Рішення

від 24.02.2025 по справі 926/3086/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/3086/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гурин Микола Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» (04060, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Берлінського Максима, буд. 9, офіс 511, код ЄДРПОУ 38689840)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» (58007, Чернівецька обл., м.Чернівці, провулок Заводський 1-Й, буд.23, код ЄДРПОУ 41769022)

про стягнення заборгованості в сумі 1116000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

1. Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» про стягнення заборгованості в сумі 1116000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.10.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕПРОС» (за договором Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» (за договором - Виконавець) укладено договір №1 на виготовлення та поставку продукції. На виконання умов договору Виконавець виставив Замовнику рахунок на оплату №2 від 22.10.2019 на суму 1116000,00 грн з ПДВ. Вказаний рахунок був оплачений ТОВ «ДЕПРОС» 22.10.2019.

20.12.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕПРОС» (за договором первісний Замовник, первісний Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» (за договором новий Замовник, новий Кредитор) укладено договір №47/12 про заміну кредитора у зобов`язанні, за яким первісний Кредитор відступив право вимоги новому Кредитору щодо поставки продукції або товару за Договором №1 на виготовлення та поставку продукції від 22.10.2019 на загальну суму 1116000,00 грн з ПДВ, яка була повністю сплачена первісним Кредитором на користь Боржника. Таким чином, до товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» перейшли права та обов`язки кредитора за договором №1 від 22.10.2029.

24.01.2020 позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні. Крім того, 15.10.2024 позивач направив товариству з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» повторне повідомлення про заміну кредитора з вимогою про повернення коштів, однак дана вимога залишена відповідачем без будь-якого реагування, у зв`язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.

2. Рух справи

29.11.2024 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№3086.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2024. А також, призначено розгляд клопотання про витребування доказів (вх.№3087) на 26.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів (вх.№3087) та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 20.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.01.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2025 закрито підготовче провадження у справі №926/3086/24, призначено справу до розгляду по суті на 24.02.2025.

24.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх.№829).

На призначений день розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідач, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, ухвали суду неодноразово надсилались відповідачу на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулись до суду неврученими із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідками ф.20 відділення поштового зв`язку. Крім того, виклик відповідача здійснювався також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин суд, керуючись статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представника відповідача.

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

22.10.2019 між ТОВ «ДЕПРОС» та ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» укладено договір №1 на виготовлення та поставку продукції.

Згідно п. 1.1. Договору №1 Замовник в порядку, строки та на умовах, передбачених даним Договором доручає та зобов`язується прийняти та оплатити, а Виконавець зобов`язується виготовити та передати Замовнику у власність товари, найменування, кількість та ціна за одиницею якої зазначається Сторонами у додаткових Договорах до даного Договору.

У відповідності до пунктів 5.1. 5.5. Договору №1 загальна ціна цього Договору визначається з загальної ціни всіх партій продукції, яка буде постачатись Виконавцем Замовнику. Вартість виготовлення кожної окремої партії продукції визначається на підставі виставлених Замовником рахунків. Оплата за Продукцію здійснюється Замовником в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця до передоплаті згідно виставленого Виконавцем рахунку. Якщо інше не передбачено умовами відповідних додаткових договорів до даного Договору оплата Продукції, проводиться Замовником по 100% передоплаті протягом одного банківського дня з моменту отримання Замовником виставленого Виконавцем рахунку-фактури. Датою оплати за даним Договором вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

22.10.2019 ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» у відповідності до п. 5.3. Договору №1 виставило ТОВ «ДЕПРОС» рахунок-фактуру №2 на загальну суму 1116000,00 грн в якості попередньої оплати за товар згідно договору №1 від 22.10.2019.

У цей же день ТОВ «ДЕПРОС» на виконання п. 5.4. Договору №1 здійснило перерахування коштів в сумі 1116000,00 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ», що підтверджується копією платіжного доручення №2 від 22.10.2019 з призначенням платежу: «Попередня оплата за товари згідно договору №1 від 22.10.2019, рах.-факт. №2 від 22.10.2019 р. в т.ч. ПДВ 20 % 186000,00 грн.».

