаправної станції (далі АЗС) здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених ПКМУ № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору ціна цього договору становить 588 750,000 грн, у тому числі ПДВ - 98 125,00 грн. Ціна 1 літра товару (бензину А-95) - 47,10 грн, дизельного палива - 47,10 грн.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що учасник зобов`язаний забезпечити можливість щоденного протягом доби відвантаження товару замовнику у обсягах, що складають не менше 3% передбаченої пунктом 1.3 договору річної потреби.

Згідно з п. 5.2 договору відпуск товару повинен здійснюватися після оформлення відомості на відвантаження товару чи на підставі попередньо отриманих замовником від учасника талонів/скретч-карток шляхом заправки транспортних засобів замовника відповідно до його потреби в щоденному режимі протягом строку виконання договору.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір діє з моменту його підписання та до 31 грудня 2024 року, але строк його дії закінчується не раніше дати повного виконання зобов`язань сторін договору.

Додатком № 1 договору є специфікація, в якій сторони погодили найменування товару (бензин А-95 та дизельне паливо), а також кількість товару, ціну за одиницю товару та загальну вартість у сумі 588 750,00 грн з ПДВ.

Також встановлено, що 05.04.2024 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, якою внесли зміни до специфікації, а саме: найменування товару - бензин А-95 у кількості 300 л, ціна за од. без ПДВ - 39,25 грн, ціна за од. з ПДВ - 47,10 грн, загальною вартістю 14 130,00 грн; бензин А-95 у кількості 1 560,8187 л, ціна за од. без ПДВ - 42,75 грн, ціна за од. з ПДВ - 51,30 грн, загальною вартістю 80 070,00 грн; дизельне паливо у кількості 1 000 л, ціна за од. без ПДВ - 39,25 грн, ціна за од. з ПДВ - 47,10 грн, загальною вартістю 47 100,00 грн; дизельне паливо у кількості 8 722,2222 л, ціна за од. без ПДВ - 42,75 грн, ціна за од. з ПДВ - 51,30 грн, загальною вартістю 447 450,00 грн. Загальна вартість товару становить 588 750,00 грн.

Додатком № 2 до договору сторони погодили перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск товару по талонам.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 485 від 05.04.2024 на загальну суму 51 300,00 грн з ПДВ за товар - дизельне паливо у кількості 1 000 л, ціною за 1 л - 51,30 грн з ПДВ та надано талони на товар (дизельне паливо у кількості 1 000 л) на загальну суму 51 300,00 грн з ПДВ, що підтверджується за видатковою накладною № 846 від 05.04.2024, яка була підписана представниками сторін.

На підставі вказаних рахунку та видаткової накладної позивач розрахувався з відповідачем за товар (дизельне паливо у кількості 1 000 л по 51,30 грн за 1 л) на загальну суму 51 300,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1469 від 08.04.2024.

Проте відповідач оплачений товар передав позивачу лише частково, решту палива покупцю не відпустив через закінчення строку дії талонів, у зв`язку з чим у позивача залишились невикористаними талони на дизельне паливо номіналом 20 л - 14 шт. з терміном дії до 02.07.2024 та 10 л - 16 шт. з терміном дії до 03.07.2024. При цьому продовження терміну їх дії було гарантовано поданою учасником тендерною документацією.

Отже позивач був позбавлений можливості отримати оплачений ним товар, адже йому було відмовлено у видачі цього товару на АЗС відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами невикористаних талонів:

- 14 талонів номіналом по 20 л (280 л) - 10320001085658650, 10320001085658741,

10320001085658832,10320001085659179, 10320001085659260, 10320001085659351,

10320001085659624, 10320001085659715, 10320001085659806, 10320001085660134,

10320001085660225, 10320001085660316, 10320001085657404. 10320001085656985;

- 16 талонів номіналом по 10 л (160 л): 10300001013824631, 10300001013824722,

10300001013824813, 10300001013824904, 10300001013825150, 10300001013825241,

10300001013825332, 10300001013825423, 10300001013825605, 10300001013825796,

10300001013825887, 10300001013825978, 10300001013826124, 10300001013826215,

10300001013826306, 10300001013826497.