В подальшому 20.12.2019 між ТОВ «ДЕПРОС» та ТОВ «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» укладено договір №47/12 про заміну кредитора у зобов`язанні за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий Кредитор приймає право вимоги до Виконавця (Боржника) щодо поставки продукції або товару за Договором №1 на виготовлення та поставку продукції від 22.10.2019 року, укладеного між Первісним Замовником (Первісним Кредитором) - ТОВ «ДЕПРОС», та Виконавцем (Боржником) - ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» (код ЄДРПОУ 41769022) (п.1.1. договору).

Згідно п. 1.2. Договору відступається право вимоги щодо поставки продукції або товару за Договором №1 на виготовлення та поставку продукції від 22.10.2019 року на загальну суму 1116000,00 грн з ПДВ, яка була повністю сплачена Первісним кредитором на користь Боржника.

24.01.2020 ТОВ «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» повідомило ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» про заміну кредитора у зобов`язанні, що підтверджується копією повідомлення з відміткою про вручення.

15.10.2024 ТОВ «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» надіслало на адресу ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні (повторне) з вимогою про повернення коштів попередньої оплати у розмірі 1116000,00 грн, що підтверджується описом вкладеного у цінний лист та поштовою накладною.

Як стверджує позивач, попередньо оплачений позивачем товар відповідачем поставлений не був, кошти у розмірі 1116000,00 грн станом на день звернення до суду не повернуто.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

4. Позиція суду по суті спору.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вже було встановлено судом вище, 22.10.2019 між ТОВ «ДЕПРОС» та ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» укладено договір №1 на виготовлення та поставку продукції за умовами якого Замовник в порядку, строки та на умовах, передбачених даним Договором доручає та зобов`язується прийняти та оплатити, а Виконавець зобов`язується виготовити та передати Замовнику у власність товари, найменування, кількість та ціна за одиницею якої зазначається Сторонами у додаткових Договорах до даного Договору.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору №1 на виготовлення та поставку продукції ТОВ «ДЕПРОС» здійснило попередню оплату товару на суму 1116000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №2 від 22.10.2019.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене до ТОВ «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» на підставі договору №47/12 про заміну кредитора у зобов`язанні від 20.12.2019 перейшло право вимоги за Договором №1 на виготовлення та поставку продукції від 22.10.2019 року укладеного між ТОВ «ДЕПРОС» та ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ».

Документів, які підтверджують поставку відповідачем обладнання або поверненням останнім попередньої оплати позивачеві у розмірі 1116000,00 грн матеріали справи не містять.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

В свою чергу суд зазначає, що волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

При цьому, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

З огляду на вищевикладене, позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували передачу товару чи повернення попередньої оплати в сумі 1116000,00 грн не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1116000,00 грн є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

5. Висновки суду.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленого судом порушення збоку відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та відповідає адекватним фактичним обставинам справи.

6. Розподіл судових витрат.

Як зазначено в позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача 13392,00 грн судового збору та 41000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41000,00 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тотожне правило містить й частина 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, за якою, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня та представником позивача не подано до суду до закінчення судових дебатів заяву про подання доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та дотримання критерії, передбачених частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищезазначене, суд констатує, що позивачем не надано жодного належного доказу (договорів, рахунків тощо), а матеріали справи не містять таких доказів, які б підтверджували понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір. У зв`язку з чим, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 13392,00 грн покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 232, 233, 236 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» (58007, Чернівецька обл., м.Чернівці, провулок Заводський 1-Й, буд.23, код ЄДРПОУ 41769022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» (04060, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Берлінського Максима, буд. 9, офіс 511, код ЄДРПОУ 38689840) заборгованість у розмірі 1116000,00 грн та 13392,00 грн судового збору.

3.Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» (04060, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Берлінського Максима, буд. 9, офіс 511, код ЄДРПОУ 38689840) у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41000,00 грн.

4.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2025

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.