Таким чином встановлено, що позивач не отримав оплачений товар на суму 22 572,00 грн.

Твердження відповідача стосовно того, що видаткова накладна № 846 від 05.04.2024 є доказом поставки товару за договором, суд відхиляє, оскільки договором передбачений обов`язок відповідача не тільки підписати видаткову накладну, а й видати замовнику талони/скретч-картки для отримання товару (п. 5.2 договору).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила), згідно з п. 3 яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (далі - АЗС).

Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно з п. 3 Інструкції талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Передача (відпуск) товару згідно поставленим талонам здійснюється на АЗС учасника, перелік яких визначено у Переліку АЗС (додаток 2 до договору).

Передача товару (відпуск) здійснюється по факту пред`явлення замовником (уповноваженим представником замовника) талону/скретч-картки, який є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, що посвідчує право власності замовника та/або уповноваженого представника замовника на одержання певної кількості (обсягу) та певної марки палива на АЗС (далі - Талон).

Талон є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється відпуск товару на АЗС. Талон на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом.

З моменту переходу до замовника права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, товар (пальне) перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні на АЗС.

Місце поставки товару шляхом передачі талонів визначається у специфікації, а безпосередня передача (відпуск) товару - через АЗС, що визначені у додатку до цього договору. Обов`язок постачальника щодо фактичної передачі (відпуску) товару вважається виконаним з моменту передачі (відпуску) такого товару на АЗС, що підтверджується касовим (фіскальним) чеком.

Отже в даному випадку талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а підписана сторонами видаткова накладна № 846 від 05.04.2024 є підтвердженням отримання позивачем від відповідача талонів на дизельне паливо, проте, лише після отоварювання талону на АЗС замовник вважається таким, що отримав фактично товар.

Як вже встановлено судом, залишок невикористаних позивачем талонів на дизельне пальне складає 14 талонів номіналом по 20 л (280 л) та 16 талонів номіналом по 10 л (160 л), відтак, загальна сума непоставленого товару складає 22 572,00 грн (440л * 51,30 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Матеріали справи свідчать, що 13.09.2024 позивач направляв на адресу відповідача лист № 132 від 10.09.2024 про продовження терміну дії талонів на дизельне паливо або повернення сплачених коштів у сумі 22 572,00 грн, однак, відповіді на вказаний лист не отримав.

За таких обставин, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо відпуску товару у повному обсязі або повернення грошових коштів на відповідну суму, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення вартості оплаченого, але неотриманого товару, є обґрунтованою, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар у розмірі 22 572,00 грн.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 324,60 грн та штраф у сумі 1 580,00 грн, нараховані за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

За змістом статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

Відповідно до пункту 4.1 договору сторони домовилися, що за порушення строків поставки товару або недопоставку товару учасник сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару, поставку якого прострочено та/або не допоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки палива понад тридцять днів учасник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Провівши власний розрахунок неустойки, нарахованої за заявлений період, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 2 324,60 грн та штраф у сумі 1 580,00 грн, як просив позивач.

Отже позов Державного комунального підприємства "Розівка" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного комунального підприємства "Розівка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" про стягнення 26 476,60 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, ідентифікаційний код 44876120) на користь Державного комунального підприємства "Розівка" (89424, Закарпатська обл., с. Розівка, вул.. Концівська, 36, ідентифікаційний код 31081247) вартість непоставленого товару в сумі 22 572 (двадцять дві тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн 00 коп., пеню в сумі 2 324 (дві тисячі триста двадцять чотири) грн 60 коп., штраф у сумі 1 580 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення підписані 20 лютого 2025 року.

Повне рішення складене 25 лютого 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.